Деякі фактори праці, умови і види зайнятості (тривалість робочого дня, тижня, ступінь важкості праці, поєднання декількох видів зайнятості) носять постійний характер при впливі на людину і пов'язані з його фізичним і психічним здоров'ям. Вони можуть впливати на здоров'я поряд з іншими соціальними чинниками.
Трудовий процес здійснюється в певних умовах виробничого середовища, що характеризуються сукупністю елементів та факторів матеріально-виробничого середовища, що впливають на працездатність та стан здоров'я людини в процесі роботи. Виробнича середовище й фактори трудового процесу становлять в сукупності умови праці.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» всі виробничі чинники поділяються на небезпечні і шкідливі, які у свою чергу діляться на фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні чинники.
Користувачі ПЕОМ в основному піддаються дії фізичних і психофізіологічних виробничих факторів. [ДГМА]
При роботі за персональним комп'ютером (ПК) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» можуть мати місце такі фактори:
Розглянемо умови праці користувача ПЕОМ. Для роботи використовують наступне обладнання: комп'ютер Apple iMac M1 24" 4.5K 256GB 7GPU, лазерний принтер Epson L805. Робоче місце знаходиться в приміщенні, довжина якого 3 м, ширина – 3 м, висота – 4,3 м. Рівень шуму в приміщенні 52 дБ, освітленість робочого місця складає 100 лк. Повітря робочої зони має наступні параметри: температура – 22°С, швидкість руху повітря – 0,7 м/с, вологість – 55 %. Тривалість зосередженого нагляду складає 50 % від робочого часу.
В даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у усіх областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики.
Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози1 людини-оператора. [1]
Основним фактором, що впливає на продуктивність праці людей, що працюють з ПЕОМ і ВДТ, є комфортні і безпечні умови праці.
Умови праці користувача, що працює з персональним комп'ютером, визначаються:
особливостями організації робочого місця;
умовами виробничого середовища (освітленням, мікрокліматом, шумом, електромагнітними і електростатичними полями, візуальними ергономічними параметрами дисплея і т. д.);
характеристиками інформаційної взаємодії людини і персональних електронно-обчислювальних машин.
При виконанні робіт на персональному комп'ютері (ПК) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 [4] можуть мати місце такі фактори:
підвищена температура поверхонь ПК;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
виділення в повітря робочої зони ряду хімічних речовин;
підвищена або знижена вологість повітря;
підвищений або знижений рівень негативних і позитивних аероіонів;
підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
підвищена напруженість електричного поля;
відсутність або нестача природного світла;
недостатня штучна освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
підвищена контрастність;
зорова напруга;
монотонність трудового процесу;
нервово-емоційні перевантаження.
Робота на ПК супроводжується постійним і значним напруженням функцій зорового аналізатора. Однією з основних особливостей є інший принцип читання інформації, ніж при звичайному читанні. При звичайному читанні текст на папері, розташований горизонтально на столі, зчитується працівником з нахиленою головою при падінні світлового потоку на текст. При роботі на ПК оператор зчитує текст, майже не нахиляючи голову, очі дивляться прямо або майже прямо вперед. Текст формується по інший бік екрану, тому користувач не зчитує відбитий текст, а дивиться безпосередньо на джерело світла, що змушує очі і орган зору в цілому працювати в невластивому йому стресовому режимі тривалий час.
Розлад органів зору різко збільшується при роботі більш як чотири години на день. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) запровадила поняття "комп'ютерний зоровий синдром" (КЗС), типовими симптомами якого є печіння в очах, почервоніння повік і кон'юнктиви, відчуття чужорідного тіла або піску під повіками, болі в області очних ямок і лоба, затуманення зору, уповільнена перефокусування з ближніх об'єктів на дальні.
В Україні порядок роботи на ПК регулюють два документу: НПАОП 0.00-7.15.18 [5] та ДСанПіН 3.3.2.007-98 [6].
Основним небезпечним виробничим фактором при роботі з ПК є електричний струм певної сили. Впливаючи на людину, він призводить до травм:
судорожне скорочення м'язів, без втрати свідомості;
судорожне скорочення м'язів, з втратою свідомості;
втрата свідомості з порушенням роботи органів дихання і кровообігу;
стан клінічної смерті;
місцеві травми:
електричні опіки
електричний знак
Проходячи через тіло людини, електричний струм чинить такі дії:
термічне - нагрівання тканин і біологічного середовища;
електролітичне - розкладання крові і плазми;
біологічне - здатність струму порушувати і дратувати живі тканини організму;
механічне - виникає небезпека механічного травмування в результаті судомного скорочення м'язів.
Тяжкість ураження електричним струмом залежить від:
величини струму;
часу протікання;
шляхи протікання;
роду і частоти струму;
опору людини;
навколишнього середовища;
стану людини;
статі і віку людини.
Найбільш небезпечним змінним струмом є струм 20-100 Гц. Так як комп'ютер живиться від мережі змінного струму частотою 50 Гц, то цей струм є небезпечним для людини.
При роботі з ПЕОМ на користувача в тій чи іншій мірі можуть впливати наступні фізичні фактори:
підвищені рівні змінного електромагнітного і електростатичного полів;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень низько енергетичного (м'якого) рентгенівського іонізуючого випромінювання;
підвищені рівні ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання;
підвищений вміст позитивних аероіонів в повітрі робочої зони; знижений вміст негативних аероіонів.
Психофізіологічні чинники, що впливають на користувача, призводять до його фізичних і нервово-психічних перевантажень.
Характерною при роботі з ПЕОМ є таке фізичне перевантаження, як тривале статичне напруження м'язів. Воно зумовлено вимушеним тривалим сидінням в одній і тій же позі, часто незручній, необхідністю постійного спостереження за екраном (напружуються м'язи шиї, погіршується мозковий кровообіг), набором великої кількості знаків за робочу зміну (статичну перенапруження м'язів плечового пояса і рук). При цьому виникає також локальна динамічне перевантаження пальців і кистей рук.
Нервово-емоційне напруження при роботі на ПК виникає внаслідок дефіциту часу, великого об'єму і щільності інформації, особливостей діалогового режиму спілкування людини і ПК, відповідальності за безпомилковість інформації. [7] Тривала робота на дисплеї, особливо в діалоговому режимі, може призвести до нервово-емоційного перенапруження, порушення сну, погіршення стану, зниження концентрації уваги і працездатності, хронічного головного болю, підвищеної збудливості нервової
системи, депресії.
До факторів, що призводить до нервово-психічних перевантажень, можна віднести
підвищену нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача;
підвищену зовнішню освітленість екрана;
підвищену пульсацію світлового потоку джерел світла або світлового потоку, випромінюваного екраном.
Світлові пульсації (навіть непомітні для ока) призводять до підвищення загального і зорового стомлення, погіршення зорової працездатності, зниження продуктивності праці. Зі зменшенням частоти пульсацій негативні ефекти посилюються. До нервово-психічних перевантажень призводить також низькочастотне (0 ... 20 Гц) мерехтіння екрану, тобто гадана зміна яскравості його світіння. Воно може з'явитися через взаємодію пульсуючих світлових потоків джерел світла і екрану. [11]
Зазначені фактори представляють досить широкий спектр фізичних і психофізичних чинників, частина з яких за своїм впливом має разовий характер (електричний струм, пожежна небезпека). Більшість же факторів постійно впливають на всіх без винятку користувачів ПЕОМ. Багато факторів, що здаються несуттєвими, при систематичному впливі можуть приводити до істотного зниження працездатності і погіршення здоров'я користувача.
Представляє практичний інтерес комплексна оцінка умов праці. Одним з широко використовуваних аналітичних показників умов праці є категорія важкості праці. Категорія важкості праці характеризує стан організму людини, який формується під впливом умов праці. Виконаємо кількісну оцінку умов праці на даному робочому місці. Кожен елемент умов праці оцінимо по шести бальній шкалі [9, 10]. Результати оцінки приведені в таблиці 5.1.
Інтегральна бальна оцінка важкості праці Ит розраховується по формулі:
,де Хоп – визначальний елемент умов праці, тобто елемент, що отримав найбільшу оцінку;
– середній бал усіх елементів умов праці, окрім визначального елементу.Середній бал усіх елементів розраховують по формулі:
,де
– сума усіх елементів, окрім визначального елементу; n – кількість врахованих елементів умов праці.
Згідно з даними таблиці 5.1 елементів умов праці оцінюються, відповідно, Х1 = 2 Х2 = 3 Х3 = 2 Х4 = 4 Х5 = 2 і Х6 = 3. Елементом умов праці, що отримав найбільшу оцінку, є Хоп = 4.
Середній бал усіх елементів умов праці, складає:
.Таблиця 5.1 – Бальна оцінка елементів умов праці
| № | Елемент умов праці, одиниці вимірювання | Позначення | Значення | Оцінка фактору, бали |
| 1 | Температура, ºС | Х1 | 22 | 2 |
| 2 | Швидкість повітря, м/c | Х2 | 0,7 | 3 |
| 3 | Вологість повітря, % | Х3 | 55 | 2 |
| 4 | Освітленість, лк | Х4 | 100 | 4 |
| 5 | Тривалість зосередженого спостереження, % | Х5 | 50 | 2 |
| 6 | Рівень шуму, дБ А | Х6 | 52 | 3 |
Інтегральна бальна оцінка важкості праці відповідно рівна:
Інтегральна бальна оцінка важкості праці в 45,33 балів відповідає
IV категорії тяжкості праці [9, 10].
Міру стомлення людини в умовних одиницях розраховують по формулі:
,де 15,6 і 0,64 – коефіцієнти регресії.
Працездатність людини визначається як величина, протилежна до стомлення(у умовних одиницях) :
.Розрахуємо працездатність людини в цих умовах праці :
Оцінка умов праці показала, що вони не є комфортними
(IV категорія тяжкості праці). Отже, необхідно розробити заходи по забезпеченню безпечних і комфортних умов праці.
Основними напрямами забезпечення безпечних і комфортних умов праці при роботі на ПЕВМ є:
забезпечення відповідності параметрів мікроклімату вимогам ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно–обчислювальних машин», ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»;
забезпечення відповідності чистоти повітря вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»;
забезпечення відповідності рівня іонізації повітря вимогам
ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»;
забезпечення відповідності освітлення робочої зони вимогам ДБН В.2.5-28:2018 «Природне та штучне освітлення», ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»;
забезпечення відповідності рівня шуму та вібрації на робочому місці вимогам ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»;
забезпечення відповідності рівня електромагнітних та електростатичних полів та випромінювань вимогам ДСН 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми і привила при роботі з джерелами електромагнітних полів», ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»;
забезпечення електробезпеки у відповідності з вимогами ДСТУ 7237:2011 «Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты», НПАОП 0.00-7.15-18 «Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями», НПАОП 40.1-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок»;
забезпечення пожежної безпеки у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ «Пожарная безопасность. Общие требования», НПАОП 0.00-7.15-18 «Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями», НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні»;
забезпечення організаціі робочого місця у відповідності з вимогами ДСТУ 8604:2015 «Дизайн і ергономіка. Робоче місце для виконання робіт у положенні сидячи. Загальні ергономічні вимоги», ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин»;
забезпечення відповідності режимів праці та відпочинку вимогам ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин».
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Геврик Є. Охорона праці: Навчальний посібник/ Є.О. Геврик,. — К.: Ельга: Ніка-Центр, 2003.
Катренко Л. Охорона праці: Навчальний посібник/ Любов Катренко, Ігор Пістун, Юрій Кіт. — 2-ге вид., стер.. — Суми: Університетська книга, 2007. — 495 с.
Луковников А. Охорона праці: [Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів із спец. "Електрифікація сіл. госп-ва" і "Автоматизація с.-г. вир-ва" і для с.-г. технікумів із спец. "Електрифікація сіл. госп-ва" ]/ А. В. Луковников,. — Пер. з 4-го рос. вид., перероб. і доп.. — К.: Вища шк., 2001. — 254 с.
ГОСТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 1976–01–01. – М. : Изд-во стандартов, 1974. – 5 с. – (Система стандартов безопасности труда)
Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями : НПАОП 0.00-7.15-18 : затв. Наказом Мінсоцполітики України № 207 від 14.02.2018.
Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98.
ГОСТ 12.1.003–76 «Шум. Загальні вимоги безпеки».
ГОСТ 12.1.029–80 «Засоби та методи захисту від шуму».
Дементий, Л. В. Охрана труда в автоматизированном производстве. Обеспечение безопасности труда / Л. В. Дементий,А. Л. Юсина. – Краматорск: ДГМА, 2007. – 300 с. – ISBN978–966–379–163–0.
Організація роботи студентів з виконання розділу «Охорона праці» дипломних проектів / уклад.: Г. Л. Юсіна, Л. В. Дементій. – Кра-маторськ : ДДМА, 2010. – 92 с.
ДСТУ 7237:2011. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту. – На заміну ГОСТ 12.1.019-79; чинний від 2011–08–01. – К. : Держспоживстандарт України, 2011. – 9 с.