Ім'я файлу: 1607943978741.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 76кб.
Дата: 22.03.2023
скачати

Жива та мертва вода

якобчук Петро Т-12

Мертва і жива вода…

«Мертва», тобто кисла вода, прозора, на колір жовтувата, має різко виражені анти бактеріологічні властивості. При внутрішньому вживанні вона знижує кров’яний тиск, уповільнює обмін речовин в організмі, зменшує біль в суглобах. При зовнішньому – зневажує бинти, вбиває мікроби в гнійних ранах. «Жива», або лужна вода, прозора, але після реакції можливий осад у вигляді солей та накипу. На смак «жива» вода м’яка, нагадує дощову воду. Така вода прискорює заживання ран, стимулює обмін речовин в організмі, підвищує кров’яний тиск, покращує апетит та переварювання їжі у шлунку. При підливанні рослин, які прив’яли, вона прободжує їх до життя та стимулює їх ріст.
Перші статті в друкованих виданнях про активовану, або “живу” і “мертву” воду, з’явились у 1981 році в журналі “Изобретатель и рационализатор” №2, де була опублікована стаття “Неожиданная вода”, в якій говорилось, що неочікувані властивості активованої води були відкриті випадково. Це сталося в НДУ Газу в м. Ташкенті в процесі пошуку нового складу емульсії для проведення бурових робіт.

Давно відомо, що електроліз води – це хімічна реакція розкладу води на позитивні і негативні іони при пропусканні через неї постійного струму. В процесі електролізу біля анода вода набуває кислих властивостей, а біля катода – лужних, але в посудині вода постійно змішується і в цілому залишається нейтральною. Одного разу одному електрику надумалось встановити між електродами перегородку із матеріалу, який вільно пропускав іони води, але не саму воду. Внаслідок в обох частинах посудини з’явилась вода з різними хімічними властивостями. Так, у відсіку з анодом вода мала кислий смак і деякий позитивний заряд, а біля катода – лужний смак та негативний заряд. Отриману воду стали зливати в окремі місткості і почали досліджувати. Коли розчинили глину в лужній воді, то помітили, що глина не осідає на дно і тримається у зваженому стані. Необхідна емульсія була отримана, яку успішно стали використовувати при пробному бурінні свердловин. Пізніше був виготовлений потужний активатор води, який був доставлений в Туркменію на місце проведення геологорозвідувальних бурових робіт.

Лужна вода із активатора зливалась в спеціальний бак місткістю 10 кубометрів і там зберігалась. В зв’язку з тим, що в Середній Азії спекотно і не завжди вистачає води, робочі та геологи стали набирати воду з цього бака для умивання, а деякі там купалися. Незабаром виявилось, що від цієї води скоро заживають невеликі порізи і подряпини на тілі, а у деяких людей вилікувалась навіть екзема. Так були відкриті цілющі властивості активованої води.



Офіційна медицина відносилась до всього цього насторожено: переважно відмовчувалась, але і не вмішувалась.

Одним із перших, хто самостійно виготовив побутовий апарат для отримання “живої” і “мертвої” води, був О. Кротов – заслужений раціоналізатор і винахідник із м. Ставрополя. Він довгий час страждав від чоловічої хвороби – аденоми передміхурової залози. Після декількох курсів терапевтичного лікування, які не дали позитивного результату, лікуючий лікар запропонував йому операцію по видаленню аденоми. Кротова поклали в лікарню на операцію. Аналогічна участь чекала на його семеро товаришів по палаті.

До цього часу Кротов уже мав активатор води і вирішив попробувати лікувати себе сам. В лікарні він став регулярно пити “живу” воду. Коли настав день операції, виявилось, що аденома зникла, тобто розсмокталася самостійно. Його залишили поки що в палаті і призначили додаткові дослідження. Тоді Кротов став давати воду і своїм товаришам по палаті. Справа закінчилась тим, що всіх восьмеро виписали із лікарні без операції. Після цього Кротов опробував на собі лікувальну дію активованої води і запропонував перші рецепти по застосуванню “живої” і “мертвої” води в лікувальних цілях. Його рекомендації поширювались різними методами розмноження: передруковувались на машинках, переписувались вручну, в першу чергу, серед зацікавлених працівників наукових і конструкторських закладів по всьому Союзу.

Практика застосування активованої води показує, що її біологічна активність залежить від її складу. В природній воді поряд зі звичайним набором мінеральних та орнічних речовин, розчинених в ній, можуть знаходитись сполуки і домішки, утворені в процесі розкладу промислових відходів, «кислотних» дощів, тощо. Тому для приготування активованої води краще використовувати джерельну воду. Звичайну водопровідну хлоровану воду слід використовувати після відстоювання в скляній або емальованій посуді не менше доби.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас