КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни:
«Комерційна діяльність»
Варіант 15
Засоби пересувної торгівлі
Засобами пересувної торгівлі вважаються автомагазини, авто-кафе, авто-розвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, ятки, столики. Ці засоби використовують насамперед для створення максимальних зручностей покупцям.
Залежно від використовуваних засобів і організаційно-технічних прийомів пересувна торгівля поділяється на розвізну і розносну. Розвізна мережа включає автомагазини, магазини-вагони, магазини-судна, гужові, мотоциклетні, моторолерні і велосипедні розвозки, а також причепи-магазини. Розвізна торгівля у країнах з розвинутою ринковою економікою вважається однією з основних форм поза магазинної торгівлі. В Україні автомагазини і різноманітні розвозки найбільш активно використовуються споживачами у сільській місцевості.
Автомагазини. Найбільш ефективними засобами пересувної (розвізної) торгівлі є автомагазини. Для них характерною є висока швидкість і маневреність, що дозволяє обслуговувати великі території із високою частотою відвідування окремих малонаселених пунктів (де організація стаціонарної мережі є економічно недоцільною) або ж певні контингенти покупців у безпосередніх умовах їх виробничої діяльності (працівників залізниці і водного транспорту, шосейних доріг). Використання автомагазинів є зручним також і для організації продажу товарів у місцях зосередження великої кількості людей у містах.
Основними функціями автомагазинів є обслуговування населених пунктів без стаціонарної роздрібної торговельної мережі, торгівля товарами складного асортименту (за заявками) у тих населених пунктах, в яких організована торгівля лише товарами повсякденного попиту, організація торгівлі в місцях трудової зайнятості сільського населення, надання додаткових торгових послуг та ін. Організація роботи автомагазинів здійснюється згідно з вимогами правил роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі.
Для організації автомагазинів застосовуються автомобілі зі спеціально сконструйованими кузовами або ж з переобладнаними кузовами стандартної конструкції, пристосовані для організації в них торговельного обслуговування. На кузовах автомагазинів (а також авто-кафе, авто-розвозок, автопричепів, автоцистерн) повинен бути нанесений фарбою чіткий напис, який вказує найменування, адресу суб'єкта господарювання, номер точки пересувної торговельної мережі та номер телефону суб'єкта господарювання.
Залежно від товарного профілю розрізняють автомагазини з універсальним або спеціалізованим асортиментом товарів. Більш широкого розповсюдження у торгівлі набули універсальні автомагазини типу "Продукти", "Промтовари", "Товари повсякденного попиту", "Книги".
Асортимент товарів автомагазину "Продукти" може включати товари таких основних груп, як хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, бакалійні товари, консерви, гастрономічні товари, безалкогольні напої, тютюнові вироби, супутні непродовольчі товари та ін. Асортимент автомагазинів типу "Промтовари" в основному складається з непродовольчих товарів повсякденного попиту (галантерейні, парфумерно-косметичні, господарські товари, деякі культтовари, домашнє та робоче взуття, робочий одяг та ін.). Товари цих самих груп у поєднанні з продовольчими товарами формують асортимент автомагазинів "Товари повсякденного попиту", але він відрізняється від асортименту автомагазинів перших двох типів за шириною та глибиною. Автомагазини типу "Книги" реалізовують літературу різних напрямків, а також періодичні видання та супутні товари (наприклад канцелярські).
Традиційний асортимент автомагазинів може доповнюватися товарами інших груп за умови подання покупцями попередньої заявки на їх завезення. Разом з тим розширення асортименту товарів у розвізній торгівлі, в тому числі торгівлі через автомагазини, в Україні у даний час певною мірою стримується чинними Правилами роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі, які забороняють реалізацію товарів складного асортименту, хоча конструкція, улаштування та технічне оснащення сучасних автомагазинів дозволяє торгувати товарами у широкому асортименті, а їх обладнання забезпечує сучасну технологію продажу товарів. Більше того, у практиці зарубіжної торгівлі автомагазини реалізовують, крім перелічених, також такі товари, як молочні продукти, риба і продукти моря, гастрономія, заморожені продукти і страви, тканини, головні убори, білизна, взуття масових моделей та інші товари.
Принципова схема організації торгово-технологічного процесу автомагазину, яка відображає специфіку цих операцій у розвізній торгівлі, зображена на рис. 1.
Рис. 1. Принципова схема організації торгово-технологічного процесу автомагазину
Товаропостачання автомагазинів можуть здійснювати спеціалізовані склади роздрібних або оптових торговельних підприємств та організацій, склади готової продукції виробничих або агропромислових підприємств. Важливо, щоб на таких складах автомагазинам виділялися максимальні обсяги фасованих товарів, забезпечувалося першочергове їх завантажування, можливість попереднього підбору, підсортування та під комплектування товарів з урахуванням заявок, поданих водіями-продавцями. При цьому товари, які не були реалізовані автомагазином у пунктах обслуговування, повинні безперешкодно прийматися на склад.
Зберігання товарів у автомагазині повинне організовуватися на основі загальноприйнятих принципів, тобто із закріпленням за товарами постійних місць, з урахуванням вимог товарного сусідства, з регулярним проведенням заходів із санітарного обслуговування автомагазину. Особлива увага повинна відводитись в автомагазинах питанням попередньої підготовки товарів до продажу, їх раціонального розміщення в салоні і викладанню на торговому обладнанні.
На ефективність організації розвізної торгівлі суттєво впливає правильний вибір маршрутів і графіків роботи автомагазинів. Як правило, для кожного автомагазину розробляються кільцеві маршрути, які можуть передбачати зупинки на постійних місцях стоянки або ж зупинки біля місця проживання постійних покупців та біля різних підприємств або цехів. На основі цих маршрутів розробляються графіки руху автомагазинів, у яких указується термін прибуття автомагазину в кожен пункт; при цьому тривалість зупинки в одному місці стоянки не повинна бути великою. Розроблення маршрутів і графіків руху автомагазинів дозволяє покупцям завчасно підготуватися до приїзду автомагазину. Маршрути і графіки можуть періодично змінюватися; їх перегляд здійснюється з урахуванням зміни пори року, кліматичних умов, особливостей проведення сільськогосподарських робіт та інших факторів.
На місцях стоянки покупці можуть вибирати товари на місці зі сформованого і представленого в автомагазині асортименту, або ж отримувати товари, привезені за попереднім замовленням. Належний рівень торговельного обслуговування покупців автомагазинами забезпечується також завдяки наданню додаткових послуг, основними з яких можуть бути: приймання замовлень на товари; доставка замовлених великогабаритних товарів додому покупцям; комплектування подарункових наборів; упаковування товарів; інформування про наявність товарів у автомагазині; інформування про час прибуття автомагазину в пункт обслуговування; приймання склотари та ін.
Розносна торгівля. На відміну від розвізної торгівлі, котра здійснюється з пересувних засобів, розносна торгівля ведеться в основному у місцях масового відпочинку з переносних пристосувань — яток, корзин, невеликих столів і т. п. Через цю мережу продають переважно продовольчі товари — морозиво, бутерброди, кондитерські вироби, а також квіти, журнали, книги та ін. Разом з тим через розносну торгівлю — з розносок, яток, столиків, корзин, а також з неспеціалізованого транспорту забороняється продаж фасованих і не упакованих продовольчих товарів, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур у період сезонного продажу, а також морозива і квітів.
Товари на замовлення та продаж товарів удома. Ефективними формами поза магазинного продажу товарів є продаж товарів за замовленнями та продаж товарів удома в покупців, які спрямовані на поліпшення торговельного обслуговування населення завдяки максимальному скороченню часу на придбання товарів, надання послуг з доставки товарів додому.
Продаж товарів на замовлення — це форма роздрібного продажу товарів, за якої покупець здійснює попереднє їх замовлення безпосередньо в об'єкті торгівлі або через торгового агента чи за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку й одержує товари в обумовленому місці та в зазначений час.
Продаж товарів удома — форма роздрібного продажу товарів уповноваженим представником суб'єкта господарювання вдома в покупця, за місцем його роботи, відпочинку тощо як за попереднім запрошенням покупця, так і без такого. Під час пролажу товарів удома в покупця забезпечуються найбільш сприятливі умови для реалізації товарів, оскільки один продавець вступає в прямий контакт з єдиним покупцем, який, до того ж, перебуває у найбільш комфортних — домашніх — умовах. Представник підприємства-продавця має можливість показати покупцеві товар, продемонструвати його в дії й у разі згоди клієнта — оформити замовлення. Застосування цієї форми поза магазинного продажу найбільш доцільне для тих товарів, продаж яких вимагає усної аргументації, певних пояснень технічного характеру, демонстрації роботи виробу або дегустації товару. Присутність при цьому продавця допомагає швидше переконати покупця в доцільності купівлі; разом з тим неприпустимим є тиск на покупця через занадто активне стимулювання потреби в покупці.
Асортимент продовольчих та/або непродовольчих товарів, що продаються на замовлення та вдома в покупців, визначається суб'єктом господарювання самостійно, крім товарів, продаж яких згідно із законодавством заборонений. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити покупців наочною та доступною інформацією про перелік послуг, що надаються, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент і ціни на товари, що пропонуються до продажу, години доставки замовлень додому, споживчі властивості товарів, строки їх придатності до споживання або гарантійні терміни. Реклама товарів, що пропонуються для продажу на замовлення та вдома в покупців, здійснюється відповідно до вимог законодавства про рекламу.
Поняття та види ярмарків, основи їх організації. Ярмарком з роздрібного продажу товарів заведено називати періодичні, як правило, великі роздрібні торги, які з метою продажу товарів народного споживання проводяться в обумовленому місці в установлені терміни за участі багатьох організацій і підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промислових і сільськогосподарських підприємств — виробників товарів народного споживання, інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також культурно-просвітницьких закладів (які забезпечують проведення масових гулянь, ігор, атракціонів, катання на каруселях тощо).
Під час проведення ярмарку реалізацію товарів організовують насамперед магазини і підприємства дрібнороздрібної торгівлі. Як правило, продаж товарів на ярмарках здійснюється через торговельні ряди з визначеними торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини та автопричепи, активно використовуються також засоби переносної торгівлі.
З урахуванням цільового призначення та часу проведення ярмарків розрізняють сезонні (весняно-літні, осінні) та традиційні ярмарки; з урахуванням тривалості проведення ярмарків розрізняють короткотермінові і постійно діючі (тобто функціонуючі протягом відносно тривалого часу) ярмарки. Традиційні ярмарки проводяться щороку у визначений час (прикладом традиційного ярмарку може бути всесвітньо відомий Сорочинський ярмарок, проведення якого приурочується до закінчення польових робіт і збору врожаю). На сезонних ярмарках продаються продовольчі та/або непродовольчі товари широкого асортименту, проводиться сезонний розпродаж товарів за цінами зі знижкою, організовується виїзна та виносна торгівля.
Для проведення ярмарку створюється організаційний комітет (координаційний комітет, секретаріат), до складу якого входять представники органів місцевої влади, торговельних систем та окремих торговельних підприємств, інших зацікавлених підприємств та установ. Оргкомітет несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, затверджує умови участі в ньому, затверджує план проведення ярмарку та кошторис витрат тощо.
Порядок проведення ярмарків визначається оргкомітетом за погодженням з органами місцевої влади; порядок проведення загальнодержавного ярмарку визначається окремим положенням, яке розробляється та затверджується органами виконавчої влади (КМУ). В останньому разі обов'язки з безпосереднього проведення ярмарку та його підготовки покладаються на визначену оргкомітетом способом конкурсного відбору юридичну особу — генерального розпорядника ярмарку.
До участі в ярмарку запрошуються підприємства оптової торгівлі, виробничі промислові і сільськогосподарські підприємства, які мають право па здійснення роздрібної торгівлі власною продукцією. Для участі в ярмарку ці підприємства повинні подати відповідні замовлення (які служать підставою для їх дальшої реєстрації), визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж), сплатити встановлений збір, зареєструвати своїх представників та забезпечити доставку і вчасне встановлення експозиції товарів.
Проведення ярмарків потребує значної підготовчої роботи, в процесі якої необхідно вибрати місце і визначити час проведення ярмарку, облаштувати територію, звести необхідні споруди, визначити й укомплектувати асортимент товарів для реалізації, підібрати склад торгового та іншого персоналу, провести рекламну роботу.
Досить часто час проведення ярмарків підбирається з урахуванням термінів закінчення весняних або осінніх сільськогосподарських робіт; терміни проведення ярмарку узгоджуються з органами місцевої влади.
Як правило, для розташування ярмарку найбільш зручно використовувати площі, стадіони, спеціально облаштовані майдани, продовольчі та речові ринки і ринкові комплекси. Місце ярмарку доцільно обгородити або позначити його контури спеціальними засобами. Під час організації ярмарків особливу увагу необхідно звертати на наявність добре розвинутої, зручної системи транспортних шляхів. У ході підготовки до ярмарку рекомендується визначати також порядок відвідання ярмарку мешканцями розташованих поблизу сільських населених пунктів.
Під час підготовки до ярмарків доцільно розгорнути рекламну кампанію в пресі, інших засобах масової інформації, зокрема, способом інтерв'ю, бесід з провідними спеціалістами виробничих підприємств, торгівлі, ученими, з яких населення може дізнатися про цілі проведення ярмарку, режим і порядок його проведення, очікувані вигоди як для учасників, так і для населення.
У системі ярмарків особливе місце посідають сезонні ярмарки. У практиці вітчизняної торгівлі найбільш часто сезонні ярмарки проводяться з метою активізації продажу таких продовольчих товарів, як картопля, плоди, овочі, а в торгівлі не продтоварами — для активізації продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садівників та інших сезонних товарів. Організація сезонних ярмарків (сезонної торгівлі) передбачає продаж товарів повсякденного і найбільш частого попиту протягом 5—6 місяців весняно-літнього та осіннього періодів року з організацією постійно діючих торгових зон для продажу різних груп товарів. Проведення такої форми продажу товарів створює додаткові умови для швидкого обслуговування населення, скорочення черг у часи найбільш інтенсивних потоків покупців, а також розвантажує мережу магазинів для активізації в них торгівлі іншими групами товарів.
Для організації сезонних ярмарків рекомендується широко застосовувати збірно-розбірні павільйони, які комплектуються столами, прилавками, тарою-обладнанням та ін.
Організація сезонних ярмарків одним з основних елементів включає забезпечення рекламно-інформаційного оформлення як місць продажу товарів (павільйонів, автомагазинів, палаток), так і торгових зон у цілому. Основним завданням при цьому є привернення уваги покупців, забезпечення їх інформації про реалізовувані товари, заохочення відвідувачів до імпульсивних купівель і, в підсумку, до збільшення товарообігу та більш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання.
Визначаючи склад рекламно-інформаційних засобів для торгових зон на території ярмарку, необхідно в першу чергу враховувати асортимент реалізовуваних товарів, конструкцію павільйонів, палаток, їх взаємне розташування, характер ярмарку. При цьому в одних випадках як носій рекламної інформації може виступати сам товар, в інших — спеціальний носій рекламної інформації, який відокремлений від товару.
При організації ярмарків необхідно намагатись забезпечити комплексні інформаційні послуги для покупців з використанням рекламних транспарантів, вуличних інформаційних щитів, друкованої реклами, рекламних оголошень в аудіо-засобах (місцеве радіо та телебачення) та друкованих виданнях.