Ім'я файлу: Концепція.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 21.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Зразок ПЗ (Акустика)_2019.docx
Оздоровлювальний хортинг у ДНЗ.docx
Yevsihnyeyeva_magistr.PDF
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 21.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Зразок ПЗ (Акустика)_2019.docx
Оздоровлювальний хортинг у ДНЗ.docx
Yevsihnyeyeva_magistr.PDF
Концепція «балансу сил» як відображення процесів формування міжнародної європейської системи
ЕСЕ
Засади теорії й сам принцип політики балансу сил були розроблені й апробовані в державах Стародавнього Сходу та Стародавній Греції. Так, ще Фукідід у своїй роботі «Афіни проти Мелоса» описував формування балансу сил між давніми державами задля загального порядку й процвітання. Окремі елементи проблематики викладені в працях Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, М. Вебера, А. Шопенгауера. Д. Г'юм зауважив, що теорія балансу сил ґрунтується на здоровому глузді та очевидній розсудливості. Автором сучасної теорії балансу сил беззаперечно вважають американського вченого Г. Моргентау (1904–1980), який проголосив її «основним і непорушним законом міжнародних відносин».
До нещодавнього часу в Україні приділялась недостатня увага дослідженням балансу сил у міжнародних відносинах та ролі України в ньому. Це питання розглядалось поверхнево, в контексті загальної характеристики міжнародних відносин, національних інтересів України, геополітики тощо. Але останні воєнно-політичні події активізували науковий інтерес щодо ролі України в розстановці сил на міжнародній арені. Наприклад, є цікавою робота М. Сунгуровського, який аналізує баланс сил і зміни в ньому на тлі українсько-російського конфлікту. Українська дослідниця О. Новакова розглядає українсько-російські відносини крізь призму зовнішньополітичних відносин європейських країн. На сьогоднішній день перспективами досліджень є роль України в міжнародному балансі сил, значення балансу сил для України, визначення особливостей модернізації сучасного балансу сил, оновлений геополітичний концепт розвитку для України тощо
М. Мальський і М. Мацях зазначають, що в зовнішній політиці реалізація концепції балансу сил полягала в тому, щоб не допустити переваг у тому чи іншому регіоні світу однієї з держав шляхом створення ворожих коаліцій. У той же час теорію балансу сил не визнають як ефективну й домінуючу багато вчених. ЇЇ критикували такі геополітики як Н. Спайкмен, Г. Кісінджер, Г. Шварценберг. За їх ствердженням, ідея сили переважає над ідеєю права, безпека держави ґрунтується тільки на її силі, та саме силі надається перевага як найдієвішому засобові зовнішньої політики. Але, не зважаючи на можливу недосконалість теорії балансу сил, у сучасному глобалізованому високотехнологічному світі саме її реалізація може зберегти стабільний розвиток людства. Більше того, баланс сил у своїй основі не заперечує використання сили, а навпаки, обґрунтовує використання силових і коаліційних ресурсів для забезпечення світової рівноваги. Узагалі, баланс сил у міжнародних відносинах (англ. Balance of power) – зовнішньополітична теорія, основною засадою якої є ідея закономірності розвитку відносин між державами в межах певних циклів упродовж усієї світової історії. Зміст теорії балансу сил формулюється в трьох тезах: основою раціональних міжнародних відносин є стабільність, що ґрунтується на рівновазі сил держав, які потенційно можуть воювати між собою; причиною війни є порушення рівноваги сил між державами-ворогами, що дає підстави сильнішій сподіватись отримати перемогу та робить її позицію безкомпромісною, а поведінку – агресивною;
Стабільність можна підтримувати, створюючи коаліції, спрямовані проти найсильнішої з держав (порушника рівноваги), до того ж сумарна сила членів коаліції має бути не менша за силу протилежної сторони. Наразі саме коаліція європейських держав, зокрема, України, може стати одним із ефективних засобів вирішення геополітичної напруженості, що склалася, зберегти стабільність міжнародної системи, остаточно визначити вектори діяльності. Головне в теорії балансу сил – це положення про державу-балансир. Як вважав Г. Моргентау, той, хто контролює рівновагу, займає ключову позицію в системі балансу сил, оскільки саме «балансир» визначає результат боротьби за верховенство. Зважаючи на геополітичне положення, саме ідея держави-балансиру, саме шлях сильної «серединної» держави має стати успішною геополітичною стратегією України.