Ім'я файлу: Модульна робота Жиліховської Антоніни грс-11.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 16.10.2020

Модульна контрольна робота

з дисципліни «Географія туризму»

студентки групи ГРС-11

Жиліховської Антоніни

ВАРІАНТ 2

  1. Зв'язок «Географії туризму» з іншими дисциплінами.

Основні дисципліни «Географія туризму»

1. Географія - основні поняття географії лежать в основі географії туризму;

2. Картографія - один з основних методів географії. Карта необхідна при плануванні

туристичної діяльності;

3. Ландшафтознавство, яке, в деякій мірі, відображає зв'язок природи і суспільства.

4. Екологія - знання екологічних особливостей різних районів Землі дозволить

раціонально організувати туристичну діяльність.

5. Природокористування - туризм виступає як одна з форм заощадливого

природокористування.

6. Економіка - аналіз прямого і зворотного впливу туристичної діяльності на економіку

регіону.

7. Психологія і соціологія - фахівці туристичного бізнесу мають прямий контакт з

клієнтами, потенційними туристами, уміння спілкуватися дозволить уміло управляти

ситуацією.

Географія туризму в рівній мірі пов’язана з географічними, гуманітарними та технічними

науками, зокрема, соціально-економічною історією та архітектурою, рекреаційною

географією, етикою та естетикою, географією культури та правознавством, медичною

географією та конструктивною географією.

Географія туризму тісно пов’язана з такими природничими науками як біологія, екологія,медицина.

2.Класифікація і види туризму.

Найбільш поширеним є поділ туризму на

міжнародний і внутрішній. У міжнародному туризмі залежно від напрямку туристського

потоку виокремлюють дві форми — в'їзний і виїзний.

Внутрішній туризм на відміну від міжнародного, не пов'язаний із перетином державного

кордону й, отже, не вимагає дотримання туристичних формальностей

Національний туризм включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією національного виробництва.

Класифікувати туризм можна за найрізноманітнішими ознаками, до найважливіших із

яких належать: мета подорожі, сезонні характеристики, територіальні характеристики,

індивідуальні вимоги клієнтів, фінансові можливості клієнтів.

До ділового туризму UNWТО відносить поїздки для участі в з'їздах, наукових конгресах

і конференціях, виробничих семінарах і нарадах, ярмарках, виставках і міжнародних салонах,

інші службові поїздки

Релігійний туризм — подорожі, які здійснюються з метою паломництва, відвідування

святих місць, поклоніння релігійним святиням, ознайомлення з релігійними пам'ятками,

історією релігії та релігійною культурою.

Лікувально-оздоровчий туризм — подорожі з метою відпочинку та лікування.

рела і грязі, мальовничі ландшафти.

Етнічний туризм — подорожі для відвідування родичів та близьких

Спортивний туризм — поїздки з метою участі в спортивних захода: та підтримки

улюблених команд.

Пригодницький туризм — туризм, пов'язаний із фізичними навантаженнями, а іноді і з

небезпекою для життя.

До видів туризму за метою можна віднести розважальний, навчальний військовий,

екстремальний, агротуризм та багато інших. Класифікують туризм також за способом

організації, комплексом пропонованих послуг, тривалістю і дальністю поїздок,

демографічними і соціально-економічними характеристиками туриста.

Організований і неорганізований туризм. Суворо регламентовані подорожі, пропоновані

туристичними фірмами і реалізовані зазвичай на умовах попередньої оплати, називаються

організованим туризмом.

Комерційний і соціальний туризм. У сфері туризму, як і в будь-якому іншому секторі

економіки, прибуток є головним джерелом засобів для розвитку і розширення виробництва, а

також виплати дивідендів акціонерам.

Масовий та елітарний туризм. Поняття «масовий туризм» запроваджене і вживається

як альтернатива аристократичному туризму XIX ст., окремим дорогим видам туризму,

орієнтованим на обрану публіку, і туризму в країнах, що розвиваються, де його розвиток

обмежений через низький рівень життя населення.

Масовий туризм варто відрізняти від популярного. Останній є туристичною діяльністю,

що набула широкого визнання в суспільстві завдяки своїй привабливості й доступності.

3.Джерела збору інформації про стан зарубіжного і вітчизняного туристичних ринків.

Інформація про стан туристичних ринків може бути взятою як з первинних так і із вторинних

джерел. Первинні – це такі дані, які зібрані вперше з метою вирішення певної проблеми у

туристичній сфері. Вторинні – це ті дані, які були зібрані раніше з іншою метою, і які можна

отримати відвідавши бібліотеку, інтернет або інші сховища вторинної інформації14. Зазвичай,

спочатку вивчають усі вторинні дані, і лише у випадку відсутності в них інформації, яка

цікавить, починають збирати первинні дані. Вторинні дані збираються шляхом проведення

кабінетного дослідження.

Вторинні джерела туристичної інформації поділяються на внутрішні і зовнішні. До

внутрішніх належать: звіти про прибутки та збитки, балансові звіти, звіти про збут тур агентів,

звіти комівояжерів, рахунки-фактури, звіти про попередні дослідження. Із внутрішніх джерел

є можливість отримати історичні дані, які допоможуть побачити найважливіші тенденції та

закономірності. Історичні дані можуть містити інформацію по ринку (ємність,частка ринку),

про маркетингову діяльність підприємства (історія рекламних кампаній та цінової політики),

інформація по видатках та прибутках, по технологіях, правового регулювання, про

демографічні тенденції та довкілля.. У звіті за результатами господарської діяльності

наводяться дані про обсяги продажів фірми, собівартості продукції, та видатках за певний

період часу.

4. Скласти кільцевий маршрут однієї із вибраних країн Європи.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас