Ім'я файлу: Видільна система у тварин 7-Б клас.docx
Розширення: docx
Розмір: 139кб.
Дата: 29.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Неплідний_шлюб_Планування_сім’ї_.docx
Розширення: docx
Розмір: 139кб.
Дата: 29.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Неплідний_шлюб_Планування_сім’ї_.docx
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УВІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
природничо-географічний факультет
Кафедра біології та методики її викладання
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Г
руповий методист В
читель біології 
« » 2019 рокуКОНСПЕКТ УРОКУ
З біології у 7-Б класі
КЗ «НВК «СЗНЗ I-III ступенів №26 – ДНЗ – дитячий юнацький центр
«Зорецвіт» Кіровоградської міської ради
студента-практиканта IV курсу
природничо-географічного факультету
ЦДПУ імені Володимира Винниченка
Спеціальності 6.040102 Біологія*
Коваленко Катерини Сергіївни
Дата проведення уроку «22» лютого 2019 року
Оцінка вчителя
(підпис вчителя)
Тема: Виділення у тварин.
Мета уроку:
освітня: сформувати в учнів поняття виділення, виявити особливості видільної системи основних систематичних груп тварин; проаналізувати еволюційні зміни видільної системи у тварин;
розвиваюча: розвивати допитливість, пізнавальний інтерес, удосконалювати навички роботи з підручником, додатковими джерелами інформації, розвивати логічне та критичне мислення; виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи, спостережливість, комунікативні компетентності учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручники, зошити, роздатковий матеріал, презентація, мультимедійна дошка, таблиці.
Методи і прийоми навчання: розповідь, пояснення, бесіда, робота з підручником
Базові поняття і терміни уроку: виділення, нирки, мальпігієві судини, обмін речовин, зелені залози, сечоводи, сечовий міхур, жирове тіло.
Структура уроку
Організаційний момент (1хв)
Актуалізація опорних знань (8 хв)
Мотивація навчальної діяльності ( 3 хв)
Вивчення нового матеріалу ( 25 хв)
Узагальнення і закріплення знань (4хв)
Підбиття підсумків уроку. (2 хв)
Домашнє завдання. (2хв)
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку, фіксація відсутніх.
Актуалізація опорних знань
Біологічна загадка. Буває червона, синя, зелена, жовта, безбарвна. Тече в організмі тварин. (Кров)
Гра «Вірю-не вірю»
1. Кров у тварин може бути різного кольору (+).
2. Лейкоцити – це червоні клітини крові, які виконують захисну функцію (-).
3. Якщо кров виливається з судин у порожнину тіла, то така кровоносна система називається незамкненою (+).
4. У всіх тварин від червів до ссавців є серце (-).
5. Кров, насичена киснем називається венозною (-).
6. Судини, по яких кров тече до серця називаються артеріями (-).
7. Кровоносна система вперше з’являється у кільчастих червів (+).
8. Молюски мають серце з кількох камер (+).
9. У комах кровоносна система незамкненого типу (+).
10. У риб два кола кровообігу (-).
11. Рептилії належать до холоднокровних тварин (+).
12. У птахів і ссавців трикамерне серце і одне коло кровообігу (-).
Факт чи міф (біологічний диктант «Кров і кровообіг»):
1. У кровоносній системі всіх тварин є серце. (Міф)
2. Кров, насичена киснем, - артеріальна, насичена вуглекислим газом – венозна. (Факт)
3. Кровоносна система буває замкнена та незамкнена. (Факт)
4. У кільчастих червів кровоносна система з’явилася вперше. (Факт)
5. У членистоногих замкнена кровоносна система. (Міф)
6. Молюски мають серце з кількох камер і незамкнену кровоносну систему. (Факт)
7. Двокамерне серце характерне для риб. (Факт)
8. В амфібій одне коло кровообігу. (Міф)
9. Рептилії мають трикамерне серце та два кола кровообігу. (Факт)
10. У горобця та кішки чотирикамерне серце і два кола кровообігу. (Факт)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Уявіть, що у вас в руках знаходиться коробка, в яку ви повинні скласти всі свої старі речі: іграшки, якими ви давно не граєтесь, зошити, де вже немає чистих аркушів, книжки, що ви вже прочитали, одяг, який давно замалий на вас. Усе це ви постійно повинні носити з собою. Не дуже хороша ідея збирати і зберігати те, що вам не потрібне, чи не так? Кожен живий організм прагне полегшити своє існування в цьому світі, тому постійно викидає те, що йому не потрібне. Цей процес очистки організму називається виділенням. Виділення – це своєрідне неперервне прибирання й підтримка чистоти в організмі.
Проблемне питання.
- Чи можна процес виділення назвати одним з найважливіших процесів життєдіяльності, захистом від шкідливої дії отруйних речовин?
У тварин організм –
злагоджений механізм,
щоб без збою працювати
він навчився виділяти:
видаляти речовини,
небезпечні для тварини.
В плазунів, ссавців, птахів,
земноводних, павуків
йде процес цей своєрідний –
для життя він необхідний.
Адже без гомеостазу
гине організм одразу.
Отже, ви вже здогадалися тему нашого сьогоднішнього уроку.
Повідомлення теми, мети уроку.
ІV. Засвоєння нового матеріалу
Виділення, його значення для організму
Розповідь учителя
У результаті обміну речовин у клітинах і тканинах тварини утворюються різні продукти розкладу, багато з яких є отруйними для організму. Для видалення їх з організму, а також для підтримання сталості хімічного складу внутрішнього середовища організму необхідна наявність спеціальних органів — органів виділення.
Словникова робота
• Виділення — це виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, надлишку води, солей, отрут, що утворилися в організмі або потрапили до нього з їжею.
• Видільна система — це сукупність органів, що виводять з організму в навколишнє середовище надлишок води, кінцеві продукти обміну речовин, солі, отруйні речовини, які потрапили до організму або утворилися в ньому.
• Осморегуляція — видалення з клітини або організму надлишку води.
• Дифузія — поширення речовин із зони з більшою концентрацією в зону з меншою концентрацією.
• Осмос — рух розчинника (води) із зони з більшою концентрацією в зону з меншою концентрацією через проникну мембрану.
Процеси виділення є обов’язковою частиною обміну речовин. Вони направлені на підтримку сталості внутрішнього середовища організму.
2. Органи виділення тварин
Розповідь учителя
У тварин різних систематичних груп процеси виділення з організму продуктів обміну відбуваються по-різному.
Запитання до учнів:
— Пригадайте, як відбувається виділення в одноклітинних тварин.
Очікувана відповідь учнів:
Одноклітинні організми (амеби, інфузорії-туфельки) видаляють продукти життєдіяльності через поверхню тіла. У прісноводних одноклітинних є скоротлива вакуоля, яка видаляє надлишок води.
Запитання до учнів:
— Спрогнозуйте, що може відбутися з амебою, якщо в неї видалити скоротливу вакуолю.
Очікувана відповідь учнів:
Амеба загине, її просто може розірвати від надлишку води.
Це цікаво
Скоротливі вакуолі одноклітинних тварин за півгодини можуть вивести назовні кількість води, що дорівнює об’єму тіла. Організм людини таку кількість води виводить приблизно за три тижні.
Запитання до учнів:
— Чи мають губки та кишковопорожнинні спеціалізовані органи виділення?
— Як у них відбувається видалення з організму продуктів обміну речовин?
Очікувана відповідь учнів:
Кишковопорожнинні й губки не мають спеціалізованих органів або систем виділення. Виділення продуктів обміну речовин у них відбувається клітинами ектодерми шляхом дифузії безпосередньо у воду навколишнього середовища.
Розповідь учителя
Видільна система вперше з’являється у плоских червів. Продукти обміну потрапляють у систему канальців, які виконують видільну функцію. Ці канальці називають протонефридіями.
У плоских червів кожен такий каналець починається з однієї спеціалізованої клітини, що оснащена пучком війок, постійне биття яких і створює слабкий плин рідини по канальцю назовні. Ці клітини називають полум’яними, оскільки під мікроскопом коливання війок нагадує мерехтіння полум’я свічки. Канальці зливаються в один або два великі канали, що відкриваються назовні видільними порами. Протонефридії в основному регулюють вміст води в організмі. Продукти обміну виводяться шляхом дифузії через шкіру.
У кільчастих червів органом виділення слугують метанефридії.
Самостійна робота учнів з підручником ( ст.166)
Завдання для опрацювання:
— Яку будову мають метанефридії? Як вони функціонують?
Обговорення відповідей учнів.
Розповідь учителя
У молюсків видільна система представлена однією або двома нирками, канальцями та видільними порами. Нирка пов’язана з кровоносною системою, фільтруючи з крові кінцеві продукти розпаду.
Механізми виділення у членистоногих дуже різноманітні.
— Як ви вважаєте, із чим це пов’язано? (Це пов’язано з тим, що членистоногі опанували найрізноманітніші середовища існування.)
— Пригадайте, які органи виділення характерні для представників різних груп членистоногих.
Очікувана відповідь учнів:
У ракоподібних — зелені залози, у павукоподібних та комах — мальпігієві судини.
Пояснення вчителя
Видільна система хребетних характеризується подальшим ускладненням (від риб до ссавців). Ускладнення будови нирок було пов’язане із заселенням суходолу.
Видільна система хребетних представлена парними нирками, які фільтрують з крові рідкі продукти життєдіяльності. Від кожної нирки відходить по сечоводу, які відкриваються в сечовий міхур. Із сечового міхура продукти обміну видаляються через сечовидільний канал. Кожна група тварин має свої особливості в будові видільної системи.
Робота з таблицею.
Будова видільної системи тварин ( Роздатковий матеріал )
| Група тварин | Особливості будови видільної системи |
| Одноклітинні | Клітинна мембрана, скоротливі вакуолі |
| Кишковопорожнинні | Клітини ектодерми |
| Плоскі черви | Протонефридії |
| Кільчасті черви | Метанефридії |
| Ракоподібні | Зелені залози |
| Комахи, павукоподібні | Мальпігієві судини |
| Риби | Тулубова нирка — сечовід — сечовий міхур — сечовидільний канал |
| Земноводні | Тулубова нирка — сечовід — сечовий міхур — клоака |
| Плазуни | Тазова нирка — сечовід — сечовий міхур — клоака |
| Птахи | Тазова нирка — сечовід — клоака |
| Ссавці | Тазова нирка — сечовід — сечовий міхур — сечовидільний канал |
У ссавців продукти обміну можуть виділятися через шкіру (потові залози) та інші органи.
Формулювання висновку.
Таким чином еволюція видільної системи відбувалася шляхом створення спеціалізованих органів видалення з організму непотрібних, шкідливих речовин, що утворюються в процесі життєдіяльності.
V. Узагальнення і закріплення знань
1. «Зооакадемія»
Відгадайте загадки, визначте органи виділення цих тварин.
Цар усіх тварин земних, в казках він суддя для них,
Клас ссавці, в їжі — хижак.Є такий знак-зодіак.(Лев)
Ноги довгі, мов жердини,чваньковита ця пташина,
Нові чоботи убрала, по болоту поскакала.(Чапля)
Живе — то чорне, погане, а умре — то красне, рум’яне.(Рак)
Не дзвінок і не сопілка, й калаталка не така;
В полі чуєш її тільки, як подружок виклика.(Перепілка)
В бінокль я рибку роздивлюся, й усіх попереджу, безперечно —
Ця риба хижа, знайте, діти, і гратись з нею небезпечно!
Зубища гострі, як ножі, ти краще не чіпай її.(Акула)
Що таке "крокодилячі сльози"?
Коли хочуть підкреслити нещирість людських переживань, кажуть: «Ллє крокодилячі сльози». Дійсно, з очей крокодила постійно ллються сльози. Існує давня легенда про те, що крокодили плачуть гіркими сльозами, поїдаючи людей.
Насправді крокодил плаче зовсім не від жалю до своєї жертви і не від сорому. Цьому явищу є наукове пояснення. Справа в тому, що нирки цієї тварини недосконалі, тому для видалення з організму надлишку солей у нього є особливі залози, розташовані біля очей. Коли ці залози працюють, то створюється враження, що хижак плаче!
А емоцій у рептилій взагалі немає. Так що сумувати крокодили не можуть...
VІ. Підбиття підсумків уроку.
Технологія «Незакінчені речення»
Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:
— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
— Урок важливий, тому що…
— Мені сподобалося…
— Мені не сподобалося…
— Від наступного уроку я чекаю…
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати §38, с. 168 (вправа 1, - письмово, відповісти на запитання усно); опанувати конспект.