1 2 3 4 5 6 7 Ім'я файлу: Компл_завдання_БП.doc Розширення: doc Розмір: 497кб. Дата: 16.02.2021 скачати Пов'язані файли: Технологія плавлених сирів.docx Комплексне завдання з курсу «Бізнес-планування» Під час виконання комплексного завдання необхідно розробити такі складові та розділи бізнес-плану: Титульний аркуш. Завдання. Зміст. 1. Короткий опис можливостей підприємства (Резюме). 2. Характеристика підприємства. Характеристика продукції (послуг), що буде виробляти підприємство. 3. Характеристика конкурентного середовища і конкурентні переваги. 4. План маркетингової діяльності. План реалізації. 5. План виробничої діяльності підприємства. 6. План потреб в матеріалах. 7. План прямих витрат на оплату праці. 8. План загальновиробничих витрат. 9. План загальногосподарських витрат. 10. План комерційних витрат. 11. План прибутків і збитків. 12. Аналіз потенційних ризиків. Висновки. Варіант завдання визначається за двома останніми цифрами номера студента в групі. Завдання оформлюється на стандартних аркушах з дотриманням вимог до виконання текстових документів та оформлення бізнес-планів. Розділи бізнес-плану мають містити таку інформацію. 1. Резюме. Характеристика підприємства і продукції (послуг), Характеристика конкурентного середовища і конкурентні переваги Перші три розділи бізнес-плану розробляють після вибору сфери діяльності й номенклатури продукції, що виробляється. Зміст розділів визначається переліком питань, представлених у конспекті лекцій з дисципліни «Бізнес-планування». Розділ резюме оформляють після розрахунку плану прибутку. Як підприємства-конкуренти можна взяти реальні і змодельовані. 2. План реалізації У плані реалізації вказують прогноз збуту за видами продукції в натуральному і вартісному виразі. Цей план є прогнозом майбутніх доходів і основою для всієї решти планів: зрештою витрати залежать від обсягу випуску, а обсяг випуску встановлюють на основі обсягу реалізації. Прогноз кількості реалізованої продукції кожного виду, а також цін на них розробляють у відділі маркетингу підприємства. Обсяг реалізації залежить як від попиту на продукцію, так і від виробничої потужності підприємства. Оскільки процес планування реалізації завжди містить в собі деякий елемент невизначеності, корисно вказати максимально можливе, мінімально можливе і найвірогідніше значення. План реалізації подається у вигляді таблиці (табл. 1.1). Таблиця 1.1 План реалізації
Вхідні дані для складання плану наведено в дод. А. Далі по тексту курсивом виділені загальні для всіх варіантів дані. 3. План виробництва Перехідні запаси включають запаси готової і незавершеної продукції. Запаси необхідні підприємству для безперебійного функціонування. Необхідні перехідні запаси можна визначити на основі плану реалізації і інформації про швидкість оборотності кожного з цих видів оборотних активів підприємства. Необхідний запас готової продукції розраховують за формулою , (1.1) де ‑ запас готової продукції i-го виду на кінець періоду; ‑ обсяг реалізації i-го виду продукції в майбутньому періоді ‑ середній термін зберігання готової продукції i-го виду на складі (в днях); ‑ тривалість майбутнього періоду (в днях, 30 днів). Виробничу програму і план перехідних запасів готової продукції навести у вигляді таблиці (табл. 1.2). Запас готової продукції залежить від ‑ середнього терміну зберігання готової продукції. Але слід орієнтуватися не стільки на ту ситуацію, яка склалася на підприємстві до даного часу, скільки на оптимальний час зберігання запасів на складі. Таблиця 1.2 Виробнича програма і план перехідних запасів готової продукції
У плані виробництва визначають кількість продукції, яку передбачають виготовити виходячи з наміченого обсягу продажів і потреб в запасах готової продукції. Виробничий план складається за видами продукції на основі співвідношення , (1.2) де ‑ обсяг товарної продукції, який повинен бути вироблений в планованому періоді; ‑ передбачуваний обсяг реалізації продукції; ‑ запаси готової продукції на початок періоду. Далі складається виробнича програма і план перехідних запасів незавершеного виробництва (табл. 1.3). Таблиця 1.3 Виробнича програма і план перехідних запасів незавершеного виробництва
Але для забезпечення безперервності виробничого процесу підприємству необхідний деякий запас незавершеної продукції. Запаси її розраховують аналогічно запасам готової продукції, за тим винятком, що замість терміну зберігання враховують тривалість виробничого циклу , (1.3) де ‑ запас незавершеної продукції i-го виду на кінець періоду; ‑ обсяг випуску i-го виду продукції за майбутній період; ‑ тривалість виробничого циклу (в днях); ‑ коефіцієнт готовності незавершеного виробництва (звичайно приймають рівним 50%). Отже обсяг випуску валової продукції i-го виду ( ) рівний обсягу випуску товарної продукції, скоректованому на зміну запасів незавершеного виробництва, тобто визначається за формулою . (1.4) 4. План потреб в матеріалах План потреб в матеріалах складають в натуральному і вартісному виражені. Його мета ‑ визначення кількості матеріалів, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції і кількості матеріалів, які необхідно закупити протягом планованого періоду. Заздалегідь розраховують витрати матеріалів за видами продукції (табл. 1.4). Таблиця 1.4 План потреб в матеріалах
Переважно витрати на матеріали є змінними, а тому потребу в матеріалах в натуральному виражені можна розрахувати за формулою , (1.5) де ‑ норма витрат на одиницю продукції; ‑ обсяг виробництва; ‑ запас матеріалів на кінець періоду. Запас матеріалу на кінець періоду складає 23 % від потреби на витрати. Потреба в матеріалі разом (див. табл. 1.5) визначається як сума потреби на витрати ( ) і величини страхового запасу ( ) на кінець періоду Обсяг закупівель рівний різниці між потребою в матеріалах і запасом, що є на підприємстві до початку планового періоду, тобто визначається так . (1.6) В грошовому вираженні обсяг закупівель обчислюється за формулою , (1.7) де ‑ обсяг закупівель (в натуральному виражені); ‑ ціна. Таблиця 1.5 План закупівель
Виходячи із стандартного розміру партії, періодичності закупівель і середнього терміну оплати, складають графік оплати кредиторської заборгованості перед постачальниками матеріалів (це важливо для прогнозування грошових потоків і складання фінансового плану). 5. План прямих витрат на оплату праці План прямих витрат на оплату праці складають на базі виробничої програми. Для визначення планових витрат на оплату праці очікуваний обсяг виробництва кожного виду продукції помножують на трудомісткість одиниці продукції, а потім одержану трудомісткість випуску помножують на вартість 1 люд.-год. (тобто середню годинну тарифну ставку). Витрати на оплату праці також розраховують по центрах витрат (видах робіт, ділянках), а потім зводять в єдину форму. Важливо, щоб при цьому збереглося розділення на постійні й змінні витрати. Прямі витрати на оплату праці на 1 од. продукції дорівнюють добутку працемісткості одиниці продукції і середньої годинної тарифної ставки. Середня годинна тарифна ставка визначається за інформацією про розмір мінімальної заробітної плати на момент виконання завдання. План прямих витрат на оплату праці подається у вигляді таблиці (табл. 1.6). Таблиця 1.6 1 2 3 4 5 6 7 |