Ім'я файлу: Толченнікова_К_Мц_805_охорона_праці.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 21.09.2020
скачати

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Медичний інститут

Кафедра прикладної екології

Контрольна робота

з дисципліни «Охорона праці»

другий курс, спеціальність медицина

Варіант № 11

Виконала: студентка групи МЦ м.-805

Толченнікова К.І.

Перевірила: Бурла О.А.

Суми 2018

1.Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру

1. Цей Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.

2. Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)

3. Розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;

2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;

3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);

4) виконання донорських функцій;

5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

8) використання газу у побуті;

9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

12) стихійного лиха;

13) перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах;

(підпункт 13 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих;

(пункт 3  доповнено підпунктом 14 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885) 
15) споживання (використання) нехарчової продукції.

(пункт 3 доповнено підпунктом 15 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 р. N 1400) 
4. Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.

Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

5. Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп'яніння.

(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
Розслідування нещасних випадків

7. Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

Технічне розслідування - встановлення технічних і організаційних причин виникнення аварії та розроблення заходів щодо запобігання таким аваріям.

(пункт 7 доповнено новим абзацом другим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1356,
 у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім)
У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об'єкті якого стався нещасний випадок.

(абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
8. Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або дорожньо-транспортної пригоди, проводиться органом досудового розслідування.

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885,
 від 19.09.2012 р. N 868)
9. Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.

(абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, організації, де працюють або навчаються потерпілі, організації, на території чи об'єкті якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров'я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований).

(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу чи з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

10. У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення.

Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.

101. Технічне розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті, проводиться Держпраці в установленому порядку за участю експертно-технічних центрів, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

(Порядок доповнено пунктом 101 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1356,
пункт 101 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 р. N 76)
11. Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у складі голови комісії - посадова особа, яку визначає керівник організації, і членів комісії - керівника відповідного структурного підрозділу, представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.

(абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, може звернутися до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування.

12. Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.

За результатами розслідування нещасного випадку або технічного розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з додатком 3, який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.

(абзац другий пункту 12 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1356)
Член комісії, незгодний із змістом складеного акта, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта, складеного за формою НТ.

(пункт 12 доповнено новим абзацом третім згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885,
у зв'язку з цим абзаци третій - дванадцятий
 вважати відповідно абзацами четвертим - тринадцятим)
Необхідна кількість примірників акта визначається в кожному окремому випадку.

Акт за формою НТ надсилається:

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

районній держадміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради, на території якої стався нещасний випадок);

(абзац сьомий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
організації, де працює або навчається потерпілий;

організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об'єкта, де стався нещасний випадок.

Копія акта надсилається прокурору, органу досудового розслідування та іншим організаціям на їх запит.

(абзац десятий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 р. N 868)
Під час розслідування групових нещасних випадків акт за формою НТ складається на кожного потерпілого окремо.

Для складання акта за формою НТ використовуються класифікатори подій, що призвели до нещасного випадку (додаток 4), причин нещасного випадку (додаток 5), місця подій (додаток 6).

Акти за формою НТ, які складаються за результатами розслідування нещасних випадків з працюючими особами, зберігаються в організації разом з матеріалами розслідування протягом 45 років. Акти за формою НТ та матеріали розслідування нещасних випадків з непрацюючими особами зберігаються протягом трьох років у архіві районної держадміністрації (виконавчих органів міських, районних у містах рад).

13. Реєстрація нещасних випадків, за результатами розслідування яких складаються акти за формою НТ, проводиться районними держадміністраціями (виконавчими органами міських, районних у містах рад) та організаціями, які проводили розслідування, у журналі за встановленою формою (додаток 7).

14. Організація, яка відповідальна за безпечну життєдіяльність населення на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє районну держадміністрацію (виконавчий орган міської, районної у місті ради) у термін, зазначений в акті за формою НТ.

Облік і аналіз нещасних випадків

15. Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою (додаток 8), які щомісяця до 10 числа наступного періоду надсилаються лікувально-профілактичними закладами.

(абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а також за рік - до 31 січня наступного за звітним року.

16. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації проводять аналіз одержаних звітів, узагальнюють їх та подають МНС відповідно до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця та до 10 лютого наступного за звітним року.

(пункт 16 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)

2.Гігієнічні особливості умов праці та стану здоров’я лікарів фтізіатрів

Гігієнiчнi особливостi умов працi та стану здоров'я лiкарiв фтизіатриичного профiлю

До спецiальностей фтизіатриичного профiлю вiдносяться: терапiя з її вiдгалуженнями (гастроентерологiя, пульмонологiя, кардiологiя), фтизiатрiя, iнфекцiйнi хвороби, дерматовенерологiя, неврологiя, психiатрiя, педiатрiя, швидка та невiдкладна медична допомога. lз точки зору особливостей органiзації працi та впливу несприятливих чинникiв лiкарiв перерахованих спецiальностей слiд розподiлити на:

- полiклiнiчних;

- дiльничних;

- працюючих у cтaцioнapi.

Основним принципом органiзації роботи полiклiнiки є дiльничний принцип надання медичної допомоги, який полягає в обслуговуваннi полiклiнiкою територiальної дiлянки виходячи iз чисельностi населення, яке проживає на нiй. До кожної дiлянки прикрiпляються лiкар-фтизіатри i медична сестра. Робота дiльничного лiкаря-фтизіатра здiйснюеться за графiком, в якому передбаченi фiксований час амбулаторного прийому хворих, допомога хворим у них вдома, профiлактична й iнша робота. Вiдповiдно до графiку лiкар по черзi працює в рiзнi години дня i в рiзнi днi тижня. Важливим напрямом роботи дiльничного фтизіатра є прийом пацiєнтiв у полiклiнiцi. Кожне вiдвiдування хворого лiкар повинен у межах iснуючих можливостей зробити вичерпним i закiнченим. Повторний прийом слiд призначати виключно з медичних показань. Нинi фiксована норма часу, необхiдного для прийому одного пацiєнта, становить 12 хв. Дiльничний лiкар зобов'язаний здiйснювати раннє виявлення захворювань i своєчасне надання квалiфiкованої медичної допомоги населенню дiлянки як в полiклiнiцi, так i вдома; вiдвiдувати хворих вдома в день надходження виклику, забезпечити систематичне i динамiчне спостереження за ними, активне лiкування хворих до їx одужання або госпiталiзацiї. Серед несприятливих психофiзiологiчних чинникiв, впливу яких зазнають дiльничнi фтизіатрии, провiдна роль належить надмiрному фiзичному навантаженню, яке залежить вiд сезону року (кiлькостi викликiв), розмiрiв лiкарської дiльницi, типу забудови (одно- або багатоповерховi будiвлi, наявнiсть чи вiдсутнiсть у будинках лiфтiв). Крiм того, дiльничнi фтизіатрии та педiатри, лiкарi швидкої медичної допомоги, лiкарinсихiатри та невропатологи вiдчувають постiйне психоемоцiйне напруження. Воно зумовлене тяжкiстю хвороби пацiєнтiв, складнiстю дiагностики, обмеженiстю можливостей допомогти хворому, особливiстю контактiв лiкаря з хворими та їx близькими. Основними видами дiяльностi лiкарiв-фтизіатриiв у стацiонарах є: обхiд хворих, заповнення медичної документацiї, проведения дiагностичних процедур, консультацiї iз завiдувачем вiддiлення i вузькими спецiалiстами, проведения бесiд iз хворими та їхнiми родичами тощо. Несприятливу дiю на лiкарiв фтизіатриичного профiлю можуть чинити сучаснi засоби технiчного оснащення медичних закладiв - рентгенiвськi установки, джерела радiоактивного випромiнювання, електроннi, ультрависокочастотнi, надвисокочастотнi, ультразвуковi та лазернi установки, джерела УФ-випромiнювання, хiмiчнi фактори - фармакологiчнi препарати, якi дiють на медичний персонал у виглядi розчинiв, газiв, парiв та аерозолiв. Для лiкарiв лепрозорiїв, а також фтизiатрiв, iнфекцiонiстiв, дерматовенерологiв, лаборантiв протичумних, бактерiологiчних, вiрусологiчних, гельмiнтологiчних лабораторiй специфiчними професiйними шкiдливостями є збудники вiдповiдних iнфекцiйних захворювань. Серед захворювань лiкарiв-фтизіатриiв iз тимчасовою втратою працездатностi на першому мiсцi стоять гострi респiраторнi захворювання, грип, хвороби органiв кровообirу, травления та нервовоi системи. При цьому лiкарi-фтизіатрии хворiють значно частiше i довше порiвияно з лiкарями-хiрургами (вiдповiдно, 103,4 випадку i 128 днiв - у фтизіатриiв i 48,4 випадку i 76,9 дня непрацездатностi на 100 працюючих - у xipypгiв). У структурi хронiчних захворювань дiльничних фтизіатриiв першi ранговi мiсця займають хвороби органiв травления (хронiчний холецистит, гастрит, виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки), хвороби нервової системи i органiв чуттiв. Потiм iдуть: iшiac та радикулiти, зумовленi частою змiною перебування в примiщеннi та за його межами при обслуrовуваннi хворих вдома. До захворювань медичиого персоналу фтизіатриичного профiлю, спричинених впливом виробничого середавища i трудової дiяльностi, вiдносяться: -

iнфекцiйнi та паразитарнi захворювання, аналогiчнi хворобам пацiєнтiв, яких обслуговує лiкар, медична сестра або лаборант (лепра, туберкульоз, чума, холера, сибiрка, сказ, сап, бруцельоз, лептоспiроз, гельмiнтози тощо) ;

- захворювання, якi виникають при роботi з медикаментами, наркотичними, дезiнфекцiйними засобами та iншими хiмiчними речовинами (гострi i хронiчнi отруєння, медикаментозна алергiя, дерматози тощо);

- захворювання, що розвиваються при тривалому безпосередньому обслуrовуваннi психiчнохворих,

- професiйнi психоневрози;

- захворювання, зумовленi значним постiйним нервово-емоцiйним напруженням (гiпертонiчна хвороба, стенокардiя тощо).

Задача

Під час транспортування хворого до приймального відділення закладу охорони здоров’я каретою швидкої допомоги трапилась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої постраждали лікар і водій. Унаслідок отриманих травм лікар втратив працездатність на 10 днів, водій – на 2 міс.

1. Визначте вид нещасного випадку та основні етапи розслідування нещасного випадку в закладі охорони здоров’я.

2. Наведіть перелік документів, які потрібно заповнити в цьому випадку.

3. Яких заходів слід вжити щодо профілактики нещасних випадків і професійних захворювань, а також травматизму серед медичних працівників?

1.Нещасний випадок виробничого характеру, бо працівники знаходились при виконанні службових обов’язків, а саме: транспортували хворого до лікарні на транспортному засобі, який належить підприємству на якому вони працюють. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Найбільш складним та відповідальним етапом у розслідуванні нещасних випадків є встановлення їх причин. Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: - потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випадку; - керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; - відповідному робочому органу виконавчої дирекції фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку; - відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду; - профспілковій організації, членом якої є потерпілий; - керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці. На вимогу потерпілого голова комісії з розслідування зобов'язаний ознайомити потерпілого або його довірену особу з матеріалами розслідування нещасного випадку. Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство. У разі виявлення гострого професійного захворювання копія акта за формою Н1 та карта обліку гострого професійного захворювання за формою П-5 надсилається також до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби. Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1 або НТ. Повідомлення про наслідки нещасного випадку обов'язково додається до акта за формою Н-1 або НТ і підлягає зберіганню разом з ним.

2.В разі нещасного випадку виробничого характеру складається акт форми Н-1, Н-5, НТ, Н-2.

3. З метою попередження виникнення професійних захворювань робочими органами виконавчої дирекції Фонду постійно здійснюється аналіз результатів проходження медоглядів працівниками.

У разі виявлення фактів неякісного проведення медичних оглядів направляються звернення до лікувальних закладів для з’ясування причин несвоєчасного виявлення підозри на профзахворювання та вжиття відповідних заходів та департаментів охорони здоров’я обласних (районних) державних адміністрацій для прийняття заходів реагування. Також управліннями виконавчої дирекції Фонду у 2019 році проводилися розширені наради за участю представників управлінь Держпраці, охорони здоров’я обласних (районних) держадміністрацій, лікарів-профпатологів, представників лікувально-профілактичних закладів, профспілок та об’єднання роботодавців, суб’єктів господарювання.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду здійснюється щоквартальний моніторинг проведених профілактичних заходів на підприємствах з найбільшим рівнем травматизму та професійної захворюваності по Україні з метою визначення проблемних питань з охорони праці на зазначених підприємствах та внесення відповідних коригуючих дій у подальшій роботі.

В управліннях виконавчої дирекції Фонду проводилися розширені засідання у форматі «круглих столів» на тему: «Професійна захворюваність: медичні огляди працівників певних категорій; встановлення зв’язку захворювань з умовами праці та розслідування причин їх виникнення» за участю представників управлінь Держпраці та управлінь охорони здоров’я обласних держадміністрацій, лікарів-профпатологів, представників лікувально-профілактичних закладів, профспілок та об’єднання роботодавців, суб’єктів господарювання та страхових експертів з охорони праці.

Управлінням профілактики страхових випадків виконавчої дирекції Фонду підготовлено та направлено листи до Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної праці України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України стосовно існуючої проблеми якості проведення медичних оглядів працівників. На даний час Міністерством охорони здоров’я України розробляється нова редакція проекту наказу, який буде регулювати діяльність, пов’язану з проведенням медичних оглядів працівників певних категорій.

Крім того, протягом 2019 року управлінням профілактики страхових випадків виконавчої дирекції Фонду постійно проводилися селекторні наради з представниками управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду щодо проблемних питань з профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності та шляхів їх вирішення.

Література

1. Безпека життєдіяльності, основи охорони праці: навч. посіб. / О.П. Яворовський, В.М. Шевцова, В.І. Зенкіна та ін.; за заг. ред О.П. Яворовського. – К.: ВСВ “Медицина”, 2015. – 288 с.

2. Безпека життєдіяльності, основи охорони праці: Навчально-методичний посібник/ упор.: О.П. Яворовський, В.М. Шевцова, Г.А. Шкурко та ін.- Черкаси: видавець Чабаненко Ю.А., 2012. – 232 с.

3. Гігієна праці: Підручник /Ю.І. Кундієв, О.П. Яворовський, А.М. Шевченко та ін.; за ред. акад. НАН України, НАМН України, проф. Ю.І. Кундієва, чл-кор. НАМН України проф. О.П.Яворовського.- К.: ВСВ “Медицина”, 2011.- 904с.

4. Гігієна та охорона праці медичних працівників. Навчальний Посібник / За ред. В.Ф. Москаленка, О.П. Яворовського. – К.: “Медицина”, 2009. – С.6-56.

5. Охорона праці в медичній галузі : навч.-метод. посіб. / О.П. Яворовський, М.І. Веремей, В.І. Зенкіна та ін. – К. : ВСВ “Медицина”, 2015. – 208 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас