Письмова контрольна робота № 10
Питання для письмового опитування
1.Чому крива сукупного попиту має від’ємний нахил?
Для макроекономічного аналізу велике значення має кут нахилу кривої сукупного попиту. Це залежить від того наскільки суттєво цінові фактори впливають на сукупні витрати.
Існування від’ємного нахилу у кривої сукупного попиту пов’язується і
з ефектом багатства. Підвищення рівня цін приводить до зменшення
реальної вартості грошових збережень людей, їх купівельної спроможності.
Особливо це стосується накопичень активів з фіксованою грошовою
вартістю – строкових рахунків і облігацій, які має населення. Ставши
внаслідок цього біднішими, домогосподарства зменшать свої витрати.
Інакше
буде при зниженні рівня цін. Тут реальна вартість, або купівельна
спроможність, матеріальних цінностей і витрати людей будуть зростати.
2.Які основні нецінові чинники спричиняють зміни у сукупному попиті?
До числа основних нецінових факторів сукупного попиту можна віднести очікування, зміни в економічній політиці держави, зміни в світовій економіці.
3.Що визначає нахил кривої AS?
Крива сукупної пропозиції демонструє функціональну залежність обсягів виробляємого продукту (Y) у залежності від змін агрегованого рівня цін (P).
Вертикаль довгострокової кривої сукупної пропозиції (LRAS) в цій моделі демонструє, що завдяки гнучкості цін, що є ознакою ефективності функціонування ринкового механізму, економіка буде саморегулюватися таким чином, що завжди буде знаходитися на рівні потенційного ВВП.
Горизонталь короткострокової кривої сукупної пропозиції (SRAS) в цій моделі демонструє, що відсутність гнучкості цін на коротких інтервалах часу чи через інші причини знижує ефективність ринкового механізму розподілу ресурсів, а тому врівноважений обсяг ВВП буде залежати від обсягу сукупного попиту (AD) і тому обсяг ВВП може бути меншим за потенційний, тоді така ситуація характеризується як криза, рецесія.
4. Які основні цінові чинники короткострокової сукупної пропозиції?
До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться:
1.зміни цін на ресурси (ресурсових цін);
2.зміни в продуктивності ресурсів;
3.зміни податків з підприємств та субсидій.
5. Чому в країнах з низькими темпами інфляції коливання сукупного попиту вагоміше впливає на обсяг виробництва, ніж у країнах з високими темпами інфляції?
Для країн із низькими середніми темпами інфляції крива сукупної пропозиції в короткостроковому періоді є відносно положистою. У цих країнах коливання сукупного попиту вагоміше впливають на обсяг виробництва і слабо позначаються на цінах. Країнам з високими темпами інфляції та нестабільним сукупним попитом відповідають крутіші криві короткострокової сукупної пропозиції.
6. Чи можуть номінальні змінні впливати на природний обсяг виробництва у довгостроковому періоді?
Номінальні величини (ціни, номінальна заробітна плата, процентні ставки) є абсолютно гнучкими. Вони можуть не тільки підвищуватись, але й знижуватись, залежно від співвідношення попиту і пропозиції на ринках. Через це номінальні змінні (скажімо, ціни), які залежать від інших номінальних змінних (наприклад, від пропозиції грошей і заробітної плати), а також від реальних факторів (наприклад, від обсягу виробництва), не впливають на реальні змінні (продуктивність праці, граничні витрати і обсяг виробництва, капітал, інвестиції, реальну заробітну плату, рівень безробіття).
7. Чому виникають збурення сукупної пропозиції?
Між сукупним попитом і сукупною пропозицією постійно виникає невідповідність, яка також постійно усувається ринком. При цьому рівновага може порушуватися як внаслідок змін сукупного попиту - шоки (збурення) сукупного попиту, так і сукупної пропозиції - шоки (збурення) сукупної пропозиції
8. Які основні висновки випливають з кейнсіанського погляду на взаємодію сукупного попиту і сукупної пропозиції?
Принцип нерівноважності лежить в основі кейнсіанських моделей макроекономіки. Цей метод дослідження виходить із передумови, що рівновага всіх взаємопов'язаних ринків в умовах існування монополій не є природною рисою ринкових економічних систем. Тому ціни, ставки заробітної плати і процент, які не є гнучкими за цих умов, не здатні забезпечити відповідності сукупного попиту та сукупної пропозиції.
9. На яких постулатах ґрунтується класичний погляд на взаємодію сукупного попиту та сукупної пропозиції?
Згідно класичногопогляду, ціни і заробітна плата є гнучкими, що забезпечує швидке досягнення рівноважного стану за повної зайнятості після збурення. Тому крива AS є вертикальною або дуже крутою у довго- і короткостроковому періодах. Це означає, що зміни AD позначаються лише на рівні ціні не впливають на обсяг національного виробництва
10. У чому найглибша відмінність між класичним і кейнсіанським підходами в аналізі макроекономічної рівноваги?
Основна відмінність між класичним і кейнсіанським підходами полягає в різному тлумаченні поведінки сукупної пропозиції.
11. Які основні висновки випливають із класичного погляду на взаємодію сукупного попиту та сукупної пропозиції?
Згідно за класичним підходом зміни в сукупному попиті позначається на рівні цін, але не впливає на обсяг виробництва й зайнятості. Безробіття можуть бути працівники, які шукають іншу роботу де вище заробітна плата. Згідно з цим у національної економіці ніколи не буває макроекономічних утрат від безробіття.
12. Чому макроекономічна рівновага може досягатись за неповної зайнятості ресурсів?
Досягнення загальної економічної рівноваги не означає, що кожен учасник ринкового господарства задоволений своїм станом. Вона є лише констатацією того, що в даних умовах ніхто не зможе покращити свій економічний стан за рахунок зміни обсягів і структури покупок або продажу. Загальна економічна рівновага не є типовим станом ринкової економіки, тому що дії відокремлених один від одного суб’єктів ринкового господарства лише можуть випадково бути взаємоузгодженим