Ім'я файлу: Контрольна робота з літературного читання 2 (2сем).docx
Розширення: docx
Розмір: 38кб.
Дата: 09.06.2021
скачати

Літературне читання 4 клас

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2 (2сем)

I варіант

Прочитай уважно текст.

НЕЗВИЧАЙНИЙ ПАЦІЄНТ

Тетянка сиділа на березі моря й чекала маму. Не­подалік вирував пляж, і їй теж кортіло побовтатись у воді, бо дуже жарко, але без мами вона купатися не хотіла. Не тому, що боялася чи не вміла плавати. Ні. Так у них повелося з першого дня приїду в санаторій, що купалися вони тільки вдвох.

Тетянчина мама – лікар. Лікар-хірург.

От і сьогодні. Тільки Тетянка з мамою вийшла з їдальні після сніданку, як до них підійшла літня жінка.

• 
  Галино Василівно, чи не змогли б ви подивитись. Щось у мене в правому боці болить. А нашого санатор­ного лікаря кудись викликали.
  

Мама, звичайно, не відмовилась. Дозволила Тетянці йти до моря, а сама повернулась. Швидше б приходила мама та й собі у воду. Але тут щось трапилося. До бе­рега пливла величезна риба.

• 
  Дельфін! Дельфін! – донеслося з пляжу.
  

Ось уже його видно до половини. Ось він уже, допо­магаючи собі хвостом, став виповзати на берег. На су­хому піску просунувся ще метрів зо два і повалився на лівий бік, відкинувши голову, немов ліг відпочивати.

Тетянка стояла за крок чи два від дельфіна й бачила на боці в нього рану. Дельфін важко дихав і благально дивився на людей блискучими очицями.

• 
  Він поранений! – вигукнув хтось, і люди збуджено загомоніли.
  
• 
  Треба негайно лікаря!
  

«Лікаря, лікаря, - забилось у Тетянчиній голові. - Якби мама швидше прийшла». І Тетянка вирішила:

• 
  Я побіжу по лікаря! Моя мама лікар!
  

Маму Тетянка стріла на півдорозі до пляжу.

• 
  Ой, мамочко... Швидше йди...Там...Там...
  

Загинаючись від хвилювання та швидкого бігу, Те­тянка розповіла мамі про пораненого дельфіна. Мама задумалась.

• 
  Чим же йому зарадити? Адже в мене ще таких пацієнтів ніколи не було.
  

Потім звеліла Тетянці принести з кімнати її неве­лику лікарську сумочку. Дівчинка повернулася за дві хвилини, і вони з мамою заквапилися до моря.

Дельфіну було, мабуть, дуже погано, бо він лежав і ні на кого не звертав уваги. Тетянчина мама присіла біля нього, оглянула рану, поторкала навколо неї ру­кою. Дельфін здригнувся.

• 
  Рана, на щастя, неглибока і не смертельна, - ви­значила мама. - Тепер потрудимося з тобою вдвох. Діс­тавай, Тетянко, йодову настойку і вату.
  

Тетянка дістала.

• 
  Добряче змасти навколо рани.
  

Тетянка завагалася. Дельфін же не людина. Коли б це комусь із хлопців з їхнього класу, вона б запросто.

• 
  Ну, сміливіше.
  

Тетянка спершу витерла ваткою навколо рани, а по­тім трохи далі від країв.

• 
  Усе? - звелася на ноги.
  
• 
  Ні,- заперечила їй мама. - Ще промиємо рану, накладемо на неї пластир, і тоді буде все.
  

Рану мама промила розчином перекису водню сама, а стерильний пластир наклали вдвох із Тетянкою.

• 
  Бідненький, - погладила дельфіна Тетянка. - По­леж спокійненько, скоро тобі полегшає.
  
• 
  Йому жарко,- озвався хтось із гурту. - Може, його зсунути у воду.
  
• 
  Ні, ні, хай полежить тут, - сказала Тетянчина мама. - Бо він не витримає й попливе, а йому потрібен спокій. Освіжити водою можна.
  

Усі, хто мав гумові купальні шапочки, кинулись у море, набрали у них води й почали поливати дельфіна. Дельфін задоволено щулився усім тілом. (481 сл.) Іван Кирій

Виконай завдання.

I варіант

1. 
   Визнач жанр прочитаного твору.
   

1. 
   оповідання
   
2. 
   казка
   
3. 
   науково-популярний твір ( 1б. )
   

2. 
   Чому мама задумалась, почувши про пораненого дельфіна.
   

1. 
   вона ще ніколи не лікувала дельфінів
   
2. 
   її чекали інші хворі
   
3. 
   мамі потрібна була допомога ( 1б. )