Історія розвитку волейболу
Офіційною датою народження волейболу вважається 1895 рік. Американський вчитель фізичної культури із Геліокського коледжу штату Маcсачусетс Уільям Дж. Морган оголосив про винахід гри, волейболу, правила якої були оприлюднені у 1897 році. Вони складалися з десяти пунктів:
1. Розмітка майданчика.
2.Приладдя для гри.
3. Розміри майданчика 22 х 50 футів (7,6 х 15,1 м).
4. Розмір сітки 2 х 27 футів (0, 61 х 8,2 м).
5. М'яч – гумова камера в шкіряному чи полотняному футлярі, діаметр (окружність) м'яча 25 - 27 дюймів (63,5 – 68,5 см), вага 340 гр
6. Подача. Гравець, що виконує подачу, повинен стояти однією ногою на лінії і вдарити по м'ячу відкритою долонею. Якщо була допущена помилка при першій подачі, то подача повторюється.
7. Рахунок. Кожна не прийнята гравцем подача дає одне очко. Очки зараховуються тільки при власній подачі..
8. Якщо м'яч під час гри ( не при подачі) потрапляє в сітку, - це помилка.
9. Якщо м'яч потрапляє на лінію, - це помилка.
10. Кількість гравців не обмежена.
Уільям Дж. Морган назвавши цю гру мінтонет.
Відкриття волейболу у кінці 19 ст. трапилось скоріше за усе не вперше. Є дані, що у подібні ігри грали тисячі років тому. Збереглися хроніки римських літописців, датовані 3 ст. до н.е., у котрих описується гра, схожа на волейбол: по невідомо з чого зробленому м'ячу гравці били кулаками.
Крім того, відома стародавня гра під назвою "фаустбол”, у котру грали ще у 1500 році. Сенс гри зводився до того, що від 3 до 6 гравців із кожної команди намагалися перебити м'яч через невисоку стіну на майданчик суперника. З часом "фаустбол” набрав популярності в Європі та видозмінився. Кам'яну стіну замінили на шнур, натягнутий поміж дерев, розміри майданчика скоротили та суворо обмежили кількість гравців – по 5 чоловік у кожній команді. М'яч можна було перебивати на бік суперника кулаками чи передпліччям, і кожній команді відводилось по 3 торкання м'яча. Великий майданчик і маленький кількісний склад учасників гри призвели до виникнення нового пункту правил, згідно котрого м'яч міг один раз впасти на бік суперника та його дозволялось повернути лише одним торканням. Гра складалася із двох таймів по 15 хвилин кожний.
У 1900 роки волейбол вийшов за межі Сполучених Штатів Америки і почав швидко розповсюджуватися в інших державах світу, набуваючи ще більшої популярності. Спочатку Канада, а потім Індія, через котру гра проникає до країн Азії. Початок 1900-х рр. ознаменувався переможною ходою волейболу: у 1905 році він з'явився на Кубі, у 1906 році -у Китаї, 1908 році- у Японії. З 1909 р. розпочалися перші репортажі ЗМІ про волейбол у Пуерто-Ріко, у 1910 році у волейбол вже грали у Перу та на Філіпінах, у 1912 році він з'явився в Уругваї, у 1914 році у волейбол грали вже в Англії завдяки Ассоціації молодих християн, а в 1917 році – у Мексиці і у Франції, через рік волейбол був вже в Італії, у 1919 році – у Чехословаччині, у 1923 році волейбол з'явився і у африканських країнах.
У 1900 році американською фірмою "Spalding” були виготовлені перші волейбольні м’ячі. У тому ж році були прийняті перші офіційні правила гри. Через 12 років правила були ереглянуті.
У наш час лідерство у виробництві м’ячів для офіційних змагань з волейболу міцно утримують японська корпорація "Mikasa", англійські фірми "Molten" та "Wilson"
Офіційно становлення змагань з волейболу з певним регламентом і порядком проведення відбувалося на початку 20-х рр.20-го ст. У ці роки починають проводитись неофіційні міжнародні турніри. Так, у 1913 р. були проведені перші Паназіатські ігри за участю 16 чоловічих команд, у числі котрих були команди Китаю і Філіппін. У 1913 р. волейбол було включено до програми Далекосхідних ігор у Манилі, а незадовго до початку першої світової війни американські військові підрозділи, які використовували волейбол як гру для відпочинку, вперше продемонстрували її в Європі. Це дало могутній поштовх розвитку гри у багатьох країнах. У 1921 р. були проведені Далекосхідні азіатські ігри і перший національний чемпіонат Японії серед чоловіків. Дещо пізніше, у 1922 р., було проведено перший офіційний чемпіонат з волейболу під керівництвом Асоціації молодих християн у США і Канаді. У цьому ж році пройшов перший національний чемпіонат серед чоловіків у Чехословаччині. У 1929 р. Національний Олімпійський комітет Центральної Америки включає чоловічий волейбол до Олімпійських регіональних ігор на Кубі. У цьому ж році проводяться перші національні чемпіонати у США і Польщі. Також були проведені перші міжнародні змагання в Європі: в Англії відбувся турнір за участю команд Польщі, США та Франції.
Із часом волейбол набув міжнародного визнання, і вже у 1922 р. США виступили з пропозицією включити цю гру до програми Олімпійських ігор.
Далі волейбол розвивається за наступним сценарієм. У 1932 р. жіночий волейбол включено до Олімпійських регіональних ігор у Сальвадорі. У США публікується перший підручник з волейболу. Починаються перші чемпіонати в СРСР. Нова тактика створюється за допомогою синтезування далекосхідного захисту і європейської атаки.
Однак до початку 30-х рр. волейбол був головним чином грою для відпочинку. До середини 30-х рр. проводилося декілька міжнародних турнірів і національні чемпіонати в багатьох країнах Східної Європи, де клас гри досягав високого рівня. Поступово волейбол стає високотехнічною грою характеру змагання, багатою тактичними та фізичними прийомами. У багатьох країнах світу з'являються національні волейбольні асоціації, зацікавлені у створенні єдиного централізованого органу керування - міжнародної волейбольної організації, котра могла б взяти у свої руки проведення змагань.
У 1936 р. на конгресі Міжнародної федерації з гандболу, що проводився у Стокгольмі, делегація Польщі виступила з ініціативою організувати технічний комітет з волейболу як частину федерації з гандболу. Була утворена комісія, до котрої ввійшли 13 країн Європи, 5 країн Америки і 4 країни Азії. Членами цієї комісії в якості основних були прийняті американські правила з незначними змінами:
виміри проводилися у метричних пропорціях; м'яча можна було торкатися всім тілом вище пояса; після торкання м'яча на блоці гравцю було заборонено повторне торкання; висота сітки для жінок - 224 см; зона подачі була суворо обмежена.
Подальша діяльність по створенню міжнародної федерації волейболу продовжилася в 1936 р. на Олімпійських іграх у Берліні, однак незабаром почалася друга світова війна, що значно ускладнило роботу в цьому напрямку, але не перервало її. Вже у воєнні роки волейбол було включено до програми армії США як гру для відпочинку і підтримання форми.
По закінченні воєнних дій з 1944 з 1946 р. проводяться перші чемпіонати з волейболу у Бразилії. У Чехословаччині і Франції проходять перші повоєнні міжнародні змагання. У Празі проходить зустріч представників Чехословаччини, Франції і Польщі, на якій усе наполегливіше звучать пропозиції заснувати незалежну міжнародну волейбольну організацію.. Пізніше міжнародна громадськість поклала на представників цих країн відповідальність за організацію спеціального комітету.
З 18 по 20 квітня 1947 р. у Парижі проводиться перший конгрес з волейболу за участю 14 країн (Бельгія, Бразилія, Угорщина, Голандія, Єгипет, Італія, Польща Португалія, Румунія, США, Уругвай, Франція, Чехословаччина і Югославія), на якому була утворена міжнародна федерація волейболу - Federation Internationale de Volleyball (FIVB - ФІВБ), яка підняла міжнародний авторитет волейболу. Першим її президентом був обраний Поль Лібо з Франції. Країнами-засновниками були Бельгія, Бразилія, Італія, Ліван, Польща, Туреччина, Франція, Чехословаччина. Пізніше для керування волейболом у різних районах світу і для представництва ФІВБ на місцях були створені зональні конфедерації: Азіатська (1960), Європейська (1963), Африки і Магаласійської Республіки (1965), Північної, Центральної Америки і Карибського моря (1966).
Метою ФІВБ є: об'єднання національних федерацій, що керують волейболом у своїх країнах; створення національних організацій; сприяння розвитку волейболу у світі; зміцнення дружніх зв'язків між спортсменами й офіційними особами різних країн; проведення офіційних змагань і першостей у дусі солідарності і взаємодопомоги; удосконалення гри у волейбол та ін.
Статут ФІВБ забороняє будь-яку дискримінацію у відношенні окремих осіб і країн, а також дискусії і демонстрації етичного, релігійного чи расового характеру.. Усі приєднані федерації мають рівні права й обов'язки. Від кожної країни може бути прийнята тільки одна національна федерація.
Технічними органами ФІВБ є постійні комісії, що обираються раз на 4 роки: організаційно-спортивна, арбітражна, з правил гри.
У перші роки свого існування ФІВБ встановлює загальні правила гри шляхом комбінування правил, що діють у США і Європі. У цей час починається нова ера силового волейболу. Зі створенням ФІВБ регулярно проводяться офіційні першості світу і континентів. У 1948 р. відбувся перший Європейський чемпіонат серед чоловіків у Римі, у якому брало участь 6 команд. Чехословаччина виграла перший міжнародний титул..
Багато національних федерацій робили все можливе, щоб досягти рівня світових лідерів. Вони удосконалювалися, використовуючи оригінальні методики тренерів, що працюють з провідними командами закордонних країн. Комісія тренерів ФІВБ проводила міжнародні курси і симпозіуми для підвищення кваліфікації тренерів. У такий спосіб рівень висококласних команд збільшувався у всіх географічних зонах. У зв'язку з участю великої кількості команд міжнародні змагання стали більш насиченими. Конкуруючі команди збагачували одна одну новими техніко-тактичними елементами гри.
Величезну роль у розвитку популярності волейболу в усьому світі зіграв турнір Доброї Волі американських команд у Європі.
У 1949 р. у Празі відбувся перший чемпіонат Європи серед жінок, при організації якого було використано досвід проведення чоловічих змагань. Перемогу одержала жіноча збірна СРСР. Там же проводився перший чемпіонат світу серед чоловіків, у якому також перемогла чоловіча збірна СРСР. Після чемпіонатів у Празі відбувся другий Конгрес ФІВБ, на якому були прийняті нові міжнародні правила гри й оголошено, що членами ФІВБ стала 21 національна федерація.
До кінця 50-х рр. популярність гри в усьому світі стає очевидною і ФІВБ веде переговори з Міжнародним Олімпійським Комітетом з питання включення волейболу в Олімпійську програму.
У 1952 р. у Москві на стадіоні Динамо проводиться чемпіонат світу, перший для жінок і другий для чоловіків, у якому беруть участь 11 національних команд. Після закінчення чемпіонату було відзначено, що рівень гри помітно піднявся. Країна, що приймає, виграє обидва титули.
У 1955 р. волейбол вперше з'являється у програмі Панамериканських ігор у Мехіко. Золоті медалі серед жінок виграє збірна Мексики, а серед чоловіків - збірна США.
ФІВБ продовжує кампанію по включенню волейболу до Олімпійських ігор. І от у 1957 р. на честь 53-й сесії МОК, що відбулася у Софії, проводиться показовий міжнародний турнір, покликаний продемонструвати переваги волейболу як видовищного виду спорту. Після його закінчення чоловічий волейбол було включено до програми Олімпійських ігор. Трохи пізніше, у 1962 р., МОК приймає волейбол як Олімпійський вид спорту серед жіночих команд.
У цей час у багатьох країнах широко проводилися національні чемпіонати. Реакцією на це з боку ФІВБ була організація у 1963 р. першого розіграшу Кубка Європейських чемпіонів для клубних команд, а у 1965 р. у Польщі організовується перший Кубок Світу для збірних чоловічих команд. Поряд з цим, організовуються нові міжнародні змагання. У 1973 р. в Уругваї проходить перший Кубок Світу для національних жіночих збірних. У 1975 р. - перший чемпіонат Азії в Австралії і перший чемпіонат Африки серед жінок у Дакарі. У 1977 р. у Бразилії проводиться перший чемпіонат світу серед молоді, переможцями якого стають юнаки з СРСР і дівчата з Кореї.
У 1964 р. у Токіо відбувся перший Олімпійський турнір з волейболу за участю 10 чоловічих і 6 жіночих команд, це було величезним досягненням волейболу. Радянська чоловіча і японська жіноча команди завоювали перші Олімпійські золоті медалі.
Наприкінці 60-х - початку 70-х рр. у зв'язку із поширенням волейболу в усьому світі виникає необхідність узагальнення накопиченого досвіду змагань і тренерської роботи. Перший науковий симпозіум проходить у Празі, а через рік у Мехіко - перший Конгрес Центральної Америки з волейболу, безпосередньою передумовою якого послужив перший зональний чемпіонат. У цей же час утворюється тренерська комісія ФІВБ і проводяться перші курси підвищення кваліфікації для тренерів ФІВБ (Японія), куди з'їхалося 49 учасників із усіх континентів. Провідні тренери ділилися тут своїм досвідом.
У 1970 р. у доповіді на конгресі ФІВБ, що проходив у Софії, відзначається, що до міжнародної волейбольної організації входить 108 національних федерацій і всі континенти, що культивують волейбол. Волейбол розвивається, удосконалюється і видозмінюється. Із середини 60-х рр. міні-волейбол стає популярним у багатьох країнах світу. Відгуком на це ФІВБ стала організація комісії з міні-волейболу і проведення у 1975 р. першого симпозіуму з міні-волейболу у Швеції, а у 1978 р. у Бахрейні перших міжнародних курсів для тренерів з міні-волейболу.
У зв'язку з проведенням Олімпійських ігор-80 у Москві проходить конгрес ФІВБ, на якому учасників інформують про те, що до складу ФІВБ включено 135 національних федерацій. Проводяться чергові тренерські курси ФіВБ, у яких бере участь 1500 тренерів з 115 країн.
Пізніше конгрес ФІВБ, що відбувся в 1984 р., приймає важливе рішення по програмі, структурі і керуванню міжнародною організацією. Доктор Рубен Акоста стає новим президентом ФІВБ, змінивши після 37- літнього терміну Поля Лібо, якого було обрано почесним президентом. Мексиканець Р. Акоста -один із найяскравіших прихильників нового різновиду волейболу. З його ініціативи відбуваються кардинальні зміни в правилах гри, спрямовані на її популяризацію.
До середини 80-х рр. кількість членів ФИВБ збільшується до 156 національних федерацій. У 1984 р. проводяться ювілейні 100-і тренерські курси.
Напередодні Олімпійських ігор-88 у Сеулі відбувся 21-й конгрес ФІВБ, на якому були прийняті зміни у регламенті вирішальної п'ятої партії: тепер вона повинна гратися по системі тай-брейк. Рубен Акоста переобраний на новий термін президентства. Склад ФІВБ - 175 національних федерацій, а у 1999 р. - 211 федерацій. Організовано нові змагання: Кубок Світу серед молоді, турнір Гран-Прі серед жінок, Кубок Світу серед клубних команд. На Олімпіаді вперше використовується статистика про команди і гравців з метою визначення кращого гравця з кожного аспекту гри.
У 1990 р. почав розігруватися міжнародний турнір Світова Ліга за участю найсильніших чоловічих збірних команд з усього світу. Ці змагання були організовані з метою популяризації волейболу. У 1993 р. пляжний волейбол, що розповсюдився практично на всіх континентах, був визнаний МОК олімпійським видом спорту. У 90-і рр. з ініціативи Рубена Акости зроблено численні зміни у правилах гри, спрямовані на підвищення видовищності змагань.
Цікаві факти
Швидкість польоту м'яча при подачі у кращих гравців може досягати 130 км / ч.
Рекорд відвідуваності волейбольного матчу був встановлено 19 липня 1983 року. За товариській грою збірних Бразилії і СРСР на знаменитому футбольному стадіоні «Маракана» спостерігали 96500 глядачів.
Першими подавати в стрибку почали бразильські волейболісти на початку 80-х, що дозволило їм завоювати срібло на Олімпіаді 1984 року.