Ім'я файлу: kyrsovaГончар1.docx
Розширення: docx
Розмір: 1808кб.
Дата: 03.07.2020
скачати
Пов'язані файли:
Лабораторна_9 (1).pdf
Розширення: docx
Розмір: 1808кб.
Дата: 03.07.2020
скачати
Пов'язані файли:
Лабораторна_9 (1).pdf
Івано-Франківський національний технічний університет
нафти і газу
Кафедра Менеджменту і адміністрування
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТА)
з дисципліни “Операційний менеджмент”
на тему: “Управління процесом проектування операційної системи ”
Студентки 3 курсу МНз-19-1К групи
Напряму підготовки
6.030601-Менеджмент організацій
Спеціальності Менеджмент
Гончар Мар’яни Володимирівни
Керівник Овецька О.В____________
________________________________
Національна шкала________
Кількість балів:___ Оцінка: ECTS___
Члени комісії __________ _____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ ____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ _____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Івано-Франківськ - 2020 рік
Івано-Франківський національний технічний університет
нафти і газу
Кафедра Менеджменту і адміністрування
Дисципліна Операційний менеджмент
Напрям підготовки 6.030601 – Менеджмент організацій
Курс 3 Група МНз-19-1К Семестр 2
ЗАВДАННЯ
НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ)
Студенту Гончар Мар’яні Володимирівні
1. Тема проекту (роботи): Управління процесом проектування операційної системи
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи): 13.05
3. Вихідні дані до проекту (роботи):навчальні посібники, ресурси з інтернету, періодичні видання з теми дослідження , також інформація з сайту підприємства ПАТ «Добробут».
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань,що їх належить розробити): теоретико - методичні засади управління проектування операційної системи; аналіз операційної системи ПАТ «Добробут»; шляхи удосконалення операційної системи підприємства.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень: рисунки: компонети операційної стратегії, операційна система та її підсистеми ПАТ «Добробут;
таблиці: види товарів та послуг, структура та динаміка основних засобів.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
| № | Назва етапів курсової роботи | Термін Виконання етапів роботи | Примітки |
| 1 | Теоретико – методичні основи дослідження | до 3.04 | виконано |
| 2 | Аналітична частина | до 20.04 | виконано |
| 3 | Проектна частина | до 13.05 | виконано |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
Студент Гончар Гончар М.В
(Особистий підпис) (Розшифрування підпису)
Курівник ____________________________________________________________
(Особистий підпис) (Розшифрування підпису)
«_____»___________________ р.
Тема: Управління процесом проектування операційної системи
Зміст
Вступ 4
1.Теоретико - методичні засади управління проектування операційної системи 7
1.1 Управління процесом проектування 7
1.2 Сутність,етапи розробки та рівні операційної стратегії
організації 12
1.3 Підвищення ефективності діяльності в організації 18
2. Аналіз операційної системи 26
2.1 Загальна характеристика ПАТ «Добробут» 26
2.2 Аналіз показників виробничої діяльності ПАТ «Добробут» 29
2.3 Аналіз ефективності системи операційного менеджменту 32
3. Шляхи удосконалення операційної системи підприємства 36
3.1 Напрямки удосконалення операційної системи підприємства 36
3.2 Модернізація системи дистанційного керування 40
3.3 Вдосконалення виробничої стратегії ПАТ «Добробут» 42
Висновки 45
Список використаної літератури 48
Додатки
Вступ
Операційна система є однією з найважливіших систем будь якої фірми яке виготовляє продукцію чи надає послуги. Основною особливістю операційноï системи є те, що основними її елементами, які потрібно об’єднати при управлінні є люди й оснащення. Загальною особливістю будь якої операційної системи є те, що основною її задачею для будь якого підприємства є перетворення однієї кількості ресурсів-входів (матеріали, фінанси) на іншу, більш цінну кількість ресурсів-виходів (продукція, послуги). Такі системи містять, як правило, чотири групи елементів: люди, машини, матеріали і кошти. Дана система є фундаментом для будь-якого підприємницького процесу, досконала взаємодія її елементів є запорукою ефективної діяльності підприємства і його успіху на ринку.Самим важливим для операційної системи є те, що всі її елементи повинні бути взаємопов’язаними, взаємозалежними і взаємодіючими. Будь які різноманітні частини можна об’єднати в одне ціле, але це ще не система, поки ці частини не стали певним діючим організмом. Будь-яка система може розглядатися як підсистема певної більш великої системи. Система перебуває в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем як певною сукупністю елементів. Будь-які зміни зовнішніх чинників призводять до різноманітних змін в самій операційній системі, які можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки, а від цього залежить прибутковість підприємства. Тому, така система повинна бути пристосована до таких змін і відповідно реагувати з метою забезпечення постійності своєї ефективності. Така функція покладається на управлінську складову операційної системи, яка забезпечує генерування управлінських рішень.
Правильно обрана стратегія, структура виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства, зовнішньо вільна та нічим не обмежена, в решті-решт жорстко обумовлюється загальноекономічною ситуацією, галузевими пропорціями та платоспроможним попитом населення.
Отже, ефективність функціонування господарюючого суб’єкта в більшості залежить від якісно сформованої операційної системи.Дослідженням операційної системи займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені: Ліс Гелловей, Річард Чейз, М. Маскон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, В. О. Василенко,О. М. Гірняк,В. В. Дорофієнко, П. П. Лазановський,В. П. Колосюк,М. А. Корж, О. Є. Кузьмін, Т. В. Омельченко, Т. І. Ткаченко, Ф. І. Хміль, А. В. Шегда та ін.
Актуальність теми даної магістерської роботи полягає саме в значимості операційної системи для розвитку підприємств, організацій, установ та в пошуку ефективних шляхів оптимізації операційної системи в умовах фінансово-економічної кризи.
Об`єкт дослідження. ПАТ «Добробут».
Предмет дослідження. Система операційного менеджменту ПАТ «Добробут».
Мета дослідження. Дослідження системи операційного менеджменту ПАТ «Добробут» та визначення шляхів покращення ефективності її роботи.
Відповідно темі та меті передбачається виконання наступних завдань:
– дослідити теоретичні аспекти формування та роботи операційної системи;
– визначити основні елементи та складові операційної системи;
– провести аналіз ефективності діяльності операційної системи ПАТ «Добробут»;
– визначити позитивні та негативні сторони операційної системи на досліджуваному суб’єкті;
– запропонувати шляхи вдосконалення ефективності роботи системи операційного менеджменту ПАТ «Добробут».
Управління операціями стосовно підприємства - це процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетворення праці.
1. Теоретико - методичні засади управління проектування операційної системи
Управління процесом проектування
Термін "операції" є досить широким і стосується промислового та сільськогосподарського виробництва, а також надання послуг організацією будь-якого типу (державною, приватною тощо).
Операційна функція охоплює всі дії, результатом яких є товари, послуги, що пропонуються організацією на ринку. Без цієї функції, зрозуміло, ніяка організація існувати не може. Для здійснення операційної функції створюється відповідна операційна система.
Операційна система створюється та функціонує, враховуючи стратегію операційної діяльності, яка, в свою чергу, є однією з функціональних стратегій (субстратегій) розвитку організації. Стосовно промислового підприємства повна система виробничої діяльності називається операційною системою. Банк або лікарня також мають операційні функції, хоча не мають нічого спільного з технологією обробки матеріалів або конвеєром. Тому управління операціями аналогічне до управління виробництвом, за виключенням того, що управління операціями охоплює більш широке коло проблем і використовується в організаціях, діяльність яких не має нічого спільного з технологією підприємств обробної чи будь-якої іншої галузі промисловості. Однак є певна схожість у підходах, принципах діяльності менеджера промислової фірми, страхової компанії, банку, клінічної лікарні тощо.
Операційний менеджмент - це термін, що походить від англійського Production and Operations Management, що в перекладі означає управління виробництвом.[1]
Американські професори Річард Чейс та Ніколас Аквілано визначають операційний менеджмент як управління всіма ресурсами, необхідними для виробництва продукції та надання послуг організацією.
Інші американські дослідники: Сег Лі та Марк Шнай-дер'янс визначають операційний менеджмент як науку про концепції, методи, процедури, технологію, які використовуються управлінцями в процесі створення та функціонування операційної системи
Російські професори З.П.Румянцева та Н.А.Саломатін визначають виробничий менеджмент як систему взаємозв'язаних елементів, що характеризують виробництво, його організацію, технічне обслуговування, а також управління виробничою стратегією, програмою, виробництвом в оперативному режимі, матеріальним забезпеченням виробництва, ціноутворенням, витратами у виробництві144. Кожний із визначених елементів стосується управління виробництвом і вимагає відповідного розгляду у їх взаємозв'язку та взаємодії.
Отже, можна зробити висновок, що управління операціями стосовно підприємства це процес проектування, планування, узгодження, контролю всіх засобів, процесів і видів діяльності, необхідних для перетворення праці, капіталу, матеріалів, енергії та професійних навичок в товари та послуги для задоволення потреб зовнішнього середовища.
Система операційного менеджменту формується, виходячи з операційної стратегії.
Найчастіше операційну систему подають як сукупність трьох взаємопов'язаних підсистем: переробної, підсистеми забезпечення та підсистеми планування і контролю.
Переробна підсистема здійснює продуктивну діяльність, пов'язану безпосередньо з перетворенням вхідних величин у вихідні результати.
Підсистема забезпечення не пов'язана прямо з виробництвом виходів, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми. Підсистема планування та контролю отримує від переробної системи інформацію про стан.
Інформація надходить із мікросередовища (цілі, політика, персонал тощо) та із зовнішнього середовища (попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку техніки тощо).
Основною метою операційного менеджменту є виробництво продукції вчасно та з мінімальними затратами. Завдання кожного виробничого підрозділу можуть бути різними, але основна управлінська мета залишається однією для всіх: безумовне виконання заданої виробничої програми і досягнення при цьому мінімальних витрат матеріалів, праці, часу та грошових засобів.
На практиці більшість зарубіжних фірм використовує додаткові критерії оцінки та контролю своїх цілей. Типовими критеріями для оцінки промислової фірми є:
1. Кількість виготовленої продукції.
2. Видатки на матеріали, сировину, персонал тощо.
3. Утримання обладнання.
4.Якість та надійність продукту.
5. Вчасність доставки.
6. Капіталовкладення та їх окупність.
7. Гнучкість при зміні продукту.
8. Гнучкість зміни обсягів виробництва.
Однак більшість із цих критеріїв характеризують діяльність виробника і меншою мірою спрямована на споживачів. Тому Річард Шонбергер, беручи до уваги досвід найкращих компаній, виділяє такі критерії оцінки цілей корпоративного рівня:
1. Витрати споживача.
2. Виграш часу.
3. Якість продукції.
4. Гнучкість.
Цілком очевидно, що критерії Р.Шонбергера є досить вдалою спробою реалізувати маркетинговий підхід в управлінні.
У сучасних умовах господарювання специфіка управління виробництвом визначається з врахуванням ринкових умов, які з середини 80-х років характеризуються такими чинниками:
скорочення життєвого циклу товару, розширення номенклатури виробів при зменшенні їх обсягів (а не виробництво великих партій стандартних продуктів);
значне ускладнення технологічних процесів (порівняно з конвеєрними пініями), що зумовлює підвищення вимог до кваліфікації та рівня підготовки персоналу;
зростання вимог до рівня якості обслуговування та термінів виконання замовлень, що викликає труднощі у використанні традиційних виробничих систем та у механізмі прийняття рішень.
Вдосконалення менеджменту у сфері виробництва передбачає:
орієнтацію діяльності фірми на довготривалу перспективу;
проведення фундаментальних наукових досліджень:
диверсифікацію виробництва;
інтенсивну інноваційну діяльність;
максимальне використання творчої активності персоналу.
Основна мета організації (підприємства та його підрозділів) реалізується виконанням виробничої програми, якою визначається перелік, кількість, терміни та вартість виготовлення продукції.[2]
Основою для формування виробничої програми є стратегічний план виробництва, який розробляється за результатами вивчення кон'юнктури ринку та збуту продукції. Ця сфера діяльності стосується вищого рівня менеджменту: тут великого значення набуває стратегічне мислення
керівників, яке дозволяє обґрунтувати основні напрями розвитку, надати цілеспрямованості та гнучкості в роботі. Гнучкість виявляється у завчасному передбаченні можливості подальшого розвитку підприємства та його підрозділів у зв'язку із зміною ринкової ситуації. Враховуючи це, при формуванні виробничої програми також визначаються заходи реконструкції або вдосконалення організації та управління виробництвом, формуються зв'язки із зовнішнім середовищем.
Для кожного періоду планування необхідно визначити дві змінні:
1. Обсяг виробництва.
2. Кількість робітників, задіяних в даний період.
У менеджменті виділяють три основні стратегії планування обсягу виробництва:
1. Постійний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили. Цей варіант стратегії передбачає стабільність обсягів виробництва продукції незалежно від коливань попиту. У цій ситуації кількість найманих робітників також залишається незмінною. Різницю між обсягом сукупного попиту та обсягом виробництва компенсують збільшенням або зменшенням запасів виготовленої продукції чи портфеля відкладеного пориту клієнтів. Такий принцип найчастіше використовують у капіталомістких виробництвах з відносно низькими питомими затратами на зберігання продукції або створення портфеля відкладених замовлень.
2. Змінний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили. При такому варіанті планування обсяги виробництва змінюються залежно від попиту, але чисельність робочої сили залишається стабільною. Диспропорції між обсягом виробництва та чисельністю робочої сили регулюють організацією понадурочної роботи, наданням відгулів або передачею частини обсягу робіт субпідрядникам. Цей варіант стратегії реалізується у трудомістких "галузях, де використовується висококваліфікована робоча сила, а створення запасів готової продукції або портфеля відкладених замовлень обходиться дорого чи зовсім неможливе.
Змінний обсяг виробництва при змінній чисельності робочої сили. Цей варіант планування передбачає найм та звільнення робітників залежно від зміни обсягів виробництва.
Така стратегія здійснюється у трудомістких виробництвах, які не потребують висококваліфікованої праці, а також у випадках, коли робітники віддають перевагу сезонній роботі.
Будь-яка операційна система може використати один з розглянутих варіантів вироблення оптимального плану виробництва з мінімальними витратами. На практиці найчастіше одночасно реалізується два, а то й три варіанти стратегії планування.
У сучасних умовах господарювання в Україні формування виробничих програм для об'єднань і їх підрозділів базується на єдиних принципах отримання максимального прибутку.
1 2 3