Ім'я файлу: Індивідуальне_Загальне_мовознавство_Контр_2.doc Розширення: doc Розмір: 46кб. Дата: 26.05.2021 скачати Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка кафедра української мови загальне мовознавство контрольна робота №2 Варіант I. Хто розробив трансформаційний аналіз? /1 бал/ 1.молодограматики; 2.глосематики; 3.дескриптивісти;4.функціоналісти; 5.когнітивісти ІІ.Яка прикмета не властива літературній нормі? /1 бал/ 1.національна специфіка; 2.вибірковість; 3.традиційність; 4.обов‘язковість; 5.незмінність III.Які мовні одиниці запозичуються найбільшою мірою? /1 бал/ 1.фонеми; 2.морфеми; 3.лексеми; 4.фраземи; 5.синтаксеми IV.Яка характеристика англійської мови вказана неправильно? /1 бал/ 1.індоєвропейська; 2.номінативна; 3.світова; 4.аглютинативна; 5.флективна V.Що таке рідна мова? /1 бал/ 1.материнська мова; 2.батьківська мова; 3.перша мова; 4.мова, засвоєна в дитинстві; 5. мова народу, до якого належить людина VI.Назвіть різновиди неогумбольдтіанства Одночасно зі структуралізмом виник інший мовознавчий напрям — неогумбольдтіанство. Неогумбольдтіанство — напрям у лінгвістиці, який характеризується прагненням вивчати мову в тісному зв'язку з культурою її носіїв.Таку назву цей напрям отримав у зв'язку з тим, що вперше проблема "мова і народ" на широкій науковій основі була поставлена В. Гумбольдтом. На думку Гумбольдта, у мові закладено певне світобачення, яке відображає духовний світ народу — носія мови. Мова знаходиться між людиною й зовнішнім світом, і людина бачить світ таким, яким він зафіксований у рідній мові: "Людина оточує себе світом звуків, щоб сприйняти й засвоїти світ предметів. За Гумбольдтом мова описує навколо людини ніби зачароване коло, вийти з якого можна лише тоді, коли вступити в інше коло, тобто вивчити іншу мову. Виокремлюють два різновиди неогумбольдтіанства: європейське й американське. Європейське неогумбольдтіанство виникло в 20-ті роки XX ст. в Німеччині як реакція на обмеженість (однобічність) молодограматизму і прагнення відродити гумбольдтівські традиції в мовознавстві. Найяскравіший представник європейського неогум-больдтіанства — німецький учений Лео Вайсгербер. Від Гумбольдта, зокрема, вчений запозичив ідею, що мова — духовна сила народу, рушійна сила історії. Вайсгербер називає мову "уявним проміжним світом", утвореним внаслідок взаємодії світу речей і світу свідомості. Положення про співвіднесеність світу мови із зовнішнім світом учений заперечує. Мова сама створює навколишній світ. Вона є картиною світу і водночас світоглядом народу, а оскільки кожна мова пов'язана з певним етносом, то відмінність мов є відмінністю поглядів на світ. Зародження американського неогумбольдтіанства пов'язують з іменем Франца Боаса(1858—1942), який присвятив своє життя вивченню мов корінного населення Північної Америки — ескімосів та індіанців. В етнографії, твердив Боас, на зміну загальним теоріям повинен прийти ґрунтовний і безпристрасний аналіз усіх сторін життя кожного народу. Слід зазначити, що Боас сповідував рівність усіх мов світу, був непримиренним антирасистом. Ще одним дослідником був Едуард Сепір. Свої дослідження проводив на стику етнології, психології, соціології, психіатрії, фольклористики та релігії. Такий широкий підхід до предмета дослідження позитивно вплинув на результати наукових пошуків. Що стосується мови і мислення, то, за переконанням Сепіра, вони взаємопов'язані, однак "межі мови і мислення не збігаються. У кращому разі мову можна вважати лише зовнішньою гранню мислення на найвищому, найзагальнішому рівні символічного вираження". Мова не тільки і не стільки ярлик для думок, скільки спосіб мислення, тому мислення залежить від конкретної мови, яка це мислення виражає. /1 б./ VІI.Основним семантичним поняттям у когнітивній лінгвістиці є Основним семантичним поняттям у когнітивній лінгвістиці є «концепт», і саме цим когнітивна лінгвістика найбільшою мірою відрізняється від інших напрямів дослідження семантики (логічного, структурного тощо). Поняття концепту поки що не має однозначного визначення. Під ним розуміють ментальний прообраз (нерозчленоване уявлення про об’єкт), ідею поняття і навіть саме поняття. Він має двоїсту сутність — психічну та мовну. З одного боку, це ідеальний образ, чи, точніше, прообраз, що уособлює культурно зумовлені уявлення мовця про світ, з іншого — він має певне ім’я у мові. /1 б./ VІІI.Творцем теорії мовленнєвих актів був Джон Остін.Основу теорії мовленнєвих актів складають ідеї, викладені англійським логіком в курсі лецій «Слово як дія». Послідовником його ідей був американський логік Дж. Серлем. Він виклав своє бачення у монографії «Мовленнєві акти». За своїм методологічним статусом теорія мовленнєвих актів - це вузькоспеціальна лингвістична теорія. /1 б./ IX.Функціоналізм – це— сукупність шкіл і напрямів, які характеризуються переважною увагою до вивчення функціонування мови як засобу спілкування. Виникнення функціоналізму датують червнем 1976 р., коли було створено Міжнародне товариство функціональної лінгвістики у Франції, куди ввійшли такі вчені, як А. Мартіне, М. Мамудян, Ж. Мунен, Е. Бюйсанс, Дж. Харві та ін. Функціоналізм сформувався як альтернатива дескриптивізму Л. Блумфільда і глосематиці Л. Єльмслева. Великий вплив на появу цього напряму мав осередок Празької функціональної лінгвістики. Основний принцип функціональної лінгвістики — розуміння мови як цілеспрямованої системи засобів вираження (цільове призначення мови), який уперше був проголошений у «Тезах Празького лінгвістичного осередку» в 1929 р. Функціональний підхід передбачає аналіз функціональної природи мовних одиниць та й мови загалом, за якого акцентується на призначенні мовної одиниці. /1 б./ X.Назвіть найвідоміші штучні мови: квенья, лаадан, лінгва ігнота, ново мова, есперанто /1 б./ XI. Хто був автором монографій «Питання походження української мови», «Виникнення і розвиток літературних мов», «Українська літературна мова»(1947) та ін.? Булаховський Леонід Арсенійович / 2 б./ XII. Назвіть основні слов‘янські фонологічні школи: Щербівська фонологічна школа, Московська фонологічна школа, школа П. Фортунатова. /2 б./ XIII. Відомим українським мовознавцем, педагогом, професором Львівського університету, Івано-Франківського та Дрогобицького педагогічних інститутів був Ковалик Іван Іванович /2 б./ XIV. Схарактеризуйте номінативну функцію мови: Номінативна (називна) функція-за допомогою цієї функції усі предмети, явища, якості, властивості, процеси тощо одержують назву під якою існують в житті і свідомості мовців. Мовні одиниці, передусім слова, служать назвами предметів, процесів, якостей, кількостей, ознак тощо. Усе пізнане людиною з дитячих poкiв одержує свою назву i тільки так існує y свідомості. Цей процес називається лінгвалізацією (омовленням)світу. Люди впродовж віків давали назви i тому, що існує в реальному світі, i тому, що існувало в їх уяві. Учені вказують, що гігантський світ фольклору, художньої літератури icнyє тільки завдяки мові. Але його вплив на нашу поведінку, на наш спосіб життя іноді не менший, ніж вплив реального свiтy. Усе, що нас оточує, представлено номінативними одиницями (словами та сталими словосполученнями). Мова є картиною, «зліпком» реального свiтy. Зрозуміло, що кожна мова становить своєрідну картину дійсності (наприклад, у нас одне слово «сніг», а в еcкiмociв icнyє кілька десятків слів на позначання снігу; по-різному мовно розчленовані в різних мовах одні й тi ж фрагменти позамовного свiтy). /4 б./ |