Конспект лекцій з предмету «Експертиза товарів»
Студента групи 41ТІ
Новікова Дмитра
Поняття та завдання товарознавчої експертизи
Товарознавча експертиза це дослідження товарів з метою визначення їх якості а також їх відповідності існуючим нормативним документам (НД)
Товарознавча експертиза проводиться як з ініціативи покупця так і за бажанням виробника які бажають переконатися у відповідності якості продукції.
Подібні дослідження призначаються і в процесі розслідування кримінальних справ та судових розглядів пов’язаних із розкраданням, підробкою товарів та інші.
Головним завданням товарознавчої експертизи є:
1) Визначення належності товарів до класифікаційних категорій які прийняті у торгівельна виробничій сфері (артикул, вид, марка, комплектність, тощо)
2) Визначення якісних змін товарної продукції
3) Визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, ц процесі експлуатації.
4) Встановлення способу виробництва товарної продукції:
1.Промисловий чи саморобний
2. Підприємство виробника або ж країну виробника.
5) Визначення вартості товарної продукції у тому числі з урахуванням часткової втрати її товарних якостей в зв’язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженням від впливу зовнішніх факторів
6) Визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Предметом дослідження визначається в кожному індивідуальному випадку залежно від цілей експертизи. Зазвичай предмет товарознавчої експертизи стосується класифікаційної ідентифікації продукції стан на момент проведення експертизи, а також визначення причин чи обставин зміну стану або характеристик товару.
Експерт повинен володіти необхідним рівнем компетенції при наданні послуг, при складанні висновків в процесі судової товарознавчої експертизи.
Об’єктом є одиниці продовольчі або не продовольчі продукції, а також будь які матеріальні предмети що містять інформацію про товарне походження об’єкта:
1. Супровідна документація
2. Технічні описи
3. Рекомендації з використання, зберігання та переміщення виробів.
Експертизі підлягають і об’єкти які були у вжитку і навіть частини виробів
Якщо певний матеріальний предмет не має певних ознак характерних йому то його не можна брати як об’єкт експертизи. Наприклад в результаті впливу вогню, води або хімічних речовин товар втратив свої конструктивні характеристики то проведення товарознавчої експертизи не представляється можливим.
Види товарознавчої експертизи
У залежності від напрямів досліджень, які здійснюються з урахуванням вимог, використаних для експертної оцінки конкретного товару, товарознавча експертиза класифікується на наступні різновиди:
Експертиза кількості товару;
Експертиза якості товару;
експертиза комплектності товару;
експертиза споживчих властивостей товару;
експертиза новизни товару;
експертиза походження товару;
експертиза нормативної бази на товари (нормативної документації);
ідентифікація виду чи різновиду товару;
експертизи вартості (ціни) товару та ступеня її зниження;
експертиза рівня якості товару та ступеня його зниження;
експертиза відповідності коду товару ТН ЗЕД;
експертиза відповідності товару певній системі сертифікації;
експертиза оптимальності структури асортименту товарів;
експертиза конкурентоспроможності товару.
Специфіка окремих видів товарознавчих експертиз коротко може бути окреслена наступними особливостями.
Експертиза кількості товару — перевірка відповідності кількості товарних одиниць, маси у партії або в частині партії до числового значення, що міститься у товаросупроводжувальних документах або у пакувальному листі; традиційно має місце при розходженні фактичної кількості товару з даними транспортних, супровідних, розрахункових документів чи маркірування. Специфіка цього виду товарознавчої експертизи проявляється при дослідженні товарів без упакування, у відкритій тарі чи тарі, що не забезпечує збереження кількості товару, а також при визначенні мірної чи вагової кількості (тканини, натуральні і штучні шкіри, шкури, текстильні волокна). Певні особливості стосуються експертизи кількості товарів, вага яких залежить від вологості. Розрахунок здійснюється на кондиційну вологість (натуральні волокна, шкури); товарів, кількість яких може визначатися розрахунковим шляхом (шкури); товарів, що транспортуються у специфічній тарі (тюках, контейнерах).
Експертиза якості товару — перевірка відповідності показників якості товару до вимог, встановлених умовами угоди (контракту), нормативною документацією, а також до товарного зразка-еталона.
Експертиза комплектності товару — перевірка відповідності номенклатури окремих частин (виробів, деталей, вузлів), які у комплектності складають одиницю. Для товарів легкої промисловості, наприклад, дослідження в межах партії відповідності їх підбору як за окремими частинами (жакет і юбка), так і за певними характеристиками (кольорами, відтінками, покроями, фасонами, оздобленням, розмірно-ростовочно-повнотними характеристиками).
Експертиза споживчих властивостей товару — аналіз та оцінювання споживчих властивостей товару за допомогою експертних методів на основі результатів випробувань (перевірки). Є одним із найскладніших видів товарознавчої експертизи. Експерт на підставі відповідних знань та із залученням певних засобів здійснює кількісно-якісний аналіз досліджуваного товару шляхом його порівняння з іншими товарами, що обрані за критерій, чи з ідеальним зразком; встановлює споживчу цінність досліджуваного товару на основі співставлення з обраними критеріями чи нормативними документами, отримує узагальнений результат (оцінювальне твердження), виражене у кількісній чи якісній формі.
Експертиза новизни товару — оцінювання найсуттєвіших споживчих властивостей товару за відповідною шкалою (ступенями) новизни. Такими рівнями доцільно вважати: зміну зовнішнього оформлення товару без зміни його споживчих властивостей; часткову зміну споживчих властивостей за рахунок поліпшення основних характеристик товару, але без принципових змін технології його виготовлення; принципову зміну споживчих властивостей, які вносять суттєві зміни у спосіб задоволення відповідної потреби споживача; появу товару, що не має аналогів. Даний вид експертизи органічно пов'язаний з експертизою споживчих властивостей товару і вимагає досконалого знання номенклатури та методів оцінювання споживчих властивостей.
Експертиза походження товару — передбачає підтвердження (заперечення) чи встановлення географічного місця виготовлення товару (країни, регіону) та способу виготовлення товару (кустарне, фабричне). Експертне дослідження передбачає розшифровку маркування, що нанесене, на товар, тару, а для товарів, маркування яких відсутнє або викликає сумнів (неправдиве) — застосування знань особливостей вихідних матеріалів, способів виготовлення, конструкції та оздоблення виробів, які характерні конкретним виробникам чи виробникам певних регіонів. Для підвищення об'єктивності експертного висновку у такому дослідженні експерт використовує товарні каталоги та зразки-еталони товарів відомого походження. Певні особливості має експертиза походження товарів, на які видані сертифікати походження, передбачені нормативними документами в галузі зовнішньоекономічної діяльності (сертифікати загальної форми, форми А, форми СТ-1, текстильний сертифікат). Така експертиза здійснюється у порядку, передбаченому Правилами видачі відповідних сертифікатів.
Експертиза нормативної бази на товар — аудит (перевірка) нормативної документації на товар. Оскільки найпоширенішим сучасним нормативним документом на товари є стандарт, то аудит нормативної бази на товари, насамперед, повинен спрямовуватися на дослідження стандартів. Базовими об'єктами експертизи повинні бути міжнародні стандарти, національні стандарти розвинутих країн, які постачають на світовий ринок конкурентоспроможну продукцію, та рекомендовані нормативи, які пропонуються сучасною наукою, практичним досвідом та потребами конкретних споживачів. Товарознавча експертиза нормативних документів повинна розглядатися як необхідна умова та незаперечна підстава об'єктивності подальших товарознавчих експертиз.
Ідентифікація товару — встановлення видової назви товару, назви різновиду чи просто найменування товару. Така експертиза повинна бути спрямована на встановлення узаконених (стандартизованих) означень чи тлумачення назви (найменування), яке внесене у відповідні нормативні документи. Такими документами найчастіше є стандарти на терміни і визначення, товарні словники, пояснення до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
Експертиза рівня якості товару та ступеня пониження рівня якості стосується різних стадій життєвого циклу товару:
Проектування
Виготовлення
Транспортування
Зберігання
Експлуатації
Вона вимагає досконалого знання вимог нормативних документів щодо проектування, виготовлення конкретних видів, а також дефектів, які можуть виникати на різних стадіях життєвого циклу товару. Експерт повинен знайти, ідентифікувати, словесно визначити будь-який дефект та оцінити ступінь його впливу на рівень якості товару, а також встановити ступінь пониження рівня якості товару через наявні дефекти.
Порядок проведення товарознавчої експертизи
Порядок проведення товарознавчої експертизи включає в себе традиційні для подібних експертиз етапи:
1. Визначення предмета дослідження та формулювання запитань, на які належить відповісти судовому експерту-товарознавцю.
2. Досконале вивчення всіх документів, що відносяться до об'єкта дослідження товарознавчої експертизи.
3. Безпосередній аналіз об'єкта дослідження, що включає візуальний огляд виробу та проведення специфічних оціночних заходів.
4. Оформлення експертного висновку в письмовому вигляді за підписом судового експерта, який проводив товарознавчу експертизу. В експертний висновок вноситься опис усіх проведених експертних заходів, письмові висновки експерта, його відповіді на поставлені питання, рекомендації (за необхідності). До висновку прикріплюються копії всіх документів, вивчених в процесі дослідження. Експертний висновок носить доказовий характер при використанні його в процесі судового розгляду.
Основні методи експертизи
Методи товарної експертизи це способи теоретичного або практичного дослідження товару з метою одержання результатів експертизи.
Під час проведення експертизи визначають критерії методу що використовувався в процесі аналізу та оцінки властивостей. Вони поділяються на:
Загальні
Конкретні
Загальні критерії ґрунтуються на сучасних існуючих у суспільстві якісних і кількісних градацій та уявленнях про товар.
Конкретні критерії ґрунтуються на даних національної та міжнародної нормативної документації, яка характеризує якісні характеристики продукції що випускається.
Методи досліджень мають специфічний характер для санітарно гігієнічної, фіто санітарної, екологічної експертиз і розглядаються кожна окремо.
Залежно від мети експертизи, або вибраних для аналізу показників в процесі проведення експертизи можуть застосовуватись 1 або декілька критеріїв.
Методи проведення експертизи можуть бути згруповані за різними підставами.
1 підставою класифікації є різниця в готовності об’єкта нових видів товарів на різних стадіях його розробки:
Технічного завдання
Проектної або технічної документації
Дослідного зразка або партії
Виробничого зразка
Серійного виробу
2 підставою класифікації є особливості підходу спеціалістів до вирішення поставлених завдань і набір засобів використаних для їх рішення.
Класифікація методів проведення експертизи
Методи які використовують експерти поділяються на:
Комплексні
Оперативні
З наступним виділенням експертних, соціологічних та розрахунково інструментальних методів.
Комплексні дають більш точні результати і застосовуються під час дослідних і соціологічних досліджень експертиз дослідних зразків і серійних виробів.
Методи які використовуються при проведенні товарних експертиз за способами та джерелами отримання інформації поділяються на
Об’єктивні
Евристичні
Кожна група поділяється на підгрупи. Органолептичні, вимірювальні, реєстраційні, розрахункові, експертні та соціологічні.
Об’єктивні методи засновані на визначенні характеристик товарів шляхом вимірів або реєстрації будь яких невідповідностей, відмов, відхилень від встановлених вимог ( реєстраційний метод,) спільним для них є спільність результатів виміру в прийнятих результатах виміру або у %. Вони співставляються, відтворюються і перевіряються. Відмінністю вимірювальних методів є використання технічних пристроїв, а реєстраційних в тому що це візуальний підрахунок.
Евристичні методи засновані на сукупності і методичних правил, теоретичних досліджень для знаходження кінцевих результатів. Суб’єктивним є підхід до оцінок, побудови гіпотез тощо заснованих на припущеннях окремих осіб. Методи кожної підгрупи доповнюють один одного або використовуються самостійно.
Основними засобами органолептичного методу є органи чуття оцінювача. Цей метод ґрунтується на аналізі результатів отриманих органами відчуття. (Зір, слух, дотик, смак) При цьому органи чуття людини виконують роль приймачів і перетворювачів певної інформації. Цей метод простий, не потребує використання складної апаратури, застосовується при контролі якості сировини, напівфабрикатів, готових продуктів на харчових підприємствах, торгівлі, при перевірці якості на всьому етапі товаро просування. Також застосовується в процесі експертизи якості з метою ідентифікації, визначення споживчих властивостей товару для визначення безпечності продукції з метою видачі гігієнічного сертифікату.
За допомогою складних лабораторних методів дослідження неможливо визначити в дуже не значній кількості різних хімічних речовин які в сполученні створюють складний і характерний смак, запах, букет. Основним недоліком є суб’єктивність за для нівелювання цього недоліку використовують методи кількісної оцінки показників. Згідно з класифікацією залежно від поставлених завдань вони оділяються на наступні групи:
1.Методи виявлення якісних відмінностей
2. Оцінка часткової і загальної якості
3. Метод споживчих оцінок.
Методи 1 і 2 груп передбачають проведення досліджень комісією підготовлених або кваліфікованих дегустаторів, експертів
Дослідження споживчих оцінок здійснюється споживачами, але бере участь значна їх кількість.
Кількісна оцінка органолептичних показників здійснюється в декілька етапів:
Визначення в декілька етапів кількісної оцінки.
Проведення статистичної обробки результатів з визначенням середньої оцінки.
Визначення рівня якості і формування висновків.
В результаті оцінки продукти поділяються на 3 якісні групи:
Найкращі
Середньої якості
Найгірші
Лабораторні експериментальні методи застосовуються для підтвердження результатів органолептичної оцінки і тому об’єктивну оцінку отримують при поєднанні цих методів.
Класифікація і характеристика експертних методів
Експертні методи — методи оцінки, що проводяться групою експертів в умовах невизначеності або ризику.
Експертні методи використовуються для визначення номенклатури показників якості, коефіцієнтів їх вагомості, для вимірювання показників якості і їх оцінки органолептичним методом. Оцінка показників якості вимірювальним, реєстраційним, розрахунковим методами застосовується для визначення комплексних показників якості різних рівнів ієрархії.
Експертні методи засновані на ухваленні евристичних рішень, базою для яких є знання і досвід, накопичені експертами в конкретній області у минулому.
Перевагами є те, що вони дозволяють ухвалювати рішення, коли об’єктивні методи несприйнятливі. До інших переваг відноситься їх відновлюваність. Сфера застосування цих методів — не лише оцінка якості товарів, але і дослідження операцій технологічного циклу, прийняття рішень, що управляють, прогнозування.
До недоліків експертних методів відносяться суб’єктивізм, обмеженість застосування, високі витрати на їх проведення.
Суб’єктивізм експертних методів є наслідком того, що експертна оцінка проводиться кожним експертом індивідуально і представляє його психологічну реакцію на фізичні і хімічні характеристики продукції.
Експертна оцінка складається з думок декількох експертів, кожен з яких є не лише фахівцем в певній галузі знань, але і споживачем.Тому експертна оцінка до певної межі відображає і думки споживачів, що неможливо здійснити іншими методами.
Для усунення цього недоліку експертні методи при проведенні товарної експертизи поєднуються з іншими методами. Часто разом застосовуються експертний і органолептичний методи. Більш того, при розробці шкал органолептичної балової оцінки, виборі номенклатури показників якості, визначенні коефіцієнтів вагомості експертні методи незамінні.
Класифікація експертних методів.
Експертні методи підрозділяються на три підгрупи:
Методи групового опиту експертів;
Математико-статистичні методи обробки експертних оцінок
Методи експертної оцінки показників якості.
Методи групового опитування експертів — методи, засновані на проведенні опитування групи експертів з подальшим аналізом і обробкою отриманої від них інформації.
Метою цих методів є отримання групової експертної оцінки для приймання остаточних рішень.
Підставою для вибору є необхідність ухвалення складних рішень в ситуації невизначеності або складання науково обґрунтованого прогнозу, що вимагає участі групи незалежних і компетентних фахівців у вузькій області або багатьох галузях знань (наприклад, знань однорідною групи товарів або всіх продовольчих товарів).
Основні переваги групової експертної оцінки полягають в можливості різностороннього аналізу кількісних і якісних аспектів проблем визначення або прогнозування окремих характеристик товарів або їх сукупності. Взаємодія між експертами дозволяє значно збільшити обсяг сумарної інформації, якою володіє група експертів, в порівнянні з інформацією будь-якого члена групи. Тому важливою перевагою групової оцінки є можливість отримання узагальненого результату.
До недоліків групових оцінок відносяться:
труднощі в отриманні надійної і узгодженої оцінки;
отримання неоднакових відповідей на одне і те ж питання з великою різницею думок із-за різної компетентності експертів;
отримання однозначних відповідей не гарантує їх обґрунтованість і достовірності, причому при проведенні експертизи це неможливо перевірити;
більша кількість невірної інформації в групі експертів, чим у окремого експерта, може призвести до значних помилок в кінцевих результатах;
можливість конфронтації, коли окремі експерти через невпевненість або інші причини можуть погоджуватися з думкою більшості.
Незважаючи на недоліки при дотриманні певних вимог групова оцінка надійніша, ніж індивідуальна.
До таких вимог відносяться:
Прийнятний розподіл оцінок;
Групова надійність;
Підготовка експертизи.
Не розроблений до тепер системний підхід до оцінки якості експерта існуючі методи оцінки діляться на п’ять груп:
евристичні;
статистичні — оцінки, які отримують в результаті аналізу оцінок експертів з визначенням відхилень від середніх значень;
тестові — оцінки, отримані в результаті виконання тестових завдань експертами;
документальні — оцінки компетентності, отримані при аналізі окремих документальних даних експертиз, проведених експертом;
комбіновані — оцінки, отримані під час аналізу даних, одержаних при поєднанні перерахованих методів.
Евристичні оцінки включають самооцінку і оцінку, зроблену колективом експертів. Самооцінка найчастіше всього суб'єктивна, для зменшення суб'єктивності застосовують балову шкалу за окремими властивостями експерта. Самооцінку проводять відповідно за видами товарів і показниками якості, наприклад, естетичність виробів, експерт оцінює себе анкетуванням.
Анкета включає періодичність ознайомлення з сучасною вітчизняною і зарубіжною літературою, з сучасними зразками продукції, з результатами соціологічних опитувань.
За допомогою тестових оцінок можливо оцінити такі важливі властивості експерта, як кваліметричну і професійну компетентність, об’єктивність. Кваліметрична компетентність під час проведення органолептичної оцінки полягає в багаторазовому опитуванні експертів для визначення коефіцієнтів вагомості декілька разів і визначення достовірності оцінок.
Професійна компетентність перевіряється у вигляді контролю вміння користуватися різними типами оцінних шкал (порядку, відносин, інтервалів, а також вміння розрізняти значну кількість характеристик)
Експертні методи оцінки якості ґрунтуються на використанні висновків експертів. Вони застосовуються за умови неможливості або недоцільності, неекономічності використання вимірювальних або розрахункових методів. Експертні методи можуть поєднуватися з іншими методами або застосовуватися як самостійний вид під час визначення і вимірювання показників якості органолептичним методом.