Ім'я файлу: РГР ДСПК Клименко С.В МБГ-52.DOCX
Розширення: docx
Розмір: 1253кб.
Дата: 04.12.2022
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ 

 

КАФЕДРА МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

 

 

 
 

 

 

ДИСЦИПЛІНА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ КАФЕДРИ 
РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНА РОБОТА
«Розрахунок потреби в території для розселення населення та потреби в розміщенні об’єктів громадського призначення при будівництві нового мікрорайону на території м. Черкаси»
 

 

 

 


                                                   

                                                      Виконав: студент факультету ФУПП 

                                                  групи  МБГ-52  

                                                     Клименко С.В.    

                                                         Перевірила: доцент Айлікова Г.В.

 

 


Київ - 2022 

ЗМІСТ

І ЧАСТИНА

І.1 Історична довідка м. Черкаси

І. 2 Коротка характеристика м. Черкаси

І.3 Схема територіальної громади м. Черкаси

ІІ ЧАСТИНА

ІІ.1 Розрахунок площі, що необхідна для розміщення населення

ІІ.2 Розрахунок обслуговуючих установ мікрорайонного значення та їх територіальних потреб для населення

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

І ЧАСТИНА

І.1 Історична довідка м. Черкаси

Перша цілком певна згадка про місто Черкаси належить до 1394 року, коли воно вже було укріпленим містом на південних рубежах Київської землі.

Місцевість, де розкинулися Черкаси, ще в глибоку давнину приваблювала людину. Про це свідчать виявлені на території міста кам’яні і бронзові знаряддя праці доби бронзи (ІІ- І тис. до н.е.). У період Київської Русі тут існувало слов’янське поселення, що підтверджується знахідками зброї, знарядь праці, монет Х-ХІІ ст.

Під час монголо-татарської навали ця місцевість була спустошена, частина населення знищена, а решта відступили далі на північ. Тільки з часом Черкащина знову починає заселюватися і освоюватися.

До ліквідації Київського удільного князівства (в 1471 році) Черкаси входили до його складу, а після ліквідації – до Київського воєводства. З XV ст. місто стало центром Черкаського староства. Тут постійно перебував староста – намісник великого литовського князівства, а після Люблінської унії 1569 року – польського короля.

Роль Черкас, як опорного пункту, особливо зросла з кінця XV ст., коли посилилися грабіжницькі напади Кримського ханства на Україну. На початку XVІ ст. укріпили Черкаський замок. В 1579 році звели новий, міцний замок. Знаходився він на високій горі, мав 29 городень, 4 соснові вежі, його оточував широкий рів. Саме місто розбудовувалося обабіч замку.

В середині XVІ ст. Черкаси стали значним містом Київщини (до 2 тис. мешканців).

Населяли його, в основному, ремісники, торгівці, козаки, селяни.

Велику роль у житті Черкас відіграло козацтво, яке почало формуватися у другій половині XV ст. За назвою міста Черкас, навколо якого козаки селилися, їх стали іменувати ще й черкесами, а в російських документах XVІ- XVІІ ст. черкесами називали всіх українців взагалі.

Жителі Черкас брали активну участь у селянсько-козацьких повстаннях XVІ- XVІІ ст. З 1648 р. Черкаси полкове місто - до 1686 р. За Андрусівським договором (1667) Черкаси знову відійшли до Польщі.

Після возз’єднання Правобережної України з Лівобережною в складі Росії, Черкаси з 1795 року стали повітовим містом Вознесенського намісництва, а з серпня 1797 року – Київської губернії.

Розвиток економіки зумовлював зростання міста. Якщо в 1803 році в місті проживало

3470 осіб, то в 1845 році – 19000 осіб.

Ще на початку ХІХ ст. місто розташовувалось, в основному, вздовж берега Дніпра на низині – Подолі і під час весняних розливів ріки нерідко затоплювалося. В зв’язку з цим, та розвитком міста, постало питання про освоєння горішнього плато. Забудова його велася за генеральним планом Гесте 1815 року, що передбачав створення кварталів з прямими вулицями. На горі знаходились повітові установи, приміщення духовного училища, будинки чиновників, купців та духовенства. Переважна більшість населення жила на митниці в річковій заплаві. В 1838 році в Черкасах налічувалось 1190 будинків, у тому числі один мурований (тюрма), решта – дерев’яні, тому великим лихом тут були часті пожежі.

Після реформи 1861 року в Черкасах зростає промисловість, особливо, після завершення будівництво залізниці, яка з’єднала місто з магістраллю Київ-Одеса.

Кінець ХІХ ст. став періодом промислового піднесення в Росії. Цей процес захопив і Черкаси. На 1900 рік у місті налічувалося 29 фабрик і заводів, де працювало близько двох тисяч робітників.

Населення міста з 1870 року до 1910 року збільшилося майже в три рази з 13,9 тис.осіб до 39,6 тис. осіб. Черкаси були погано забудовані, міське будівництво проводилося стихійно і носило сільський характер. Переважали одноповерхові будинки з дерева, вкриті соломою. На околицях будувалися здебільшого мазанки під очеретом. Лише центральна частина в районі Соборної площі мала міський вигляд. Тут жили заможні жителі, працювали повітові установи, контори, банки. Найкращі будівлі, що на розі нинішніх вулиць Б.Вишневецького і Фрунзе (тепер готель „Дніпро”), та Палац одруження), Будинок жіночої гімназії, споруджений за проектом відомого київського архітектора Городецького (нині будинок піонерів).

До 1912 року місто не мало водопроводу, електрики, телефону. Забрукованою була лише Соборна площа та кілька прилеглих вулиць.

Перша світова і громадянська війни та інтервенція призвели до економічного занепаду

міста.

В повоєнні роки, до утворення Черкаської області у 1954 році, місто було невеликим

райцентром. Бурхливий розвиток міста почався після перетворення його у обласний центр, особливо в 70-80-ті роки, коли він став значним промисловим центром. Тут розвивалася промисловість, будувалися адміністративні, культурні, громадські заклади, велось житлове будівництво.

Значно змінився характер забудови міста. Були створені райони багатоповерхової забудови, новий район міста – Південно-Західний, намивні райони Митниця 1 та 2. Значна частина території міста реконструйована і забудована багатоповерховими будинками.

Сьогодні Черкаси – велике багатофункціональне місто, що має потужний потенціал промислового, соціально-культурного та рекреаційно-туристичного розвитку.

І. 2 Коротка характеристика м. Черкаси

 

Місто Черкаси – адміністративний, культурний, діловий та промисловий центр одноіменної області, розташоване на березі Кременчуцького водосховища майже в геометричному центрі України. Відстань від Києва до Черкас становить близько 190 км.

Чисельність населення Черкаської міськради станом на 01.01.2022 р., за даними Держкомстату України, становило 269,8 тис. осіб.

Місто займає вигідне положення на перетині важливих транспортних комунікацій, які забезпечують зручні зв’язки Черкас з головними промисловими центрами західної, центральної та східної частини України – Києвом, Полтавою, Кременчуком, Харковом, Дніпропетровськом, Миколаєвом, Одесою, Дніпродзержинськом, Кіровоградом, Житомиром, Луцьком, Рівне та ін.

Транспортні зв’язки міста з обласним центром, столицею держави та іншими населеними пунктами України, іншими країнами здійснюються автомобільним, залізничним та, частково, водним транспортом.

Через місто проходить національна автомобільна дорога Золотоноша –Черкаси-Сміла

–Умань /Н-16/, яка забезпечує головні транспортні зв'язки міста із зовнішньою автомобільною мережею України.

Крім того, до міста підходять:

Автомобільні дороги державного значення

національні - Н-01 Київ – Знам’янка та Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ- Запоріжжя (через Кременчук);

регіональна дорога - Р-10 Канів-Чигирин-Кременчук (з під’їздом до с.Суботів);

Автомобільні дороги місцевого значення

- територіальні - Т-24-01 - Городище-Шпола-Новоукраїнка-Бобринець-Устинівка, Т-24-03 - Орадівка-Христинівка-Жашків-Корсунь-Шевченківський-Мошни, Т-24-08 Шевченкове- Городище-до а/д Н-16, Т-24-02 Суботів-Медведівка-Кам’янка, Т-24-09 а/д М-03-Драбів- Золотоноша

- ряд обласних та районних доріг.

Місто Черкаси обслуговує одноколійна не електрифікована залізнична лінія Золотоноша – Черкаси - Сміла, яка функціонально є залізничним перемиканням між напруженими залізничними напрямками Київ-Гребінка-Полтава і Миронівка - Т.Шевченка- Знам’янка.

У південно-східній частині міста розташовано КП „Аеропорт Черкаси».

Черкаський річковий порт, який розташовується на правому березі Кременчуцького водосховища, обслуговує тільки вантажні перевезення.

Вигідне економіко - географічне положення міста відіграло важливу роль у його формуванні як значного індустріального центру. Місто Черкаси розташоване на правобережжі Кременчуцького водосховища, на водорозділі між водосховищем і р. Тясмином. Ця ділянка правобережного Придніпров’я є древньою долиною Дніпра з розвинутою заплавою та надзаплавними терасами.

В ландшафтному відношенні характерним є поширення заплавних, борових місцевостей та лесових рівнин. Внаслідок знищення лісів в багатьох місцях має прояви вітрова ерозія. Розвиток природних комплексів відбувається в умовах підвищеного рівня ґрунтових вод в зв’язку з підпором Кременчуцького водосховища. Як результат, значно більшим стало зволоження борових піщаних місцевостей.

В геоморфологічному відношенні місто розташоване на третій і четвертій надзаплавних терасах правобережної рівнини. Поверхня їх рівна з невеликим ухилом до водосховища. В орографічному відношенні територія міста представляє собою хвилясту рівнину з домінуючими ухилами поверхні 2-5% (крім берегів водосховища з ухилами понад 10-15%) та блюдцеподібними зниженнями, де затримуються атмосферні опади. Абсолютні відмітки поверхні коливаються в межах 82-125 м з найбільшими висотами в районі Соснівки.

Своєю північно-східною частиною місто прилягає до Кременчуцького водосховища. Берегова лінія водосховища слабо звивиста з високим, крутим та приглубим берегом.

Господарський комплекс міста багатогалузевий. Структуру економіки формують такі галузі: промисловість, будівництво, зовнішній транспорт, сфера послуг. Всього в господарському комплексі міста зайнято близько 96 тис. осіб.

Черкаси – значний культурний центр, який обслуговує не лише населення самого міста, а і прилеглі населені пункти Черкаського, Смілянського та Золотоніського районів. В місті знаходиться ряд науково-дослідних та проектних інститутів, вищих та спеціальних навчальних закладів, театри, кінотеатри, палаци та будинки культури, музеї, картинні та художні галереї, центри культури та дозвілля.

Територія міста в існуючій міській межі, згідно форми 6-зем та обміру опорного плану, становить 7759,0 гектарів.

Показники обсягів житлового фонду

Т





Житловий фонд міста,

тис. м2

на 01.01. 2006р

Багатоквартирний

5012,9

Одноквартирний

1096,1

Всього

6109,0

Середня житлова забезпеченість, м2

на жителя

20,4



Місто межує з Свидівоцькою, Герониміською, Хутірською, Русько-Полянською, Червонослобідською сільськими радами. землі яких прилягають до міста.

Відповідно до рішень «Генеральної схеми планування території України», Черкаська область увійшла до центральної міжобласної системи розселення з центром у місті Києві. В центрі міжобласної системи розселення передбачається розвиток комплексів обслуговування унікального та вибіркового попиту для населення міжобласної системи. Черкаська обласна система формується в межах області. Враховуючи ексцентричне територіальне розташування обласного центру, для забезпечення доступності населення до установ обслуговування епізодичного, стандартного і, частково, спеціалізованого попиту, на території Черкаської області формується три міжрайонні системи обслуговування: Черкаська, Уманська, Ватутінська.

Особливості географічного положення Черкаської міжрайонної системи розселення, до якої входить 10 районів (територія розділена значним водним простором), значна чисельність населення, наявність міст-супутників поблизу Черкас, дає підстави говорити про частковий перерозподіл функцій центру обслуговування населення між Черкасами, Смілою та Золотоношею.

Таким чином, маючи статус міста обласного значення, Черкаси, в той же час, відіграють роль районного центру Черкаського району та міжрайонного центру Черкаської області.

Черкаська міська територіальна громада утворена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року в Черкаському районі Черкаської області. До складу громади ввійшла Черкаська міська рада, що об'єднувала два населених пункти, які і стали членами громади:

  • місто Черкаси

  • селище Оршанець (навчальний центр Державної прикордонної служби України).

І.3 Схема територіальної громади м. Черкаси




Чинний генеральний план міста Черкас затверджений у 2011 році
ІІ ЧАСТИНА

ІІ.1 Розрахунок площі, що необхідна для розміщення населення

ІІ.2 Розрахунок обслуговуючих установ мікрорайонного значення та їх територіальних потреб для населення

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Генеральний план міста Черкас. Том І.Пояснювальна записка

  2. Стратегія розвитку міста Черкас до 2032 рока http://chmr.gov.ua

  3. Історія міста черкас http://chmr.gov.ua

  4. Б.2.2-12:2019. Планування та забудова

скачати

© Усі права захищені
написати до нас