Контрольна робота з дисципліни «Вступ до фаху «Міжнародні економічні відносини»
59. Лісові ресурси: світові тенденції і глобальні проблеми
Ліси — «легені» нашої планети. Вони відіграють важливу кліматотвірну, водоохоронну, ґрунтозахисну, протиерозійну та рекреаційну роль. Лісові ресурси належать до вичерпних, проте відновлюваних ресурсів. Ліси є джерелом деревини, яку використовують у будівництві та меблевій промисловості. Ліс також дає сировину для виробництва живиці, корку, сировини для штучних волокон. У лісі зосереджені мисливсько-промислові угіддя, кормові (горіхи, ягоди, гриби) ресурси.
Ліси займають близько 25 % поверхні планети. Це становить 41 млн км2 суходолу. Запаси деревини — 330 млрд м3 . Ця цифра постійно змінюється: ліс росте, його вирубують. На жаль, темпи вирубування перевищують темпи відновлення.
Умовно усі ліси планети поділяють на два пояси: північний, що включає ліси помірного, субтропічного поясів, та південний, що охоплює території екваторіального, субекваторіального та тропічного поясів.
Половина лісових масивів припадає на північний лісовий пояс. Це в основному хвойні ліси. Значна частка цих лісів припадає на Росію, Канаду, США. Серед країн північного лісового поясу варто виділити Фінляндію, Швецію, де частка території, вкритої лісом становить 60 %.
Ліси південного лісового поясу представлені в основному широколистяними породами. У межах цього поясу особливо виділяють Латинську Америку як за показниками лісистості, так і за показниками запасів деревини. Лідером визнано Бразилію. Вона займає третє місце у світі (після Росії та Канади) за площею, вкритою лісами. Значною лісистістю відзначаються такі невеликі за площею країни, як Суринам (96,2 %), Беліз (92,1 %), Гаяна (83,8 %). На Африканському континенті великі запаси деревини сконцентровані в його центральній частині. Тут виділяють такі лісисті країни, як Демократична Республіка Конго, Камерун, Конго, Екваторіальна Гвінея. Максимальними показниками лісистості відзначаються й острівні країни Океанії (Фіджі, Соломонові Острови, Папуа-Нова Гвінея).
Країни, що мають значні запаси лісових ресурсів, є основними постачальниками лісу на світовий ринок. Тому в цих країнах простежується тенденція до скорочення лісових масивів. Основна вирубка відбувається в країнах, що розвиваються, тропічної частини Америки й Азії. В цих країнах практично не ведуться роботи щодо лісовідтворення. Небезпечним стало вирубування лісів у гірських районах. Це призводить до гірського опустелення. В розвинутих країнах Північної півкулі – Фінляндії, Швеції, Канаді – лісовідновлення перевищує вирубку.
За 20 років світ утратив майже 200 млн га лісових масивів. Це стільки ж, скільки становить площа США на схід від Міссісіпі. Разом зі знищенням лісів утрачаються унікальні ландшафти, зникають тисячі видів рослин і тварин. Надзвичайно катастрофічні наслідки зведення лісів в Амазонії та Індонезії.
Україна має незначні запаси лісових ресурсів. Загальна площа лісового фонду складає 14,1 % території країни, що значно менше, ніж у розвинених країнах. Наприклад, у Франції цей показник становить близько 28 %, у США — 32 %. Свої потреби в деревині Україна задовольняє приблизно на 20 %, решта імпортується.
Ліси по території України розміщені нерівномірно. До найбільш лісистих належать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська, Чернівецька області.
Лісопромисловий комплекс України включає лісозаготівлю, деревообробку, лісохімічну і целюлозно-паперову промисловість.
На жаль, для України є актуальним нестале використання природних ресурсів, зокрема і деревини. Довкола чути про масові вирубки лісів на території лісгоспів, і навіть на території об’єктів природно-заповідного фонду. Така ситуація має декілька основних причин, серед них – відсутність належного контролю за кількісним та якісним складом деревини, яка вирубується, непрозорість процедур в лісовій галузі, вирубування здорового лісу як проведення «санітарних рубок» під виглядом видалення хворого лісу, зловживання на рівні лісгоспів та навіть об’єктів природно-заповідного фонду, які зобов’язані зберігати природні цінності відповідної заповідної території, а також не правильне трактування та застосування законодавства.
Як зменшити таке масштабне вирубування лісів? В мене є декілька цікавих думок щодо цього:
Основне завдання — мінімізувати незаконні вирубки, мінімізувати тіньовий обіг деревини
Природоохоронні органи повинні не лише заповідати ліси, але й здійснювати постійний контроль за рубками та іншими заходами, які там проводяться.
Виявивши порушення, стимулювати органи влади виявляти порушників та притягати їх до відповідальності.
Мотивувати людей до засадження лісів та гір різноманітними деревами. Здавалось би: а як може змінити ситуацію одне посаджене дерево від одного громадянина, але згадаймо: яка кількість людей в Україні? Отож бо, майже 35 мільйонів людей. Якби кожен не полінувався та посадив власне дерево, то Україна могла б не лише повністю задовільняти свої потреби, а й отримувати великий прибуток від експорту деревини. Мотивацією для суспільства мають бути організації по захисту природи, різноманітні акції та заклики відомих людей у соціальних мережах. На щастя, є свідомі українські блогери, які часто у своєму блозі порушують питання екології України. Давно слідкую за Іриною Пістрюгою (відомою блогеркою з Івано-Франківщини). Ця молода дівчина кожного року бере участь у всесвітній акції «Озеленення планети» по висадці 1 млн. дерев у 103 країнах. Вона не тільки саджає дерева з рідними, але й мотивує своїх підписників робити цю хорошу справу також.
Висновок: кожен громадянин України має бути свідомий того, що майбутнє українських лісів залежить саме від нього. Вирубку лісів мінімізувати можуть, звісно ж, лише природоохоронні та державні органи, але висадку дерев може здійснити кожен бажаючий. Тому в майбутньому молодь мусить активізуватись і вирішити це вкрай важливе для України питання.