Ім'я файлу: Створення ліги націй Реферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 49кб.
Дата: 12.05.2021

КОЛЕДЖ НАФТОГАЗОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ІНЖЕНЕРІЇ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ СЕРВІСУ ОНАХТ

Р Е Ф Е Р А Т

з навчального предмету ‘’Всесвітня Історія’’

‘’Створення ліги націй’’


Студента 1 курсу групи ‘’20-5’’


Спеціалізація ‘’Автоматизація’’

Макаренко Мар’ян Олександрович

Одеса - 2020 рік

Ліга націй – міжнародна організація, заснована в результаті Версальско-Вашингтонської системи Версальського угоди 1919–20 роках. Цілі Ліги Націй включали в себе: роззброєння, запобігання військових дій, забезпечення колективної безпеки, врегулювання спорів між країнами шляхом дипломатичних переговорів, а також поліпшення якості життя на планеті.

Правовий статус Ліги Націй викладено в її Статуті, основна суть якого містила зобов'язання її членів не вдаватися до війни, поки суперечка між ними не буде підданий третейського розгляду, судового вирішення або розгляду Радою Ліги.
Основні причин створення:

По-перше, як міжнародний орган Ліга справді могла внести практичний внесок у регулювання міжнародних відносин і зменшення небезпеки війни.

По-друге, Ліга та її Статут були покликані дати правову і моральну санкцію політиці великих держав, легалізувати її в очах громадської думки, яке до 20-х років ХХ століття вже ставало важливим політичним чинником – насамперед у демократичних і ліберальних країнах.

Вільсон наполіг на підготовку проекту створення Ліги спеціальною комісією. У рамках конференції було утворено (25 січня 1919 р.) комітет з підготовки проекту Ліги націй. Резолюція про його заснування, запропонована британською делегацією, передбачала, що Ліга:

• буде створена для врегулювання всіх питань, пов'язаних із встановленням миру і сприяння міжнародному співробітництву, здійсненню гарантій виконання прийнятих міжнародних зобов'язань;

• стане невід'ємною частиною загального договору про мир і залишатиметься відкритою для приєднання кожної цивілізованої нації, яка прийме і підтримає її мети;

• забезпечить періодичні зустрічі її членів на міжнародних конференціях (сесіях), в інтересах чого будуть створені постійна організація і секретаріат для забезпечення роботи Ліги в перервах між конференціями (сесіями).

Прийняття резолюції було безсумнівним успіхом Вільсона, але воно не гарантувало підготовки Статуту організації до закінчення роботи за договором з Німеччиною. Опоненти Вільсона не приховували надій на провал роботи комісії під його головуванням. Але американська делегація проявила наполегливість. Сам президент США за допомогою члена американської делегації Д.Х.Міллера двічі переробляв свій вихідний проект Ліги. Останній був закінчений вже 2 лютого 1919.
Члени Ліги націй

Взагалі до Ліги націй входило 65 великих держав в 1920, (Австралія, Австрія, Албанія, Німеччина, Греція, Данія, Італія та ін.) але за винятком США і Саудівської Аравії.

Спочатку в Лігу Націй увійшло 44 держави, 31 з них брала участь в 1-й світовій війні на боці Антанти, а 13 держав дотримувалося нейтралітету. США не ратифікували статут Ліги Націй і не увійшли до числа її членів, а Радянська Росія не була туди запрошена.

Основними органами Ліги Націй були:

Асамблея, Рада Ліги Націй і постійний секретаріат на чолі з Генеральним секретарем. У роботі Асамблеї брали участь всі члени Ліги. Рада Ліги Націй складався з 4 постійних членів (Великобританія, Франція, Італія, Японія) і 4 непостійних членів. У 1934 р. за запрошенням 30 держав – членів Ліги Націй – в цю міжнародну організацію вступив СРСР. Використавши в якості приводу радянсько-фінську війну 1939–1940 рр., уряду Великобританії і Франції добилися прийняття Радою Ліги Націй (14.12.1934 р.) рішення про виключення СРСР з організації. Діяльність Ліги Націй була ліквідована в квітні 1946 р. рішенням спеціально скликаній Асамблеї.

У діяльності Ліги є позитивні і негативні сторони. Статут Ліги безумовно просочений миролюбними принципам, але конкретна правова сторона практичного врегулювання конфліктів не була достатньо розроблена. Ліга обережно намагалася врегулювати більше 40 політичних конфліктів. У великих конфліктах до її думки мали прислухатися. Діяльність різних організацій Ліги була більш плідна.

Ліга націй, як міжнародна організація, можливо, і розвивалася б далі, але в світі назріло фашизм, і Ліга Націй виявилася не в силах йому протистояти. Ліга Націй – це перший варіант міжнародної організації, яка могла приймати якісь рішення з загальних питань, що стосуються конфліктів. Коли ж почалася Друга світова війна, Ліга Націй не змогла прийняти ніяких рішень, вона виявилася не в силах зупинити процеси, які почалися в Європі, і вона тихо «померла», не виконавши своїх основних функцій. Наступником Ліги нації стала ООН. ООН – інша організація. Вона була створена з урахуванням невдач Ліги Націй. Це всеосяжна організація, яка враховувала і характер загроз, і характер можливих конфліктів, які можуть виникнути на планеті. В результаті була створена жорстка структура, включаючи Рада Безпеки, в який увійшли країни-переможниці.

Невдачі Ліги у вирішення політичних проблем часто затуляють її досягнення у соціальній та гуманітарній області, зменшують значення її діяльності у сфері міжнародної економічної політики і фінансового регулювання, міжнародних повідомлень і системи транзиту, поліпшення системи охорони здоров'я в багатьох країнах світу, наукового співробітництва, модифікації міжнародного права, підготовки конференцій з роззброєння та інших соціальних і гуманітарних сферах.

До успіхів слід віднести встановлення контролю за поширенням опіуму і работоргівлею (в основному жінками). Крім того, були досягнуті значні успіхи в захисті прав та інтересів молоді. Ліга була тісно пов'язана зі своїм юридичним органом – Постійної палатою міжнародного правосуддя, яка мала власну структуру і брала самостійні рішення. Крім того, Ліга тісно співпрацювала з багатьма міжнародними організаціями, які не мали з нею офіційних або історично сформованих зв'язків.

Джерело: https://knowledge.allbest.ru/history/2c0b65625a2bc78b5c53a88521206d36_0.html
скачати

© Усі права захищені
написати до нас