ЗМІСТ

ВСТУП

1. Валютний ринок: суть та основи його функціонування

• 
  державні установи, основне місце серед яких посідають центральні банки та казначейства окремих країн;
  
• 
  юридичні та фізичні особи, зайняті у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльності;
  
• 
  комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язків, особливо брокерські контори;
  
• 
  валютні біржі та валютні відділи товарних та фондових бірж.
  

2. Валютна система

• 
  регіональна міжнародна розрахункова одиниця;
  
• 
  спеціальний режим регулювання валютних курсів;
  
• 
  спільні валютні фонди;
  
• 
  регіональні кредитно-розрахункові установи.
  

3. Формування валютної системи України

• 
  значно зросла роль УМВБ як центру проведення валютних операцій, активізувалися валютні операції не тільки на біржовому, а й на позабіржовому валютному ринках;
  
• 
  змінилося співвідношення між попитом та пропозицією іноземних валют на користь останньої та стабілізувався курс українського карбованця щодо ключових іноземних валют;
  
• 
  НБУ спромігся без залучення 1,5 млрд дол. США, які обіцяв надати МВФ як кредит розширеного фінансування (ЕРР), створити значні валютні резерви в іноземній валюті;
  
• 
  було розроблено систему заходів, які вплинули на переведення коштів з валютного та кредитного ринків на ринок державних цінних паперів. Так, за даними НБУ передплата на ОДВЗ тільки нерезидентами досягла 300-370 млн грн.
  

• 
  остаточний перехід на режим плаваючого валютного курсу гривні: спочатку плавання обмежувалося валютним коридором, а з 2000 р. – введено вільне плавання;
  
• 
  введення вільного розпорядження резидентами всією сумою валютних надходжень;
  
• 
  певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах;
  
• 
  подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості національної валюти за поточними операціями;
  
• 
  приєднання України (у травні 1997 р.) до УШ Статті Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями.
  

• 
  назва, купюрність та характер емісії національної валюти. В Україні національна валюта називається гривнею;
  
• 
  ступінь конвертованості національної валюти. Українська національна валюта гривня є частково вільно конвертованою;
  
• 
  режим курсу національної валюти. Законодавче визначення режиму валютного курсу Верховна Рада України поклала на Кабінет Міністрів та НБУ;
  
• 
  режим використання іноземної валюти на національній території в загальному економічному обороті. Звичайно цей режим зводиться до повної заборони, або до заборони з деякими винятками для окремих видів платежів;
  
• 
  режим формування і використання державних золотовалютних резервів. Він установлюється для забезпечення стабільності національних грошей і може проявлятися двояко;
  
• 
  режим валютних обмежень, які вводяться чи скасовуються законодавчим органом залежно від економічної ситуації в країні. Якщо економіка розбалансована, національні гроші не стабільні, в країні вводяться певні заборони, обмеження, лімітування тощо на операції з іноземною валютою. Так, в Україні в період загострення економічної і фінансової кризи було введено обмеження на відкриття юридичними особами рахунків в іноземних банках і заборонено переведення на них інвалюти;
  
• 
  регламентація внутрішнього валютного ринку і ринку дорогоцінних металів. Нормативними актами визначається в Україні порядок функціонування біржового ринку, міжбанківського валютного ринку; центральний банк здійснює ліцензування діяльності комерційних банків з валютних операцій, видає дозволи юридичним особам-резидентам на відкриття рахунків в іноземних банках, контролює надходження виручки експортерів у країну. Регламентується режим поточних і строкових вкладів в іноземній валюті. До 1998 р. в Україні не дозволялося здійснювати на ринку операції з дорого цінними металами;
  
• 
  регламентація міжнародних розрахунків та міжнародних кредитних відносин. Нормативними актами України чітко регламентується: порядок відкриття в наших банках кореспондентських рахунків іноземних банків і, навпаки, порядок здійснення платежів за окремими видами комерційних операцій та форм розрахунків; порядок переказування іноземної валюти за кордон фізичними особами тощо;
  
• 
  визначення національних органів, на які покладається про ведення валютної політики, їхніх прав та обов’язків у цій сфері.
  

• 
  Кабінет Міністрів України;
  
• 
  Національний банк України;
  
• 
  Державна податкова адміністрація;
  
• 
  Державний митний комітет;
  
• 
  Міністерство зв’язку України.
  

ВИСНОВОК

• 
  прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України до міжнародної спільноти;
  
• 
  відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетам її економічного та соціального розвитку;
  
• 
  спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку.
  
• 
  мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;
  
• 
  дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;
  

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. 
   Гроші та кредит / За ред. проф. М. І. Савлука й ін. – Карт-бланш, 2000. – 510 с.
   
2. 
   Міжнародні валютно-кредитні відносини / За ред. А. С. Філіпенка. – К. : Либідь, 1997. – 208 с.
   
3. 
   Козик В. В. й ін. Міжнародні економічні відносини. – К. : Знання–Перс, 2002. – 216 с.
   
4. 
   Адамик Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. –278 с.
   
5. 
   Александрова М. М., Маслова С. О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навчально-методичний посібник. – 2-е видання, перероблене і доповнене. – К. : ПУЛ 2002. – 336 с
   
6. 
   Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р. I. Тиркало. –Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с.
   
7. 
   Гальчинський А. Теорія грошей. Навч. посібник. – К. : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. – 411 с.
   
8. 
   Коваленко М. А., Білінкіс В. М., Сухомлин Л. Є. : Операції сучасного комерційного банку: Навчальний посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 472 с.
   
9. 
   Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник/А. С. Філіпенко, В. І. Мазуренко, В. Д. Сікоратаін.;заред. А. С. Філіпенко. – К. : Либідь. 1997.– 208 с.
   
10. 
    Руденко Л. В. Міжнародно-кредитно розрахункові і валютні операції: Підручник. – К. : ЦУЛ, 2003. – 616 с.
    
11. 
    Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. – К. : Скарби, 1998. – 288 с.