1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: курсова_Корекційно-логопедична робота з розвиту фонетико-фонемат
Розширення: docx
Розмір: 284кб.
Дата: 25.09.2020

Вступ




Актуальність дослідження. Особливе місце серед мовленнєвих порушень займають порушення вимовної сторони мовлення, спричинені недостатністю іннервації мовленнєвого апарату, а саме дизартрія. Серед дітей старшого дошкільного віку поширеним мовленнєвим порушенням є стерта форма дизартрії, яка має тенденцію до значного зростання. Найбільш стійкими, вираженими, в структурі мовленнєвого дефекту у дітей зі стертою дизартрією є порушення фонетико-фонематичної сторони мовлення, що мають свій специфічний механізм. Як особливий вид мовленнєвого розладу стерта форма дизартрії стала виділятися у логопедичній науці відносно недавно – в 50-60-х роках XX століття [17]. Мовлення можна назвати провідним чинником існування людини в сучасному суспільстві. Потрібно відзначити, що мовлення – це спосіб спілкування і комунікації; це засіб освоєння людей психічного і соціального життя з першого дня розвитку людини. У цьому зв’язку дуже важливо здатності до правильного мовлення. Крім того, кожна людина повинна прагнути до повноцінного використання власних мовленнєвих здібностей у навколишньому світі [12].

Повноцінний розвиток особистості дитини неможливий без виховання правильного мовлення. Однак виконання цього завдання пов’язане з певними труднощами, які є наслідком надзвичайної складності самого явища мовлення. Мовленнєву функцію дитина опановує поступово, шляхом наслідування вимови звуків і слів дорослих. Оволодіння правильною вимовою більшості звуків відбувається не відразу, а через проміжні звуки [12].

За Л. В. Лопатіною, стерта дизартрія – це мовленнєва патологія, що проявляється в розладах фонетичного та просодичного компонентів мовленнєвої функціональної системи, та виникає внаслідок невираженого мікроорганічного ураження головного мозкy [3].

Сам термін «стерта форма дизартрії» вперше був застосований О. А. Токаревою, на думку якої діти, які страждають цією патологією, більшість звуків можуть вимовляти правильно, але у спонтанному мовленні їх слабо автоматизують та диференціюють [17].

Пізніше М. П. Давидовою було запропоновано змінене визначення стертої дизартрії: «порушення звуковимови, викликане вибірковою неповноцінністю деяких моторних функцій мовленнєвого апарату, а також слабкістю і млявістю артикуляції мускулатури, можна віднести до легкої стертої псевдобульбарної дизартрії». Вона зазначає, що в практиці переважає легка, так звана стерта дизартрія. Недоліки вимови носять найрізноманітніший характер, і все ж основна ознака цього порушення – змазаність, розмитість, нечіткість артикуляції, які особливо різко виявляються в потоці мовлення [3].

У дослідженнях, присвячених проблемі мовленнєвих порушень при стертій формі дизартрії, відзначається, що фонетичні порушення є поширеними та мають стійкий характер, подібні за своїми проявами з іншими артикуляторними розладами і представляють значні труднощі для диференціальної діагностики і корекції. Ці порушення мають негативний вплив на формування і розвиток інших сторін мовлення (фонематичної, лексичної, граматичної), ускладнюють процес шкільного навчання, знижують його ефективність (Г. В. Гуровець, С. І. Маєвська, Л. В.  Мелєхова, Е. Ф  Соботович та ін.) [21]. Порушення звуковимови обумовлені органічною недостатністю іннервації м’язів мовленнєвого апарату, негативно впливають на формування фонематичної, а також лексико-граматичної сторін мовлення ( Р. І. Мартинова, Л. В. Мелехова, І. І. Панченко, Е. Я. Сизова, Е. К. Макаров, Е. Ф. Соботович, О. А. Токарєва) [17].

Ці розлади ускладнюють процес шкільного навчання дітей. Своєчасна корекція порушення мовленнєвого розвитку є необхідною умовою психологічної готовності дітей до засвоєння шкільних знань. Проблеми організації логопедичної допомоги дітям старшого дошкільного віку залишаються актуальними, враховуючи поширеність цього дефекту.

Об’єкт дослідження: фонетико-фонематична сторона мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.

Предмет дослідження: корекція фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією.

Мета дослідження: на основі логокорекційної експрес методики «Постановка звуків за наслідуванням «Дерево» О.Ф. Архипової розробити програму логопедичної корекції фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією.

Гіпотеза дослідження: програма логопедичної корекції фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією із застосуванням експрес методики «Постановка звуків за наслідуванням «Дерево» О.Ф. Архипової дозволить оптимізувати процес постановки звуків за рахунок впливу на кінестезії у м’язах та артикуляційні уклади.

Завдання дослідження:

1. Теоретично дослідити особливості формування фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.

2. Емпіричне дослідження особливостей розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.

3. Розробити програму логопедичної корекції фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії та визначити її ефективність.

Методи дослідження: теоретичні (вивчення та аналіз літературних джерел), емпіричні (методика О. Ф. Архипової «Обстеження звуковимови дітей зі стертою дизартрією»), математична обробка результатів дослідження. Використані методи взаємодоповнювали один одного і забезпечували можливість комплексного предмета дослідження.

Новизна роботи та практична значимість: розробка системи дидактичних ігор і вправ, щодо подолання фонетичних порушень у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.

1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас