Ім'я файлу: 2020_12_05_Методологія_НД_Корсун.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 08.12.2020
скачати

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства

та природокористування

Інститут післядипломної освіти

Контрольна робота

з навчальної дисципліни «Методологія наукових досліджень»


Здобувача вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 073 «Менеджмент» спеціалізації «Управління проектами» заочної форми навчання

Корсуна Дмитра Борисовича

Рівне – 2020


  1. Теоретичне питання

Наукові та науково-педагогічні кадри, їх атестація та підготовка.
В Україні створена і успішно функціонує система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Ця робота ведеться академіями, вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та на виробництві.

Науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.

Педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Наукові працівники - це особи, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.

Основними формами підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації є аспірантура, ад’юнктура та докторантура.

Підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про вищу освіту".

Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність або за освітньо-науковою програмою, окремі елементи якої забезпечуються іншими науковими установами та/або вищими навчальними закладами, та докторів наук за науковими програмами відповідно до Закону України "Про вищу освіту".

Наукові установи Національної академії наук України та національних галузевих академій наук можуть здійснювати підготовку магістрів за освітньо-науковими програмами відповідно до Закону України "Про вищу освіту".

З метою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю, у наукових установах може проводитися клінічна ординатура.

Наукові працівники підвищують свою кваліфікацію та проходять стажування в Україні і за кордоном.

Наукова установа забезпечує науковому працівникові підвищення кваліфікації не рідше ніж один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Результати підвищення кваліфікації враховуються під час атестації наукових працівників.

Основною і добре зарекомендованою формою підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні є аспірантура.

У 1991 році постановою Кабінету Міністрів України було створено Вищу атестаційну комісію України (ВАК України), в складі якої затверджено Голову ради та Президію ВАК України, які проводять атестацію наукових кадрів. Підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів здійснює атестаційна комісія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, у складі якої функціонує Управління керівних і науково-педагогічних кадрів.

Аспірантура створюється при ВНЗ, науково-дослідних інститутах, які мають відповідний кадровий склад і необхідну наукову і матеріальну базу. В аспірантуру із громадян України відбирають найбільш здібних і підготовлених випускників, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра. Громадяни інших держав приймаються в аспірантуру на основі договорів, які укладаються з вищим навчальним закладом або НДІ, а також на основі міждержавних і міжурядових угод.

До аспірантури приймаються особи на конкурсній основі: на стаціонарне навчання – терміном не більше трьох років, на заочне (без відриву від виробництва) – терміном до чотирьох років.

Особи, які вступають до аспірантури, складають вступні екзамени зі спеціальності, філософії та однієї з іноземних мов в обсязі навчальної програми ВНЗ.

Підготовка аспірантів ведеться за індивідуальним планом, затвердженим Вченою Радою ВНЗ або НДІ на весь період навчання. За цей час аспірант зобов’язаний:

    • здати кандидатські екзамени зі спеціальності, іноземної мови та філософії;

    • виконати індивідуальний план, за результатами науководослідної роботи написати не менше трьох статей і віддрукувати їх у журналах, що входять до переліку видань ВАК України;

    • оволодіти технікою та методикою проведення наукових досліджень;

    • підвищувати свій професійний та загальнокультурний рівень.

Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами у встановленому порядку за результатами захисту дисертацій.

Наукові звання старшого наукового співробітника, доцента, професора присвоюються вченими радами вищих навчальних закладів і затверджуються в установленому порядку.

Науковим працівникам і працівникам вищої школи за великі заслуги у науці і педагогіці присвоюються почесні звання "Заслужений діяч науки і техніки України", "Заслужений працівник вищої школи" та ін.

Отже, організація науки в Україні зберігає свої традиційні форми і, разом з тим, набуває нових, більш досконалих і здатних працювати в умовах ринку видозмін.


  1. Теоретичне питання

Удосконалення системи управління використанням виробничих ресурсів в організації (підприємстві).


  1. Сформулювати мету дослідження.

Дослідити шляхи удосконалення системи управління виробничими ресурсами, що спрямовані на забезпечення ефективного функціонування організації (підприємства).


  1. Визначити об’єкт та предмет дослідження.

Об’єкт дослідження: процес управління використання виробничих ресурсів.

Предмет дослідження: сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів управління використання виробничих ресурсів.


  1. Сформулювати завдання дослідження.

Перелік завдань, які потрібно розробити:

  • визначити сутність та структуру використання виробничих ресурсів організації (підприємства);

  • надати характеристику управління використання виробничих ресурсів організації (підприємства);

  • обґрунтувати методику оцінки ефективності управління процесом використання виробничих ресурсів організації (підприємства);

  • проаналізувати структуру використання виробничих ресурсів організації (підприємства);

  • провести дослідження особливостей управління використання виробничих ресурсів організації (підприємства);

  • здійснити пошук резервів управління використання виробничих ресурсів організації (підприємства);

  • оцінити ефективність запропонованих методів управління використання виробничих ресурсів організації (підприємства) на економічну ефективність діяльності організації (підприємства).




  1. Запропонувати методи дослідження.

Дослідження проводити з використанням наступних методів дослідження:

Теоретичне узагальнення і порівняння (визначення сутності понять «ресурси», «управління використанням виробничих ресурсів»), структурно-логічний аналіз (при дослідженні методів управління використання виробничих ресурсів); фінансово-економічний аналіз використання виробничих ресурсів (для дослідження організаційно економічної діяльності підприємства); графічний (для наочного представлення результатів дослідження).


  1. Сформулювати гіпотезу дослідження.

Удосконалені методи управління використання виробничих ресурсів сприяють підвищенню ефективного функціонування організації (підприємства), як з точки зору раціонального використання ресурсів так і діяльності організації у цілому.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас