Модульна контрольна робота № З
1. Загальна характеристика суб’єктів підприємницької діяльності
Завдання:
а) визначте поняття суб’єктів підприємницької діяльності, назвіть їх види;
Відповід: Суб'єктами підприємницької діяльності виступають:
фізичні особи, тобто громадяни України та інших держав, не обмежені законом у правоздатності;
юридичні особи усіх форм власності.
б) розкрийте порядок утворення суб’єктів підприємницької діяльності;
Відповідь: Створення суб’єктів господарювання, зокрема суб’єктів підприємницької діяльності за загальним правилом проходить три стадії: ініціативну (ознайомлення з інфраструктурою ринку, складання бізнес-плану), організаційну (формування установчих документів) легалізаційну (державна реєстрація, патентування, ліцензування, тощо).
в) охарактеризуйте порядок припинення суб’єктів підприємницької діяльності.
Відповідь: Припинення діяльності суб'єкта господарювання може відбуватись у добровільному порядку - з ініціативи (за рішенням) власника чи уповноваженого ним органу, інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, або в примусовому порядку - за рішенням суду. Залежно від організаційно-правових форм суб'єктів господарювання "уповноваженими" на прийняття рішень про їх припинення будуть, наприклад, для державних підприємств - міністерства, відомства; для казенних підприємств - КМ України. Для суб'єктів колективної форми власності це будуть загальні збори в господарських товариствах, кооперативах, на колективних підприємствах. Для приватного підприємства - фізична особа як власник майна і вона ж засновник. Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення діяльності юридичної особи, визначаються ст. 105 ЦК України.
2. Правовий статус підприємств
Завдання:
а) визначте поняття підприємства;
Відповідь: Підприємницька діяльність (підприємництво) — це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємств (фірм), націлена на отримання прибутку, або особистого доходу, і яка здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність.
б) назвіть і охарактеризуйте види підприємств;
Відповідь: Згідно із Законом України «Про підприємництво» розрізняють три види підприємницької діяльності. Це:
Вільна підприємницька діяльність — підприємець має право без усяких обмежень здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству;
Ліцензійна підприємницька діяльність — може здійснюватися тільки за спеціальним дозволом (ліцензією). Ліцензія — це документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності. Обмеженню (ліцензуванню) підприємницької діяльності підлягають тільки ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров’я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави. Для здійснення підприємницької діяльності, що ліцензується, необхідно отримати відповідну ліцензію та дотримуватися певних умов і правил здійснення даного виду діяльності (ліцензійних умов). Перелік видів діяльності, яка підлягає ліцензуванню, наведено в Законі України «Про підприємництво». Ліцензія або відмова має надаватися в 30-денний термін після подання заявки.
Державна підприємницька діяльність — може здійснюватися лише державними підприємствами (зброя, наркотики, грошові знаки, вибухівки, цінні папери, горілка та ін.).
За функціональними характеристиками виділяють такі види підприємницької діяльності:
1) виробництво продукції;
2) виконання роботи;
3) надання послуг;
4) торговельна діяльність;
5) комерційне посередництво.
в) розкрийте особливості правового статусу державних підприємств.
Відповідь: Підприємство може створювати філії (виконують частину функцій підприємства), представництва (виконують представницькі функції підприємства), відділення та інші відокремлені підрозділи; вони не є юридичними особами і діють на підставі положення про них затвердженого підприємством.
3. Правовий статус господарських товариств
Завдання:
а) визначте поняття господарського товариства;
Відповідь: Господарські товариства - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами або громадянами шляхом об'єднання їхнього майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Метою їх створення є також розв'язання проблеми нестачі грошових коштів та зменшення ризику втрати особистого майна. Вони є юридичними особами і можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність. Суб'єкти господарювання юридичні особи, які стали засновниками або учасниками товариства, зберігають статус юридичної особи. Діяльність господарських товариств у нашій країні регулюється Господарським Кодексом України (глава 9) та іншими законами. Згідно з цим Кодексом до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (стаття 80).
б) дайте характеристику правового статусу товариств із обмеженою відповідальністю;
Відповідь: Особливість правового статусу TOB, як правильно зазначає В. В. Луць, полягає у тому, що за рахунок статутного капіталу та іншого майна товариство з обмеженою відповідальністю відповідає за своїми зобов'язаннями самостійно як юридична особа. Ця відповідальність за загальним правилом, є повною (зокрема, у формі відшкодування контрагентам заподіяних збитків), якщо тільки за даним видом зобов'язань не передбачено обмеженої відповідальності товариства, Як зазначено у ч. З ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів. Отже, поняття "обмежена відповідальність" означає, що при зверненні стягнення на майно товариства за його боргами учасник втрачає лише свій внесок, а на решту його майна відповідальність товариства не поширюється1.
в) розкрийте особливості правового статусу акціонерних товариств.
Відповідь: Акціонерним є господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Згідно зі ст. 5 ЗУ "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 р. акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій.
Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства а) із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій; б) без залучення додаткових внесків – шляхом підвищення номінальної вартості акцій. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається, крім випадків, встановлених законом.
Статутний капітал акціонерного товариства зменшується шляхом а) зменшення номінальної вартості акцій або б) анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.
4. Правовий статус об’єднань підприємств
Завдання:
а) Визначте поняття об’єднання підприємств;
Відповідь: Об'єднанням підприємств – це господарська організація, яка має статус юридичної особи, утворена на добровільних засадах в складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
б) Дайте характеристику видів об’єднань підприємств;
Відповідь: Види об ’єднань підприємств:
1) в залежності від порядку заснування:
а) господарське об’єднання - об’єднання підприємств, утворені за їх ініціативою, не залежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднують свою господарську діяльність.
б) державні чи комунальні господарські об’єднання - об’єднання підприємств, утворені державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України, міністерств або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування (як правило у формі корпорацій або концернів незалежно від назви об’єднання);
2) за організаційно-правовою формою:
а) асоціація - це договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації та кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не може втручатися в діяльність підприємств - учасників;
б) корпорація - це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;
в) консорціум - це тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо);
г) концерн - це статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.
3) промислово-фінансова група (Закон “Про ПФГ” 1995р.) є об’єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції.
У складі ПФГ визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені групи як учасника господарських відносин.
ПФГ не підлягає державній реєстрації як суб’єкт господарювання і не є юридичною особою; діє на підставі Генеральної угоди;
в) Розкрийте особливості правового статусу промислово-фінансових груп.
Головне підприємство ПФГ – це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.
Учасник ПФГ – підприємство, банк або інша наукова чи проектна установа, організація, створені згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.
Головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні виробничої, господарської і фінансової діяльності відповідно до Закону та укладеної Генеральної угоди про сумісну діяльність.
ПФГ та головне підприємство й учасники ПФГ створюються і діють з дотриманням вимог законодавства України, у тому числі і законодавства про обмеження монополізму та недобросовісну конкуренцію.
У складі ПФГ може бути тільки одне головне підприємство.
ПФГ не має статусу юридичної особи. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.
5. Правовий статус громадян-підприємців та інших суб’єктів господарювання
Завдання:
а) Дайте характеристику правового статусу громадянина-підприємця;
Відповідь: Громадянин-підприємець здійснює діяльність в межах універсальної правоздатності - права займатися підприємницькою діяльністю, передбаченого ст. 42 Конституції України. Це означає можливість особи займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, здійснення якого не суперечить законодавству. Він діє без установчих документів на відміну від юридичної особи, яка діє в межах спеціальної правоздатності та обмежена видами діяльності, встановленими засновниками в установчих документах. 5. Згідно з ч. 5 ст. 128 ГК України громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у ст. 44 ГК України, зокрема, він може здійснювати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, що не суперечать закону.
б) розкрийте особливості правового статусу кредитних спілок;
Відповідь: Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації.
Згідно з ч. З ст. 130 ГК кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки (згідно із Законом "Про кредитні спілки" - установчими зборами, що є правильним).
У статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються: найменування кредитної спілки та її юридична адреса; мета створення і завдання кредитної спілки; ознака членства у кредитній спілці;
в) характеризуйте особливості правового статусу благодійних організацій.
Відповідь: Як зазначено в ч. 1 ст. 5 Закону "Про благодійництво та благодійні організації", засновниками (засновником) благодійної організації можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.
Благодійною організацією визнається недержавна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності. Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) та/або членами благодійної організації.
Благодійна організація діє на основі статуту (положення), що затверджується вищим органом управління благодійної організації, і є юридичною особою.