Кокович Павло КІУКІ-19-1
Лекція 4
Запитання 1
Які вимоги висуваються до оратора?
Відповідь:
Гарний оратор, майстер свого діла завжди, в будь-якому випадку має поводити себе дуже впевнено, це найголовніша риса яка поділяє справжніх професіоналів від аматорів. Але, звичайно, не єдина, мистецтво ораторства об’єднує в один комплекс дуже багато вимог, наприклад заохочення, цікавість, інтерактивність, поставлений голос, та інші.
Запитання 2
Що таке харизма?
Відповідь:
Вирують найрізноманітніші думки з нагоди цього питання. Багато хто вважає, що дана риса здобувається людиною з народження, а хтось навпаки впевнений, що кожен може набути її протягом життя. На мою думку обидва варіанти правильні, різниця полягає лиш в тому, що комусь легше набувати цієї абстрактної характеристики, а хтось вже з ранніх літ майстерно використовує харизму для заохочування нових друзів, знайомств та відносин. Сама по собі харизма означає для мене приємність, з такими людьми хочеться багато проводити часу разом та ніколи не хочеться розлучатися.
Відповіді на запитання лекції 5 на наступній сторінці.
Лекція 5
Запитання 1
Які види індивідуального спілкування існують?
Відповідь:
Специфіка спілкування визначається тим, що в його процесі суб'єктивний світ однієї людини розкривається іншій. У спілкуванні людина самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості. За формою діянь можна судити про комунікативні уміння і риси характеру людини, за специфікою організації мовленнєвою повідомлення — про загальну культуру і грамотність.Поняття спілкування зіставляються з поняттям комунікації. Акт спілкування аналізується й оцінюється за такими компонентами:
• адресат — суб'єкт спілкування;
• адресат — кому направлене повідомлення;
• повідомлення — зміст, що передається;
• код — засоби передачі повідомлення;
• канал зв'язку і результат — що досягнуто в ході спілкування.
Видатний психолог А. В. Петровський пропонував таке його визначення: "Спілкування — це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності"
Запитання 2
Особливості проведення наради?
Відповідь:
Існує декілька видів нарад:
Інструктивна - мета такої наради - передавання її учасникам вказівок і розпоряджень, роз'яснення і деталізація їх щодо конкретних умов роботи, встановлення методів і строків виконання вказівок, визначення завдань підрозділів і виконавців.
Проводити інструктивну нараду доцільно, якщо запропонована увазі присутніх інформація багато аспектна, передбачає неоднозначні способи дій, відрізняється неординарністю. Така нарада необхідна, якщо інформацію не можна довести до виконавців у письмовому вигляді.
Слід пам'ятати, що передавання інформації у письмовому вигляді скорочує витрати часу на її сприйняття, знижує вірогідність неправильного розуміння, дає змогу зосередитися на окремих питаннях, зрозуміти формулювання, терміни, визначення.)
Оперативна (п'ятихвилинка) - Ця нарада відрізняється від інших стабільним складом учасників, постійним місцем і часом проведення, відсутністю заздалегідь підготовленого порядку денного, відносною нетривалістю (20-30 хв.). Основне завдання такої наради - одержання інформації "знизу" про стан справ. За мірою надходження і обговорення її керівник приймає оперативні рішення безпосередньо на нараді. Здебільшого вони стосуються перерозподілу ресурсів, погодження дій, вибору пріоритетів і розв'язання інших питань господарської діяльності організацій.
Рішення, які приймають на оперативній нараді, коротко протоколюють. Звичайно для цього використовують спеціальний журнал. При цьому фіксують не виступи і полеміку, а тільки прийняті керівником рішення з метою їх контролю і однозначного тлумачення. Доцільно оперативну нараду починати з короткого звіту (інформації) про стан справ, підсумку минулого періоду (дня, тижня), виконання рішень попередньої наради, труднощів, що виникли.
На оперативній нараді керівник може запропонувати виступити будь-кому з присутніх, вимагати докладної інформації, зобов'язати діяти негайно і тільки запропонованим шляхом, замінити виконавця, перервати того, хто виступає, та ін.
Проведення оперативних нарад у кожній організації відрізняється властивим керівнику стилем. Загальними мають бути такі моменти:
• стислість виступів, як правило, 1-2 хв.; чіткі запитання і вичерпні відповіді; погодження питань, що виникають безпосередньо на нараді;
• сувора персоніфікація відповідальності, визначення чітких параметрів, передбачуваних результатів, дат;
• неприпустимість підміни результатів звітом про виконану роботу ("ми провели нараду", "написали", "повідомили", "відправили у відрядження" та ін.).
Практично вироблено кілька спеціальних методів ефективного проведення нарад. В основу кожного з них покладено творче начало і колективну участь у розв'язанні проблеми. При цьому керівник не тільки використовує знання, досвід, творчий потенціал підлеглих, а й заручається їхньою підтримкою у проведенні запланованих заходів, інформує про свої рішення.