Ім'я файлу: Концепції.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 11.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
29.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 11.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
29.docx
3. Концепція підприємницького доходу у І. Тюнена. Ідея «невидимої руки», теорія «абсолютних переваг» А. Сміта; теорія «порівняльних переваг» Д. Рікардо; концепція ризику, невизначеності та прибутку Ф.Х. Найта.
Концепція підприємницького доходу у І. Тюнена
Учені-економісти дотримуються думки, що первинне формулювання в економічній теорії ролі підприємця, джерела його прибутку, майже адекватне сучасному, дав Тюнен.
У праці «Ізольована держава» він визначив прибуток підприємця як дохід, який залишається від валового прибутку ділової операції після сплати:
1) відсотка за інвестований капітал;
2) плати за управління;
3) страхової премії за обчислювальні втрати через ризик.
Винагорода підприємця, за Тюненом, є доходом за взяття на себе ризиків, які через непередбачуваність не покриє жодна страхова компанія. Оскільки в інноваційній діяльності неможливо передбачити імовірності доходу чи збитків, то підприємець стає «винахідником і дослідником у своїй галузі».
Ідея «невидимої руки»
«Невидима рука ринку» (англ. invisible hand) – метафоричний опис здатності ринків до саморегулювання за допомогою цін. Авторство ідеї належить шотландському економісту XVIII ст., засновнику сучасної економічної теорії Адаму Сміту.
Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непереборну неперсоніфіковану силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспільством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну конкуренцію шкідливим.
В роботах «Теорія моральних почуттів» (1759 рік) і «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776 рік) фраза використана при описі механізму впливу індивідуальних інтересів на максимізацію суспільного багатства.
Теорія «абсолютних переваг»
В економічній теорії під абсолютною перевагою розуміється здатність підприємця, компанії або країни зробити більшу кількість якісного продукту, використовуючи однакову, певну кількість ресурсів.
Перевага у виробництві певних товарів і послуг може бути досягнута за рахунок сприятливих природних та кліматичних умов, дешевизною і легкодоступністю сировини, особливими знаннями і навичками у виробництві товарів та іншими особливими факторами виробництва.
Поняття абсолютної переваги було покладено в основу теорії абсолютних переваг, що отримала визнання в XVIII столітті. Її основоположником якої вважають Адама Сміта. Наявність у країни абсолютних переваг у певних галузях означає, що країна має можливість виробляти відповідні товари або послуги з меншими питомими витратами.
Адам Смит у своїй роботі «Дослідження про природу і причинах багатства народів» (1776 р.) показав, що країни зацікавлені у вільному розвитку міжнародної торгівлі, оскільки можуть вигравати від неї незалежно від того, чи є вони експортерами або імпортерами.
Докази й обґрунтування можливості отримання зиску від участіі у міжнародному поділі праці шляхом обміну виробленого товару, у виробництві котрого країна володіє абсолютними перевагами, по відношенню до інших товарів, отримали назву теорії абсолютних переваг.
Існування абсолютних переваг, коли дана країна може здійснювати виробництво певного товару з меншими витратами, тобто використовуючи меншу кількість ресурсів, ніж її потенційні зовнішньоторговельні партнери, лежить в основі міжнародного поділу праці.
Саме на виробництві таких товарів і слід спеціалізуватися, продаючи їх надлишки по каналах міжнародної торгівлі в обмін на продукцію, випуск якої в країні не здійснюється. Іншими словами, міжнародна торгівля перетворюється в діяльність, яка приносить вигоду всім учасникам.
Як було показано пізніше, зокрема Девідом Рікардо, основні недоліки розробленої А. Смітом концепції міжнародної торгівлі полягають в тому, що мова йде або про обмін продукцією, на виробництво якої ті чи інші держави мають свого роду природною монополією, або про торгівлю між країнами, що знаходяться на приблизно однаковому ступені економічного розвитку.
Що ж стосується досить значного сектора міжнародної торгівлі – зв'язків між країнами, які істотно відрізняються одна від одної за ступенем економічної зрілості, то у цьому відношенні теорія «абсолютних переваг» не може використовуватися.
Теорія «порівняльних переваг»
Д. Рікардо у «Принципах політичної економії та оподаткування» (1817) довів, що міжнародна торгівля є взаємовигідною навіть тоді, коли одна країна може виробляти всі товари більш ефективно, з меншими витратами, ніж інша. Висновки Д. Рікардо ґрунтувалися на визначенні порівняльної (відносної) переваги.
Порівняльна перевага – це здатність країни виробляти той чи інший товар з відносно меншими витратами ресурсів, ніж будь-яка інша країна закордону. У міжнародному обміні країни повинні спеціалізуватись на виробництві й експорті товарів щодо яких вони мають порівняльну перевагу, й імпортувати товари, у виробництві яких такі переваги відсутні.
Принцип порівняльної переваги Д. Рікардо пояснює на прикладі торгівлі між Англією і Португалією, ґрунтуючись, як і А.Сміт, на трудовій теорії вартості. В Англії виробництво сукна потребує праці 100 робітників протягом року, а на виробництво вина знадобилася б праця 120 робітників. Виробництво вина в Португалії вимагає праці лише 80 робітників на рік, а виробництво сукна – праці 90 робітників.
Абсолютні переваги у виробництві обох товарів має Португалія. Однак, якщо прийняти до уваги відносні витрати виробництва цих товарів, то виявиться, що виробництво вина є відносно дешевшим у Португалії, а виробництво сукна – в Англії.
Пояснюючи виникнення вигод від міжнародної торгівлі, Д. Рікардо робить слушне зауваження: правило, що регулює відносну вартість товарів в одній країні (через зміну відносних цін і міжгалузевий перелив ресурсів), не регулює відносної вартості товарів, котрі обмінюються між двома або декількома країнами (припущення немобільності факторів виробництва).
Необхідною передумовою реалізації вигод для усіх країн є вільна торгівля. Тому на початку XIX ст. теорія порівняльних переваг була використана Д. Рікардо як аргумент у захисті політики свободи торгівлі в англійському парламенті на противагу меркантилістським вимогам протекціоністських обмежень.
Концепція ризику, невизначеності та прибутку Ф.Х. Найта.
Найт відомий як автор книги «Ризик, невизначеність і прибуток», що заснована на його кандидатській дисертації в Корнельському університеті. У цій книзі він докладно розрізнив економічний ризик і невизначеність. Ризиковими, на його погляд, були ті ситуації, де результати були невідомі, але характеризуються розподілом імовірностей, який нам відомий із самого початку.
Він стверджував, що ті ситуації, де можуть бути застосовані такі визначальні закони, як принцип максимально очікуваної корисності, глибоко відрізняються від «невизначених», результати яких є випадковими й характеризуються невідомим розподілом імовірностей. Найт стверджує, що невизначеність призвела до росту економічних прибутків, що також не може бути порушеним досконалою конкуренцією.