1   2   3   4
Ім'я файлу: Курсова- Конституційно-правова відповідальність.docx
Розширення: docx
Розмір: 74кб.
Дата: 11.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
Курсова - КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ.docx
Курсова - МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ.docx
Курсова - СТАТУТ ГРОМАДИ.docx
ВІТАЄМО ВЕСНУ КОНСПЕКТ.docx
Tsenyova 1-23-14 - eui - Z.docx
5.2. Заняття Українська сорочка. Малювання.docx

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


Курсова робота

на тему:

«КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ»

Виконав: курсант ______ навчального взводу, рядовий поліції ___________
Науковий керівник: доцент кафедри загально-правових дисциплін,

кандидат політичних наук

_________________


Кривий Ріг

2021

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ………………………………………………………………....6

1.1. Поняття конституційно-правової відповідальності……………………………..6

1.2. Особливості та ознаки конституційно-правової відповідальності……………12

Висновки до розділу 1……………………………………………………………...…17

РОЗДІЛ 2. ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ…………………………19

2.1. Поняття підстав конституційно-правової відповідальності…………………19

2.2. Склад конституційно-правових деліктів………………………………………..22

2.3. Проблеми реалізації конституційно-правової відповідальності………………27

Висновки до розділу 2………………………………………………………………...29

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..33

Курсова робота: 35 сторінок, 24 джерела.

Об’єкт дослідження – інститут конституційно-правової відповідальності в Україні.

Предмет дослідження – конституційно-правова відповідальність.

Мета полягає у з’ясуванні природи, сутності, специфіки конституційно-правової відповідальності в Україні.

Для досягнення вказаної мети у дослідженні було розв’язано такі завдання:

  • охарактеризувати правову природу конституційно-правової відповідальності;

  • окреслити ознаки та особливості конституційно-правової відповідальності;

  • розкрити поняття та види підстав конституційно-правової відповідальності;

  • проаналізувати вітчизняне законодавство з питань конституційно-правової відповідальності.

Методи дослідження. Методологічна база дослідження поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні наукові концепції, теорії і методи. Як методологічна база дослідження використовуються такі методи пізнання: історичний, компаративного аналізу, емпіричного узагальнення, моделювання та абстрагування, діалектичний, системний, комплексний та інші. Так, для пізнання місця та ролі системи права у національній правовій системі застосовувався діалектичний метод. Системний метод застосовувався при аналізі принципів та особливостей функціонування сучасної системи права, включаючи надання загальної характеристики конституційно-правовим нормам як елементу системи права. Методи моделювання та абстрагування використано в процесі визначення належних критеріїв та дослідження подальших перспектив забезпечення ефективності конституційно-правових норм як регулятора суспільних відносин. Широко застосовуються також загально-гносеологічні прийоми пізнання – індукції, дедукції, аналізу та синтезу, що уможливило дослідження теоретико- правових та логічних засад сучасних інтеграційних процесів з точки зору їх онтологічного впливу на ефективність дії конституційно-правових норм.

Значення роботи: полягає в тому, що сформульовані в роботі пропозиції і висновки можуть бути використані: у науково-дослідних цілях – для подальшого опрацювання теоретичних та практичних фундаментальних проблем підвищення ефективності конституційно-правових норм; у правовій практиці – при розробці пропозицій щодо подальшого удосконалення конституційно- правових норм; у навчальному процесі – для науково-методичного забезпечення викладання конституційно-правових дисциплін.

Ключові слова: система права, конституційно-правова норма, конституціоналізм, ефективність, конституційна модернізація, конституційна відповідальність.

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Інститут конституційно-правової відповідальності є доволі новим в системі національного права. Наукові погляди щодо даного виду юридичної відповідальності розходяться від повного її заперечення до ототожнення із заходами політичного впливу. Варто також відзначити той факт, що проблеми конституційної відповідальності досить часто висвітлюються в науковій літературі, а питання відповідальності у різних сферах досліджувалися лише фрагментарно. При цьому зміст конституційної відповідальності розуміють по-різному. По-перше, як відповідальність держави, органів державної влади та посадових осіб у сфері захисту прав і інтересів місцевого самоврядування, і по-друге – як відповідальність самих органів місцевого самоврядування перед територіальною громадою, державою, юридичними та фізичними особами за належне вирішення питань місцевого значення, виконання Конституції та законів України.

Отже, актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю створення цілісної теорії конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності, з іншого – потребою вдосконалення чинного законодавства у сфері застосування конституційно-правових санкцій до відповідних суб’єктів. Саме тому дослідження теоретичних та практичних проблем конституційно-правової відповідальності є актуальним напрямом розвитку сучасної конституційно-правової науки.

Наведені аргументи в сукупності актуалізують необхідність всебічного аналізу природи та змісту конституційно-правової відповідальності в Україні.

Мета полягає у з’ясуванні природи, сутності, специфіки конституційно-правової відповідальності в Україні.

Для досягнення вказаної мети у дослідженні було розв’язано такі завдання:

  • охарактеризувати правову природу конституційно-правової відповідальності;

  • окреслити ознаки та особливості конституційно-правової відповідальності;

  • розкрити поняття та види підстав конституційно-правової відповідальності;

  • проаналізувати вітчизняне законодавство з питань конституційно-правової відповідальності.

Об’єкт дослідження – інститут конституційно-правової відповідальності в Україні.

Предмет дослідження – конституційно-правова відповідальність.

Методи дослідження. Методологічна база дослідження поєднує в собі загальнонаукові та спеціальні наукові концепції, теорії і методи. Як методологічна база дослідження використовуються такі методи пізнання: історичний, компаративного аналізу, емпіричного узагальнення, моделювання та абстрагування, діалектичний, системний, комплексний та інші. Так, для пізнання місця та ролі системи права у національній правовій системі застосовувався діалектичний метод. Системний метод застосовувався при аналізі принципів та особливостей функціонування сучасної системи права, включаючи надання загальної характеристики конституційно-правовим нормам як елементу системи права. Методи моделювання та абстрагування використано в процесі визначення належних критеріїв та дослідження подальших перспектив забезпечення ефективності конституційно-правових норм як регулятора суспільних відносин. Широко застосовуються також загально-гносеологічні прийоми пізнання – індукції, дедукції, аналізу та синтезу, що уможливило дослідження теоретико- правових та логічних засад сучасних інтеграційних процесів з точки зору їх онтологічного впливу на ефективність дії конституційно-правових норм.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
1.1. Поняття конституційно-правової відповідальності
У сучасному ставленні до конституційної відповідальності як окремого самостійного виду юридичної відповідальності в наукових кола виражається не однозначно. Думки науковців коливаються від повного заперечення такого виду юридичної відповідальності до безумовного визнання і аргументованого доведення права конституційної відповідальності на існування. Вагомий внесок у розробку теорії конституційної відповідальності зробила значна кількість українських науковців. Особливо варто відзначити ґрунтовні дослідження вітчизняних авторів: В.Ф. Погорілка, В.Л. Федоренка, О.В. Скрипнюка , Л.Р. Наливайко, О. В. Мельник.

Таким чином вважаємо, що конституційна відповідальність утвердилась як самостійний вид юридичної відповідальності, додатково доводити цей факт не має потреби, оскільки це значно розширило б межі нашого дослідження. Разом з тим, проаналізуємо найбільш поширені підходи науковців до формулювання поняття «конституційна відповідальність» з метою вироблення узагальненого поняття та використання його для цілей у системі правових досліджень.

Думки науковців щодо визначення поняття «конституційна відповідальність» відрізняють значною різноманітністю. Так, деякі вчені вказують, що конституційна відповідальність є гарантією існування, застосування й охорони конституції; закріплення особливої відповідальності осіб, що мають відповідальність, є одним із засобів правової охорони конституції [1, c. 544]; крім того, конституційна відповідальність спрямована як на захист конституції, так і на забезпечення стабільності конституційного ладу, збалансування прав і обов’язків усіх учасників конституційних відносин [2, c. 217].

Проте, на нашу думку не варто зводити поняття конституційної відповідальності виключно до захисту, охорони норм Конституції.

Конституційна відповідальність — «це відповідальність за неналежне здійснення публічної влади, яка має специфічні підстави і перелік санкцій». Тобто, мова йде про відповідальність за неефективні, нераціональні, нерозумні рішення, прийняті державними службовцями у процесі своєї діяльності, які порушили закон і заподіяли шкоду правам і законним інтересам громадян, а також інтересам суспільства і держави в цілому.

Джерелом даного виду юридичної відповідальності є, на її думку, «не тільки Конституція, але і ціла низка законів, що становлять конституційне законодавство. Залежно від характеру правопорушення це може бути: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, або власне конституційно-правова відповідальність [3, c. 37].

Отже для того, щоб визначення конституційно-правової відповідальності було більш повним, необхідно в ньому вказати і на ряд інших відмінних ознак, які переконливо розкривають її зміст. В першу чергу, такою відмінною ознакою виступає характер санкцій, який мають бути застосовані до суб’єктів владних повноважень в разі порушення ними норм Конституції та інших джерел конституційного права.

Назвемо деякі санкції, які за своєю специфікою відрізняються від кримінальних, цивільно-правових, адміністративних і дисциплінарних і які, таким чином, не можуть бути віднесені до жодного із загальновизнаних видів юридичної відповідальності.

Таким чином, конституційно-правову відповідальність для цілей нашого дослідження слід розуміти як самостійний вид юридичної відповідальності, що застосовується у сфері конституційно-правових відносин і характеризується специфічним колом суб’єктів, механізмом реалізації та санкціями.

Разом з тим, значна кількість науковців розглядає даний вид відповідальності переважно як особливий вид відповідальності органів державної влади та посадових осіб, не включаючи до кола суб’єктів цього виду відповідальності органи та посадових осіб місцевого самоврядування.

Схожі думки висловлюються і в працях за редакцією В. Ф. Погорілко, де зазначається, що можна поставити питання про доцільність виділення відповідальності суб’єктів муніципально-правових відносин як галузевого виду відповідальності однойменної галузі права та введення у науковий обіг поняття «муніципально-правова відповідальність» [4, c.8].

Якщо зіставити муніципальну відповідальність і відповідальність конституційну, то ми побачимо, що розрізнятися будуть суб’єкти відповідальності, а сфера врегульованих нормами права суспільних відносин (конституційно-правова), санкції і процедура їх застосування співпадають.

Ми встановили, таким чином, що органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть виступати суб’єктами конституційно-правової відповідальності.

Разом з тим, для розуміння природи цієї відповідальності слід торкнутись також проблеми «позитивного» та «негативного» аспектів у розумінні конституційно-правової відповідальності [5, c. 256].

Вчених, які присвячували свої роботи проблемі юридичної відповідальності, умовно можна розділити на два табори — прихильників розуміння відповідальності винятково як «негативної» і тих, хто дотримується концепції «двоаспектної» відповідальності, що включає як «негативну», так і «позитивну». Ідеологічне протиборство сторін має достатньо тривалу історію. Сьогодні важко стверджувати, що та або інша позиція одержала загальне визнання. Разом з тим, дискусія виявилася достатньо плідною і заклала необхідний теоретичний фундамент для всього інституту юридичної (у тому числі і для конституційної) відповідальності.

Зупинимось коротко на характеристиці основних поглядів щодо місця позитивного та негативного в природі юридичної відповідальності.

Так, вчені, які розглядають юридичну відповідальність винятково з позиції так званого «негативного» аспекту, бачать в ній реакцію держави на порушення правових приписів. З інших позицій підходять до розгляду даного питання прихильники «двоаспектного» розуміння юридичної відповідальності. Головний зміст їх висловлювань може бути проілюстрований на наступному прикладі. «Позитивна відповідальність означає розуміння її суб’єктом того вантажу, який він несе на своїх плечах, розуміння того, що доведеться нести певні обмеження, якщо він не справиться з покладеною на нього задачею».

Як вважає О. В. Мельник, позитивний аспект конституційної відповідальності виступає невід’ємним елементом статусу, який здобувається разом з компетенцією, (а компетенція включає права, обов’язки, предмети ведення). Думка справедлива з тієї позиції, що зміст позитивної відповідальності глибший за обов’язок, тому що конституційна відповідальність припускає відповідальність не тільки за виконання обов’язків, але і реалізацію прав, їхнє активне використання, у тому числі і для ефективного виконання обов’язків [6, с. 14].

Узагальнюючи різні точки зору, слід зазначити, що прихильники «негативного» розуміння конституційної відповідальності слабким місцем в концепції своїх опонентів вважають необґрунтовану заміну поняття відповідальності на правомірну поведінку, правосвідомість і т. ін.

Таким чином, наведені думки зі всією очевидністю демонструють гостроту наукової дискусії. Визнаючи актуальність і практичну доцільність подальшої розробки даної проблеми, хотілося б зробити декілька загальних зауважень. Необхідність проведення такого аналізу безпосередньо пов’язана з характеристикою природи конституційно-правової відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Адже здебільшого їх конституційно-правова відповідальність визначається саме як позитивна відповідальність, як правомірна поведінка, обов’язок відповідних органів та посадових осіб здійснювати свої повноваження. Прихильники такої позиції зазначають, що у сфері конституційно-правових відносин, і, відповідно, щодо поняття конституційно-правової відповідальності, застосування позитивного розуміння є цілком виправданим і необхідним. Навіть, більше того, стосовно конституційної відповідальності її позитивний аспект часом виходить на перший план.

«Позитивність» конституційної відповідальності носіїв державно-владних повноважень також випливає з їхнього правового статусу, що характеризується імперативністю: їхня діяльність строго регламентована, а компетенція чітко визначена нормою закону, причому іноді майже неможливо встановити, де закінчуються права і починаються обов’язки.

О.В. Скрипнюк та В.Л. Федоренко слушно зазначають, що «…конституційно-правова відповідальність — це насамперед особливий вид конституційних правовідносин, пов’язаних із деліктною поведінкою учасників конституційно-правових відносин. Виходячи із цього, можна стверджувати, що основними складовими елементами складу конституційно-правової відповідальності є: об’єкт конституційно-правової відповідальності, суб’єкт конституційно-правової відповідальності, зміст конституційно-правової відповідальності та юридичний факт конституційного делікту… Отже, юридична відповідальність в конституційному праві — це вид конституційних правовідносин, зміст яких полягає в заохоченні за належну правомірну поведінку, передбачену конституційно-правовими нормами, чи примусі до виконання приписів конституційних норм права у разі їх порушення, що здійснюються державою в межах чинного законодавства» [7, с. 538].

Ця обставина обумовлена специфікою суб’єктного складу цього виду відповідальності. Беручи до уваги, що основними суб’єктами конституційної відповідальності є органи і посадові особи, які реалізовують владні повноваження, акцент повинен бути зроблений на стимулюванні їх ініціативної діяльності в рамках закону, спрямованої, в першу чергу, на дотримання і захист прав і свобод людини. Тому «усвідомлення», «розуміння» відповідальності цими суб’єктами повинне утілюватися в реальні активні дії, відсутність яких, в деяких випадках, може служити сигналом для реалізації «негативної» відповідальності. Така ситуація не властива для інших видів юридичної відповідальності. Проте, з іншого боку, говорити про можливість застосування заходів відповідальності до фізичної особи, яка не наділена владними повноваженнями, на тій підставі, що він не активно діє на благо суспільства, абсурдно [8, c. 74].

Таким чином можна зробити висновок, що конституційно-правова відповідальність — це обумовлений нормами права правовий зв’язок між суб’єктами відповідальності, зобов’язаними ефективно виконувати функції, задачі та посадові обов’язки.

Досліджуючи юридичну природу конституційно-правової відповідальності необхідно зупинитись на ще одній проблемі. Досить часто в літературі висуваються думки з приводу того, що відповідальність цих суб’єктів носить виключно політичний, а не юридичний характер.

О.В. Батанов вважає, що «…вкрай важливим є закріплення чіткого переліку повноважень посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування та встановлення конституційно-правових санкцій, які можуть застосовуватися до порушників у разі неналежного виконання ними своїх обов’язків або зловживання своїми правами… конституційно-правова відповідальність та політична відповідальність, незважаючи на їх тісний взаємозв’язок, це різні за своєю природою види соціальної відповідальності… Застосування конституційно-правових санкцій має обмежуватися виключно конституційно-правовими цілями, і перш за все гарантуванням і охороною конституційного ладу, захистом прав і свобод людини і громадянина» [9, с. 37].

Доводиться констатувати, що пошук оптимальної моделі співвідношення конституційної і політичної відповідальності не виявив прийнятне компромісне рішення, швидше, навпаки, вислови деяких авторів є достатньо суперечливими.

Проте, на нашу думку, як рівнозначні поняття слід розглядати політичну і позитивну конституційну відповідальність. В цьому випадку буде доречною аналогія з ситуацією в парламентській республіці (як, втім, і в парламентській монархії), коли уряд несе політичну відповідальність перед парламентом. Якщо уряд втрачає довіру парламенту через об’єктивні або суб’єктивні причини, це тягне за собою резолюцію осуду і, як можливий наслідок, дострокове припинення повноважень уряду.

З погляду юридичної конфліктології, конституційна відповідальність є породження конституційного конфлікту. А «конституційні конфлікти є політичним типом соціальних конфліктів. ... Межі між політикою і правом в конституційних конфліктах рухомі і залежать від конкретних історичних умов, в яких вони виникають».

Таким чином, проводити нездоланну межу між конституційною і політичною відповідальністю є необґрунтовано і теоретично не виправдано, така постановка питання істотно обідняє теорію конституційної відповідальності. Політичною є відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування за належне виконання своїх повноважень, в разі ж порушення ними конституційно-правових норм характер їх відповідальності набуває ознак негативної, юридичної, а саме, конституційно-правової відповідальності.
  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас