МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра маркетингу
Контрольна робота №1
з дисципліни «Естетика товарів та дизайн»
Варіант 3
Роботу виконала
ст.гр. – МК,ф – повна, к – 3
Бобровська А.Ю.
перевірила:
Базилюк Е.В.
Хмельницький 2021
Питання 1. Скандинавський функціоналізм: риси, тенденції, матеріали.
Функціоналізм – один з провідних стилів сучасної архітектури і дизайну. Для нього характерні простота, зручність, ергономічність, прямолінійність форм, багатофункціональність предметів, відсутність декоративних елементів. Інтер’єр в стилі функціоналізму лаконічний, але тим не менш яскравий і часто непередбачуваний [1].
Функціоналізм – спадкоємець модернізму у мистецтві та дизайні. Завдяки своїй нейтральності він став інтернаціональним дизайнерським стилем. Поняття «інтернаціональний стиль» використовувався по відношенню до архітектури і пов’язаний був насамперед з виглядом офісних будівель, великих корпорацій, банків, аеропортів, а також з масовим житловим будівництвом.
Слід сказати, що саме Скандинавія (точніше Північна Європа, куди входили Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія) була найбільш схильною до сприйняття ідей функціоналізму. Відстань від центру політичного, культурного, релігійного життя Старого світу дозволив регіону розвиватися самостійно, так як багато подій, що призвели Німеччину, Францію, Англію до криз і навіть кровопролиття, тут відбувалися еволюційним шляхом.
Сам функціоналізм у Скандинавії був би, неможливим без прагматичного підходу до архітектури і дизайну. В результаті прагматизм почав поширюватися в Європі з початком виникненням протестантства, де за основу бралось позитивне ставлення до праці та добробуту. Ця риса спочатку була властивою шведам, фінам. Згодом вона поєдналася з нордичним спокоєм і виключно дбайливим ставленням до природи і традицій, подарувавши світові в ХХ столітті чи не найвитонченіші прояви функціоналістичної архітектури та дизайну. На підтвердження цієї тези слід навести висловлювання найвідомішого представника скандинавської школи функціоналізму, фіна Алвара Аалто: «Сучасна архітектура раціональна тільки з технічної точки зору і її основний недолік полягає в тому, що раціоналізм не проникнув в архітектуру досить глибоко. Вона повинна бути функціональною, перш за все, з людської точки зору, а не з точки зору техніки».
Книга Г. Паулссон «Естетика речей домашнього вжитку», що вийшла у Стокгольмі в 1919 році, була першим виданням, присвяченим проблемам даного стилю. Ідея цієї книги полягала в тому, що «речам повинна бути додана форма, яка відображатиме технічні і технологічні особливості виробництва. Простота і краса стануть основою естетики».
Алвар Аалто, що був архітектором, скульптором, художником і дизайнером прекрасно усвідомлював, що сучасна архітектура повинна трансформувати середовище проживання людини так, щоб не пригнічувати його. У його роботах це проявилось в громадських будівлях, де ландшафт і навіть кліматичні особливості місцевості перетворювались в повноправних «учасників» композиції. Наприклад: для міської бібліотеки у Віпурі Аалто створив систему безтіньового освітлення: саме там ліхтарі в стелі не перешкоджали проникненню сонячного світла, а навпаки наповнювали простір м’якими розсіяними променями. У бібліотеці Політехнічного інституту в Отаніємі він зумів домогтися «зонування» єдиного простору без зайвої перегородки, де відбувся поділ на читальні зали, «каталог» і «абонемент». Згодом, він почав експерименти зі створення абсолютно нового типу меблів на основі склеєної фанери, зігнутої по шаблонах. Колись цю технологію використовували на фабриці Тонета. Але, на відміну від канонічного стільця на ніжках Тонета, стільці і крісла Аалто скоріш за все демонстрували, що сучасність меблів зовсім необов’язково пов’язувати з металевим трубчастим каркасом. Березовий шпон - «рідний» матеріал для Фінляндії. В результаті у цих меблів вийшов своєрідний «скандинавський» вигляд.
Фірма Луї Пулс в 1926 році починає випуск славнозвісної настільної лампи, яка була позбавлена декору і мала абсолютно зрозумілу структуру. Її автор – дизайнер Пул Хенінгсен – вважав за анахронізмом прикрашати освітлювальні прилади алебастровими деталями. Великий проміжок часу він відвів на розрахунки форми абажура, домагаючись найбільш комфортного світлового потоку.
Данський дизайнер Ейнар Кор в 1928 році разом з санінспектором Рідтером проектували обладнання для лікарень. Вони були виконані з цільного шматка листового металу, а також відповідали трьом умовам: легко стерилізувались, дешево коштували і мали гармонійний вигляд [2].
Можна сказати, що саме Асплунд в певний момент став виразником основних принципів скандинавського функціоналізму. У 1930-му він став головним архітектором Виставки архітектури, ремесел і дизайну в Стокгольмі, присвяченій якраз цього стилю. Павільйони, спроектовані майстром, відрізнялися чистотою форм і чудовою легкістю. Особливість в тому, що ще у 1917 році Гуннар Асплунд на виставці під назвою «Житло» представив «кухню в квартирі робітника», яка багато в чому стала направляючої віхою для скандинавського дизайнера в плані поєднання модернового підходу з традиціоналізмом. Обставлена сосновими меблями, з однотонними світлими гардинами і шпалерами, кухня шведського архітектора виглядала одночасно сучасною і «народною».
В історії інтернаціонального стилю і функціоналізму особливу роль зіграв швейцарський дизайн 1930-х рр., зокрема компанія «Wohnbedarf», створена в 1931 році в Цюріху інженером, архітектором та істориком дизайну та архітектури 3. Гідеон, а також В. Мозером і Р. Грабер. Компанія випускала меблі на металевому трубчастому каркасі, складні столики, зручні шафи, пружні крісла і функціональні торшери. Рекламою займався не хто-небудь, а основоположник швейцарського графічного дизайну Ріхард Пауль Лозі, а також майстри з Німеччини – Герберт Бауер, Макс Білл, Курт Швиттерс.
Скандинавські дизайнери дотримувалися принципу: «краще для більшості». Після Другої світової війни покоління, яке народилося в 1920-і рр., намагалося так обставити свої квартири, сформувати таку предметну середу, яка допомагала б відродити втрачене за роки війни уявлення про прекрасне, повернути красу і гармонію в життя. Навіть найпростіші речі – повсякденна посуд або ємності для олії та оцту для сервірування столу, проектувалися після довгого попереднього функціонального аналізу: хто і як
подає посуд на стіл, жароміцність посуду, взаємозамінність, кришки ємностей і т.д. І лише потім починалася робота над скульптурною формою. Елегантний стілець «Мураха», спроектований данцем Арне Якобсеном в 1950-х рр., до сих пір зберігає популярність. Його іноді називають символом модернізму. Коли дивишся на бездоганно відточені за пропорціями скляні келихи Тапио Вірккали (1956) або на посуд роботи Тімо Сарпанева, здається, що сама природа породила такі вивірені контури.
Після війни починається дизайнерське освоєння високотехнологічних виробів. Перша аеродинамічна модель шведського автомобіля «Сааб», форму якої розробив Сикстен Сасон, була запущена в серію в 1950 році. Зв’язок з аеродинамікою і авіацією тут не випадковий, оскільки фірма «Сааб» також конструювала і випускала літаки. Роком раніше Сасон спроектував для Віктора Хассельблада, який під час війни працював для фірми «Сааб», нову широкоформатну дзеркальну фотокамеру. Фотоапарат випускався без змін понад 40 років. Найяскравіша сторінка в біографії цього професійного фотоапарата – зйомка на Місяці під час американської експедиції 1960-х рр.
Післявоєнна Європа була готова до прийняття функціонального стилю. У ньому бачили прикмету нового часу. Cаме небажання слідувати загальним тенденціям виявилося вірним рішенням. Художнє осмислення «інтернаціонального стилю» дуже швидко зійшло нанівець, оскільки його поширення виявило деякі протиріччя: архітектура без обліку навколишнього середовища (ландшафту, культурних особливостей місцевості) втратила свій раціональний вид, що в свою чергу, суперечило самим принципам функціоналізму.
Слідуючи своїм шляхом, скандинавська архітектура ХХ століття ніколи не відхилялася від головної своєї задачі, яку в певний момент стали випускати з уваги «інтернаціоналісти»: служити людині. Тому фахівці відзначають соціально - гуманістичну спрямованість функціоналізму в цьому регіоні. Це проявилось у повазі до «маленької людини» та у романтизмі, що насамперед стосувалося формоутворення і «вписування» об’єктів в навколишнє середовище.
Цей же підхід фіни, шведи, норвежці та датчани послідовно застосовували і в тому, що прославило регіон на весь світ – в створенні інтер’єрів і предметів дизайну. Бездоганно працювала формула «людина + функція + традиція», що перетворила скандинавський стиль в самостійний напрям, що впливав на інші школи дизайну. До речі, сам термін «скандинавський дизайн» з’явився набагато пізніше самого явища. Якщо воно саме сформувалося вже в 20-30 роках минулого століття, то словосполучення набуло поширення з 1950-го року після виставки північноєвропейських майстрів, що пройшла в США.
Із вище сказаного слід виокремити три властивості скандинавського дизайну. По-перше, лаконічність, яку рідко знайдеш в роботах італійців чи американців. По-друге, вміння працювати з невеликими просторами. По-третє, натуральність, любов до природних матеріалів. Той же Алвар Аалто, який прославився не тільки як архітектор, але і на дизайнерському терені, стверджував, що «мистецтво – це безперервний процес облагородження дерева, міді, скла та інших матеріалів для розкриття їх властивостей».
Перераховувати скандинавських дизайнерів і знакові роботи можна нескінченно довго. Так, розсувний стіл (1938) Бруно Матссон є типовим зразком простоти і раціональності шведського дизайну 1930-х років. Модель крісла «Safari» і крісла для палуби датчанина Кааре Клінта стали класикою. Ще один приклад датської класики – підвісний світильник РН, спроектований в 1925 році Полем Хеннінгсеном. Популярність Могенсен Коху принесли складні меблі, дизайн яких був розроблений на основі традиційно простих і зручних м’ягких крісел [3].
П
рактичне завдання 2. Виконайте композиційний аналіз ансамблю одягу відповідно Вашого варіанту.Визначаю виявлені композиційні елементи і засоби зв’язку в композиції ансамблю.
| Основі композиційні елементи | Різновиди форми |
| Маса | Важка форма |
| Формат | Природна пропорційність |
| Силует | Прямий |
| Лінія | Конструктивна, дикоративна |
| Ритм | Простий рівномірний |
| Колір | Тріада |
| Симетрія | Дзеркальна |
| Статика | Стан спокою, рівноваги форми. |
| Повтор | Метричний |
Маса костюма, тобто візуальна оцінка його легкості або важкості. Можна сказати, що темні, щільні, рельєфні і шорсткі тканини створюють ілюзію «важкості» даного вбрання.
Природно пропорційна форма, як правило, доречна для будь-якої фігури. Найбільш принадними вважаються співвідношення, котрі наближаються до природних пропорцій тіла людини та пропорцій «золотого перетину».
Даному виду одягу приналежить прямий силует. Він підходить людям різних вікових груп, є доречним на будь-якій фігурі, і є дещо розширений знизу, у вигляді трапеції.
Специфіку покрою костюма визначають конструктивні лінії. За їх допомогою утворюється форма в просторі, необхідна для окреслення силуету і правильної посадки одягу на фігурі людини. Від них залежать декоративні лінії костюма. Вони виділяють важливі для зорового сприймання елементи одягу, наприклад, кишені чи зборку. Тобто, це лінії, за допомогою яких оздоблюється костюм.
Простий рівномірний ритм передбачає послідовне чергування однакових за розміром, формою, кольором елементів. Проміжки між ними також є однаковими.
Тріада (поєднання 3-х кольорів). У цій комбінації кольору знаходяться на рівній відстані один від одного на спектрі: синьо-зелений, синій та сірий. Синій колір використовується в якості основного, а два інших в якості доповнення.
Симетрія – це розмірне, пропорційне розміщення частин цілого відносно площини, осі або центра. Саме дзеркальна симетрія характеризує спокійну рівновагу частин цілого.
Статика – це стан спокою, рівноваги форми. Статичний одяг передбачає спокійні лінії, форми, кольори. Такий одяг створює відчуття спокою.
Метричний повтор виражає спокій, рівновагу, характерний для статичної композиції. Зазвичай визначається функціональними особливостями предмета і його конструкцією (ґудзики на застібках, блочки для шнурків, сидіння в салоні літака, кнопки на пульті). Метричні повтори можуть бути представлені по-різному: повторення рівних форм через рівні інтервали, радіальне розташування.
Визначаю композиційний центр ансамблю.
Композиційний центр – це частина композиції, яка найбільше привертає до себе увагу. В фотографіях, живопису і рисунку композиційний центр є сюжетно-композиційним центром (рис.1)
рис 1. Приклад композиційного центру
Відмічаю кольори та визначаю гармонійні поєднання, що були використані для утворення ансамблю.
Слід сказати, що загальне враження від ансамблю формує дане сполучення кольорів. Воно демонструє спокій і в деякій мірі риси консерватизму, що добре підходить офіційно – діловому стилю. У бізнесі під час ділових зустрічей або інших офіційних заходів гармонія кольорів надзвичайно важлива. Для таких ситуацій найкраще підходить синій колір і всі його відтінки. Згідно з психологією кольорів, цей колір змушує навколишніх сприймати вас як професіонала, який заслуговує на довіру.
Визначаю призначення даного ансамблю.
Чоловічий образ у офісному стилі – запорука успіху і показник відмінного смаку. Бездоганна мода для чоловіків – класика, вона вже багато років залишається поза часом і не особливо піддається оригінальним дизайнерським течіям. Саме ця особливість демонструє, в першу чергу, компетентність, статусність та професіоналізм. Насамперед – це елегантний одяг, який не обмежує рухів, але і не виходить за рамки дозволеного. Для такого одягу офісного стилю важлива бездоганність крою, якісна обробка деталей, а також ідеальна посадка. Сьогодні можна спостерігати деяке спрощення виду одягу при діловому стилі. Модні тенденції, індивідуальність і креативність сприяють його трансформації. Але, незважаючи на такі зміни, важливо не втратити почуття міри. Діловий стиль – це, перш за все, охайність і акуратність. У такому стилі часто використовуються однотонні костюми у поєднанні з сорочками з якісних дорогих матеріалів. Сорочка з жорстким коміром, доповнена стильним краваткою, виглядає дуже стильно й ефектно. Доповнюють подібні образи якісним взуттям, яка також видає гарне почуття стилю.
Описую собливості людини, яка носить (буде носити) такий ансамбль.
Діловий і впевненений в собі чоловік часто вибирає такі речі в офісному стилі. Дане вбрання можна використовувати не тільки для походу на роботу, але і для повсякденного життя.
У діловому світі від того, хто як виглядає, досить часто залежить їхній успіх. Добре підібраний гардероб дозволить справити хороше враження на інших колег і ділових партнерів. Відповідний одяг допоможе завоювати чиюсь довіру, співчуття, а також створити професійний імідж. Ідеальний діловий стиль надає впевненості чоловіку, допомагає йому підвищити самооцінку, відповідно зростає рівень довіри серед партнерів. Речі – це також демонстрація статусу людини. Необхідні атрибути, які концентрують на собі увагу і відсутність надмірностей – свідчення гарного смаку чоловіка.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Функціоналізм. URL:https://www.kpdstudio.com.ua/funkchionalizm.html(01.01.2020)
Скандинавский функционализм.
URL:https://studopedia.info/1-7004.html(01.01.2020)
Скандинавский функционализм: вещи для людей.
URL:https://interior.lv/ru/skandinavu-funkcionalisms-cilvekiem-domatas-lietas/(02.01.2020)