1   2   3
Ім'я файлу: (контрольна робота)Економіка зарубіжних країн.docx
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 20.04.2021
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій
КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни «Економіка зарубіжних країн»

ВАРІАНТ №7

Виконав студент:

ЕМ-401БЗ, 051.2 «Міжнародна економіка»

Корінь Олександр Михайлович
18.0045

Прийняв:

___________________________

(прізвище, ініціали викладача)

Київ 2021

Зміст

  1. Вступ…………………………………………………………………………………3

  2. Загальна характеристика економіки США…………………………………….......4

  3. Виробничо торговельна товарна структура та міжнародна торговельна структура послугами США…………………………………………………………8

  4. Оцінка основних макроекономічних показників США………………………….11

  5. Прямі іноземні інвестиції в США…………………………………………………13

  6. Роль транснаціональних корпорацій та транснаціональних банків у становленні та функціонуванні економіки США………………………………………………14

  7. Фондові біржі США………………………………………………………………..16

  8. Центральний банк США та його валютно-курсова політика……………………17

  9. Тенденції розвитку США в міжнародному економічному інтеграційному просторі…………………………………………………………………………….19

  10. Висновок…………………………………………………………………………...21

  11. Список використаних джерел…………………………………………………….22


Вступ

Незважаючи на загальний для всіх ринкових економік механізм функціонування, заснований на домінуванні приватної власності, співвідношенні попиту і пропозиції та дії сил конкуренції, економічний і соціальний розвиток будь-якої країни багато в чому визначається набором характерних рис, які формують специфіку тієї чи іншої ринкової моделі. Це і співвідношення ринку з державним регулюванням, і стан підприємницького клімату в країні, і панівний характер ставлення громадян до праці, і багато інших чинників, пов'язані з історією і традиціями держави. Досвід показує, що в сукупності ці фактори можуть відігравати чи не більш істотну роль, ніж базисні принципи ринкової економіки.

В основу економічної моделі США покладені система всебічного заохочення підприємництва, досягнення особистого успіху, збагачення найбільш активної частини населення. Завдання соціальної рівноваги при американській моделі не розглядається, пряме державне втручання в економіку незначно. Прийнятний рівень малозабезпечених груп населення, як і регулювання інших питань економіки забезпечується за рахунок перерозподілу частини національного доходу, а також податкових функцій. Національне господарство країни характеризується високим рівнем економічного добробуту.

Загальна характеристика економіки США

США — лідер світової економіки, країна, яка за рівнем та масшта­бами розвитку значно випереджає будь-яку з інших розвинених держав. За умов все більшої глобалізації міжнародної економіки показники ділової активності всередині США є "барометром" для світової економіки, безпосередньо впливають на рух циклу та зміни стану національних економік. Розвиток економічних процесів у Сполучених Штатах Америки є одним; з головних генераторів зру­шень в економіці усього світу.

На початку 90-х років частка США у сукупному ВВП світу становила 25 %, частка Японії — відповідно 16 % та частка €С — 25 %. США виробляють найбільше у світі товарів і послуг. Най­ближчі партнери суттєво поступаються їм. Так, ВНП Японії у поточ­них цінах і валютних курсах на ту ж дату становив приблизно половину, а ФРН — одну третину американського обсягу ВВП.

США посідають перше місце у світі за обсягом промислового виробництва, мають найбільше у світі високоефективне сільське господарство. Майже половина світового експорту зерна припадає на Сполучені Штати Америки.

Причини, що зумовили економічні досягнення країни, економісти Умовно ділять на дві групи. Перша — пов'язана з певними особливо­стями історичного розвитку США. Друга група об'єднує причини або чинники, що є результатом сучасної політики макроекон°мічяо-го регулювання До чинників, що стимулювали економічний розвиток Сполуче­них Штатів в історичному контексті, належать:

  • наявність значних природних ресурсів І сприятливих кліма­ тичних умов. За оцінками, на США припадає 20 % світових запасі? мінеральних ресурсів. А багатство та різноманітність кліматичних умов дає змогу вирощувати у країні майже весь спектр рослинної сільськогосподарської продукції; від жита до цитрусових;

  • основну частину населення Сполучених Штатів складали мільйони переселенців з Інших країн, яких свого часу приваблювали сюди землі, відносно високий рівень заробітної плати та інших доходів. За психологічним типом це були переважно тверді духом люди, готові до важкої праці і труднощів, соціально активні;

  • значний, постійно зростаючий споживчий ринок спричинив розвиток масового виробництва, яке швидко стало основою економічного зростання, стимулюючи розвиток відповідних базових галузей, що сприяли формуванню прогресивної структури національної економіки країни. У деяких галузях масове виробництво булостворене ще на початку XX століття. Так, ще у роки Першої світової війни США виробляли більше ніж мільйон легкових автомобілів (у 1916 р. — більше ніж 1,5 млн шт.);

  • на розвиток американської економіки не мали негативного впливу світові війни. їхня роль була швидше позитивною, ніж навпаки. Так, за 1939—1944 pp. ВВП США збільшився на 93 %, а промислове виробництво у 2,4 раза;

  • економічному зростанню в країні сприяла традиційно існуюча тут свобода економічної діяльності, захист і підтримка конкуренції. Як відомо, антитрестівське законодавство у Сполучених Штатах було започатковане ще наприкінці XIX століття;

  • ще одним з чинників економічного зростання у США можна вважати специфічно американський культ підприємництв міцно і традиційно закладений у суспільну свідомість, рідмігна особливість психології американського суспільства — прагнення до успіху. Це та мотивація, що змушує людей напружено рчитися, працювати, підвищувати кваліфікацію та свій статус і, загалом - власний І суспільний добробут.

Отже, економічна модель США, яка сьогодні більшістю е#сае&І'ІВ визнається однією з найбільш ефективних, характеризується мі­німальним регулюванням підприємництва, приватизовано10 ИР°' мисловістю, низькими торговельними бар'єрами, стабільно*0 моне­тарною політикою, низькими податками. Саме сприятливій інвес­тиційний клімат дає змогу Сполученим Штатам бути на ісрок попереду інших держав світу, коли йдеться про нові технології, що, своєю чергою, забезпечує конкурентоспроможність американської економіки.

Серед найважливіших чинників, що забезпечують Сполученим Штатам роль лідера у сучасному світі, виділяють:

  • їхню перевагу над іншими країнами за масштабами та багатством ринку;

  • ступінь розвитку ринкових структур;

  • рівень науково-технічного потенціалу;

  • потужну систему зовнішньоекономічних зв'язків у торгівлі,інвестиціях, банківському капіталі;

  • рівень продуктивності праці.

Надзвичайно висока місткість внутрішнього ринку забезпечує США особливе місце у світовій економіці. Найвищий рівень ВНП у світі означає, що США витрачають найбільше на поточне спожи­вання та інвестиції. Важливим чинником, що характеризує спо­живчий попит у США, є загальний високий рівень доходів порівня­но з іншими країнами та наявність значного шару середнього кла­су, орієнтованого на високі стандарти споживання. У США щоріч­но закладається будівництво у середньому 1,5 млн нових будинків, продається більш ніж 10 млн нових легкових автомобілів та вели­ка кількість інших товарів довготермінового користування. 60 % сімей у Сполучених Штатах мають річний дохід 40 тис. дол.

Промисловість США споживає приблизно третину усієї сирови­ни, яку видобувають у світі. Країна має наймісткіший у світі ринок машин та обладнання. На його частку припадає більш ніж 40 % продукції машинобудування, що реалізується у розвинених краї­нах. Одночасно США закуповують четверту частину експорту ма­шин і обладнання.

У США на початку 90-х років склалася прогресивна структура національної економіки, у якій переважає виробництво послуг. Його частка у ВВП — більше ніж 60 %, частка матеріального виробни­цтва — 37 % і приблизно 2,5 % — продукція сільського господарства.

Сполучені Штати мають найбільший у світі науково-технічний потенціал, який сьогодні є вирішальним чинником динамічного розвитку економіки, та конкурентоспроможність. Щорічно асигну­вання на НДДКР у США перевищують аналогічні видатки Вели­кобританії, Німеччини, Франції та Японії, разом узятих.

Американські корпорації міцно утримують першість у світі з таких напрямків НТП, як виробництво літаків і космічних апа­ратів, надпотужних комп'ютерів та їх програмного забезпечення, напівпровідників і новітніх потужних інтегральних схем, лазерної техніки, засобів зв'язку, біотехнології. На США припадає більше ніж половина значних нововведень всіх розвинених країн. У пев­ному розумінні США є головним "інкубатором" технічних нововве­день для усього світу.

У 90-ті роки Сполучені Штати продовжують випереджати краї* ни Західної Європи та Японію у найголовнішій для майбутнього сфері в галузі використання комп'ютерів — у сфері підключення персональних комп'ютерів до Інтернету. Так, за деякими даними, у Франції лише 15 % сімей мають комп'ютери, у США ця цифра становить 35 %. 95 % американських шкіл і 3 % будинків підклю­чені до Інтернету. Останній показник у двічі перевищує аналогіч­ний у Німеччині та Великобританії та в 10 разів — у Франції.

Основою науково-технічного потенціалу США є наукові кадри. На початку 90-х років загальна чисельність наукових працівників у Сполучених Штатах перевищувала 3 млн чол. За даними, у 80-х роках у США на 10 тис. зайнятих припадало 280 вчених та інженерів, в Японії — 240, у ФРН — 210, у Великобританії — 190, у Франції — 165 чол.

Економічна потужність будь-якої економіки, й американської зокрема, базується на високопродуктивній праці робітників. Пере­важаючі позиції США у світовій економіці зміцніли у наш час зав­дяки суттєвому зростанню продуктивності праці в країні починаю­чи з середини 90-х років. Так, за даними Міжнародної організації праці, США є лідером серед провідних індустріальних країн світу за кількістю годин, відпрацьованих одним середньостатистичним робітником у промисловості протягом року — 1966 робочих годин за 1997 р. Середній робітник в Японії, який ще кілька років тому працював більше, ніж робітник у будь-якій іншій країні світу, тепер опинився на другому місці: у 1997 р. ним відпрацьовано 1889 го­дин. Показники в західноєвропейських країнах виявилися ще нижчими. Наприклад, у Франції сєредньостатистичний робітник у промисловості відпрацював у 1997 р. 1656 годин, в Німеччині — 1560, у Великобританії — 1730 год.

Аналіз ефективності роботи працівників знову свідчить про першість тут американських робітників. Один середньостатистич-пий працівник у США за рік виробляє товарів на 50 тис. дол. США. Працівник у Японії — на 40 тис. дол. Працюючі західноєвропейці у середньому виробляють за рік товарів: у Німеччині — на 46 тис. дол. США, у Франції — приблизно на 46 тис. дол., у Фінляндії — на 40 тис. дол.

Аналогічна картина спостерігається й в аграрному секторі. Аме­риканські фермери досягли найвищої у світі продуктивності праці. Якщо один зайнятий у сільському господарстві найменш розвине­них країн ледве може прогодувати себе й свою сім'ю, то в Японії один фермер здатний прогодувати 14 чоловік, у Західній Європі — 19 чоловік, а в США фермер забезпечує потреби у сільськогоспо­дарській продукції 59 чоловік.

США належить особлива роль у формуванні світового господар­ського комплексу, особливо у другій половині XX ст. Спочатку США мали абсолютну перевагу, але пізніше, у міру розвитку економік інших країн, ці відносини переходили у конкурентне партнерство, в якому США змушені були частково поступатися частиною свого впливу,

США послідовно домінували у світовій торгівлі, експорті позико­вого капіталу, прямих і портфельних закордонних інвестиціях. Сьо­годні це переважання реалізується, головним чином, у масштабах економічного потенціалу та динамізмі його розвитку, науково-тех­нічному прогресі, закордонних інвестиціях і впливі на світовий фінансовий ринок. 90-ті роки для економіки США виявилися надзвичайно сприят­ливими. Економічне зростання країни триває незважаючи на чис­ленні негативні прогнози щодо подальших перспектив розвитку. За 1996—1998 pp. щорічні темпи зростання економіки Сполуче­них Штатів сягнули 4 %, а в 1998 р. навіть 6 %, Лише за 2-й квартал 2000р. темпи зростання ВВП США становили 5,2 %, а темпи зростання продуктивності праці — 5,3 %, що вважається найвищим показником за останні 17 років і, своєю чергою, зумов­лює збільшення інвестицій в американську економіку на 15 % про­тягом 2000 р.

Загалом цей бум зростання у Сполучених Штатах пояснюється сукупністю чинників макрорегулювання у 80-х роках, спрямова­них на проведення серйозних структурних реформ, та ефективною політикою адміністрації Клінтона, перш за все, у сфері фінансово-кредитної політики. Найбільш важливими серед зазначених чин­ників експерти вважають, по-перше, потужні інвестиції, пс-друге, — масове реформування структури тисяч компаній, чому значною мірою допоміг Інтернет, і, по-третє, — гнучкість і відкритість ринків праці, товарів і капіталів. Усе це спонукало підприємців створюва­ти нові компанії. Окрім того, обсяги інвестицій компаній у новітні технології в США у середньому в 5 разів більші, ніж в Європі. Саме новітні інформаційні технології у поєднанні з поглибленням процесу глобалізації надають економіці США можливість протя­гом тривалого періоду розвиватися значно скоріше, ніж раніше, за низького рівня безробіття та незначної інфляції.

Виробничо торговельна товарна структура та міжнародна торговельна структура послугами США

Сполучені Штати зберігають лідируючу місце у міжнародній торгівлі. Обсяг зовнішньої торгівлі США товарами і послугами в 2020 році зріс порівняно з попереднім роком на 9,3% до 4363 млрд. дол (у 2019 році - на 8,8%). У загальному обсязі товарообігу на частку експорту припадало 42% (1842 млрд. Дол), імпорту - 58% (2,520 трлн. Дол.) Сукупний дефіцит США в торгівлі товарами і послугами в 2020 році скоротився до 677 млрд. дол, що на 23 млрд. дол менше аналогічного показника 2019 року.За підсумками 2020 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами склав 3403 млрд. дол (приріст 9,2%). Американський експорт в порівнянні з 2019 роком збільшився на 12,4% до 1291 млрд. дол, а імпорт - на 7,3%, склавши 2112 мільярдів. дол Дефіцит у торгівлі товарами збільшився і склав 821 млрд. дол (у 2019 році - 819 млрд. дол). Найбільшими торговельними партнерами США в 2020 році залишалися Канада (товарообіг - 597 млрд. дол), Китай (409 млрд. дол), Мексика (367 млрд. дол), Японія (206 млрд. дол) і Німеччина (152 млрд . дол). У десятку найбільших партнерів також входили Великобританія, Південна Корея, Франція, Саудівська Аравія і Венесуела.

На частку 10-ти країн припало понад 65% американського імпорту і близько 58% експорту. При цьому відбулося збільшення обсягів торгівлі США з більшою частиною їх основних партнерів. Так, американські експортні поставки найбільш значно зросли в Мексику (на 15,4 млрд. дол), Канади (12,5 млрд. дол), Китай (6,2 млрд. дол) і Німеччину (5,1 млрд. дол). Найбільшою мірою імпорт збільшився з Саудівської Аравії (на 19,2 млрд. дол), Канади (18,5 млрд. дол), Китаю (16,3 млрд. дол), Венесуели (11,5 млрд. дол ), Мексики (5,2 млрд. дол) і Німеччини (3,4 млрд. дол).

Найбільший торговий дефіцит у США спостерігався з Китаєм - 266,3 млрд. дол, Канадою - 74,2 млрд. дол, Японією - 72,7 млрд. дол, Мексикою - 64,4 млрд. дол і Німеччиною - 42,8 млрд. дол. Торговий дефіцит з Росією за підсумками 2020 року склав 17,4 млрд. дол, що на 5,5 млрд. дол більше показника 2019 року.

Позитивне сальдо США мали в торгівлі з Нідерландами (19,1 млрд. дол), Гонконгом (15,1 млрд. дол), Об'єднаними Арабськими Еміратами (14,5 млрд. дол), Сінгапуром (12,9 млрд. дол .), Австралією (11,9 млрд. дол), Бельгією (11,7 млрд. дол) і Туреччиною (5,8 млрд. дол).

У розрізі регіональних економічних угруповань структура зовнішньої торгівлі США в порівнянні з попереднім роком не зазнала великих змін. Понад 59% зовнішньоторговельного обороту США припадало на держави, що входять до АТЕС. Найбільша частка як і раніше припадала на країни Західної півкулі - 37%, на країни Азії - 28%, на країни Європи - 22%. Головним напрямком експорту американських товарів продовжували залишатися країни Західної півкулі, на які припадало більше 42% від загального обсягу експорту. Частка країн Азії трохи знизилася в порівнянні з попереднім роком до 23% (у 2019 році - 24%). Сукупний обсяг поставок у європейські країни, включаючи Росію, збільшився на 15%, а їх питома вага в американському експорті істотних змін не зазнав і склав 25%, причому основна частина цього обсягу (84%) припала на країни Євросоюзу. Основні імпортні закупівлі здійснювалися у країнах Західної півкулі - 34%, Азії - 31% та Європи - 21%. Частка країн Близького Сходу й Африки, як в експорті, так і в імпорті США була як і раніше незначною. По Близькому Сходу ці показники склали відповідно 5,2% і 5,5%, а по Африці - 2,2% і 5,4%.

Товарна структура, як експорту, так і імпорту США в 2020 році істотних змін не зазнала. В американському експорті частка машин, обладнання та транспортних засобів склала 46%, продукції хімічної промисловості - 17%, продовольства і сільськогосподарської сировини - 10%, металів, дорогоцінних металів і виробів з них - 9%, мінеральних продуктів - 7%, деревини і целюлозно- паперових виробів - 3%, текстилю, текстильних виробів і взуття - 2%, інших товарів - 6%.

В імпорті США частка машин, обладнання та транспортних засобів склала 37%, мінеральних продуктів - 23%, продукції хімічної промисловості - 11%, металів, дорогоцінних металів і виробів з них - 8%, текстилю, текстильних виробів і взуття - 6%, продовольства і сільськогосподарської сировини - 5%, деревини і целюлозно-паперових виробів - 2%, шкіри і шкіряної сировини - 1%, інших товарів - 7%. США продовжують зберігати лідерство і в міжнародній торгівлі послугами. Обсяг американського експорту послуг становив 551,6 млрд. дол (збільшення на 54,4 млрд. дол в порівнянні з 2019 роком), імпорту - 407,6 млрд. дол (приріст на 29,5 млрд. дол).Ппозитивне сальдо в американській торгівлі послугами склало 144,0 млрд. дол (у 2019 році - 119,1 млрд. дол).

Основне збільшення в експорті послуг припало на групу "інші приватні послуги" (17,6 млрд. дол), які включають в себе освітні, фінансові, страхові, телекомунікаційні, технічні, консультаційні, юридичні, інженерні, архітектурні, послуги зі зв'язків з громадськістю тощо. Також збільшився експорт послуг в галузях туризму (на 14,7 млрд. дол), вантажних перевезень (8,7 млрд. дол), роялті та ліцензійних зборів (8,5 млрд. дол) і пасажирських перевезень ( 5,8 млрд. дол). У той же час відбулося невелике скорочення (на 0,9 млрд. дол) в області послуг, пов'язаних з військовими контрактами. Основне збільшення в імпорті послуг припало на групу «інші приватні послуги» (9,8 млрд. дол), послуги в області вантажних перевезень (5,8 млрд. дол), туризму (4,2 млрд. дол), пасажирських перевезень (3,8 млрд. дол), роялті та ліцензійних зборів (2,8 млрд. дол).

Торгівля з країнами СНД в 2020 році характеризувалася незначними обсягами у порівнянні з країнами - основними торговими партнерами Сполучених Штатів. Питома вага країн СНД у товарообігу США склав 1,5%. При цьому більше 71% цього обсягу припадало на Росію. У вартісному вираженні обсяг торгівлі США з країнами СНД склала 50,7 млрд. дол, збільшившись в порівнянні з 2019 роком на 41%, в основному за рахунок зростання російсько-американського товарообігу.

Основними торговельними партнерами США серед країн СНД у минулому році були Росія, Азербайджан, Україна, Казахстан і Білорусь. За розміром товарообігу в переліку торговельних партнерів США вони зайняли відповідно 23-е, 62-е, 65-е, 79-е і 93-е місця. За даними Комісії США з міжнародної торгівлі товарообіг США з Азербайджаном збільшився в 2,4 рази, при цьому обсяги американського експорту зросли на 31%, а імпорту - 146%. У першу чергу це відбулося за рахунок чергового збільшення обсягів американського імпорту мінерального палива з цієї країни. Обсяг торгівлі США з Україною збільшився на 64%, при зростанні американського експорту на 40%, а імпорту на 88%. Основне зростання припав на імпортні поставки продукції з чорних металів. За підсумками року товарообіг між США і Казахстаном виріс на 28%, у тому числі американський імпорт збільшився на 27%, а експорт - 30%.

Поряд з цим, у 2020 році відзначалося невелике збільшення (на 7%) товарообігу США з Білорусією, що пояснюється значним зростанням американського експорту автомобілів і двигунів внутрішнього згоряння з одночасним скороченням поставок тракторів і ліків, а також збільшенням американського імпорту нафтопродуктів. Всі інші країни СНД у взаємній торгівлі з США займали місця з 107-го по 180-е. Слід зазначити, що в минулому році обсяги торгівлі США виросли з більшістю країн СНД. Помітне збільшення товарообігу (на 134%) продемонстрував Узбекистан (перемістившись з 132-го на 113-е місце), що пояснюється експортними американськими поставками літальних апаратів і запчастин до них, а також збільшенням американського імпорту радіоактивних елементів та ізотопів.

Також зріс (на 60%) товарообіг з Грузією (107-е місце, в порівнянні з 114-им в 2019 році) за рахунок американських експортних поставок автомобілів, м'яса свійської птиці та озброєнь. Таджикистан перемістився з 173-го на 172-е місце (зростання на 12%) в основному через американського імпорту алюмінію. Однак мало місце і зниження товарообігу США з Киргизстаном (на 12%) і Туркменістаном (51%). Позитивне торговельне сальдо США мали, з Грузією, Узбекистаном, Вірменією, Молдовою, Таджикистаном і Киргизстаном.

У цілому торгівля США з країнами СНД характеризувалася переважанням сировинних товарів і трикотажних виробів в імпорті США і значною часткою машинотехнічної продукції та продовольчих товарів у їхньому експорті.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас