Ім'я файлу: психология пример.docx
Розширення: docx
Розмір: 1405кб.
Дата: 23.11.2022
скачати


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ



Кафедра економіки та соціальних наук

КОМПЛЕКСНА ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

з навчальної дисципліни

«ПСИХОЛОГІЯ»
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ, СТАНІВ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕТОДИК



Виконав:

ПІБ

Перевірила:




ХАРКІВ, 2022

ЗМІСТ

ВСТУП

3







РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ

5

1.1. Визначення особливостей відчуття та сприйняття

5

1.2. Дослідження властивостей пам‘яті

6

1.3. Визначення особливостей мислення

8

1.4. ……..

11







РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ

13

2.1. Визначення домінуючого емоційного стану

13

2.2. Оцінка емоційного стану за методикою САН

18

2.3……

2.4…….





РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

22







3.1. Оцінка локусу контролю

22

3.2. Оцінка спрямованості особистості




3.3. Дослідження темпераменту особистості за методикою Айзенка

25

3.4. …..

29







ВИСНОВКИ

31

ВСТУП
Протягом усього життя ми чуємо: «Людина – це особистість, людина унікальна». На мою думку, людина – це таємниця, розкрити яку продовж багатьох років і століть жадають не тільки філософи, але й психологи, задаючи питання: «Для чого людина прийшла в цей світ? Хто ми, люди? Які ми і чим відрізняємося один від одного?» Наразі, цю загадку розгадують і сьогодні...

Можливості людини не мають меж, людина – могутня і сповнена сюрпризів. Вона створює і руйнує; робить добро, іноді зло; кохає і ненавидить... На що ж здатна людина і особисто кожен з нас? Щоб отримати відповідь на це питання, ми маємо себе знати і розуміти.

Розуміння себе дає людині можливість досягати успіхів у житті, можливість знати і оцінювати свої переваги і вади. Тоді людині легше визначати своє місце в житті, пристосовуватися до соціуму, колективу, ставати кращою. Треба спробувати дізнатися, який ти насправді – без недооцінок і переоцінок, пізнати самого себе. Я вважаю, що людина має зважати на те, як до неї ставляться інші, але це можливо тільки за умови розуміння самого себе: Хто ти? Який ти? Що ти можеш в реальному житті? Чи піддаєшся лінощам, особистим примхам? Чи даєш забаганкам керувати собою?

Оскільки психологія прагне до дійсного пізнання реального життя, вона не обмежується абстрактним вивченням окремих психічних функцій. Намагання проникнути в психічне життя особистості включає вивчення психічних процесів як моментів конкретної діяльності особистості, її властивостей, які проявляються і формуються у діяльності, та її психічних станів, які закріплюють певну сталість, статичність психічного через вчинкову дію.

Психічні процеси – це складні утворення, в яких беруть участь різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості. Психічні процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні, вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту.

Психічні властивості – це ті риси, які, визначаючи спрямованість особистості, її здібності та характер, входять до основної характеристики особистості і складають її психологічне обличчя. Психічні процеси і властивості важко розірвати, вони невід'ємні одні від одних. Психічні процеси, їх індивідуальні вияви залежать від властивостей особистості (наприклад, сприймання – від вразливості), і психічні процеси переходять у властивості особистості в ході діяльності. 

Психічні стани – це мінливі, емоційно-насичені стани людини, що виникають під впливом життєвих обставин, стану здоров'я, ряду інших факторів та існують у вигляді переживань, ідей в свідомості людини.

Головною метою дослідження є проведення аналізу психічних станів, властивостей та процесів особистості та враховувати їх вплив діяльність та життєдіяльність.

Завдання дослідження: аналіз психічних станів, властивостей та процесів особистості за допомогою психологічних методик та визначення їх впливу на власну діяльність та життєдіяльність.

Предметом дослідження є соціальні процеси, стани та властивості особистої психіки.

Об’єкт дослідження: власна особистість.

Основними методами дослідження в даній роботі є тестування та психологічний експеримент, метод обробки – інтерпретація даних на основі обраних відповідей; метод представлення даних – діаграми, таблиці, текст.

РОЗДІЛ 1

ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ


    1. Методики визначення особливостей відчуття та сприйняття




      1. Методика визначення провідної перцептивної модальності

Першою методикою визначення провідної перцептивної модальності була використана методика, розроблена С. Єфрємцевою, яка призначена для визначення провідної репрезентативної системи:

візуальної (зорове сприйняття),

аудиальної (слухове сприйняття),

кінестетичної (тактильне сприйняття).

Всі ми сприймаємо навколишній світ за допомогою органів відчуттів, але у кожної людини один з органів швидше за інших реагує на зміни в навколишньому середовищі. Саме цей провідний тип сприйняття допомагає нам в отриманні та засвоєнні інформації або в прийнятті та прояві почуттів.

Шкала, зображена на рис. 1.1, показує канал сприйняття, який найбільше розвинений у мене. Тип, за яким я набрав максимум балів, є провідним.


Рис. 1.1. Результати діагностики провідної перцептивної модальності
За результатами тесту, домінуючим є аудіальний канал сприйняття, при якому отримання інформації здійснюється через орган слуху, тобто через розмову, читання вголос, під час суперечок, обміну думками зі своїм співрозмовником. При сприйнятті навколишнього середовища виникає потреба в неперервній слуховій стимуляції, при тиші – можливе видання різних звуків, що імітують муркання, насвистування. Але у випадку занять або навчання – необхідна тиша.

Люди, яким притаманний аудіальний тип сприйняття навколишнього середовища, описують звуки, музику, звукові ефекти, шуми. При спілкуванні з людьми, увага звертається на їх ім’я, прізвище, звук його голосу, манеру мови.

Однією з яскравих рис людей з аудіальним типом сприйняття є гарна пам’ять, вони добре запам’ятовують музику, розмову, звуки.

Висновок: Я згоден з результатами тестування, проте, слід відмітити, що за результатами тесту, кінестетичний і візуальний канали сприйняття розвинуті в мене на одному рівні. Це свідчить, що в залежності від того в якій ситуації я перебуваю, я можу сприймати навколишній світ як через органи зору, так і за допомогою рухів скелетних м’язів.


      1. Методика визначення яскравості-чіткості уявлень.

Для визначення оцінки яскравості (чіткості) зорових, слухових, тактильних, кінестетичних, органолептичних, нюхових, соматичних образів використовуємо опитувальник, за результатами якого обчислюється середня оцінка яскравості (чіткості) уявлень по кожній модальності і визначається найбільш розвинений вид уявлень (табл.1).
Таблиця 1

Результати використання методики визначення яскравості-чіткості уявлень

питання

Оцінки образів

зорові

слухові

тактильні

кінестетичні

смакові

нюхові

соматичні

1

6

7

7

6

5

5

5

2

7

5

6

5

6

7

5

3

7

6

7

7

6

4

7

4

7

7

6

6

5

3

5

5

7

6

7

5

5

6

4

Середня оцінка

6,8

6,2

6,6

5,8

5,4

5

5,2


Висновок: Як видно з табл. 1, найбільша оцінка яскравості (6,8) у зорового образу, трохи нижча (6,6) – у тактильного, третє місце посідає слуховий образ (6,2). Найменше значення середньої оцінки отримано за нюховим образом (5). Це говорить про те, що мені дуже легко згадати який вигляд має той чи інший предмет, на якій сторінці у книзі розміщено рисунок, аніж згадати аромат кави, бузку чи троянди.


    1. Методики дослідження властивостей пам‘яті.




      1. Методика діагностика логічної та механічної пам'яті.

Спочатку діагностували логічну та механічну пам'ять. Дослідили рівень розвитку логічної та механічної пам'яті: високий, вище середнього, середній, нижче середнього та низький.

У результаті проведення цієї методики з’ясувалось, що об’єм механічної пам'яті в мене на рівні вище середнього. Про це свідчить 9 з 15 слів, яких я зміг запам’ятати на слух.

Аналіз асоціативного та мовно-зорового запам’ятовування проводили за допомогою методики «Піктограми». Цей спосіб показав, що мені доволі легко дається запам’ятовування інформації через асоціативне та мовно-зорове сприйняття, оскільки тільки одне словосполучення було неправильно відображено.

Висновок: Таким чином, за допомогою методик діагностики логічної та механічної пам'яті я з’ясував, що в мене досить високий рівень розвитку логічної та механічної пам'яті.
татами цього тесту я маю високий рівень креативності.

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Методики визначення емоційних станів
2.1.1. Методика оцінки емоційної спрямованості особистості (Б.І. Додонов).

Методика призначена для вивчення загальної емоційної спрямованості особистості, тобто прагнення до певних типів переживань, до певної області діяльності з метою отримання позитивних емоцій. На рис. 2.1 відображено результати оцінки емоційної спрямованості за методикою Б.І. Додонова.


Рис. 2.1. Оцінка емоційної спрямованості особистості
Найбільш притаманні моїй особистості альтруістичні емоції – ці переживання виникають на основі потреби у сприянні, наданні допомоги, заступництві інших людей. Альтруістичні переживання добре відображаються у такому вислові: «Если говорить честно, то я больше всего люблю испытывать нежность, заботу, тревогу за кого-то. Просто необходимо мне чувство, что я кому-то нужен, что то, что я делаю, тоже нужно другим, тогда у меня и работа спорится и, кажется, делать ее легко и приятно».

Альтруістичні емоції можливо відчувати, і не допомагаючи іншим реально, а лише ототожнюючи себе в уяві з тим чи іншим героем: «Меня приводит в умиление, в трогательно-восторженное состояние, даже вызывает слезы радости, когда я читаю те книги, в которых описаны добрые дела какого-либо человека».

Прикладом таких емоцій є бажання приносити іншим радість і щастя, відчуття занепокоєння за долю кого-небудь, опіка, відчуття ніжності і розчулення, відчуття відданості.

Окрім альтруістичних, моїй особистості притаманні комунікативні, романтичні та акизитивні емоції, за якими за тестом я набрав по 8 балів.

Комунікативні емоції виникають на основі потреби у спілкуванні. Студенти описують так комунікативні емоції: «Больше всего люблю те чувства, которые у меня возникают среди людей, которых я уважаю», «Когда тот или иной человек делает тебе что-то приятное, то… прямо реветь хочется от счастья».

Комунікативні емоції дуже приближені до альтруістичних. Проте, не люба емоція, що виникає при спілкуванні людей, може бути комунікативною. В процесі спілкування можуть виникати різні емоції, але комунікативними будуть ті емоції, які виникають як реакція на задоволення або незадоволення прагнення до емоційної близькості.

Прикладами комунікативних емоцій є бажання спілкуватися, ділитися думками і переживаннями, знаходити відгуки, почуття симпатії, почуття поваги до кого-небудь, почуття подяки, почуття обожнення, бажання заслужити схвалення від близьких і поважних людей.

Романтичні емоції – це прагнення до всього незвичайного, незвичайному, таємничого. Почуття таємничості як типова «романтична емоція» з'являється у нас в зв'язку ні з будь-якої таємної, а тільки там, де ми жваво «відчуваємо» свою виключність в число об'єктів, на які поширюється дія загадкового чинника, особливо коли йому приписується свідома воля, натхненність. Почуття таємничого майже завжди включає в себе очікування: ось зараз щось станеться, що надасть вирішальний вплив на мою долю (або долю особи, за яку я «хворію»). Там, де цього очікування (хоча б підсвідомого) немає, там немає і почуття таємничості. Опис секрету самого хитрого технічного пристрою у нас такий емоції не викликає. Пізнання таємниць природи, очевидно, може супроводжуватися почуттям таємничості в залежності від того, наскільки особистісно і філософськи значимо людина сприймає об'єкт дослідження. «Моя душа, я пам'ятаю, з дитячих років чудесного шукала», – писав М. Ю. Лермонтов. Романтичні переживання розкриваються в таких висловах: «Відчуваєш завжди приємне, прагнучи до невідомого. Найбільше люблю бути там, де ще ніхто не був (гроти, печери і т. Д.) ». «Люблю почуття очікування чогось незвичайного». «У мене особливе хвилювання, підйом проявляються в тому випадку, коли чогось чекаєш, віриш, що скоро має статися щось зовсім особливе».

Приклади емоцій: «Прагнення до незвичайного, незвіданого». «Очікування чогось незвичайного і дуже хорошого, світлого дива». «Вабливе почуття далі». «Хвилююче почуття дивно перетвореного сприйняття навколишнього: все здається іншим, незвичайним, повним значущості і таємниці». «Почуття особливої значущості того, що відбувається». «Почуття зловісно-таємничого».

Акизитивні емоції – виникають в зв’язку з інтересом до накопичення, «колекціонуванню» речей, що дуже часто пов’язано у людей з задоволенням не однієї, а кількох потреб.

Прикладом таких емоцій може бути прагнення багаторазового придбання, накопичення, колекціонування, радість з нагоди збільшення накопичень, приємне почуття при огляді своїх накопичень, колекцій.

Як видно з результатів тесту, моїй особистості властиві всі типи емоцій, окрім глоричних, – це емоції, пов’язані з потребою самоствердження, слави. Типовою для них емоційна ситуація – реальне або уявне «пожинание лавров». Вона дуже добро проявляється у вислові: «Наиболее приятные переживания я испытываю тогда, когда являюсь предметом всеобщего внимания и восхищения. В противном случае у меня возникают самые неприятные чувства». Таким чином, я не з числа людей, які прагнуть слави.

Підсумовуючи результати даного тесту, я можу впевнено сказати, що мені дійсно притаманні ті емоції, які найбільше відображені у звіті, і подані характеристики цих емоцій дуже чітко описують мої емоційні стани.

Для визначення рівня вираженості різних характеристик емоцій – емоційної збудженості, реактивності, стійкості, проаналізуємо дані рис. 2.2.


Рис. 2.2. Результати тестування на визначення рівня вираженості характеристик емоцій
Висновок: За результатами тесту, можна сказати, що інтенсивність емоцій, які я відчуваю мають досить високий рівень, а тривалість емоційних переживань і їх негативний вплив значно нижчий. Тобто. я можу контролювати свій психологічний стан і не піддаватися емоційному впливу, що може знизити ефективність моєї діяльності.

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
3.1. Методики оцінки спрямованості особистості.

Спрямованість особистості — це сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність особистості, і відносно незалежних від конкретних ситуацій.
3.1.1. Методика діагностики соціально-психологічних установок особистості.

Цей тест дозволяє вивчити ключові установки особистості: альтруїзм чи егоїзм, процес чи результат. Результати проходження тесту подано на рис. 3.1.
Рис.3.1. Результати методики діагностики соціально-психологічних установок
Найбільш виражені орієнтації на результат, альтруїзм, егоїзм (по 8 балів). Я вважаю, що такий результат має свої позитивні риси, адже люди з орієнтацією на результат – самі надійні, вони досягають результатів в своїй діяльності попри всього. Альтруїстичні цінності, на збиток собі, заслуговують усілякої похвали і поваги. Люди з вираженим егоїзмом зустрічаються доволі рідко, проте, доля «розумного егоїзму» ніколи не шкодила людині,

Друге місце посідає орієнтація на процес (4 бали), тобто досягнення результату не завжди є головною метою.

Найменше балів (1 бал) отримано за орієнтацію на гроші – прагнення збільшення свого благополуччя не є сенсом життя.

що дуже часто поєднується з орієнтацією на працю (7 балів). Орієнтація на владу, в свою чергу, має ведучою цінністю впливу на інших, на суспільство.

Орієнтація на гроші (8 балів) є прагненням на збільшення свого благополуччя.

На третьому місці – орієнтація на працю (7 балів) (використовується для того, аби щось зробити, не жалкуючи ані вихідних, ані відпустки, адже праця приносить більше радості і задоволення, аніж інші заняття) і егоїзм (7 балів) (зустрічається доволі рідко, проте, доля «розумного егоїзму» ніколи не нашкодить людині).

Орієнтація на результат (5 балів) – посідають третє місце. Люди, які орієнтуються на результат, – одні з найбільш надійних. Вони можуть досягати результату у своїй діяльності всупереч суєті, перешкод, невдач.

Висновок: Отже, ключовими установками моєї особистості є орієнтація на результат в поєднанні з альтруїзмом і «розумним егоїзмом».

3.2.3. Визначення формули темпераменту (за А. Бєловим).

Визначення формули темпераменту за А. Бєловим підтвердило, що якості холерика і сангвініка притаманні зовсім в незначній мірі. Проте, до якостей меланхоліка, які проявляються в значній мірі, додалися і якості флегматика, які згладжують негативні прояви меланхолізму, такі, наприклад, як врівноваженість в емоціях, інертність, спокійність, незворушні люди. Я, як і всі флегматики, прагну досягти своєї мети, рухаючись поступово крок за кроком. Можу сказати, що мені притаманні витривалість, уважність, посидючість, як і багатьом представникам цього темпераменту. Я також не люблю міняти спосіб життя. Не люблю «базікати», кажу завжди по справі, схильний до стабільності.

В цілому, я згоден з результатами та інтерпретацію результатів, за деяким виключенням того, що я намагаюсь завжди реагувати на зауваження, ніколи не ігнорую покарання, не втрачаю грань дозволеного. Самокритично ставлюсь до себе і своїх дій.

ВИСНОВКИ
В результаті проведених тестувань, відвертих відповідей на питання запропонованих опитувальників, складається психологічний портрет, який має в собі загальну характеристику власних психологічних властивостей. Отже, покладаючись на результати дослідження, маємо наступну картину.

Сприйняття світу в мене проходить через аудіальні канали. Тому мені необхідний простір для руху. При спілкуванні з людьми звертаю увагу на те, як вони поводяться, що роблять і чим займаються. У мові широко застосовую слова, що позначають рухи і дії. Що стосується пам'яті, то я легше запам’ятовую інформацію через асоціативні та зорово-мовні інструменти. Такі інструменти я використовую, наприклад, для підготовки до контрольної роботи (роблю асоціації, порівняння з чимось). Мені притаманний високий рівень розвитку аналітичності індуктивного мислення, тобто переважаючим є аналітичний стиль, а також наочно-образний тип мислення.

Характерний послідовний стиль засвоєння інформації. Це твердить про аналітичний, логічний підхід до навчання на основі вироблених інструкцій до систематизації знань. Тому, перш ніж прийняти рішення, я розробляю детальний план і намагаюсь зібрати якомога більше інформації, об'єктивних фактів.

Також з’ясувалось, що в мене середній рівень креативності, проте я добре можу передбачати наслідки поведінки людей в певній ситуації. Я дуже комунікативна особа, добре нахожу спільну мову з людьми, маю багато друзів.

Що стосується спрямованості моєї особистості, то треба виділити такі основні цінностні орієнтації, як: орієнтація на результат, на альтруїзм, егоїзм, процес. Така спрямованість говорить про надійність, досягнення результатів попри всього в поєднанні з «розумним егоїзмом». В той же час, я можу приділяти багато уваги іншим людям, не шкодуючи власних сил, ціную свободу, не люблю коли на мій вільний час претендує хтось інший. Маю оптимальну соціалізацію і адаптацію через орієнтацію на співпрацю і співробітництво.

Дослідивши методики визначення темпераменту було встановлено, що мені притаманні риси такого типу темпераменту, як меланхолік. Проте, я ніколи за собою не помічав замкненості, надмірної чутливості, схильності перебільшувати труднощі. Я швидко сходжуся з людьми, непосидючий, потребую нових вражень.

За шкалою екстраверсії і інтроверсії, можна сказати, що я знаходжусь в «золотій середині», поєднуючи в собі, як екстраверт – товариськість, широке коло знайомств, необхідність в контактуванні, імпульсивність, оптимістичність, схильність до ризикових вчинків, і, як інтроверт – схильність до самоаналізу, спокій, сором’язливість, стриманість, контроль своїх почуттів.

Якщо говорити про мій характер, то я маю найбільший прояв таких якостей поведінки, як гіпертимність, екзальтивність, демонстративність. Це свідчить про те, що я не боюся публіки, можу з легкістю виступити перед великою аудиторією. Висока гіпертимність при низькій збудливості вказує на зосередженість, зібраність, виключну вибірковість уваги. Всі свої сили я зосереджую на виконання якогось завдання, досягненні мети, реалізації планів.

В цілому, отримані результати використаних методик, та уявлення, яке я маю про себе, багато в чому співпадають. У більшості випадках я погоджуюсь з результатами тестування – деякі для мене стали новим відкриттям, з деякими я зовсім не погоджуюся – проте, ці методики не можуть чітко й правильно визначити той показник, на який вони направлені. Це обумовлено тим, що людська поведінка зосереджує в собі поєднання декількох характеристик. Чіткий вираз окремої якості людини обмежується впливом багатьох факторів. Наприклад, в людині не може бути одного чітко вираженого типу темпераменту, насправді, таке зустрічається дуже-дуже рідко. Крім того, методики не враховують вплив різних факторів при проходженні тестів (стан здоров’я на час проходження тестування, відвертість, бажання отримати правильні, хороші відповіді та ін.). Тому повністю достовірними результати бути не можуть.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас