Комплексна система захисту інформації

1 2 3

Ім'я файлу: План КСЗІ.docx
Розширення: docx
Розмір: 2281кб.
Дата: 23.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
ІМ ПЗ.docx
№8.odt
Податкова система Григорчук.docx
691410 Методи виховання дітей в суч родині.docx
lepto.ru.uk.docx
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 7 (Гумова суміш для виготовлення мячів для го
Курсова робота Оборотні засоби підприємства та ефективність їх в
МАКС.rtf
КП виконання курсової роботи та Завдання Більченко.docx
Імітаційне моделювання міжнародної логістичної системи.docx

Вступ

Глобалізація інформатизації суспільства і активний процес науково-технічного розвитку в області інформаційних систем сприяють формуванню єдиного світового інформаційного простору. Однією з основних тенденцій розвитку сучасних інформаційних систем та технологій стає розширення доступності інформаційно-обчислювальних ресурсів мереж для окремих абонентів, в тому числі і речей.

Сьогодні пристрої Інтернету речей не лише масово використовуються у щоденному вжитку, але й у сучасному бізнес-середовищі. Зокрема Інтернет речей (Internet-of-Things або IoT) активно впроваджується в різних галузях — від промислової сфери до сільського господарства, рітейлу та будівництва. Поступово пристрої IoT стають невід’ємною частиною багатьох галузей, і зростання їх кількості спричиняє виникнення нових проблем проектування, застосування, експлуатації та безпеки. Бурхливий розвиток технічних засобів і підвищення активності доступу до інформаційно-обчислювальних ресурсів підвищили інтерес до проблеми ефективного використання мережевих ресурсів інтернету речей і забезпечення оперативного доступу до них.

Необхідність побудови КСЗІ:

Відповідно до чинного законодавства України і вимог окремих нормативних документів Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та Закону України "Про захист персональних даних" обов'язковому захисту інформації підлягає: інформація, що є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимоги по захисту якої встановлені законом, в т.ч. персональні дані громадян.

Комплексна система захисту інформації – сукупність організаційних і інженерно-технічних заходів, які спрямовані на забезпечення захисту інформації від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу. Організаційні заходи є обов'язковою складовою побудови будь-якої КСЗІ. Інженерно-технічні заходи здійснюються в міру необхідності.

Розділ 1 - теоретичні аспекти теми дослідження
1.1 Основні поняття Інтернету речей та його використання
Інтернет речей — одна з найпопулярніших наукових ідей сучасної інформатики, яка зараз активно втілюється в життя. Він здатний серйозно вплинути на розвиток сучасного суспільства, оскільки дасть змогу багатьом процесам відбуватися без участі людини. Інтернет речей (Internet of Things, скорочено IoT) — це глобальна мережа підключених до Інтернету речей — пристроїв, оснащених сенсорами, датчиками, засобами передавання сигналів. Ці цифрові пристрої можуть сприймати датчиками різноманітні сигнали з навколишнього світу, вступати у взаємодію з іншими пристроями, обмінюватися даними з метою віддаленого моніторингу за станом об’єктів, аналізу зібраних даних і прийняття на їх основі рішень. Прикладом можуть бути гаражні двері, кавоварки, телевізори, мобільні телефони, відеокамери, датчики світла та температури тощо. Термін «Інтернет речей» запропонував у 1999 році засновник дослідницького центру AutoID Center в Массачусетському технологічному інституті Кевін Ештон. Він висловив припущення, що згодом у кожної з речей реального фізичного світу в IoT буде цифровий двійник, її віртуальне представлення. Напрямок IoT став активно розвиватися, коли на початку 2000-х років кількість пристроїв, підключених до мережі Інтернет, перевищила кількість користувачів Інтернету. Тобто Інтернет речей перевищив Інтернет людей.

За даними компанії Ericsson (Швеція), сьогодні у світі налічується понад 16 млрд підключених до Інтернету пристроїв. Уже в 2018 році їх кількість перевищила кількість мобільних телефонів у світі. До 2022 року це число досягне 29 млрд, 18 млрд з яких будуть пристроями світу IoT.

Ключові поняття IoT «Інтернет речей»: представляє мережу зв’язаних через інтернет об’єктів, здатних збирати дані і обмінюватися даними, які надходять із вбудованих сервісів. «Пристрої IoT»: входять до системи інтернету речей і представляють будь-які автономні пристрої, підключені до інтернету, якими можна керувати дистанційно. «Екосистема IoT»: включає всі компоненти, які дозволяють бізнесу, урядам і користувачам приєднувати свої пристрої IoT, включаючи пульти управління, панелі інструментів, мережі, шлюзи, аналітику, зберігання даних і безпеку. «Фізичний рівень»: представляє апаратне забезпечення, яке використовується в IoTпристроях, включаючи сенсори та мережеве обладнання. Відповідає за передачу даних, зібраних у фізичному шарі, до різних пристроїв. «Рівень додатки»: включає протоколи та інтерфейси, які використовують пристрої для ідентифікації та зв’язку між собою. «Пульти управління»: дозволяють людям використовувати IoT-пристрої, з’єднуючись з ними і контролюючи їх за допомогою панелі інструментів – наприклад, за допомогою мобільних додатків. До пультів управління відносяться смартфони, планшети, ПК, розумні годинники, телевізори і нетрадиційні пульти. «Панелі інструментів»: забезпечують відображення інформації про екосистему IoT для користувачів, дозволяючи нею керувати (як правило, дистанційно). «Аналітичний фактор»: представляє програмні системи, які аналізують дані, отримані від IoT-пристроїв. Аналітика використовується у великій кількості сценаріїв – наприклад, для прогнозування технічного обслуговування

Використання Інтернету речей

Інтернет речей об’єднує реальні речі в віртуальні системи, здатні вирішувати абсолютно різні завдання. Ключова ідея — з’єднати між собою всі об’єкти, які можна з’єднати, підключити їх до мережі для збирання даних і прийняття рішень на їх основі. Наприклад, відкрити гаражні двері, включити кавоварку або кондиціонер, виключити світло тощо. У такому середовищі створюються якісно інші, ніж сьогодні, умови для бізнесу, для охорони здоров’я, для забезпечення екологічної безпеки, трансформуються особисті та соціальні аспекти життя.

В Австралії вже зараз за допомогою переносних датчиків лікарі можуть віддалено відслідковувати стан здоров’я пацієнтів і реагувати на його зміни в режимі реального часу. А телефонна компанія AT&T в США розробила систему, покликану вирішити одну з найнебезпечніших проблем для літніх людей — несподівані падіння. Невеликий пристрій автоматично визначає різку зміну положення тіла власника і зв’язується з call-центром для надання негайної допомоги. У житті людей стане менше побутових проблем, а значить — більше часу можна буде приділяти сім’ї, творчості, хобі. Підключення пристроїв до Інтернету також дадуть людям більше можливостей для раціонального управління ресурсами: витрачання газу, води, світла, видобуток газу, ядерної енергії тощо.

Рис. 1.2. Використання Інтернету речей
Smart технологія Smart технологія — це процес взаємодії об’єктів з оточуючим середовищем, що наділяє цю систему здатністю адаптації до нових умов, саморозвитку та самонавчання, ефективного досягнення цілей. Smart речі Популярними сьогодні стають так звані «розумні речі», або Smart речі (Smart — розумний, енергійний, кмітливий). Наприклад, гаджети, які зручно носити з собою, мають невеликі розміри і незначну масу — «розумний» годинник, фітнес-трекери, смарт-окуляри, гнучкі екрани . Уже сьогодні «розумні будинки» дають змогу ефективно керувати всіма системами функціонування будівлі за допомогою дистанційних пультів і мобільних телефонів, оптимально витрачати тепло, воду, світло й економити на оплаті комунальних послуг тощо. Усе це створює у світі умови для нового явища — Інтернету майбутнього, що включає в себе, крім нинішнього Інтернету людей (Internet of People, IoP), ще й Інтернет речей (Internet of Things, IoT), Інтернет медіаконтенту (Internet of Media, IoM), Інтернет сервісів (Internet of Services, IoS)

1.2 Архітектура Інтернету Речей
Архітектура Інтернету речей відрізняється в залежності від реалізації. Тим не менше вона дещо схожа на архітектуру класичних систем АСУТП. Один із прикладів архітектури показаний на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Архітектура Інтернету Речей
Взаємодія з «речами» відбувається через датчики (sensors) та виконавчі механізми (Actuators), аналогічно як це робиться в АСУТП для будь якого об’єкту керування. Ці датчики разом з усією інфраструктурою для інтеграції з рівнем обробки подій через мережу Internet формують так звану граничну область (Edge). Події (дані) що поступають з граничної області зберігаються і обробляються відповідно до задачі (рівень обробки подій і аналітики, event processing, Platform). На цьому рівні події(дані) зберігаються (storage), обробляються (Event Processing), перенаправляються потрібним додаткам (Real-Time Message Brokering, Stream Processing). Додатково на цьому рівні відбувається адміністрування та керування пристроями з граничної області (Device Registry, Edge Device Management). Події (дані) обробляються з використанням аналітичних сервісів (Analytics) на основі них проводиться машинне навчання (Machine Learning), що дозволяє зробити певні висновки про об’єкт. Цей рівень як правило реалізований з використанням хмарних (Cloud) або туманних (Fog) обчислень. Якщо провести аналогію с АСУТП, то це рівень контролерів та SCADA (за виключенням функцій HMI). Отримання результатів, контроль, віддалене керування та адміністрування системи проводиться через кінцеві застосунки з використанням Internet. Цей рівень можна умовно порівняти з HMI в АСУТП. На рис.2.4. показана подібна наведеній вище архітектура, однак у вигляді сервісів. На ньому область Edge представлений у вигляді датчиків (Sensors), Device Hub/Gateway (збір та маршрутизація даних) та Device Management (керування пристроями). Останні частково виконуються як хмарні обчислення так і на граничних пристроях. Усі функції збереження та первинної обробки подій (даних) зведені до Data Management. Усі інші функції обробки, в тому числі аналітичні показані як додатки PaaS, що взаємодіють з сервісами керування даних через API (Application Program Interface).

Рис. 2.4. Архітектура у вигляді сервісів
Ще один приклад архітектури Інтернету Речей показаний на рис. 2.5. Як видно, усі наведені архітектури мають спільні риси: наявність трьох рівнів, подібні функції, наявність хмарних обчислень, використання Інтернету як інтеграційного рівня.

Рис. 2.5 Архітектура Інтернету речей

Датчики та живлення Інтернет починається або закінчується однією подією: простий рух, зміна температури або, може бути, важіль замикає замок. На відміну від багатьох існуючих ІТ-пристроїв, Інтернет речей здебільшого пов'язаний з фізичною дією або подією. Він формує реакцію на якийсь фактор реального світу. Іноді при цьому один-єдиний датчик може згенерувати величезний обсяг даних, наприклад, акустичний датчик для профілактичного огляду обладнання. В інших випадках всього одного біта даних достатньо, щоб передати життєво важливі відомості про стан здоров'я пацієнта. Якою б не була ситуація, системи датчиків еволюціонували і, відповідно до закону Мура, зменшилися до субнанометрових розмірів і стали істотно дешевше. Саме до цього апелюють ті, хто прогнозує, що до Інтернету речей будуть підключені мільярди пристроїв, і саме тому ці прогнози виправдаються.

Тому, розглядаючи Інтернет Речей, необхідно розглядати мікроелектромеханічні системи, датчики і інші типи недорогих граничних пристроїв і їх електрофізичних властивостей. Також це стосується силових і енергетичних систем, необхідних для живлення цих граничних пристроїв. Не можна вважати, що граничні пристрої забезпечуються енергією за замовчуванням. Мільярди маленьких датчиків все одно потребують великої кількості енергії. З питанням живлення також пов’язані питання організації хмарних сервісів IoT.

Рис. 2.6. Різновиди датчиків
Передача даних Велика увага при розробці IoT приділяється встановленню з'єднання і роботі мереж. Інтернету речей не існувало б без надійних технологій передачі даних з найвіддаленіших і несприятливих областей в найбільші центри збору даних компаній Google, Amazon, Microsoft і IBM. Словосполучення «Інтернет речей» містить слово «Інтернет», тому необхідно вивчати питання, що стосуються мережних технологій, обміну даними та навіть теорії сигналів. Базова опора Інтернету речей - це не датчики і не програми, а можливість встановити з'єднання. Передача даних і встановлення мережевого з'єднання базуються на базі систем зв'язку ближньої дії - персональних мереж (PAN), зазвичай побудованих без дотримання правил IPпротоколу. Це може бути як проводові так і бездротові мережі. До бездротових IoTмереж/протоколів як правило відносяться протоколи Bluetooth, mesh-мережі, Zigbee, ZWave. Для IIoT це також Wireless Hart та ISA100. Це яскравий приклад різноманіття бездротових систем зв'язку IoT. Перелік дротових мереж ще більший, так як сюди входять усі можливі промислові мережі та протоколи.

Крім PAN використовуються бездротові локальні мережі та системи зв'язку на основі IP-протоколу, включаючи широкий діапазон Wi-Fi-мереж на основі стандартів IEEE 802.11, 6LoWPAN і технології Thread. Нерідко використовуються телекомунікації на основі стільникових стандартів (3G, 4G LTE) і нові стандарти, що забезпечують роботу Інтернету речей і міжмашинної взаємодії, такими як Cat-1 і Cat-NB, а також пропрієтарні протоколи LoRaWAN і Sigfox, що використовуються саме для IoT.
Маршрутизація Для передачі даних від датчиків в Інтернет-простір необхідні дві технології: маршрутизатор-шлюз і опорні інтернет-протоколи, що забезпечують ефективність обміну даними. Маршрутизатор особливо важливий в таких аспектах, як безпека, управління і напрям даних. Граничні маршрутизатори (Edge routers) керують і стежать за станом відповідних mesh-мереж, а також вирівнюють і підтримують якість даних. Також велике значення належить конфіденційності та безпеки даних. Маршрутизатор відіграє важливу роль в створенні віртуальних приватних мереж, віртуальних локальних мереж і програмновизначених глобальних мереж. Вони в буквальному сенсі можуть містити тисячі вузлів, що обслуговуються єдиним граничним маршрутизатором, і в якійсь мірі маршрутизатор служить розширенням для хмари (edge device).
На цьому рівні використовується ряд протоколів, необхідних для обміну даними між вузлами, маршрутизаторами і хмарними сервісами в межах IoT-системи. Інтернет речей відкрив дорогу новим IoT-протоколам, які виходять на один рівень з традиційними протоколами HTTP і SNMP, які застосовуються вже кілька десятків років. Для передачі IoTданих потрібні ефективні, енергозберігаючі протоколи з малою затримкою, здатні легко і безпечно відправляти дані в хмару і з нього. Зокрема тут використовуються такі протоколи, як всюдисущий MQTT, AMPQ і CoAP.
На цьому етапі необхідно вирішити, що робити з потоком даних, що надходять в хмарний сервіс з граничного вузла (Edge Device). Щоб навчитися правильно оцінювати, як система буде розвиватися і рости, необхідно розібратися у всіх тонкощах і складнощах архітектури хмарних систем, який вплив на IoT-систему робить запізнювання. Крім того, не все треба відправляти в хмару. Пересилання всіх IoT-даних обходиться значно дорожче, ніж їх обробка на кордоні мережі (граничні обчислення, Edge Computing) або включення граничного маршрутизатора в зону, яку обслуговує хмарний сервіс (туманні обчислення, Fog computing). Туманні обчислення також стандартизуються, зокрема є стандарт туманних обчислень, наприклад архітектура OpenFog. Дані, які були отримані шляхом перетворення аналогового фізичного впливу в цифровий сигнал, можуть мати велику вагу. Саме тут в гру вступають засоби аналітики і процесори правил IoT-системи. Ступінь складності введення в дію IoT-системи залежить від того, яке рішення проектується. У деяких ситуаціях все досить просто: наприклад, коли на граничний маршрутизатор, який контролює кілька датчиків, потрібно встановити простий процесор правил, що відслідковує аномальні скачки температури. Інша ситуація - величезна кількість структурованих і неструктурованих даних в режимі реального часу передається в хмарне озеро даних, що вимагає високої швидкості обробки (для прогнозної аналітики) і довгострокового прогнозування на базі високотехнологічних моделей машинного навчання, таких як рекурентна нейронна мережа в пакеті аналізу сигналів з кореляцією по часу. Тут є певні проблеми і складнощі аналітики, які вирішуються різними підходами та методами, наприклад складними обробниками подій, байесовськими мережами і формування нейронних мереж.
Загроза і безпека в Інтернеті речей Багато IoT-систем не будуть обмежені безпечним простором будинку або офісу. Вони будуть розташовуватися в громадських місцях, в дуже віддалених областях, в рухомих транспортних засобах або навіть всередині людини. Інтернет речей - це величезна єдина мішень для будь-яких видів хакерських атак. Вже було виявлено нескінченна кількість направлених на IoT-пристрої навчальних атак, добре організованих зломів і навіть уразливостей в системі безпеки національного масштабу. Розробник ІоТ рішень повинен знати особливості таких вразливостей і способи їх усунення, стандартні заходи, спрямовані на захист Інтернету речей або будь-якого компонента мережі.
1.3 Екосистема Інтернету речей
До екосистеми Інтернету речей відносяться усі засоби, сервіси і технології, які використовуються в Інтернеті речей.

Рис. 2.2. Екосистема Інтернету речей
До них можна віднести:  sensors (розумні датчики/виконавчі механізми): вбудовані системи, операційні системи реального часу, джерела безперебійного живлення, мікро-електромеханічні системи (МЕМС);  системи зв'язку з датчиками: зона охоплення бездротових персональних мереж становить від 0 см до 100 м. Для обміну даними між датчиками застосовуються низькошвидкісні малопотужні інформаційні канали, які часто побудовані не на протоколі IP;  локальні обчислювальні мережі (LAN): зазвичай це системи обміну даними на основі протоколу IP, наприклад, 802.11 Wi-Fi-мережу для швидкої радіозв'язку, часто це пирингові або зіркоподібні мережі;  агрегатори, маршрутизатори (routers), шлюзи (gateways), пограничні пристрої (Edge Device) : постачальники вбудованих систем, самі бюджетні складові (процесори, динамічна оперативна пам'ять і система зберігання даних), виробники модулів, виробники пасивних компонентів, виробники тонких клієнтів, виробники стільникових і бездротових радіосистем, постачальники міжплатформового програмного забезпечення, розробники інфраструктури туманних обчислень, інструментарій для граничної аналітики, безпеку граничних пристроїв, системи управління сертифікатами;  глобальна обчислювальна мережа: оператори стільникового зв'язку, оператори супутникового зв'язку, оператори малопотужних глобальних мереж (Low- Power Wide-Area Network, LPWAN). Зазвичай застосовуються транспортні протоколи Інтернету для IoT і мережевих пристроїв (MQTT, CoAP і навіть HTTP);  хмара: інфраструктура в якості постачальника послуг, платформа в якості постачальника послуг, розробники баз даних, постачальники послуг потокової і пакетної обробки даних, інструменти для аналізу даних, програмне забезпечення в якості постачальника послуг, постачальники озер даних, оператори програмно-визначених мереж / програмно-визначених периметрів, сервіси машинного навчання;  сервіси аналізу даних: величезні масиви інформації передаються в хмару. Робота з великими обсягами даних і отримання з них користі - це завдання, що вимагає комплексної обробки подій, аналітики і прийомів машинного навчання;

 безпека (security): при зведенні всіх елементів архітектури воєдино постають питання кібербезпеки. Безпека стосується кожного компонента: від датчиків фізичних величин до ЦПУ і цифрового апаратного забезпечення, систем радіозв'язку і самих протоколів передачі даних. На кожному рівні необхідно забезпечити безпеку, достовірність і цілісність. У цьому ланцюзі не повинно бути слабких ланок, оскільки Інтернет речей стане головною мішенню для атак хакерів в світі.

Розділ 2 - приклади реалізації побутового інтернету речей

2.1 Використання Інтернет речей та побутової електроніки
Більшість побутових пристроїв з категорії «розумних» речей можна поділити на дві групи за типом використання Інтернету. До першої групи належить техніка, яка через WWW оновлює своє програмне забезпечення, отримує нові функції, приймає сигнали, коли знаходиться далеко господаря, і, відповідно, відправляє йому інформацію, яка підтверджує виконані дії та свій стан. Цей тип використання Інтернету побутовою технікою є найбільш розумним і здатний довести потенційному споживачеві свою корисність [2]. До другої групи входить техніка, в якій Інтернет є як би стороннім тілом. Сутність рішення в тому, що в абсолютно звичний побутовий прилад, типу мікрохвильовки або холодильника, вбудовується спрощений комп'ютер і дисплей, після чого з їх допомогою можна отримувати мультимедійні розваги там, де їх раніше не було, наприклад, на тій же кухні [2]. Одним з найперших прикладів побутової техніки, що має підключення до Інтернету, є звичайний тостер, оснащений інтерфейсом для віддаленого включення і повідомлення про готовність підсмаженого тосту. Так техножарт Джона Ромки, одного з перших фахівців в області TCP/IP-протоколу, породив в далекому 1988 році технотренд Інтернету речей, який в наші дні втілюється в життя.
Зростаючий список відомих домашніх мереж та рішень для автоматизації включає в себе наступне:  Елементи безпеки та спостереження: датчики безпеки для вікон, дверей, руху, розбиття скла та диму можуть надавати найважливішу інформацію про безпеку наших будинків, коли ви знаходитесь вдома або в офісі. IP-захищені камери безпеки та спостереження дуже важливі для забезпечення тісної, нерозбитної та непроникної безпеки. Системи виявлення та попередження вторгнення є іншими відомими модулями безпеки.  Системи опалення, кондиціонування повітря, системи вентиляції, освітлення та системи відтінків: Комфорт стає вирішальним чинником у будинках нового покоління. Нові машини оснащуються інструментами, щоб забезпечити різні умови навколишнього середовища. Забезпечується зв'язок між різними домашніми пристроями, включаючи світлові вимикачі, настінні сенсорні панелі тощо. Роботи оснащуються різними варіаціями для здійснення фізичних робіт для людей. Роботи, обладнані Cloud, будуть критично важливим для людей у той час, коли вони стануть розвинутими.  Обчислювальні та комунікаційні пристрої. В даний час в домашніх умовах використовується широкий спектр обчислювальних машин, починаючи від персональних комп'ютерів (ПК), ноутбуків / ноутбуків / планшетів, маршрутизаторів Wi-Fi та шлюзів, носіїв та смартфонів.  Розваги, освіта та системи масової інформації. Однією з найважливіших нововведень у медіа-технологіях та продуктах за останні роки. Сьогодні ми можемо похвалитися фіксованими, портативними, мобільними пристроями для повсякденного навчання. Телевізори, що підтримують IP, виробляються в масових обсягах, різко збільшуючи наш вибір, зручність та комфорт. Веб, інформаційні та побутові прилади є достатніми та новаторськими. Технології для соціальних сайтів (веб 2.0) знаходяться на підйомі, що сприяє підвищенню продуктивності праці для людей та формуванню цифрових спільнот для обміну знаннями в режимі реального часу. Для домашнього кінотеатру, музичних систем hi-fi, DVD-пристроїв, ігрових консолей тощо [3].  Домашня мережа: всі пасивні, онімілі предмети перетворюються на цифрові об'єкти. Вони підключаються до бездротової та розумної мережі з усіма видами побутової електроніки, щоб обмінюватися та спілкуватися (безпосередньо [однорангові] або опосередковано, через посередницькі пристрої). Кожного для підключається все більше і більше користувачів, до національної мережі. Домашня мережа також може з'єднуватися із зовнішнім світом через всеохоплюючий Інтернет. Що дозволяє дистанційно спостерігати, управляти та обслуговувати домашні пристрої. Автомобільні мультимедіа, навігаційні та інформаційно-розважальні системи, системи керування паркуванням тощо, також підключаються до домашніх систем безпосередньо або через проміжне програмне забезпечення на базі коробки для взаємодії та взаємодії в реальному часі.  Домашній контроль доступу: Е-замки з'являються як найважливіша заходи безпеки для домашнього контролю доступу.  Розслабляючі та об'єкти настрою: крім об'єктів у певних місцях, таких як тренажерні зали, санаторії, санвузли, гаражі автомобілів, предмети домашнього ужитку, такі як електричні лампи, ліжечка, стільці, шафи, віконні панелі, дивани, бігові доріжки, столи, дивани, автостоянки тощо з'єднуються між собою, щоб значно покращити настрій, стан користувачів.  Системи охорони здоров'я: медичні кабінети, пігулки та таблетки, гумоїдних роботів і так далі займають перші слоти, що гарантують здорове життя для мешканців житла.  Кухонна техніка, вироби та посуд. Модульна кухня, що включає в себе всі види електроніки, виявляється ключовим фактором для розумніших будинків. Кавоварки, хлібні тостерів, електронні печі, холодильники, мийки для посуду, кухонні комбайни тощо покращуються, щоб бути розумнішими в домашніх умовах.
2.2 Застосування Інтернету Речей в проектах розумногго та безпечного будинку
Зростаюча різноманітність інтелектуальних датчиків, програмних рішень, підключених пристроїв, хмарних сервісів те що встановлено, щоб ми могли працювати в різних формах та форматах у наших живих та робочих середовищах. Це квартири, офісні будівлі, виробничі поверхи та інші орієнтовані на дії, жваві та чудові місця, мають бути надзвичайно потужними та розширені технологіями. Звичайні і повсякденні об'єкти цифруються, з'єднуються один з одним локальної. Це - все, що в наших місцях, систематично наділяється відповідними та правильними інтелектуальними можливостями шляхом додавання функціональних модулів всередині, а також шляхом інтеграції з віддаленим програмним забезпеченням. Навіть комунікаційні мережі наповнюються відповідними компетенціями та можливостями, щоб покращити роботу, випадкову та дешеву річ зробити розумною, будьяку електроніку більш розумною, і в кінцевому підсумку люди - найрозумніші. Всі види недоліків та залежностей усуваються за допомогою безлічі таких заходів, як стандартизація, адаптери, мости, проміжне програмне забезпечення, загальні інтерфейси API тощо. Можливості підключення і відтворення гарантуються. Пристрої виробляються належним чином та модернізуються, щоб об'єднувати та співпрацювати один з одним для реалізації завдань, орієнтованих на людей. Збирання інформації, агрегація, поширення, важелі впливу для полегшення розуміння інформації та концепцій візуалізації, що постійно посилюються до бачення більш інтелектуальних середовищ. Пристрої виробляються з використанням дуже сильної фабричної моделі/індустріалізації. Всі високотехнологічні ІТ-сервери, сховища та мережеві рішення підлягають товарообігу. Це досягається шляхом виявлення та абстрагування всіх видів загальних функціональних можливостей, особливостей та засобів. Всі реалізовані через програмне забезпечення. Важливі аспекти, такі як модифікованість, заміна, підставість, доступність, витратні можливості тощо легко інтегруються в програмне забезпечення. Політика та бази знань у поєднанні з менеджером знань з'являються як механізм нового покоління для створення автономічної інфраструктури. Програмний маршрут рекомендується для встановлення політики та виконання. «Розумний будинок» призначений для максимально комфортного життя людей за допомогою використання сучасних високотехнологічних засобів [1]. Принцип роботи системи «розумний будинок» полягає в автоматизації всього, з чого складається житлова споруда: освітлення, кондиціонування, система безпеки, електроенергія, опалення, водопостачання та водовідведення і так далі.

1 2 3

скачати