Ім'я файлу: Билет_49.docx
Розширення: docx
Розмір: 112кб.
Дата: 24.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Билет_42.docx

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О. О. Богомольця

Кафедра надзвичайних ситуацій та тактичної медицини

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни екстремальна медицина

Білет №____

Виконав:

студент __ курсу ___ групи

фармацевтичного факультету

заочної форми навчання

___________________________

Київ – 2021
Зміст

1. Контузія очного яблука. Причини, класифікація та клінічні ознаки. Домедична допомога. 3

2. Надання домедичної допомоги при переохолодженні (з посиланням на нормативні документи). Презентація (не менше 6-7 слайдів). 5

3. Задача 7

Список використаної літератури 12


1. Контузія очного яблука. Причини, класифікація та клінічні ознаки. Домедична допомога.



Удар (забій), контузія – це тупа травма ока і очної ямки без видимих порушень їх анатомічній цілісності.

Причиною контузії можуть бути удари по оці кулаком, палицею, рогом корови та іншими тупими предметами.

Важкість контузії визначається її ступенем:

І ступінь – не супроводжується зниженням зору при одужанні (набряк рогівки, поверхневі ерозії, гіфема, кільце Фоссіуса,  берліновське помутніння сітківки, часткові гемолітичні помутніння склистого тіла, спазм акомодації та інше).

ІІ ступінь – характеризується такою локалізацією травматичних пошкоджень в різних тканинах ока, які призводять до стійкого зниження зору (глибокі центральні ерозії рогівки, контузійна катаракта, розриви сфінктера зіниці, іридодиаліз, розриви оболонок в макулярній і парамакулярній ділянках, ретролентальні крововиливи).

ІІІ ступінь – важкі зміни, субкон’юнктивальний  розрив склери, гіпертензія ока або важка, стійка гіпотонія.

Відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей, затвердженого наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 16.06.2014  № 398, послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей не медичними працівниками є такою:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення;

5) при потраплянні в очі дрібних сторонніх тіл, наприклад бруду, піску, дерев’яних, металевих стружок, постраждалий може відчувати сильний біль і не в змозі відкрити очі в такому випадку:

а) попросити постраждалого покліпати;

б) обережно промити око теплою проточною водою;

в) прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку закріпити лейкопластиром;

6) при пошкодженні очей та наявності стороннього предмета:

а) не видаляти сторонній предмет;

б) накласти чисту стерильну серветку на око навколо предмета, закріпити лейкопластиром, слід накладати пов’язку одночасно на два ока;

7) при потраплянні в очі хімічних розчинів промивати очі теплою проточною водою до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо з очного яблука відбувається витік рідини, не промивати та не накладати пов’язки, не тиснути на очі з метою зупинки кровотечі. Постраждалому надати зручного положення;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

2. Надання домедичної допомоги при переохолодженні (з посиланням на нормативні документи). Презентація (не менше 6-7 слайдів).



Переохолодження/відмороження може виникнути при таких обставинах: тривалий вплив холоду, вітру, підвищеної вологості на особу в тісному або мокрому взутті, нерухомому положенні; незадовільний загальний стан постраждалого (хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо).

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням, затвердженого наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 16.06.2014  № 398 послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками здійснюються за таким алгоритмом:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку (рис. 2.1):



Рис. 2.1. Накладання на ушкоджену ділянку при охолодженні чистої пов’язки
8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

3. Задача




При необережному поводженні з бензопилкою робітник отримав травму кисті руки: ампутацію вказівного пальця. Сильна кровотеча.

1. Алгоритм надання домедичної допомоги.

2. Вказати місце накладання джгута. Імпровізовані види джгутів.

3. Методи та засоби зупинки кровотечі.

4. Тривалість накладання джгута в залежності від температури навколишнього середовища.

Розв'язок:

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації не медичними працівниками відповідно до Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014  № 398:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду (екстреної) швидкої медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за наявності артеріальної кровотечі накласти джгут;

6) накласти чисту, стерильну пов’язку на культю;

7) надати постраждалому протишокове положення;

8) знерухомити культю;

9) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) знайти ампутовану частину тіла;

12) завернути ампутовану частину тіла в стерильну марлю/чисту тканину;

13) помістити ампутовану частину в поліетиленовий пакет (по можливості видалити з нього повітря);

14) помістити пакет в ємність, заповнену холодною водою/льодом;

15) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Накладання спіральної пов’язки на пальці (рис. 3.1). 



Рис. 3.1. Накладання спіральної пов’язки на пальці

Цю пов’язку іноді називають «лицарська рукавичка» (якщо покрито всі пальці). Кінець бинта закріплюють у зоні променевозап’ясткового суглоба. На першому етапі покривають великий палець за описаною вище методикою. Потім роблять у зоні променевозап’ясткового суглоба півколовий хід бинта, переходячи з долоні на тильний бік, бинт ведуть навскіс до основи вказівного пальця, прикриваючи його з ліктьового боку, роблять хід до верхівки та покривають її зворотним ходом. Потім увесь палець покривають спіральною пов’язкою і, огинаючи його основу з променевого боку, косо йдуть через тил кисті до ліктьового краю променевозап’ясткового суглоба, роблять півкола з боку долоні цього суглоба, а перейшовши назад, спрямовують бинт до основи наступного пальця. Такими обертами покривають усі пальці кисті. Кінець бинта закріплюють у зоні променевозап’ясткового суглоба.

Джгут являє собою гумову стрічку довжиною 125 см, шириною 2,5 см і товщиною 3 – 4 см. Джгут накладається:

1. Тільки при артеріальній кровотечі з великої судини.

2. Поверх тканини або одягу; дуже важливо, щоб на ній не було складок.

3. Вище місця поранення на 2-3 см і ближче до неї на шкіру накладають прокладку з одягу чи м’якої тканини (хустка, бинт).

4. Для забезпечення відтоку венозної крові кінцівку піднімають на 20-30см.

5. Перший тур накладається максимально розтягнутим джгутом, а наступні - з меншим натягом, таким чином, щоб початкова ділянка джгута перекривався наступним туром.

6. Останній тур джгута фіксують гачком або застібкою.

7. Контролем правильності накладання джгута є припинення кровотечі з рани, зникнення пульсу, блідості шкірних покривів.

8. Надмірне затягування джгута може викликати розтрощення м’яких тканин (м’язи, нерви, судини) і стати причиною паралічів кінцівок.

9. Слабо затягнутий джгут кровотечі не зупиняє, а навпаки, створює венозний застій (кінцівка не блідне, а набуває синюшного забарвлення) і підсилює венозну кровотечу.

10. Потерпілого евакуюють у першу чергу.

11. В зимовий час року кінцівку з накладеним джгутом добре утеплюють, щоб не відбулося відмороження.

12. Під джгут підкладається записка із зазначенням дати і часу накладення джгута.

13. Влітку джгут накладається максимально на 1,5 години, а взимку на 1 годину. Якщо протягом цього часу потерпілого не привезли до лікарні для остаточної зупинки кровотечі, то джгут необхідно зняти на 10 хвилин, але в цей час притиснути артерію пальцем. Заново джгут накладають вище або трохи нижче старого місця. При необхідності це роблять кілька разів - влітку кожну годину, а взимку - кожні півгодини. При цьому кожен раз роблять відмітку в записці. Тривале здавлювання судин призводить до омертвіння всієї кінцівки нижче накладеного джгута, і її ампутують.

У разі відсутності спеціального джгуту, можна зробити джгут з трикутної хустини з аптечки, іншого міцного матеріалу, наприклад з марлі, марлевої пов’язки або смужки тканини, відірваної від одягу. Імпровізований джгут використовується з твердим, схожим на палицю, предметом, який можна використовувати як важіль. Щоб мінімізувати пошкодження шкіри, переконайтеся, що ширина імпровізованого джгута щонайменше 5 см.

В залежності від часу виникнення кровотечі після травми визначають: первинну кровотечу (під час травми) і вторинну (виникає через деякий час після утворення кров’яного згустка), а також ранньо-вторинну кровотечу через 3-5 діб після поранення і пізньо-вторинну кровотечу через 10-15 діб.

Розрізняють:

І. Тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі:

  • накладання давлючої пов’язки;

  • підвищене положення кінцівки;

  • пальцьове притиснення артерії на протязі;

  • максимальне згинання кінцівки в суглобі;

  • зупинка кровотечі за допомогою джгута;

  • зупинка кровотечі за допомогою джгута-закрутки;

  • зупинка кровотечі із сонної артерії за методом Мікуліча.

ІІ. Кінцева зупинка зовнішньої кровотечі. Вона здійснюється механічними, фізичними, хімічними, біологічними методами.

До механічних методів відносять:

  • перев’язку обох кінців судини в рані;

  • перев’язку судини на протязі її розташування;

  • боковий або круговий шов на судину;

До фізичних методів відносять:

  • використання (місцевої) високої температури, яка викликає коагуляцію білка, місцеве тромбоутворення за допомогою електроножа, діатермокоагулятора;

  • використання низьких температур (біля 0ºС), які посилюють спазм судин і прискорюють тромбоутворення, що виникає при застосуванні міхура із льодом, рідкого азоту через кріозонду;

  • використання високих енергій, що призводять до випаровування тканини з утворенням тонкої зони некрозу (лазерний ніж, плазмовий скальпель).

До біологічних методів відносять:

  • переливання крові в кровозупинних дозах (50-100 мл), введення в рану гемостатичної губки, фібринної плівки

У правилах надання першої допомоги при артеріальній кровотечі сказано, що обов’язково потрібно написати час установки джгута, і записку підсунути під його витки. Вказується час чітко: і годинник, і хвилини.

Загальна тривалість перебування судини в здавленим стані залежить від температури навколишнього середовища. У теплу пору року це 2 години, а при низькій температурі повітря і того менше, до 1-1,5 години.

Якщо за цей час потерпілого немає можливості доставити в лікарню, то потрібно дати можливість тканинам відновити кровообіг.

Список використаної літератури



  1. Домедична допомога в екстремальних ситуаціях та медичний захист населення в надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник для підготовки фахівців першого (освітньо-професійного) рівня, галузь знань 22 «Охорона здоров'я», спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (1 курс) (за загальною редакцією Волянського П.Б. та Гринзовського А.М.) / Гринзовський А.М., Волянський П.Б., Калашченко С.І. та ін.]. – Київ: ІДУЦЗ, 2018. – 216 с

  2. Екстремальна медицина: навч. посіб. для ВНЗ / А. А. Котвіцька [та ін.]. – Х.: НФаУ, 2014. – 124 с.

  3. Екстрена та невідкладна медична допомога: підруч. для ВНЗ / М. І. Швед [та ін.]. – Тернопіль: ТДМУ: Укрмедкнига, 2016. – 448 с.

  4. Зозуля І.С., Боброва В.І., Вершигода А.В. Ганджа Т.І., Зозуля А.І., Іващенко О.В., Марков Ю.І., Машенська О.В., Орел В.В. Практичні навички з медицини невідкладних станів. – Київ 2008, - 162с

  5. Мойсак О.Д., Тимчик О.В. Основи медичних знань та охорони здоров'я: навчальний посібник для проведення практичних робіт студентів вищих навчальних закладів. – К.: КУ імені Бориса Грінченка, 2018. – 77 с.

  6. Невідкладна медична допомога: навч. посібник / К.М. Амосова, Б.Г. Безродний, О.А. Бур'янов, Б.М. Венцківський та ін.; за ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка. – К.: Медицина, 2006. – 632 с.

  7. Невідкладні стани: навч. посібник / В.М. Коновчук, В.І. Ротар, С.О. Акентьєв та ін. – Чернівці: БДМУ, 2006.

  8. Перша долікарська допомога: навч. посіб. для студентів ВНЗ / І. В. Кіреєв [та ін.]. – Х.: НФаУ: Золоті сторінки, 2016. – 207 с.

  9. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей, затверджений наказом Міністерства
    охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398.

  10. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням, затверджений наказом Міністерства
    охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398.

  11. Тарасюк В.С. «Зупинка зовнішньої кровотечі: навч-метод. Посібник, Вінниця, 2000, - 55с.

  12. Чуприна О. В. Основи медичних знань: долікарська допомога та медико-санітарна підготовка: навч. посіб. / О. В. Чуприна, Т. В. Грищак, О. В. Долинна. – Київ: Паливода А. В., 2006. – 216 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас