МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ І ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА ПРОЦЕСІВ ТА ОБЛАДНАННЯ ХІМІЧНИХ І НАФТОПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ
ЗВІТ
із переддипломної практики
студента Стіфеєва Олександра Юрійовича
зі спеціальності 133 “Галузеве машинобудування” освітньої програми “ комп'ютерний інжиніринг обладнання хімічних виробництв ”
Курс 4 Група ХМз-72с Шифр
| Підприємство або організація | СумДУ |
| Керівник практики від університету | Юхименко М.П |
Суми 2021
ВСТУП
Становлення Сумського державного університету, знаного тепер в багатьох куточках світу, почалося з реорганізації в 1966 році загально технічного факультету Українського заочного політехнічного інституту в Сумську філію ХПІ та створення наказом №117 від 9 березня 1966 р. машинобудівного факультету у складі двох кафедр – технології машинобудування та хімічної технології.
В університеті навчається близько 14 тисяч осіб за різними формами навчання на початковому, бакалаврському, магістерському, освітньо-науковому та науковому рівнях за 55 спеціальностями з 23 галузей знань. Здобувають освіту більше ніж 1750 іноземних студентів із майже 50 країн світу.
Згідно з University Impact Ranking від Times Higher Education, університет – серед ТОП-300 університетів світу за рівнем суспільно-економічного впливу. Рейтинг THE кращих дослідницьких університетів світу в галузі інженерії та технологій відзначає Сумський державний університет на позиції 801+.
Згідно з міжнародним рейтингом вищих навчальних закладів QS World University Rankins державний університет входить до то-групи 701-750 провідних університетів світу, поділяє при цьому четверту-п’яту позицію серед українських закладів вищої освіти та класифікується, як університет на позиції з високою дослідницькою продуктивністю.
Сумський державний університет четвертий рік поспіль підтверджує лідерські позиції у рейтингу молодих університетів від QS та увійшов до відповідного рейтингу від Times Higher Education. Наразі СумДУ - єдиний представник України у цій категорії рейтингів.
Сумський державний університет входить до каталогу кращих дослідницьких університетів світу від Шанхайського рейтингу.
За підсумками І Всеукраїнської Зимової Універсіади 2019 року СумДУ виборов титул чемпіона, а на Всеукраїнських Літніх універсіадах є лідером у відповідній категорії ЗВО та знаходиться на четвертій позиції серед усіх закладів вищої освіти України
У 2016 році відбулось приєднання до СумДУ Української академії банківської справи шляхом її реорганізації, а у 2018 році – Сумського державного науково-дослідного інституту мінеральних добрив та пігментів. До складу університету входять навчально-наукові інститути: медичний; фінансів, економіки та менеджменту імені Олега Балацького; бізнес-технологій «УАБС»; права; Конотопський та Шостинський інститути; факультети: електроніки та інформаційних технологій, іноземної філології та соціальних комунікацій, технічних систем та енергоефективних технологій; Конотопський Індустріально-педагогічний та Класичний фахові коледжі, Сумський Машинобудівний і Шостинський імені Івана Кожедуба фахові коледжі, інші структурні підрозділи.
1. ОРГАНIЗАЦIЙНА ТА ВИРОБНИЧА СТРУКТУРА ЦЕХУ
Кафедра "Процеси та обладнання хімічних i нафтопереробних виробництв" (ПОХНВ) Сумського державного університету ліцензована за 4-м рівнем акредитації. 2000 р. Кафедра "Процеси та обладнання хімічних i нафтопереробних виробництв" (ПОХНВ)
Організатором i першим завідувачем кафедри протягом майже 30 років був док. техн. наук, професор Холін Б.Г. Кафедрою ПАХВ, яка була виділена в самостійну в 1978 р., а потім знову ввійшла до складу випускаючої в 1988 р., керував док. техн. наук, професор Донат Є.В. У період 1978-1982 рр. кафедрою ХТПЕ завідував канд. техн. наук, доцент Звягінцев Г.Л. У період 1998-2003 рр. кафедрою ПОХНВ завідував док. техн. наук, професор Врагов А.П. Починаючи з лютого 2003 р. i по теперішній час завідувачем кафедри ПОХНВ є док. техн. наук, професор Склабiнський B.I.
Кафедра "Процеси та обладнання хімічних i нафтопереробних виробництв" (ПОХНIЗ) факультету ТеСЕТ СумДУ є прямим правонаступником та успадкувала кращі традиції кафедр "Машини та апарати хімічних виробництв" (МАХВ), "Процеси i апарати хімічної технології (ПАХТ), "Хімічна техніка та промислова екологія" (ХТП ) та "Хімічна техніка та промислова екологія", а дух в її лабораторіях той же, що при народженні - творчий! Завдяки цьому за минулi роки зроблено чимало знакових наукових вiдкриттiв, створено відомі за межами України наукові школи, підготовлено тисячі висококласних фахівців з процесів та обладнання хімічних i нафтопереробних виробництв. Сьогодні кафедра "Процеси та обладнання хімічних 1 нафтопереробних виробництв" (ПОХНВ) факультету технічних систем та енергоефективних технологій (ТеСЕТ) Сумського державного університету (СумДУ) ліцензована за 4-м найвищим рівнем акредитації.
Кафедра здійснює підготовку фахівців з вищою освітою (бакалавр, магістр), а також підготовку фахівців вищої кваліфікації (кандидат технічних наук (Doctoг оf Philosophy PhD), доктор технічних наук) у аспірантура та докторантурі Сумського державного університету (СумДУ).
1 лютого 2018 року у рамках науково-технічної співпраці та на матеріально технічний базі ПАТ «Укрхiмпроект» створено науково-навчальний центр комплексного інжинірингу «SSUChemTech» (ННЦ «SSUChemTech»), який є структурним підрозділом (індекс структурного підрозділу 51.18.О1) кафедри «Процеси та обладнання хімічних i нафтопереробних виробництв (ПОХНВ)» факультету технічних систем та енергоефективних технологій (ТеСЕТ) Сумського державного університету (СумДУ).
Кафедра здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за триступеневою системою освiтньо-квалiфiкацiйних рівнів:
бакалавр з галузі знань 13 - механічна інженерія за спеціальністю (напрям підготовки) 133 - галузеве машинобудування зі спеціалізацій (освітні програми):
обладнання хімічних виробництв i підприємств будівельних матеріалів;
комп'ютерний інжиніринг обладнання хімічних виробництв;
обладнання нафто- та газопереробних виробництв.
магістр з галузі знань 13 - механічна інженерія за спеціальністю (напрям підготовки) 133 - галузеве машинобудування зі спеціалізації (освітня програма):
обладнання хімічних виробництв i підприємств будівельних матеріалів.
доктор філософії (PhD) за спеціальністю 161 - хімічні технології та інженерія (05.17.08 - процеси та обладнання хімічної технології )
Підготовка фахівців здійснюється
за денною, заочною та дистанційною формами навчання за такими профілізаціями:
машини та апарати хімічних виробництв;
машини та апарати нафто газопереробних виробництв;
хімічне машинобудування та апаратобудування.
Кафедра здійснює підготовку фахівців вищої кваліфікації у аспірантура та докторантурі Сумського державного університету (СумДУ). Завідувач кафедри: Склабiнський Всеволод Іванович - вчений ступінь та звання: док. техн. наук, професор.
На теперішній час матеріально-технічна база кафедри "Процеси та обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв” (ПОХНВ) факультету технічних систем та енергоефективних технологій (ТеСЕТ) Сумського державного університету.
СумДУ включає 5 спеціалізованих навчальних аудиторій площею 674 кв.м, що застосовуються для навчального процесу, з яких 2 аудиторії для лекційних занять на 74 місць, одна з яких оснащена мультимедійним обладнанням, 3 навчальні аудиторії для практичних занять, клас комп'ютерних розрахунків (обчислювальний центр кафедри, 21 кв.м), навчально-методичний кабінет. Загальна площа приміщень кафедри становить 1008 кв.м.
Крім того для навчального процесу та проведення наукових досліджень кафедра має три наукові спеціалізовані лабораторії, які оснащені модельними установками, експериментальними стендами, натурними зразками машин та апаратів хімічних виробництв, яких нараховується більше 30.
Лабораторія "Процесів та обладнання хімічних виробництв" (загальною площею 75 кв.м) призначена для проведення експериментальних досліджень з метою дослідження основних закономірностей гідродинамічних, теплових i масообмiнних процесів. Лабораторні установки та стенди забезпечують вивчення теоретичних основ процесів та роботу апаратів хімічних та нафтопереробних виробництв: кінетики rравiтацiйноrо осадження часток у рідинах; теплопередачі в кожухо-трубному теплообміннику; гідродинаміки колонних масообмiнних апаратів; сушки зернистих матеріалів у сушарці "киплячого шару" та інші.
Лабораторія ''Розрахунок та конструювання машин апаратів хімічних нафтопереробних виробництв" (загальною площею 60 кв.м) забезпечує поглиблене вивчення та дослідження напружено-деформованого стану навантажених конструкцій машин та апаратів хімічних i нафтопереробних виробництв для подальшого їх розрахунку i конструювання: дослідження напруги деформацій в тонкостінних оболонках та плоских днищах; дослідження впливу зусилля затягування на герметичність фланцевого з'єднання; дослідження критичного числа обертів валу з декількома дисками та інші.
В лабораторії "'Машини та апарати хімічних виробництв" (загальною площею 380 кв.м) представлене такі навчальні, навчально-дослідні, випробувальні i демонстраційні стенди: дослідження нафтогазових сепараторів iнерцiйно-фiльтруючого типу, визначення конструктивних i технологічних параметрів валкової дробарки; визначення енергетичних параметрів центрифуг ФГН; дослідження процесу здрібнювання сипучих матеріалів у вібраційному млині та подрібнювачів зернистих матеріалів; дослідження чашкового гранулятора для сипучих матеріалів, вібраційних грануляторів плавів мінеральних добрив, грануляторів тарілчастого та вихрового типів; дослідження обертових зрошувачів для насадкових апаратів; дослідження в1ялового розпорошувача для масообмiнних апаратів та протитечiйних розпилювачів масообмiнних апаратів вихрового типу; дослідження перемішуючих пристроїв мішалок реакторів та контактних елементів масообмiнних апаратів, інші.
До складу СумДУ також входить науково-дослідна лабораторія грануляційного та масообмiнного обладнання, створена згідно зі спільним Наказом Мiнхiмпрому СРСР та Мінвузу УРСР № 450 від 26.12.1978 р. В основу роботи лабораторії покладені дослідження, наукові розробки та винаходи її першого наукового керівника док. техн. наук, професора Холiна Б.Г. Основними науково-технічними напрямками роботи лабораторії грануляційного та масообмiнного обладнання протягом багатьох років є розробка та впровадження у виробництво нових зразків хімічної техніки: вібраційних грануляторів та фільтрів плаву азотних добрив; обладнання для гранулювання речовин в рідинному середовищі; розпилювачів масообмiнних апаратів; розробка обладнання для без баштового процесу отримання азотних та комплексних добрив; створення грануляційного обладнання для одержання коагулянтів; створення обладнання для отримання аналога ікри осетрових риб та гранульованих харчових концентратів.
Рисунок 1- Виробнича структура цеху
2. ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ВИРОБНИЦТВА
2.1Опис технологічної схеми виробництва цукру-піску
Від центрифуг до сушильно-охолоджувальної системи цукор - пісок подається за допомогою вiбротранспортеру, при рухові по якому розбиваються грудочки, кристали не злипаються, майже, не стираються, цукор не пристає до поверхні транспортера.
Від вiбротранспортеру цукор-пісок температурою 50-55°С піднімають вверх ковшовим елеватором i завантажують в сушильно-охолоджувальну систему.
Для сушки цукру-піска використовують двобарабанну сушильно охолоджувальну установку, яка складеться з двох стальних барабанів, які під нахилом обертаються з лопатками всередині для пересипання цукру. Вологий цукор надходить в сушильний барабан де його висушують очищеним в фільтрі 1 i нагрітим в пiдiгрiвачi 2 до температури 105-110 °С повітрям продувається через барабан вентилятором 4. Висушений цукор із сушильного барабана надходить в охолоджувальний барабан 7, через який вентилятором продувається очищеним в фільтрі 8 холодним повітрям. Висушений і охолоджений цукор вiбротранспортером подається на машину розсіву повітря із барабанів надходить в пиловловлювач звільняється від цукрового пилу i викидається в атмосферу.
Зібраний цукровий пил розчиняється в пиловловлювачі соком другої сатурації опускається в клеровочний апарат 12 насосом із клеровика виводиться в продуктове відділення.
Після розсіву де визначаються агломерати i липкі фракції цукор надходить в бункера які знаходяться в пакувальному відділенні зважується, зашивається і стрічковим транспортером надходить в склад.
Товарний цукор повинен мати вологість 0,1 - 0,14% при зберіганні в мішках i 0,03-0,05 % при зберіганні без тари.
2.2 Теоретичні основи процесу.
Вологу з матеріалу можна усунути різноманітними способами: механічним, фізико-хімічним i тепловим.
Під час механічного способу вологу видаляють пресуванням, відсмоктуванням насосами, фільтруванням, центрифугуванням. За цього випадку забезпечується часткове вилучення вологи з матеріалу.
Фізико-хімічний спосіб базується на абсорбції вологи хлористим кальцієм, сірчаною кислотою, силікагелем та іншими гігроскопічними речовинами. Спосіб складний, оскільки пов'язаний з приготуванням та регенерацією порівняно дорогих абсорбентів. Застосовується в лабораторній практиці і для осушування газів.
Під час теплового способу, вологу з матеріалів виділяють випаровуванням, випарюванням і подальшою конденсацією. Спосіб застосування у випадку необхідності найповнішого вилучення вологи з матеріалу.
В основі механічних і фізико-хімічних лежать принцип вилучення з продуктів вологи без змін її агрегатного стану, тобто у вигляді рідини.
Під час теплових способів волога переходить у пароподібний стан і видаляється з продуктів у вигляді водяної пари.
Цей спосіб сушіння пов'язаний з витратою тепла, що йде на зміну агрегатного стану вологи.
Розрізняють основні способи сушіння - контактний і конвективний; та спеціальні - радіаційний, діелектричний i сублімаційний. Під час контактного (або кондуктивного) сушіння теплота до продута передається від теплоносія (повітря, димових газів або водяної пари) або будь-якого іншого джерела через стінку, що їх розділяє. Контактним способом сушать молоко, дріжджі, картопляне пюре, пастоподібні овочеві та фруктові продукти. Конвертине сушіння протікає під час безпосереднього стикання нагрітого сушильного агента з вологим матеріалом. Цим способом, найбільш розповсюдженим, у сушильній техніці сушать хлiбнi та макаронні вироби, цукор, овочі, плоди, зерно, молоко, меланж деякі кондитерські вироби.
Радіаційне сушіння здійснюється шляхом опромінення продукту інфрачервоними променями, в той час, як повітря в просторі між IЧ випромінювачем i матеріалом, майже не нагрівається в полі струмів високої та невисокої частоти.
Сублімаційне сушіння - це вилучення вологи з матеріалу шляхом перетворення її на лід, а після цього проминувши рідку фазу на водяну пару.
Більшість харчових продуктів є вологими тілами, що містять велику кількість води.
Процес вилучення вологи з продукту супроводжується порушенням зв'язку вологи з матеріалом, на що витрачається енергія. Від характеру цього зв'язку залежить режим сушіння, що забезпечують найбільш ефективне вилучення вологи з матеріалу на що витрачається енергія.
Від характеру цього зв'язку залежить режим сушіння, що забезпечують найбільш ефективне вилучення вологи.
На сьогодні прийнято класифікацію фази зв'язку вологи з матеріалом, в основу якої покладено енергетичний принцип, тобто оцінюється кількість енергії необхідної для вилучення вологи з даного матеріалу. Відповідно з цією класифікацію форми зв'язкiв поділяють на три великі групи: хімічну, фізико хімічну, та механічну.
Хімічно в'язана волога - це волога, що знаходиться в хімічному сполученні з матеріалом і при сушінні не видаляється.
Фізико-хімічний зв'язок включає такі форми: адсорбційну, соматичну та структурну.
Адсорбцiйно зв'язана волога утримується завдяки адсорбції шарів молекул на внутрішній поверхні мікро пор твердого матеріалу.
Осматично зв'язана волога знаходиться в середині пор i каналів твердого тіла вона віддалена напiвпроникненими мембранами i вмащується в твердих тілах рослинної та колоїдної будови. Структурна волога потрапляє в середину клітин гелю під час його утворення i міститься в клітинах рослинних тканин. Механічна волога міститься в капілярах тіла - капілярна волога і на його поверхні (поверхня або волога змочування).
Механічно зв'язана волога (інколи її називають вільною або зовнішньою) має надто не міцний зв'язок з матеріалом i легко може бути видалена з нього механічним способом (наприклад - пресування), або випарювання (так само як вона випарюється з поверхні води).
Залежно від переважної форми зв'язку вологи з матеріалом, усі тверді харчові продукти прийнято розподіляти на три групи: капілярно - пористі, колоїдні.
У капілярно пористих матеріалах волога зв'язана механічно капілярною силою (наприклад - цукор, сіль)
Під час сушіння вони робляться крихкими. Під час зволоження добре поглинають будь яку рідину.
До колоїдних відносять продукти, в яких переважає адсорбційна i осмотична зв'язна волога (наприклад желатин, мучне тісто).
Під час сушіння вони не стають крихкими, від висушення сильно стискаються, зберігаючи еластичність. Під час зволоження колоїдні матеріали вбирають тільки близькі за полярністю рідини.
Властивості вологих матеріалів характеризуються рядом параметрів у тому числі температурою, вологістю, теплоємністю, теплопровідністю та ін.
Загальна маса вологого матеріалу дорівнює
| G = Сс.р +\V | (1.1) |
де Сс.р - маса абсолютно сухої речовини,
W - маса вологи (води)
Виражене у відсотках відношення маси волог в матеріалі до загальної його маси називають вологістю.
| W=l00W/C = l00W/(Cc.p + W) % | (1.2) |
Відношення маси вологи в матеріалі до маси абсолютної cyxoї речовини називають вологовмістом.
| U= W/Cc.p = W/ (G - W) | (1.3) |
Вологовміст вимарюється в кг/кг, або у відсотках.
Зазвичай волога в матеріалі розподілена нерівномірно. Тому розподіляють середню концентрацію вологи в матеріалі або концентрацію в даній точці.
Залежно від умов вологий продукт віддає в навколишнє середовище вологу або поглинає її. Навколишнє середовище це вологе повітря, яке складається із сухого повітря та водяної пари в навколишньому середовищі та в поверхні вологого матеріалу. Для того щоб волога випарювалась з поверхні матеріалу, необхідна така умова:
| Рм > Рп: Рм – Рп ≤ ∆Р | (1.4) |
Де Рп - парціальний тиск водяної пари в повітрі.
Рм - тиск пари води на поверхні матеріалу.
∆Р - рушійна сила.
Кількість пари, що надходить з поверхні матеріалу в повітря, визначається за законом випарювання з вiльно1 поверхні.
| W = КВ (Рм - Рп) Sr | (1.5) |
Де КВ - коефіцієнт випарювання.
S - поверхня випарювання;
r -тривалість сушіння.
Вологу яку можна видалити в процеси сушіння, Wвид. Визначають ризницею меж вологістю матеріалу PhD (яка визначається відносною вологістю повітря)
І виражаються у відсотках:
| Wвид. =W-PhD | (1.5) |
Щоб збільшити Wвид., потрібно зменшити PhD, тобто для сушіння потрібно використати повітря з меншою відносною вологістю.
3.ОРГАНІЗАЦІЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ
Безперервний контроль здійснюють оператор машини, черговий слюсар ремонтник, електрик та спеціаліст по контрольно-вимірювальних пристроям та автоматам.
Поточний ремонт проводять у відповідності із графіком та з врахуванням результатів попереднього технічного огляду працівниками ремонтної служби i налагоджувальними машини. Спочатку потрібно зупинити машину та відключити всі інженерні комунікації. Перед початком ремонту потрібно оглянути агрегат i визначити тi деталі, які по своєму стану підлягають ремонту або замiнi.
Система планово - попереджувального ремонту включає в себе декілька видів ремонту попередній ремонт, середній ремонт, капітальний ремонт. При попередньому ремонті в агрегаті виконуються слідуючи роботи: очистка апарату від продукту змащування та перевірка змащувальних приладів та маслопроводів, перевірка кріплення гвинтових, зварних з'єднань, заміна зношених гайок, гвинтив, шайб, шплінту вальних пристроїв. Перевірка технічного стану трубопроводів.
Середній ремонт включає в себе заміну швидко зношених деталей, заміну набивок та ущільнювачів, очищення від накипу ремонтно змащувальних приладів, перевірка заземлення, перевірка та регулювання всіх механізмів апарату.
Капітальний ремонт закладається в чіткому огляді всіх деталей апарату з ремонтом або заміною деталей, які спричинили несправність. Мета цього ремонту - повне відновлення всіх параметрів машини, що змінилися при її експлуатації. Підготовка до ремонту вимагає забезпечення запасними частинами, матеріалами, необхідним обладнанням i т.д. При капітальному ремонті проводять повне розбирання машини. Попередньо машину чистять i миють. Потім знімають кришки з верхньої частини машини (оглядовий люк, знімають огородження, демонтують прилади контролю та прокладок, різьбові з підмоткою льону на сурикові. Герметичність з'єднань паропроводу перевіряють подачею пари тиском 0,5 - 0,7 МПа.
Кришку приварюють до верхньої циліндричної частини апарату. Далі проводять гідравлічне випробування. Для цього на всіх відкритих патрубках встановлюють заглушки. Залишають тільки отвори наповнення апарата водою та отвори для випуску повітря. При гідравлічному випробуванні сусло варильного апарату не повинно бути течії у з'єднаннях апарату, дефектні місця виділяють, потім ліквідовують. Закінчивши все роботи по монтажу апарата, а також приєднавши його до парової системи та системи подачі сусла проводять налагодження автомату i пробний пуск.
Перевіряють правильність взаємодії механізмів машини - рух пари по трубопроводах, роботу робочих органів пристроїв для завантаження 1 розвантаження апарату.
Перевіряють правильність пiдключення електродвигунів для насосів подачі сусла i води шляхом їх короткочасного ввімкнення, попередньо від’єднавши їх від редукторів.
Перевіряють роботу всіх блокуючих та захисних пристроїв. Проводять регулювання дозуючих елементів. Проводять змащувальні роботи згідно карти i схеми змащування.
Пробну експлуатацію апарату проводять протягом 2 - 4 змін, після чого вона піддається випробуванням для перевірки основних параметрів та здачі її в експлуатацію.
Робота апарату неминуче пов'язана з процесами, що викликають пошкодження чи руйнування деталей, вузлів i механізмів. Ці процеси називаються шкідливими, їх повністю неможливо уникнути при експлуатації апарату, але можна сповільнити проведенням своєчасних технічних оглядів i ремонтів. Технічні огляди проводять щоденно на протязі всього періоду експлуатації апарату.
4.ОХОРОНА ПРАЦІ
Система управління охороною праці (СУОП) є складовою частиною загальної системи керування підприємством, установою. Управління охороною праці підприємства в цілому здійснює роботодавець, а в підрозділах (цехах, відділах, службах) керівники або головні фахівці. Контролює всю цю діяльність служба охорони праці. Служба охорони праці підприємства створюється для виконання правих, організаційно-технічних, санітарно - гігієнічних, соціально - економічних i лікувально - профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням та аваріям в процесі праці.
Для реалізації перерахованих вище цілей служба охорони праці опрацьовує ефективну цілісну СУОП підприємства, проводить оперативно - методичне керівництво роботою з охорони праці, організовує роботу підрозділів i всього підприємства щодо створення безпечних i не шкідливих умов праці. Попередження аварій та нещасних випадків не може бути забезпечено без належного інструктажу працюючих по техніці безпеки. Існує декілька видів інструктажу працюючих по безпечним прийомам i методам праці.
Ввідний інструктаж кожного, хто наймається на підприємство проводить інженер з охорони праці для ознайомлення з характером виробництва, джерелами небезпеки та шкiдливостями.
Інструктаж на робочому місце проводить майстер дільниці з кожним робітником для ознайомлення з будовою обладнання, безпечною організацією робочого місця, змістом інструкцій з техніки безпеки при роботі з даним обладнанням. Періодичний інструктаж по безпечним методам роботи проводять з усіма робітниками, незалежно від їх кваліфікації i стану роботи по даній професії через кожні 3-6 місяців.
Плановий інструктаж необхідний, коли змінений технологічний процес, є нещасні випадки, порушення інструкцій з техніки безпеки.
Цільовий інструктаж проводиться у випадку переходу працівника на деякий час на іншу роботу.
Оформлюється кожний вид інструктажу у встановленому порядку з обов'язковим підписом у відповідному журналі. Робітники, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки, до роботи не допускаються.
Перелік шкідливих та небезпечних виробничих чинників, що діють у сушильному відділенні наведено в табл. 1
Табл.1
| Джерела виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників | Шкідливі та небезпечні виробничі чинники |
| Сушарка барабанна 1 шт. Транспортер стрічковий 2шт. Калорифер 2шт. | Електричний струм, обертові механізми, шум, вібрація, висока запиленість цукровим пилом. Електричний струм, обертові механізми Електричний струм, термічна небезпека |
Виробничі приміщення
а) Загальні положення.
Виробничі приміщення, що проектуються, мають відповідну нормам площу та висоту. Запроектоване обладнання скомпоноване з врахуванням забезпечення відповідних норм проходу. Зовнішні двері у всіх приміщеннях відкриваються на зовнішню сторону. Крівля проектованих виробничих приміщень огороджується по периметру перилами висотою 1м.
Фарбування приміщень проектується в світлі тони, відповідно до "Вказівок по раціональній кольоровій вiддiлцi поверхонь виробничих приміщень i технологічного обладнання виробничих підприємств.
б) Майданчики i сходинки.
Для обслуговування обладнання на висоті більше ніж 1,5 м проектуються майданчики зі сходинками та огородженнями висотою 2 м з суцільною зашивкою знизу на 0,2 м.
Ширина майданчиків обслуговування не менш 0,8 м, а ведучих до них сходинок не менш 0,6 м.
Нахил сходинок не перевищує допустимих норм. Поверхні металевих майданчиків i сходинок скрізь виконані з рифленої або просiчно-витяжної сталі.
Відкриті монтажні пройми i майданчики мають огорожу висотою 1,0 м з суцільною зашивкою знизу не менше 0,2 м.
в) Обладнання i трубопроводи.
Всі частини обладнання, що обертаються, закриваються з’ємними огородженнями, суцільними i решітчастими, які пофарбовані в яскраві тони.
Зубчаті i ланцюгові передачі мають огородження з листової сталі. Все механічне i технологічне обладнання облаштовано необхідними запобіжними пристроями, блокувальними пристроями, сигналізацією та другими елементами, що забезпечують безпеку роботи, ремонту, а також необхідними контрольно-вимірювальними приладами та оглядовими скельцями.
Bci апарати, що не мають фланцевих з’єднань, оснащені лазами для внутрішнього огляду. Трубопроводи i трубопровідна арматура запроектовані згідно "Правил влаштування i безпечної експлуатації' трубопроводів пара i гарячої води".
Запірна та регулююча арматура встановлена в легкодоступних для обслуговування місцях. Bci трубопроводи розміщені не нижче 2,2 м над проходами.
ВИСНОВКИ
Під час проходження переддипломної практики була вивчена організаційна структура СумДУ та кафедри ПОХНВ.
Проаналізовані компоновка обладнання ведення необхідної документації по правильному обслуговуванню обладнання даного відділення, відповідних технологічних журналів, заходи по покращенню технологічного процесу, а також необхідну документацію по забезпеченню виконання правил охорони праці в даному відділенні.
При цьому зібрані матеріали (схеми, креслення, необхідні технологічні показники) для виконання кваліфікаційної роботи бакалавра.
ЛІТЕРАТУРА
Врагов А.П., Михайловский Я.Э. Методические рекомендации и контрольные задания по самостоятельной работе по курсу «Процесы и оборудование химических производств». Сумы, 2002.
Андрианов И. О. "Ремонт и монтаж оборудования свеклосахарных заводов" - М.: Пищевая промышленность, 1973 - 328 с.;
Домарецький В. А., Остапчук М. В., Українець А. I. "Технологiя харчових продуктів". Пiдручник/За ред. ди-ра техн. наук., проф. А. I. Українця. - К.: НУХТ, 2003-572 с.;