Ім'я файлу: статистика.docx
Розширення: docx
Розмір: 36кб.
Дата: 18.05.2022
скачати

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ РФАУФА АБЛЯЗОВА
Кафедра готельно-ресторанної справи
Контрольна робота

З дисципліни “ Статистика”

Виконала:

Студентка IV курсу група ЗГМ-81

Воропай Т.В.

Перевірив:

Викладач:Коваль О.О.

Черкаси 2022

1.Ланцюгові та базисні індекси, індекси з постійними та змінними вагами.

Залежно від бази порівняння індекси можуть бути базисними і коштовними. Якщо вивчається загальна зміна явища за весь досліджуваний період часу, то слід обчислювати базисні індекси, а якщо вивчається зміна явища від одного періоду до іншого, то - ланцюгові індекси.

Базисні індекси характеризують зміну рівнів явища в порівнянні з однієї, постійна база порівняння. ланцюгові індекси характеризують зміну рівнів явища в порівнянні з мінливою базою порівняння. Зазвичай проводиться порівняння кожного наступного рівня з попереднім. Базисні і ланцюгові індивідуальні індекси взаємопов'язані один з одним таким чином: 1) ставлення подальшого базисного індексу до попереднього дає відповідний ланцюгової індекс; 2) твір ряду послідовних ланцюгових індивідуальних індексів дає відповідний базовий індекс.

Загальні індекси також можуть бути базисними і коштовними, Але при їх побудові виникає питання про систему ваг, так як їх можна побудувати з постійними і зі змінними вагами. На практиці з постійними вагами зазвичай будують індекси об'ємних показників, а зі змінними - індекси якісних показників.

Наприклад, якщо є дані про кількість проданих фірмою за 4 роки різнорідних товарів і цінах на ці товари, , то загальні індекси фізичного обсягу товарообігу будуть побудовані з постійними вагами - Цінами базисного періоду за такими формулами:

1) базисні

2) ланцюгові

Загальні індекси цін будуть побудовані зі змінними вагами за такими формулами:

1) базисні

2) ланцюгові

Взаємозв'язок, що має місце в індивідуальних базисних і ланцюгових індексах зберігається в загальних індексах тільки з постійними вагами.

2.Предмет і завдання статистики. Складові частини статистики, її метод.

Взаємозв’язок статистики з суміжними економічними науками.

В сучасних умовах термін “статистика” має три значення:

статистика як цілеспрямована практична діяльність по планомірному та систематичному збиранню, обробці, опрацюванню та поширенню даних про суспільні явища та процеси;

статистика як чисельні дані, які всебічно характеризують різні аспекти розвитку суспільства;

статистика як суспільна наука, і, відповідно, фахова навчальна дисципліна.

З точки зору вивчення статистики у вищих навчальних закладах , цей курс включає в себе декілька частин – теорію статистики, галузеву статистику та статистику окремих процесів, наприклад, демографічна статистика, статистика праці тощо. Теорія статистики охоплює основні категорії, принципи та методи статистичної науки, вона є основоположним розділом, на якому грунтуються всі інші частини курсу.

Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільних явищ і процесів із врахуванням їх якісного змісту, місця і часу перебігу.

Статистика відокремилась у самостійну галузь знань у зв'язку з тим, що має специфічний об'єкт і предмет дослідження, а саме кількісні параметри соціально-економічного розвитку суспільства. Це суспільна наука, оскільки вона вивчає явища та процеси розвитку суспільства, причому переважно ті, що мають масовий характер, тобто притаманні великій кількості об'єктів. Слід мати на увазі, що статистика досліджує якісно визначені параметри, котрі мають певний економічний або соціальний зміст, пов'язані з відповідним показником часу та територією.

Коли мова йде про методологію конкретної науки, мається на увазі її концептуальні засади, сукупність специфічних прийомів та способів дослідження об'єкту і предмету. В процесі статистичного дослідження використовуються різноманітні методи, а саме:

загальнонаукові методи;

методи, запозичені з інших галузей знань (наприклад, математика);

статистичні методи, розроблені в процесі наукових досліджень і практичної діяльності.

Методи статистики пристосовані до різних стадій статистичного дослідження і відповідають їх меті. Так, на першій стадії широко застосовуються методи масового статистичного спостереження, на другій – методи зведення і групування, метод розрахунку узагальнений показників, на третій – методи розрахунку відносних та середніх величин, методи вивчення варіації, взаємозв'язків, динаміки, індексний метод тощо.

Статистикою, як будь-якою іншою галуззю знань, вироблені специфічні категорії, тобто концептуальні поняття. До таких категорій можна віднести:

1) статистичну сукупність – достатньо велику кількість елементів або явищ суспільного життя, котрі поєднуються певними зв'язками та мають як спільні (загальні), так й індивідуальні риси або властивості;

2) одиниця сукупності - окремий елемент або явище, котрий разом з іншими утворює статистичну сукупність;

3) ознака – властивість, характерна риса або особливість одиниці сукупності, яку можна спостерігати та вимірювати (оцінювати).

Ознаки поділяються на якісні (атрибутивні), кількісні (дискретні та інтервальні) й атрибутивні. До якісних відносять ознаки, значення яких не мають чисельного виразу і відрізняються по суті, а не за розміром (наприклад, національність, стать, галузь економіки та ін.). Кількісні ознаки мають дискретний або інтервальний чисельний вираз, а їх значення відрізняються величиною (розміром). До таких ознак належать вік людини, ціна, заробітна плата тощо. Альтернативні ознаки можуть мати лише два взаємовиключних значення, наприклад, студент одержує стипендію або не одержує.

4) варіація – коливання, мінливість або різноманітність значень ознаки у окремих одиниць статистичної сукупності. Ознаки, яким властива варіація, мають назву варіюючих ознак, а окреме значення такої ознаки називають варіантом;

5) статистичний показник – це кількісна характеристика явища або процесу в поєднанні з його якісною визначеністю (економічним змістом);

6) статистична закономірність – це певна послідовність або повторюваність соціально-економічних явищ, яка формується та чітко проявляється в масових процесах, при дослідженні достатньо великої кількості одиниць сукупності. Доведено, що в будь-якій складній великій системі, в котрій взаємодіють багато елементів, закони проявляються тільки у формі статистичних закономірностей.

Розрізняють наступні види статистичних закономірностей:

закономірності зміни у часі (закономірності динаміки);

закономірності розподілу одиниць сукупності за певною ознакою;

закономірності зміни складу та структури сукупності (структурні зрушення);

закономірності взаємозв'язку.

З точки зору статистики закон великих чисел можна сформулювати наступним чином: в масі індивідуальних спостережень загальна статистична закономірність виявляється тим повніше і чіткіше, чим більше одиниць сукупності охоплено спостереженням.

Задача 1

За наведеними нижче даними визначте ступінь виконання квартального плану з виробництва чавуну на металургійному комбінаті.

Вид чавуну

Виробництво, тис. т

Коефіцієнт

переводу

за планом

фактично


Передільний

Ливарний

Хромонікелевий

Феромарганцевий

Ферофосфорний

45

42

37

28

25


48

43

37

25

24


1,00

1,15

1,50

2,50

4,00


Розв’язання

Ступінь виконання плану :



Задача 2

На основі даних про розподіл населення регіону за віком та типом поселення визначте відносні величини, які б характеризували:

а) структуру міського і сільського населення за ознакою працездатності, проведіть порівняльний аналіз структур;

б) співвідношення працездатного і непрацездатного населення у містах і селах;

в) структуру населення за типом поселень;

г) співвідношення міського і сільського населення.

Зробіть висновки.

Вік

млн чол.

Міське

Сільське

Допрацездатний

0,8

0,4


Працездатний

2,0

0,8


Старше працездатного

0,6

0,5


Разом

3,4

1,7

Розв’язок

А)Структура міського і сільського населення за ознакою працездатності

Вік

Міське

Сільське

млн осіб.

%

млн осіб.

%


Допрацездатний

0,8

23,53

0,4

23,53

Працездатний

2,0

58,82

0,8

47,06

Старше працездатного

0,6

17,65

0,5

29,41

Разом

3,4

100

1,7

100

Як бачимо, серед міського і сільського населення частка населення допрацездатного віку однакова. Серед міського населення частка насе-лення працездатного віку вища за аналогічний показник серед сіль-ського на 11,76 %. А серед сільського населення частка населення старше працездатного віку вища за аналогічний показник серед міського населення на 11,76 %.

б) Співвідношення працездатного і непрацездатного населення у містах і селах

Населення

Міське, млн. чол.


Співвідношення

працездатного до

непрацездатного


Сільське, млн. чол.

Співвідношення

працездатного до

непрацездатного

Праце-здатне

2,0

1,43

0,8

0,89


Непраце-здатне

1,4




0,9





в) структура населення за типом поселень:

Усього населення = 3,4+1,7=5,1

– частка міського населення:

– частка сільського населення:

г) співвідношення міського і сільського населення = 3,4:1,7 = 2.

Отже, міське населення у 2 рази перевищує сільське. Серед міського населення переважає частка працездатних, працездатне населення у 1,43 рази перевищує непрацездатне. Сільське населення характеризується вищою за міське часткою людей старше працездатного віку, а працездатне населення більше за непрацездатне у 0,89 рази.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас