Ім'я файлу: економіка.docx
Розширення: docx
Розмір: 224кб.
Дата: 21.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
економ-часть.docx
Passport Трохимчук.docx
Розширення: docx
Розмір: 224кб.
Дата: 21.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
економ-часть.docx
Passport Трохимчук.docx
6.
А\
| Класифікаційні ознаки | Види інвестицій |
| За об'єктами вкладення капіталу | Реальні Фінансові |
| За характером участі в інвестиційному процесі | Прямі Непрямі |
| За відтворювальною спрямованістю | Валові Реноваційні Чисті |
| За ступенем залежності від доходів | Похідні Автономні |
| Стосовно підприємства інвестора | Внутрішні Зовнішні |
| За періодом здійснення | Короткострокові Довгострокові |
| За сумісністю здійснення | Незалежні Взаємозалежні Взаємовиключні |
| За рівнем прибутковості | Високоприбуткові Середньодоходні Низькодоходні Недоходні |
| За рівнем ризику | Безризикові Низькоризикові Середньоризикові Високоризикові |
| За рівнем ліквідності | Високоліквідні Середньоліквідні Низьколіквідні Неліквідні |
| За формами власності капіталу, що інвестується | Приватні Державні Змішані |
| За характером використання капіталу в інвестиційному процесі | Первинні Реінвестиції Дезінвестиції |
| За регіональними джерелами притягнення капіталу | Вітчизняні Іноземні |
| За регіональною спрямованістю капіталу, що інвестується | Інвестиції на внутрішньому ринку Інвестнції на міжнародному ринку |
Б\
Учасниками інвестиційного процесу вважаються всі фізичні і юридичні особи, які беруть безпосередню участь в проекті інвестування:
біржа інвестицій;
страховики;
інвестори;
об'єкти інвестування;
посередники;
постачальники;
підрядники;
замовники.
В\
Згідно із законодавством джерелами капітальних вкладень можуть бути:
власні фінансові ресурси (прибуток, що використовується на виробничий розвиток; нерозподілений прибуток; амортизаційні відрахування);
залучений капітал (акціонерний, пайовий, додатковий);
кошти, що отримуються від реалізації цінних паперів;
внески членів трудового колективу;
кошти державного і місцевих бюджетів;
кошти іноземних інвесторів;
позикові кошти (кошти від емісії облігацій або векселів, кредити банків, лізинговий кредит).
Фінасування капітальних вкладень може здійснюватися підрядним або господарським способами. Підряд використовується при будівництві великих і середніх об'єктів, при значній реконструкції (включаючи будівлі) діючих об'єктів. Господарський спосіб використовується при будівництві невеликих об'єктів, реконструкції та розширенні діючих підрозділів підприємств.
Г\
Окупність капітальних вкладень - показник ефективності капітальних вкладень, що визначаються як відношення капітальних вкладень до економічного ефекту, одержуваному від їх використання в процесі виробництва.
Д\
Дисконтування витрат - приведення майбутніх витрат до нинішнього періоду, встановлення сьогоднішнього еквівалента суми, що виплачується в майбутньому. Сучасна вартість майбутньої суми визначається за допомогою множників, що дисконтуються, залежного від норми банківського відсотка і терміну, періоду дисконтування.
З\
Складні відсотки — це відсоткові гроші, при нарахуванні яких за основу береться нарощена сума попереднього періоду.
Е\
Ж\
Ефективність скорочення тривалості будівництва економічна (фактор часу в будівництві) – економічна категорія, яка характеризує величину ефекту від скорочення нормативної тривалості будівництва об'єктів.
Внутрігалузевий ефект (Енг), який отримує будівельна організація, утворюється від зменшення величини умовно постійних витрат і розраховується за формулою: Енг=УПВ*(1-Тф/Тн), де УПВ – умовно постійні виграти в собівартості будівельно-монтажних робіт. Внутрігалузевого ефекту можна досягти за умови, що скорочення тривалості будівництва вивільняє основні виробничі фонди, задіяні на спорудженні об'єкта, а також зменшує величину обігових коштів, у т.ч. витрати на незавершене будівельне виробництво, які відображають в балансі будівельної організації. Величину цього ефекту (Еф) визначають за формулою: Еф=Ен*(Фн*Тн-Фф*Тф), де Фн, Фф – середній за відповідно нормативний га фактичний період будівництва розмір основних виробничих фондів та обігових коштів.
Фактор часу впливає і на ефективність капітальних вкладень оскільки витрати на незавершене будівництво за період спорудження об'єктів не приносять жодного ефекту («заморожені»). При скороченні тривалості будівництва ефект від зменшення вилучених у незавершене будівництво капітальних вкладень (Екв) розраховують за формулою: Екв=Ен*(Кн*Тн-Кф*Тф), де Кн, Кф – середній обсяг вилучених коштів у незавершене будівництво відповідно за нормою і фактично. В усіх випадках, коли фактична тривалість будівництва перевищує нормативну, тобто коли Тф>Тн, наведені формули дають можливість розрахувати втрати замовника або організації-підрядника.
7
А\
Відмінність валового від чистого полягає в тому, що валовий - це прибуток, отриманий ще до обов'язкових відрахувань. Тобто, він не включає витрати на погашення податків та інших встановлених виплат. Виручка - це чистий дохід від реалізації продукції.
Валовий дохід — це грошовий вираз вартості знов створеної продукції.
Операційний прибуток — це прибуток від основної діяльності підприємства, тобто від виробництва і реалізації продукції, послуг, робіт.
Прибуток до оподаткування (або валовий прибуток) — різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею обов'язкових та інших платежів до бюджету; прибуток після оподаткування (або чистий прибуток) — сума прибутку до оподаткування мінус сума обов'язкових та інших платежів до бюджету.
Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби. Нерозподілений прибуток може бути використаний на покриття збитків, збільшення статутного та поповнення резервного капіталу, на фонди спеціального призначення та на інші цілі.
Фактори зростання прибутку
До факторів зростання прибутку відносяться:
(1) обсяг продажів;
(2) зростання цін;
(3) зниження собівартості;
(4) оновлення асортименту та номенклатури продукції.
У період високих темпів інфляції зростання прибутку забезпечується за рахунок цінового фактора. Уповільнення інфляційних процесів, насичення ринку товарами, розвиток конкуренції обмежують можливість виробників підвищувати ціни і отримувати прибуток за допомогою цього фактора. Збільшення обсягу продажів також не може відбуватися нескінченно. Жорстка конкурентна боротьба, невисокий рівень платоспроможного купівельного попиту накладають обмеження на зростання обсягу продажів. Тому використовують метод зниження витрат.
У практиці підприємницької діяльності застосовуються різні способи зниження собівартості. Безумовно, використовуються такі прийоми, як економія паливно-сировинних ресурсів, матеріальних і трудових витрат, зниження частки амортизаційних відрахувань у собівартості, скорочення адміністративних витрат і т. п. Однак слід мати на увазі, що зменшення собівартості має межу, після якої воно неможливе без зниження якості продукції. Те ж відноситься до адміністративних і комерційних витрат, які неможливо звести до нуля, оскільки без них підприємство нормально функціонувати не зможе і продукція реалізовуватися не буде.
До числа факторів зростання прибутку відноситься оновлення асортименту та номенклатури продукції.
Ставки податку на прибуток (станом на 23.05.2020 р.) Базова (основна) ставка податку — 18 %.
Пода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
8
Рентабельність ( прибутковий, корисний) — відносний показник економічної ефективності. Рентабельність комплексно відображає ступінь ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також природних багатств. Коефіцієнт рентабельності розраховується як відношення прибутку до активів, ресурсів або потоків, що її формують. Може виражатися як в прибутку на одиницю вкладених коштів, так і в прибутку, який несе в собі кожна отримана грошова одиниця. Показники рентабельності часто висловлюють у відсотках.
Показники рентабельності характеризують відносну прибутковість підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу. Можливі зіставлення прибутку з факторами, які на нього впливають, формують множину показників рентабельності.
9
Дві основні причини виникнення маркетингу: - збутові проблеми підприємств-виробників, викликані бурхливим розвитком промисловості і загостренням конкуренції; - конс'юмеризм – суспільний рух на захист прав споживачів. Мета маркетингу - задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.
Процес становлення й розвитку маркетингу в Україні І. Решетнікова умовно розбиває на три періоди [1]: ✓ домаркетинговий; ✓ період активного зародження маркетингу; ✓ період становлення професійного маркетингу.
Поняття, функції та принципи маркетингової діяльності.
Функції, принципи і концепції маркетингу Маркетинг — це виробнича-комерційна діяльність підприємства, спрямована на виявлення і задоволення потреб в його продукуй (послугах) за допомогою обміну з метою одержання прибутку. Маркетинг як різновид діяльності, що є властивим для ринкової економіки, виконує такі функції:
вивчення ринку, його структуризація (сегментування), аналіз і прогнозування попиту;
вибір сегментів ринку, прийнятних для підприємства;
визначення номенклатури і асортименту продукції для ринку;
розробка стратегії виходу на ринок і реакції на дії конкурентів;
реклама, збут і його стимулювання;
політика ціноутворення.
Маркетинг підприємства ґрунтується на таких принципах:
орієнтація усіх сфер діяльності підприємства на задоволення потреб покупців з метою продажу продукції і одержання прибутку;
цілеспрямований і активний вплив на попит, його розвиток;
гнучке реагування виробництва на зміну потреб і попиту покупців, оперативне пристосування до цих змін;
використання ціноутворення як механізму реагування і впливу на кон'юнктуру ринку;
вибір ефективних форм і методів доставки, реклами і продажу продукції;
підтримка творчої атмосфери серед працівників, причетних до маркетингової діяльності, заохочення їх активності й ініціативи у розробці маркетингових рішень.
| | |||||
| Управління маркетингом Поняття і функції управління маркетингом Управління підприємством як цілісність включає в себе управління різними аспектами його діяльності. Управління маркетингом - складний процес, який охоплює функції, пов'язані з ринком, потребами клієнтів, доставкою товарів, їх цінами, комунікацію зі споживачами тощо. Управління маркетингом передбачає вивчення нужд і потреб покупців, розподіл ринку на сегменти, виявлення найбільш перспективних із них, створення відповідно до цих сегментів окремих товарів та відповідної упаковки. Управління маркетингом - це організований процес реалізації опрацьованих планів і інших маркетингових концепцій в реальних умовах діяльності підприємства. Управління маркетингом є процесом прийняття рішень стосовно діяльності фірми на ринку. Він включає планування, організацію, реалізацію на практиці та контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення та підтримку вигідних обмінів з цільовими споживачами з певною метою (одержання прибутку, зростання обсягів збуту, розширення частки ринку тощо). | ||||||
Отже, управління маркетингом охоплює ряд етапів
Маркетинг-мікс або ко́мплекс ма́рке́тингу (англ. marketing mix) — комплекс заходів, які визначають позиціонування продукту на ринку. Зазвичай маркетинг-мікс складається з «чотирьох P» (Product, Price, Place, Promotion): продукту, ціни, місця (системи розподілу товару або системи дистриб'юції) та просування.\
Стани попиту - завдання маркетингу
Попит буває: негативний, відсутній, прихований, падаючий, нерегулярний, повноцінний, надмірний, нераціональний.
1. Негативний попит викликаний негативним відношенням покупців до товару або послуг. Завдання маркетингу в цих умовах проаналізувати, чому ринок випробовує неприязнь до товару, і чи може програма маркетингу змінити негативне відношення до товару за допомогою його переробки, зниження цін і активнішого стимулювання.
2. Відсутність попиту. Цільові споживачі можуть бути не зацікавлені в товарі або байдужими до нього. Завдання маркетингу - відшукати способи ув'язки властивих товару вигод з природними потребами і інтересами людини.
3. Прихований попит - це коли багато споживачів не можуть задовольнити свої бажання за допомогою пропонованих на ринку товарів і послуг (нешкідливі сигарети, економічніші автомобілі). Завдання маркетингу - оцінити величину потенційного ринку і створити ефективні товари і послуги, здатні задовольнити попит.
4. Падаючий попит. Завдання маркетингу проаналізувати причини падіння попиту і визначити, чи можна знову стимулювати збут шляхом відшукання нових цільових ринків, зміни характеристик товару і тому подібне
5. Нерегулярний попит (коливання на сезонній, щоденній і навіть почасовій основі): - годинник списів на транспорті, перевантаження музеїв у вихідні дні. Завдання маркетингу - знайти способи згладити вагання в розподілі попиту за часом за допомогою гнучких цін, заходів стимулювання і інших прийомів спонуки.
6. Повноцінний попит. Такий попит зазвичай має місце тоді, коли організація задоволена своїм торговим обігом.
Завдання маркетингу - підтримати існуючий рівень попиту, не дивлячись на змінні споживчі переваги і конкуренцію, що посилюється.
7. Надмірний попит - це, коли рівень попиту вищий, ніж можливість його задовольнити. Завдання маркетингу, що іменується в даному випадку "демаркетингом", - знайти способи тимчасового або постійного зниження попиту, а не його ліквідації.
8. Нераціональний попит, тобто попит на шкідливі для здоров'я товари і послуги; сигарети, алкогольні напої, наркотики і тому подібне. Завдання маркетингу - переконати таких аматорів відмовитися від таких звичок.
Сегментування — це поділ усього ринку на окремі частини (сегменти), кожен з яких охоплює більш або менш однорідні групи потенційних покупців з приблизно однаковими споживчими перевагами і стереотипом поведінки.
Під об'єктом маркетингу мають на увазі основні категорії і чинники ринку:
Товар (послуга), тобто все те, що може задовольнити потреба, або потребу і пропонується ринку з метою придбання, споживання або використання;
Попит;
Пропозиція;
Ринок;
Збут;
Споживач;
Продавець;
Операція;
Маркетингове дослідження (англ. marketing research) — форма бізнес-дослідження і напрям прикладної соціології, яка фокусується на розумінні поведінки, бажань та уподобань споживачів, конкурентів та ринків в економіці, що диктується ринком.
Галузь маркетингових досліджень як статистична наука була ініційована Артуром Нільсеном (Arthur Nielsen) разом зі створенням компанії ACNielsen Company в 1923 році. Поняття ключової характеристики результатів соціальних і маркетингових досліджень - їх інформативність було введено лише у 2017 році в соціологію, маркетинг і статистику українським вченим Романом Івановичам Колядюком на основі 25-річної практики маркетингових і соціальних досліджень[2] [3]. Інформативність в теорії маркетингових та соціальних досліджень (Інформативність Колядюка) - це міра інформативності маркетингових і соціальних досліджень різних типів, як узагальнююча характеристика якості. Результатом маркетингових та соціальних досліджень є інформація.