Ім'я файлу: Розвиток аутсорсингу в Україні ntpb.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 28.02.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 28.02.2020
скачати
Качор Юля УФО-31с
Розвиток аутсорсингу в Україні
Поняття “аутсорсинг” (“outsourcing”) є англомовного походження, а точніше скороченням англійського терміна “outside source using”, що означає застосування (використання) зовнішніх джерел або ресурсів [1]. Виник цей термін у практичній діяльності на початку шістдесятих років минулого століття, а саме у 1962 р., коли була заснована Electronic Data System Corporation (EDS) [2, c. 11]. Розвиток інформаційних технологій та перших ІТ-підприємств став фактично акселератором поширення аутсорсингу. Використання у своїй практиці компанією Eastman Kodak передавання зовнішнім партнерам процесів збирання, обробки та забезпечення інформаційними потоками прийняття управлінських рішень утвердив доцільність застосування аутсорсингу у діяльності компаній-лідерів.
В умовах глобалізації світової економіки і пожвавлення міжнародних економічних відносин різко зростає роль і значення зовнішньоекономічних зв’язків для економіки країни в цілому й зовнішньоекономічної діяльності для окремих підприємств. Для країн, що розвиваються, одним із актуальних напрямків розвитку зовнішньоекономічної діяльності є аутсорсинг інформаційних технологій.
Завдяки аутсорсингу країни, що розвиваються, можуть брати активну участь у торгівлі на світовому ринку інформаційних послуг і співпрацювати з розвинутими державами на умовах взаємовигоди й обміну досвідом. Україна також бере активну участь у світовому ринку аутсорсингу інформаційних технологій, що є однією із небагатьох галузей української економіки, яка в умовах важкої економічної та політичної ситуації в країні успішно розвивається. Однак потенціал аутсорсингу інформаційних послуг в Україні ще не повністю реалізовано. Отже визначення сучасного стану аутсорсингу інформаційних послуг у нашій державі та перспектив його подальшого розвитку наразі актуальне. Можна назвати багато наукових праць, переважно закордонних авторів, що стосуються аутсорсингу в IT-індустрії.
Так, останні праці Сюзанни Рівард та Бенойта Ауберта присвячено теоретичним засадам і сучасним трендам IT-аутсорсингу. Дуглас Браун розглядає проблематику сучасного аутсорсингу та методологію вирішення проблем, пов’язаних із його застосуванням. У своїх напрацюваннях Ерік Бойлен, Піттер Рібберс і Ян Рос наводять позитивні та негативні приклади застосування аутсорсингу підприємствами. Ханс Соллі-Сітер і Пітер Готтшалк надають практичні рекомендації щодо організації аутсорсингу й налагодження ефективних взаємовідносин між підприємством й аутсорсером. Марк Кобайаши-Хіларі, Мартін Мюллер, Франке Кляйст у своїх працях вивчали особливості та перспективи IT-аутсорсингу в Індії, Китаї, країнах Східної Європи.
Дослідженням IT-аутсорсингу в Україні як одного з найбільших світових розробників програмного забезпечення та його місця в міжнародному аутсорсинговому бізнесі займаються І. Є. Матвій, О. М. Гребешкова, Т. Тищук, А. Павлова. Проте, якщо брати до уваги невелику кількість публікацій на дану тему, можна вважати цю проблематику ще недостатньо вивченою. Постановка завдання.
Мета написання даної роботи – виявлення тенденцій розвитку IT-аутсорсингу в Україні, визначення її місця на світовому ринку аутсорсингу інформаційних технологій, розробка рекомендацій щодо розширення IT-аутсорсингу в Україні. Дослідження проводили за допомогою емпіричних методів: вимірювання, порівняння, спостереження.
Результати. Жодна держава світу не може сьогодні економічно зростати без ефективного міжнародного поділу праці. Це пов’язано із нерівномірним доступом країн до світових ресурсів, що обумовлює глобалізацію світового господарства. Через систему зовнішньоекономічних зв’язків країни можуть максимально сконцентруватися на ключових сферах своєї діяльності. В останні десятиріччя індустрія інформаційних технологій у світовій економіці має одні з найвищих темпів зростання. Ринок інформаційних технологій суттєво впливає на розвиток світового господарства. Розробка та застосування нових інформаційних технологій оптимізує процеси виробництва, дозволяє ефективніше використовувати ресурси, прискорює обмін інформацією. Майже всіма підприємницькими процесами можна керувати, а також контролювати їх за допомогою інформаційних технологій. Тому сьогодні підприємства стикаються з проблемою дуже високих витрат на IT-обслуговування своєї діяльності.
Найбільш гостро ця проблема постає в західних країнах, де конкуренція значно вища, ніж у країнах, що розвиваються. З огляду на це підприємства змушені шукати шляхи зниження витрат і підвищення ефективності всіх функціональних підрозділів, зокрема IT-підрозділу. Коли вичерпано всі внутрішні резерви підвищення ефективності, інструментом оптимізації діяльності підприємства або його функціональних підрозділів може стати аутсорсинг. Термін «аутсорсинг» («outsourcing») походить від англійського «outside resource using» – використання зовнішніх ресурсів. Уведення цього терміна в теорію менеджменту пов’язують із використанням ресурсів зовнішніх організацій у галузі інформаційних технологій. Термін «аутсорсинг» дослівно можна перекласти як залучення виконавців, використання зовнішніх ресурсів, зовнішнє виробництво, підряд, передавання робіт іншій стороні [1].
Що стосується поняття аутсорсингу інформаційних технологій (IT), то це практика передачі компанії-аутсорсеру всіх або частини ІТ-функцій організації. Серед найпоширеніших на даний час видів ІТ-аутсорсингу слід виділити такі: – виведення в іншу країну другорядних служб підтримки інфраструктури (ITO – infrastructure technology outsourcing); – виведення в іншу країну некритичних для бізнесу процесів, що потребують значного обсягу некваліфікованої праці (BPO – business process outsourcing); – розробка програмного забезпечення на замовлення [4]. Аутсорсинг – суперечливий процес, який має переваги і недоліки як для підприємств, що його застосовують, так і для країни в цілому.
| Переваги | Недоліки |
| можливість концентрації ресурсів на основній діяльності; | втрата повного контролю над роботою компанії, що обслуговує IT-інфраструктуру; |
| зниження витрат на ІТ-обслуговування компанії; | залежність від аутсорсера, передусім у питаннях безпеки |
| мінімізацію ризиків за рахунок передачі IT-інфраструктури стороннім компаніям; | зниження продуктивності праці власного персоналу за рахунок втрати мотивації під час змін |
| тримання фінансової гнучкості | |
Впровадження та управління моделлю аутсорсингу IT-послуг на підприємстві певною мірою компенсує його недоліки [7]. Інформаційні технології в Україні демонструють найкращу динаміку розвитку серед інноваційних сфер діяльності [8]. На даний момент глобальний ринок аутсорсингу ІТ-послуг оцінюють у 250 млрд дол. США, Україна із обсягом 2 млрд дол. має величезний потенціал [5]. Загальновизнаним світовим лідером із IT-аутсорсингу є Індія. Іншим привабливим місцем для аутсорсингу інформаційних технологій є Східна Європа. Україна, поряд із Білорусcю, один із найбільших розробників програмного забезпечення й IT-аутсорсингу в Східній Європі.
Аутсорсинг є сучасною формою співпраці між різними суб’єктами ринку, що дає змогу отримати взаємовигідні результати як у короткотерміновому, так і довготерміновому періоді. Така кооперація має усі шанси та можливості для інтенсивного розвитку як у розвинених країнах, так і в Україні. Важливо при цьому підібрати для кожної угоди та обставин оптимальну форму аутсорсингу. Подальші дослідження потрібно сфокусувати на побудові різноманітних оптимальних моделей аутсорсингу, виявленні ризиків аутсорсингу та методів зниження їхнього рівня.
Список використаної літератури
1. Бравар Ж. Ефективний аутсорсинг: розуміння, планування та використання успішних аутсорсингових відносин / Ж. Бравар, Р. Морган. – Дніпропетровськ. Баланс Бізнес Букс, 2007. – 288 с.
2. Микало О. І. Підходи до визначення терміна “аутсорсинг” / О. І. Микало // Економічний вісник НТУУ “КПІ”. – К., 2010. – С. 111–115.
3. Аникин Б. А. Аутсорсинг: создание высокоэффективных и конкурентоспособных организаций: учеб. пособ. / под ред. Б. А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 187 с.
4. Кросс Дж. Аутсорсинг: British Petroleum’s / Дж. Кросс // Гарвард Бизнес-ревю. – 2010. – 73(3).
5. Кесарчук Г. С. Бухгалтерський аутсорсинг: поняття, види, переваги та недоліки / Г. С. Кесарчук Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. – Вип. №1 (42). – 2014. – С. 201–204.
6. Матвій І. Є. Аутсорсинг в діяльності промислових підприємств: основні переваги та загрози / І. Є. Матвій // Прометей: регіональний зб. наук. пр. з економіки. – Донецьк: ДЕГІ, 2008. – № 1(25). – С. 184–189.
7. Бойчук І. В. Аутсорсинг у маркетинговій діяльності підприємств / І. В. Бойчук // Режим доступу: http://www. rusnauka. com/30_OINXXI_2013/Economics/6_147161. doc. htm.
8. Handfield R. A brief history of outsourcing / R. Handfield. – Режим доступу: https://scm. ncsu. edu/scm-articles/article/a-brief-history-ofoutsourcing
. 9. Кузьмін О. Є. Ризики діяльності персоналу підприємств: особливості управління та економічне оцінювання: моногр. / О. Є. Кузьмін, Н. Ю. Подольчак, М. О. Романенко. – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2012. – 272 с.
10. Подольчак Н. Ю. Управлінські витрати підприємств газового комплексу: адміністрування та оптимізування: моногр. / Н. Ю. Подольчак, Б. А. Чепіль. – Львів: Міські інформаційні системи, 2014. – 166 с.
11. Україна в п’ятірці країн, де масово вербують фрілансерів. – Режим доступу: http://www. kadrovik. ua/ content/ukra-na-v-pyat-rtskra-n-de-masovo-verbuyut-fr-lanser-v.
12. Поливана Л. А. Ситуаційний підхід до визначення терміна “аутсорсинг” / Л. А. Поливана // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. – 2014. – №2(64). – С. 139–145.
13. Poolchak N. Y. Coaching as a art of enterprise’s managerial potential / N. Y. Podolchak, L. M. Prokopyshyn-Rashkevych, V. J. Karkovska // Actual problems of Economics. – №8 (158). – 2014. – Р. 147–153.
14. Kakabadse A. Outsourcing in the public services: A comparative analysis of practice, capability and impact / A. Kakabadse, N. Kakabadse // Public Administration and Development. – 2001. – Vol. 21. – P. 401–413.
15. Карковська В. Я. Забезпечення ефективного функціонування системи безпеки персоналу підприємства / В. Я. Карковська // Ефективна економіка. – 2015. – Вип. №1. – С. 68–78.