1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: курсова_Корекційно-логопедична робота з розвиту фонетико-фонемат
Розширення: docx
Розмір: 284кб.
Дата: 25.09.2020

3.2. Аналіз результатів логопедичної корекції фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії




Результати логопедичної корекції фонетико-фонематичної сторони мовлення проведеної засобами експрес методики «Постановка звуків за наслідуванням «Дерево»» О.Ф. Архипової для розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення для дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії визначалися згідно методики, проведеної на констатуючому етапі дослідження.

Обстеження звуків мови у дітей починається з ретельної перевірки ізольованої вимови. Потім досліджують звуки в складах, словах і реченнях. Перевіряються наступні групи звуків: голосні, свистячі, шиплячі, сонорні. Звуки, склади і речення пропонується вимовити по наслідуванню, а слова - за предметними картинками.

Провівши якісний і кількісний аналіз результатів, отриманих за допомогою підібраної нами методики, і систематизувавши їх після проведення , отримали дані, які доцільніше, на наш погляд, відобразити в наступній таблиці 3.1.:


Таблиця 3.1.

Ім'я, прізвище дитини

1 бал

2 бали

3 бали

Загальний рівень сформованості звуковимови

1. Олексій А.




+




С

2. Артем С.




+




С

3. Анастасія С.




+




С

4.Валерія П.







+

В

5. Єгор Б.







+

В

6. Микита О.




+




С

7. Оля Л.




+




С

8. Саша Р.







+

В

9. Таня К.




+




С

10. Юля М.




+




С

В - високий рівень сформованості;

С - середній рівень сформованості;

Н - низький рівень сформованості.

За допомогою завдання нами було обстежено звуковимову дошкільнят зі стертою дизартрією та виявлені наявні у них дефекти звуковимови. На основі отриманих даних можна зробити висновки про те, що дітей з високим рівнем сформованості звуковимови збільшилося на три у порівнянні з констатуючим етапом дослідження, що характеризується правильною вимовою всіх звуків мови ізольовано, в складах, словах, фразах зв'язного мовлення, дітей з середнім показником 6 осіб, одна дитина з низьким показником.



Рис. 3.1. Результати методики «Обстеження звуковимови».

Аналіз результатів дослідження фонематичної сторони мови дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією за методикою «Обстеження фонетичного сприйняття».

Завдання «Слухай і називай».

Дитині пропонувалося розглянути картинки. Потім логопед називає ці предмети по парам, а дитині необхідно показати їх на зображенні і назвати.

В - високий рівень сформованості;

С - середній рівень сформованості;

Н - низький рівень сформованості

Для виявлення рівня розвитку вміння дітей впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом, використовувалося завдання «Слухай і називай». У 60% випробовуваних відзначається високий рівень розвитку вміння впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом. Такі діти показали і назвали все картинки правильно. Для 40% дітей характерний середній рівень розвитку даного вміння, що полягає в наявності однієї або двох помилок в процесі виконання завдання. Низький рівень розвитку вміння впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом, що виражається в наявності двох і більше помилок, не був виявлений.





Рис. 3.2. Результати методики «Обстеження фонетичного сприйняття».

Аналіз результатів дослідження фонематичної сторони мови дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією за методикою «Обстеження звукового аналізу та синтезу слів».

Завдання 1. Виділення звуку на тлі слова.

Дитині пропонувалося відповісти на питання: «Чи є звук [р] в слові Р-Р-РОЗА? У слові ШУБА? У слові ЛУНА? У слові ШАР-Р-Р? Цікавий звук при цьому вимовляється кілька перебільшено. Точно також перевірялося і наявність в словах будь-якого іншого звуку.



Рис. 3.3. Результати завдання «Виділення звуку на тлі слова».
Діаграма наочно демонструє, що 50% показали високий рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме здатності дізнаватися звук на тлі слова, для якого характерно безпомилкове виконання завдання або виконання завдання з однією помилкою. Середній рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, що передбачає виконання завдання з двома помилками, в ході діагностики продемонстрували 40% дітей. Для 10% випробовуваних характерний низький рівень сформованості здатності дізнаватися звук на тлі слова.

Наступне завдання «Визначення місця звуку в слові» було направлено на вивчення рівня сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме перевірку вміння визначати місце звуку в слові за принципом: на початку, в середині або в кінці слова знаходиться даний звук. Отримані за допомогою вказаного завдання дані можна систематизувати і узагальнити в наступній діаграмі:



Рис. 3.4. Результати завдання «Визначення місця звуку в слові».

Діаграма наочно демонструє, що 40% випробовуваних показали високий рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме здатності дізнаватися звук на тлі слова, для якого характерно безпомилкове виконання завдання або виконання завдання з однією помилкою. Середній рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, що передбачає виконання завдання з двома помилками, в ході діагностики продемонстрували 40% дітей. Для 20% випробовуваних характерний низький рівень сформованості здатності дізнаватися звук на тлі слова.

Наступне завдання було направлено на вивчення рівня сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме перевірку вміння визначати місце звуку в слові за принципом: на початку, в середині або в кінці слова знаходиться даний звук. Отримані за допомогою вказаного завдання дані можна систематизувати і узагальнити в наступній діаграмі:



Рис. 3.5 Результати завдання «Визначення місця звуку в слові».

Представлена ​​діаграма свідчить про те, що 40% випробовуваних продемонстрували високий рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу - вміння визначати місце звуку в слові. Для даних дітей характерно безпомилкове визначення позиції звуку в словах. У 60% випробовуваних. Вони допустили при виконанні завдання одну помилку. Діти з низьким рівнем сформованості вміння визначати місце звуку в слові, що передбачає наявність двох - трьох помилок при виконанні завдання відсутні.

Рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу -вміння виділяти звук з початку і кінця слова допомогло оцінити завдання «Виділення звуку з початку і кінця слова». Отримані нами результати знайшли своє відображення в наступній діаграмі:



Рис. 3.6 Результати завдання «Уміння виділяти звук з початку і кінця слова».

Представлена ​​діаграма демонструє, що в ході виконання завдання 30% випробовуваних показали високий рівень сформованості вміння виділяти звук з початку слова, виконавши завдання вірно або допустивши одну помилку. У 60% дітей в ході діагностики було виявлено середній рівень сформованості даного фонематичного процесу, що передбачає дві помилки при виконанні завдання. Низький рівень, продемонстрували 10% випробовуваних .

Для виявлення рівня сформованості фонематичного синтезу - оцінки вміння впізнавати слова по окремо пред'явленим звуків, тобто синтезувати їх з цих звуків, використовувалося завдання «Розпізнавання слів по окремим звукам». Отримані результати систематизовані в наступній діаграмі:



Рис. 3.7. Результати завдання «Розпізнавання слів по окремим звукам».
На основі отриманих даних можна зробити висновки про те, що високий рівень сформованості фонематичного синтезу, що характеризується правильним впізнавання по окремо пред’являємим звукам шести - дев'яти слів, було виявлено у 20%. 60% випробовуваних дали від трьох до п'яти правильних відповідей. Це свідчить про повний загальний середній рівень сформованості у них даного фонематичного процесу. Низький рівень сформованості фонематичного синтезу, що полягає в розпізнаванні по окремо пред'явлємим звукам одного - двох слів або у відсутності правильних відповідей, характерний для 20% випробовуваних.



Рис. 3.8. Результати методики «Обстеження звукового аналізу та синтезу слів».

Згідно з відбитим в діаграмі даними, 30% випробовуваних продемонстрували високий рівень сформованості розвитку елементарних форм звукового аналізу та синтезу слів, 60% - середній і решту 10% випробовуваних - низький.

Таким чином, в ході експериментального дослідження після проведення логопедичної корекції фонетико-фонематичної сторони мовлення засобами експрес методики «Постановка звуків за наслідуванням «Дерево»» О.Ф. Архипової для розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення для дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії нами були виявлені значні покращення фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією.

На основі отриманих даних можна зробити висновки про те, що розроблена нами програма дає високі результати з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії. Процес розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей зі стертою формою дизартрії є складним і тривалим. Під час логопедичної роботи нами були враховані індивідуальні особливості дефектів мовлення кожної дитини та їх співвіднесення з іншими компонентами в структурі мінімальних дизартричних розладів. Розвиток фонематичного слуху у дітей – важлива умова успішного навчання їх читанню та письму. Своєчасна логопедична допомога в спеціально організованих умовах допомагає коригувати мовленнєву функцію і своєчасно попереджати неуспішність дітей зі стертою формою дизартрії.



1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас