1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Конспект лекцій ЕК.docx
Розширення: docx
Розмір: 155кб.
Дата: 26.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
avtomatizirovannaya-sistema-diagnostiki-i-ispytaniy-oborudovaniy
Діагностика карбюраторних двигунів.doc
ДО_Курсова1.docx

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

БУДIВНИЦТВА I АРХIТЕКТУРИ


ЕКОЛОГIЯ
Конспект лекцій для студентiв спецiальностей 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища»

Київ 2022

УДК 574.4.556.18

Укладачi: Т.М. Ткаченко, докт-р. техн. наук, доцент;

О.Г. Жукова, канд. техн. наук, доцент.

Рецензент Волошкіна О.С., докт-р. техн. наук, професор
Вiдповiдальна за випуск Т.М. Ткаченко, доктор технiчних наук, професор
Затверджено на засiданнi кафедри охорони працi i навколишнього середовища, протокол № __ вiд «__» ____________ 2022 року.
Екологiя: конспект лекцій/ Т.М. Ткаченко, О.Г. Жукова. – К.:КНУБА, 2022. – 157 с.
Конспект лекцій з дисципліни "Екологія" включає в себе повний курс лекцій з дисципліни. Сьогодні існує потреба в підготовці майбутніх спеціалістів із системою еколого-економічних знань й навичок, а також із сформованим екологічно орієнтованим світоглядом, що необхідно для прийняття рішень,здійснення господарської діяльності в межах сталого розвитку. Визначені нові підходи боротьби з хворобами й шляхи оздоровлення та можливості адаптації людини до стресогенних чинників, еколого-демографічний стан людства і особливості формування етносу.

© КНУБА, 2022

ЗМIСТ


ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ……………................................................

4

Лекція 1

Екологія в системі природничих наук. Визначення, предмет і завдання екології……………………………...


5

Лекція 2

Основні поняття та визначення екології. Раціональне природокористування……………………………………


8

Лекція 3

Природні ресурси, їх класифікація……………………...

13

Лекція 4

Кругообіг речовин в природі…………………………….

15

Лекція 5

Основні екологічні закони……………………………….

18

Лекція 6

Екологічні фактори………………………………………

21

Лекція 7

Демекологія (екологія популяцій)………………………

24

Лекція 8

Антропогенне забруднення біосфери…………………..

26

Лекція 9

Вплив людини на глобальні біосферні процеси………..

29

Лекція 10

Гідросфера. Проблеми, пов’язані з її забрудненням…..

31

Лекція 11

Атмосфера. Екологічні проблеми повітряного басейну.

36

Лекція 12

Літосфера. Вплив на ґрунти антропогенних чинників. Мінеральні ресурси………………………………………


42

Лекція 13

Екологічний моніторинг…………………………………

48

Лекція 14

Відходи……………………………………………………

57

Лекція 15

Екологічна ситуація в Україні…………………………...

62




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………..…

65



ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Після вивчення студенти повинні знати:

- зміст законів і закономірностей взаємодії людського суспільства з біосферою з метою запобігання порушенню екологічної рівноваги,

- заходи для забезпечення екологічної та техногенної безпеки; прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери в цілому, в часі й просторі;

- технологічні методи екологізації різних виробництв з метою зменшення їх негативного впливу на довкілля;

- методи екологічного контролю стану довкілля

Вміти:

- використовувати у своїй повсякденній практиці основні закони, правила і принципи екології,

- ідентифікувати джерела небезпеки, розраховувати склад та гранично допустимі викиди (скиди) в навколишнє природне середовище;

- вибрати найбільш раціональний екологічно обґрунтований метод зменшення потоку забруднень в оточуюче середовище,

- розробити принципову схему технології очищення викидів, скидів та поховання твердих відходів, виконати попередню оцінку ефективності вибраного засобу захисту.
Лекція 1

Екологія в системі природничих наук.

Визначення, предмет і завдання екології
Формування екології як науки почалося на зламі XIX — XX ст. і триває досі. Сучасна екологія з традиційної біоекології виросла в комплексну, складну, багатогранну інтеґральну науку, водночас ставши стратегією виживання людства — екологічною філософією. Екологічна діяльність нині — обов'язкова, і вочевидь — одна з основних складових будь-якої сфери людської діяльності: промислового виробництва, енергетики, сільського й лісового господарства, транспорту, наукових досліджень, військової справи, культури, релігії тощо.

Вперше термін "екологія" ввів німецький біолог Ернест Геккель у 1866 році. За його визначення екологія - це наука, яка вивчає взаємозв'язок організмів з оточуючим середовищем.

Американський еколог Юджин Одум дає наступне визначення: екологія - це "біологія навколишнього середовища".

У дослівному перекладі ("оikos" по-грецьки означає "дім") екологія — це наука про "дім", тобто про природу, що оточує нас.

Екологія - це наука, яка вивчає сукупність живих організмів, які взаємодіють між собою, утворюючи з оточуючим середовищем певну єдність (тобто систему), в межах якої здійснюється процес трансформації енергії та органічної речовини.

Наприкінці XX ст. зміст терміна "екологія" став дещо ширшим, ЇЇ місце в системі наук значно змінилося, але сама основа залишилась незмінною. Стрижнем будь-якого екологічного дослідження є живий організм, і будь-які спроби звести екологічне дослідження до простих хімічних чи фізичних явищ не мають під собою наукового підґрунтя.

Згідно із сучасними уявленнями, предмет екології — це сукупність або структура зв'язків між організмами та середовищем, що їх оточує. Для розуміння предмета екології необхідно визначити місце екології серед інших біологічних наук та розглянути їх взаємозв'язки

Предметом вивчення екології є переважно системи, розміщені вище рівня організмів - популяції та угрупування.

Головні завдання екології:

- встановлення закономірностей взаємозв'язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;

- дослідження структури та функціонування угрупувань організмів;

- розроблення методів визначення екологічного стану природних і штучних угрупувань;

- спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;

- створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;

- застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Одним із найважливіших завдань екології є оптимізація взаємовідносин між людиною, з одного боку, та окремими видами, популяціями й екосистемами – з другого.

Природне середовище – невід’ємна умова життя людини і суспільного виробництва, оскільки воно є необхідним середовищем існування людини і джерелом потрібних їй ресурсів.
Структура екології

Екологія базується на досягненнях дуже великої кількості наук, серед них такі як ботаніка, зоологія, фізіологія, етіологія (наука про поведінку тваринних), біохімія, генетика, еволюційне вчення, кліматологія, палеонтологія, геологія, математичне моделювання та інші. Екологія не належить до числа наукових дисциплін з простою лінійною структурою, в ній все зв'язане зі всім.

У теоретичну екологію входять підрозділи: екологія мікроорганізмів, екологія рослин, екологія тварин, екологія людини.

Практичній екології підпорядковуються геоекологія, соціоекологія та техноекологія.

Екологію можна поділити на п'ять великих підрозділів:

1. Аутекологія вивчає взаємозв'язки представників виду з оточуючим їх середовищем. Цей розділ екології займається визначенням меж стійкості виду і його ставленням до різних екологічних факторів. Аутекологія вивчає також вплив середовища на морфологію, фізіологію та поведінку організмів.

2. Демекологія описує коливання чисельності різних видів і встановлює їх причини. Цей розділ ще називають динамікою популяцій або популяційною екологією.

3. Синекологія аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угрупування організмів, а також між ними і оточуючим середовищем. В синекології дослідження проводять в двох напрямах: статистичному і динамічному.

Статистичний напрям займається встановленням видового складу угрупувань, чисельністю, частотою виявлення виду, видовим представництвом і просторовим розміщенням.

Динамічний напрям обіймає два аспекти: 1. стосується розвитку угрупувань і дослідженням причин, які призвели до їх зміни; 2. займається обміном речовин та енергії між різними компонентами екосистеми, а також вивчає трофічні ланцюги, біомасу і енергію, продуктивність біоценозів.

4. Біогеоценологія (екосистемологія) вивчає біогеоценотичний шар Земної кулі і конкретні біогеоценози (суходільні, водні), в яких взаємодіють біоценози і абіотичне середовище.

5. Біосферологія (глобальна екологія) вивчає біосферу як єдине планетарне ціле, з'ясовує закономірності еволюції біосфери.

Природа в широкому розумінні – це весь світ у багатогранності його форм, тобто в цьому плані людина є частиною природи, у вужчому розумінні – сукупність натуральних умов існування людського суспільства.

Під антропогенним впливом відбуваються величезні зміни природного середовища, з чим і пов’язана необхідність його охорони (накопичення відходів, глобальні зміни клімату, забруднення біосфери).

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:

  1. зміни структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо);

  2. зміни складу біосфери, колообігу і балансу тих речовин, які її утворюють (добування корисних копалин, нагромадження відвалів, викиди різних речовин в атмосферу та водойми);

  3. зміни енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети;

  4. зміни, які вносять у біоту (сукупність живих організмів) унаслідок знищення деяких видів, руйнування їхніх природних ареалів, створення нових порід тварин і сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.

Лекція 2

Основні поняття та визначення екології.

Раціональне природокористування
Безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і підтримувати внутрішнє середовище, здійснювати обмін речовин з навколишнім середовищем і передавати ці властивості за спадковістю своїм нащадкам.

Середовище – одне з екологічних понять; під ним ми розуміємо комплекс природних тіл і явищ, з якими організм знаходиться у прямих або опосередкованих зв’язках.

Внутрішнє середовище будь-якої істоти якісно відрізняється від зовнішнього середовища. Якісна самостійність внутрішнього середовища організму регулюється механізмами гомеостазу.

Гомеостаз організму – це стан внутрішньої динамічної рівноваги, який забезпечується взаємодією складних процесів регуляції і координації біохімічних реакцій за принципом зворотнього зв’язку.

Організм як елементарна частинка живого світу в середовищі свого існування знаходиться під одночасним впливом кліматичних, біотичних факторів, які разом називают екологічними.

Екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, який здатний справляти прямий або опосередкований вплив на живі організми, хоча б протягом однієї фази їх розвитку.

Фактори НПС забезпечують існування в просторі і часі. Засвоєння і використання факторів здійснення організмом через адаптації

Адаптації – це пристосування або засоби, за допомогою яких організм здійснює взаємодію з середовищем для підтримання гомеостазу і забезпечує безперервність існування в часі через потомство.

Залежно від кількості й сили дії один і той самий фактор може мати протилежне значення для організму. Наявність того чи іншого фактора може бути життєво необхідним для одних видів і не мати ніякого значення для інших. Наприклад, світло для зелених рослин це джерело енергії, а для мешканців грунту зайвий і небезпечний фактор.

Залежно від сили дії того чи іншого фактора умови існування особин виду можуть бути оптимальними, неоптимальними або відповідати проміжному рівню.

Здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора називають екологічною валентністю.

Екологічні фактори можуть бути об’єднані за природою їх походження або залежно від їх динаміки та дії на організм.

За характером походження розрізняють:

- абіотичні фактори – зумовлюються дією неживої природи і поділилися на кліматичні (температура, світло, сонечна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, опади тощо);

- орографічні (рельєф, нахил схилу, експозиція) та геологічні;

- біотичні – дія одних организмів на інші, включаючи всі взаємовідносини між ними;

- антропологічні фактори – влив на живу природу життєдіяльності людини.

У 1958 році А. С. Мончадський запропонував класифікацію факторів за характером їх дії.

Стабільні фактори – ті, що не змінилися протягом тривалого часу (земне тяжіння, сонячна стала, склад атмосфери та ін.). Вони зумовлюють загальні пристосувальні властивості організмів (міграції, сплячку,ь активність та ін.)

Випадково змінні фактори – об’єднують біотичні, абіотичні та антропологічні фактори, дія яких повторюється без певної періодичності (коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії, вплив хижаків та ін.)

Популяція – це сукупність особин певного виду, які здатні до вільного схрещування, населяють певний простір протягом багатьох поколінь і відокремлені від інших подібних угруповань.

Найбільш істотними ознаками популяцій є динаміка чисельності особин, співвідношення статей, вік склад, територ. структура і щільність заселення.

Організм це жива істота, яка має сукупність властивостей, що відрізняють її від неживої природи.

Вид - основна структурна та класифікаційна одиниця у системі живих організмів і являє собою групу особин, які володіють однаковими морфологічними властивостями і характеризуються спільністю походження і які пристосовані до життя у визначених умовах середовища.

  1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас