МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

• 
  визначити поняття конкуренції;
  
• 
  дослідити функції конкуренції;
  
• 
  дослідити умови виникнення конкуренції;
  
• 
  визначити поняття чистої(досконалої) конкуренції;
  
• 
  дослідити монополістичну конкуренцію;
  
• 
  визначити поняття олігополії.
  

• 
  сформулював поняття конкуренції як суперництва, що підвищує ціни (при скороченні пропозиції) і знижує ціни (при надлишку пропозиції);
  
• 
  сформулював головний принцип конкуренції — принцип «невидимої руки», відповідно до якого «смикаючи» за ниточки маріонеток — підприємців, «рука» змушує їх безжалісно витісняти фірми, зайняті виробництвом непотрібної ринку продукції;
  
• 
  відпрацював теоретично дуже тонкий і гнучкий механізм конкуренції, що об'єктивно врівноважує галузеву норму прибутку, приводить до оптимального розподілу ресурсів між галузями. При скороченні попиту на товар найбільші труднощі випробовують фірми, що випускають неякісну або занадто дорогу продукцію;
  
• 
  визначив основні умови ефективної конкуренції, що включають наявність великої кількості продавців і покупців, що вичерпує інформацію, мобільність використовуваних ресурсів, неможливість кожного продавця впливати на зміну ринкової ціни товару;
  
• 
  розробив модель посилення й розвитку конкуренції, довів, що в умовах ринкових відносин можливо максимальне задоволення потреб споживачів і найкраще використання ресурсів у масштабі суспільства в цілому. Певний внесок у розвиток теорії конкуренції Адама Сміта зробили Д. Рікардо, Д.С. Міль, Дж. Робінсон, Дж. Кейнс, Й. Шумпетер, П. Хейне, Ф.А. Хайек, Ф. Найт, К.Р. Макко-нелл, С.Л. Брю, М. Портер, Г.Л. Азоєв, Ю.І. Коробів, Л.Г. Раменський, Д.Ю. Юданов та інші вчені.
  

• 
  Поведінкова конкуренція — боротьба за гроші покупця шляхом задоволення його потреб.
  
• 
  Структурна конкуренція — аналіз структури ринку для визначення міри свободи продавця й покупця на ринку і способу виходу з нього.
  
• 
  Функціональна конкуренція — суперництво старого з новим, з інноваціями, коли приховане стає явним.
  

• 
  функція регулювання;
  
• 
  функція мотивації;
  
• 
  функція розподілу;
  
• 
  функція контролю;
  
• 
  функція ціноутворення;
  
• 
  інноваційна функція.
  

• 
  технічний прогрес щодо виробів і процесів швидко впроваджується (інновація під впливом конкуренції);
  
• 
  підприємства гнучко адаптуються до мінливих умов, наприклад схильності споживачів (адаптація під впливом конкуренції).
  

• 
  Численність суб'єктів ринку. В силу цього здійснюються продажі (або покупки) мізерно малі в порівнянні з сукупним обсягом ринку.
  
• 
  Однорідність продукції. Оскільки товари однакові, споживачу байдуже, у якого продавця їх купувати. Внаслідок однорідності продукції відсутня основа для нецінової конкуренції, тобто конкуренції на базі розходжень в якості продукції, рекламі або стимулюванні збуту.
  
• 
  Відсутність контролю над ціною. Численність виробників і споживачів однорідної продукції фактично зумовлює, що за досконалої конкуренції суб'єкти ринку не в змозі впливати на ціни. Якщо якийсь продавець встановлює вищу ціну на товар, покупці вільно переходять до його численних конкурентів.
  
• 
  Відсутність бар'єрів при вході на ринок та вихід з нього. Відсутність бар'єрів означає, що ресурси повністю мобільні і без проблем переміщуються з одного виду діяльності на інший. Нові фірми можуть вільно входити, а існуючі фірми - залишати чисто конкурентні ринки (галузі). Не існує ніяких серйозних перешкод - законодавчих, фінансових і інших, які могли б перешкодити виникненню нових фірм і збуту їхньої продукції на конкурентних ринках.
  
• 
  Повна інформованість учасників ринку про його поточний стан. Інформація про ціни, технології, попит і пропозицію товарів, норму прибутку доступна для всіх.
  

• 
  не надто великою, щоб попит не перетворився на абсолютно еластичний, що властиво для чистої конкуренції;
  
• 
  не надто малою, щоб кожна фірма володіла відносно незначною часткою ринку та мала обмежений контроль над ціною (але все-таки мала);
  
• 
  досить значною, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій окремих фірм з метою обмеження обсягів виробництва та штучного підвищення цін;
  
• 
  достатньою, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали можливість визначати власну політику, не зважаючи на реакцію конкурентів.
  

• 
  якості товару. Товари можуть відрізнятися певними функціональними особливостями, матеріалами, з яких вони виготовлені, дизайном, якістю роботи тощо;
  
• 
  поглиблення післяпродажного обслуговування. Фірми намагаються виділити свій товар серед інших аналогічних тим, що збільшують термін гарантійного обслуговування, безкоштовно доставляють товар покупцеві, на місці збирають і встановлюють меблі;
  
• 
  місця продажу товару. Це особливо стосується товарів, потреба в яких виникає у певному місці;
  
• 
  стимулювання збуту. З метою виділення свого товару серед інших фірма може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців.
  

• 
  утворюється взаємодія відносно великої кількості підприємствучасників, з одного боку, і необмеженої кількості покупців - з іншого;
  
• 
  проникнення і відплив нових учасників на ринок не обмежується занадто високими загально ринковими бар’єрами входу - виходу - галузі монополістичної конкуренції характеризуються невисокою віддачею від масштабу, започаткування бізнесу не потребує надмірних стартових вкладень;
  
• 
  продавці й покупці мають вільний доступ до інформації щодо намірів та смаків одне одного.
  
• 
  Важливими інструментами суперництва на монополістичному ринку є:
  
• 
  цінова конкуренція - спосіб ринкової поведінки монополістично-конкурентного підприємства, що полягає у привертанні уваги й утриманні прихильності споживачів до товарів певного виробника шляхом тимчасового порівнянного зниження ціни;
  
• 
  нецінова конкуренція - сукупність засобів, спрямованих на формування попиту на продукцію певного підприємства шляхом створення і популяризації її якісних відмін (форми диференціації продукції та послуг і способи інформування споживачів про переваги окремих товарів відносно інших (реклама)).
  

• 
  проведення структурної демонополізації;
  
• 
  пріоритетність відкриття ринків для зовнішньої конкуренції;
  
• 
  розширення сфери державного регулювання.
  

• 
  Усього кілька підприємств постачають продукцію на весь ринок. При цьому олігополісти можуть бути двох типів: виробники стандартизованої (однорідної) продукції (виробництво промислових продуктів: сталь, алюміній, цинк тощо) і виробники диференційованої продукції (виробництво споживчих товарів: автомобілі, пиво, сигарети тощо). Зазвичай на олігополістичнних ринках панує від двох до десяти підприємств;
  
• 
  Принаймні, деякі підприємства в олігополістичній галузі мають великі ринкові частки, тобто мають здатність впливати на ціну товару (послуги), варіюючи його наявністю на ринку. Отже, олігополісти є підприємствами, «що диктують ціну»;
  
• 
  Підприємства в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Всі продавці на олігополістичних ринках знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни або обсяг продажів, то наслідки позначаться на прибутках всіх підприємств;
  

1. 
   Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: Навч. Посібник. – 2 – ге вид.,перероб. і доп. – К.:Знання,2008. – 332-353.
   
2. 
   Драган О.І. Управляння конкурентоспроможністю підприємств: теоретичні аспекти : монографія / Драган О.І. – К. : ДАКККіМ, 2006. – 160 с.
   
3. 
   Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
   
4. 
   Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред.. В.Д.Базилевича. – 5 – те вид., стереотип. – К.: Знання – Прес, 2006. –229-252..
   
5. 
   Журба І.О. Сутність і значення конкурентоспроможності підприємства / І.О. Журба, Ю.М. Коляденко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua
   
6. 
   Журнал «Віче» [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.viche.info/journal.
   
7. 
   Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство. — Социум, 2010.
   
8. 
   Конкурентоспроможність підприємства: оцінка рівня та напрями
   
9. 
   Конкуренция в экономике / А. Н. Васильев // Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.
   
10. 
    Конкуренція // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с.
    
11. 
    підвищення : [монографія] / за заг. ред. О.Г. Янкового. – Одеса : Атлант, 2013. – 470 с.
    
12. 
    Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред.. В.О.Рибалкіна, В.Г.Бодрова. – К.:Академвидав,2004. – 672с. – 392-420.
    
13. 
    Політична економія. Навчальний посібник/ За ред. д.е.н., проф. Г.І.Башнянина і к.е.н., доц. Є.С.Шевчук. 5 – те вид., стереотипне. – Львів: «Новий Світ - 2000»,2006.
    
14. 
    Рибакова О.В. Конкуренція і конкурентоспроможність: економічна суть та фактори підвищення / Рибакова О.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua
    
15. 
    Управління конкурентоспроможністю підприємства : Навчальний посібник. – С.М. Клименко, О.С. Дуброва та ін. – К. : КНЕУ, 2006. – 527 с.
    
16. 
    Федоренко В. Г. Політична економія: Підручник.– 2-ге вид. – К.: Алерта, 2015. – 487 с.
    
17. 
    Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності"