Ім'я файлу: Робота 0.docx
Розширення: docx
Розмір: 751кб.
Дата: 28.09.2020
Пов'язані файли:
Зміст.docx

Економіко-правовий технікум при МАУП

Право і соціальна робота

Правознавство

Реферат на тему:

Історія розвитку та феномен української культури в наукових дослідженнях

Виконав:

Студент групи КП-22

Яковенко Олексій Денисович

Перевірив:

Завідувач відділенням «Право і соціальна робота»

Піскун Людмила Миколаївна

Київ 2020

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………………………………. 3.

Історія розвитку та феномен української культури в наукових дослідженнях… 4-8.

Висновок……………………………………………………………………………………………………………….9.

Список використаної літератури …………………………………………………………………………10.

Додаток ……………………………………………………………………………………………………………….11.

ВСТУП

Наша культура з первісних часів і по наш час, дуже сильно еволюціонувала, але все ж таки проводяться дослідження, щоб зрозуміти, які традиції і звичаї дійшли до нашого часу. Наприклад: Яка звичка залишалася з тих часів, по наш час. Плюс до цього можна заявити, що наша нація має великий і сильний феномен культури тому що, ми українці багато чого пережили за великий час нашого існування…

Історія розвитку та феномен української культури в наукових дослідженнях

Первісна культура на території України

Культура як спосіб буття людини і суспільства. Історичний розвиток терміну “культура”. Характеристика понять “культура”, “культурність”, “культурна діяльність”. Особливості становлення культури в контексті еволюції первісного суспільства. Протокультура та її сутнісні характеристики. Від протокультури до культури. Синкретичний характер мислення первісної людини. Феномен пізньопалеолітичного мистецтва та його розвиток на території України. «Неолітична революція» та її значення для розвитку матеріальної і духовної культури людства. Трипільська культура як визначне явище світової історії. Своєрідність трипільської культури. Землеробська культура. Трипільське поселення як «протомісто». Скіфо-сарматська культура. Особливості суспільної організації скіфів і сарматів, її вплив на розвиток матеріальної і духовної культури. Грецька колонізація Причорномор’я та Приазов’я у III - І ст. до н.е. Основні пам’ятники матеріальної культури античних міст Причорномор’я.Культура східних слов’ян. Слов’яни на теренах Європи з І тис. н.е. Перші письмові свідчення про слов’ян в іноземних джерелах. «Повість временних літ» про культуру й звичаї східних слов’ян. Розселення східних слов’ян на території України. Східнослов’янська культура: зарубинецька, черняхівська культура. Язичницькі слов’янські боги.

Культура Київської Русі (IX-ХII ст.)

Соціально-економічні та політичні передумови становлення та розвиток державності Київської Русі. Період Київської Русі - якісно новий етап у розвитку слов’янських культур. Київська Русь і Візантія. Соціокультурна обумовленість впровадження християнства. Особливості синтезу язичницьких традицій і християнства в давньоруській культурі. Значення християнізації Київської Русі для розвитку культури. Значення писемності та усної народної творчості для виникнення і розвитку давньоруської літератури. Перекладна, паломницька та оригінальна література. Заснування православних монастирів як центрів освіти, літописання, літератури, науки. Києво-печерський монастир – головний центр культури православ’я. Архітектурне монументальне, кам’яне будівництво, сакральні архітектура і живопис.Видатні правителі: Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Православне культове мистецтво. Прикладне мистецтво. Звичаї та обряди. Музика. Скомороство як феномен давньоруської культури.Взаємозв’язок і взаємовплив культури Київської Русі та культур інших народів.

Культура Галицько-Волинського князівства

(XII – перша половина XІV ст.)

Феодальна роздробленість на Русі. Розвиток культури Галицького князівства. Особливості історичного і культурного розвитку Волині і Галичини. Посилення католицького впливу. Данило Галицький як найвидатніша постать історії і культури Південно-Західної Русі першої половини ХІІІ ст. Особливості історичного і культурного розвитку Волині і Галичини. Посилення культурної своєрідності руських земель, їх орієнтація на різні етнокультурні традиції. Утвердження самоназви «Україна» в літописах. Київський літопис, Галицько-Волинський літопис. Посилення католицького впливу. Міста Галицько - Волинського князівства як осередки духовної культури, центри літописання та книгописання. Поширення освіти серед різних верств населення.Архітектура Галицько - Волинського князівства, поєднання в ній візантійсько - київської просторової композиції з елементами романського стилю.

Розвиток української культури у литовсько-польську добу

(друга половина XIV – перша половина XVІ ст.)

Культурні традиції та звичаї Київської Русі в соціально- політичному і культурному житті Литовського князівства. Давньоруська мова як важливий чинник розвитку культури Литовського князівства. Роль православної церкви в культурно- освітньому русі та державотворчому процесі. Організація освіти. Правові канони Київської Русі в законодавчих актах Литовського князівства.Руські літописи в польських та литовських хроніках. Література, архітектура, живопис періоду литовського правління. Вплив київського фрескового живопису на розпис храмів Польщі, Чехії, Готланду.Культурні взаємини з народами Сходу, їх вплив на звичаї і побут народів, що населяли українські землі.

Національно-культурне піднесення

(друга половина XVІ – перша половина XVII ст.)

Суспільно політичні та історичні умови розвитку культури у II пол. XIV - І пол. XVI ст. Формування української етнічної спільності. Перші етносоціальні ознаки української народності. Православ’я як духовна основа української народності. Православні братства -осередки громадянського суспільства. Роль православної релігії і церкви у створенні нової етнокультури. Монастирі як культурні осередки.

Вплив і поширення гуманістичних ідей західно-європейського Відродження в Україні. Зачинателі гуманістичної культури в Україні: Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш з Нового Міста, Станіслав Оріховський, Шимон Шимонович. Поширення діяльності українських гуманістів на польські землі та інші європейські країни.Острозька греко-слов’янсько-латинська школа та князь Костянтин Острозький. Братства та їх роль в історії української культури. Педагогічна, літературно-філософська, видавнича діяльність. Роль меценатів у заснуванні Львівського, Луцького, Київського братств. Києво-Могилянська колегія та київський митрополит Петро Могила. Книгодрукування. Друкарні Івана Федоровича у Львові і Острозі.

Українська культура козацько-гетьманської доби

(друга половина XVІІ – XVIIІ ст.)

Національно-визвольна війна середини XVII ст. в думах і піснях. Стан української культури в нових умовах державності. Козацькі літописи – Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, Я. Лизогуба про культуру життя та побут українського козацтва. Козацька народно-побутова культура. Освітній рух за часів козацтва. Дума як окремий жанр пісенної творчості українського народу. Усна та пісенна народна творчість доби козаччини.Освітній рух за часів козацтва. Дума як окремий жанр пісенної творчості українського народу. Усна та пісенна народна творчість доби козаччини. Києво-Могилянська академія і поширення західноєвропейських ідей гуманізму та просвітництва. Професура Києво-Могилянської академії: І. Гізель, С. Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський, Ф. Прокопович та ін. Наукова і просвітницька діяльність Феофана Прокоповича. Характерні особливості українського козацького бароко у другій половині XVII ст. Бароко в українській архітектурі, зокрема Києва та Києво - Печерської Лаври кінця XVII ст. Внесок гетьмана І.Мазепи в розвиток української культури і мистецтва.Розвиток декоративно - прикладного мистецтва. Усна народна творчість, відтворення в ній подій національно - визвольної боротьби.

Розвиток української національної культури XIX ст.

Колоніальна політика Російської та Австро-Угорської імперій, вплив соціально-політичних подій на розвиток культури. Романтизм як загальноєвропейське явище в мистецтві і культурі України. Національна модель романтизму як ідейно-філософський і художньо-естетичний феномен 20–40-х рр. ХІХ ст.. Освіта, література, музика, театр у системі національно-культурного відродження. І. Котляревський – основоположник народно-побутовоїукраїнської мови. Значення творчості Тараса Шевченка для української історії та культури. Українське національно-культурне відродження, його провідні ідеї. Характерні особливості розвитку народницького періоду. Пробудження в середовищі інтелігенції інтересу до історичного минулого свого народу, його побуту. Національно-культурне відродження західноукраїнських регіонів. «Руська трійця» та її значення. Альманах «Русалка Дністрова». Заснування української преси (газета «Зоря Галицька»). Відкриття у Львівському університеті кафедри української мови і літератури. Розвиток професійного музичного мистецтва. М.В.Лисенко. Відродження музичної культури в Галичині. Творчість М.Вербицького, А.Вахнянина, Д.Січинського та ін. Перші професійні театри. Становлення професійного на­родного театру. Творча діяльність трупи М.Кропивницького.

Українська культура на межі XIX-XX ст.

Громадсько-культурне життя в українських землях на межі ХІХ-ХХ ст. у складі двох імперій, їх спільні та відмінні риси.. Національно-культурний рух у західноукраїнських землях. Реформування греко-католицької (уніатської) церкви, її значення в утвердженні національної самосвідомості, освіти, культури в Галичині. Митрополит Андрій Шептицький, його благодійницька діяльність. Наукове товариство ім. Шевченка – НТШ у Львові. Головний друкований орган «Записки НТШ». М. Грушевський – керівник історико-філософської секції та голова НТШ. Реорганізація НТШ на зразок Академії наук, збирання фондів бібліотеки, згуртування науковців. Розвиток книгодрукування, української преси. Плеяда видатних істориків кінця ХІХ – початку ХХ ст. Оформлення Національних українознавчих шкіл: історіографії та історіософії (М. Костомаров, М. Грушевський), археології (В. Антонович), антропології (Ф. Вовк); етнології та літературознавства (М. Драгоманов, П. Петров, М. Шашкевич), мовознавства (О. Потебня, П. Житецький, А. Кримський).

Відродження української культури в роки національно-визвольних змагань

(1917-1920 рр.)

Культурний, освітній, громадський рух в Україні доби Центральної Ради. Встановлення влади гетьмана Павла Скоропадського, його особистий внесок у розвиток української культури. Освіта, наука, мистецтво в Україні періоду Гетьманату. Реформа освіти. Створення Національного архіву. Заснування Української Академії наук (УАН), Української Академіїмистецтв, Українського історичного музею. Новий етап розвитку українського театру. Українська наука у світовому контексті. Створення ВУАН.Розвиток історико-філологічних, фізико-математичних, соц­іально економічних наук. Популяризація наукових знань. До­робок істориків МТрушевського, Д.Багалія, Д.Яворницького.Наукова діяльність А.Кримського. Дослідження в галузі літе­ратурознавства, етнографії, мистецтвознавства, математики, хімії, економічної географії, статистики і етнографії, історії пра­ва, ботаніки і біології, геології. В.Вернадський (1919 -1922) пер­ший президент Академії наук.Українське книгодрукування та українська преса. Особливості основних напрямків і течій в українській художній культурі.

Українська культура у міжвоєнний період (20-30-ті рр. ХХ ст.)

Політика «українізації» 1920-х рр. Суспільно-політичне і культурне життя за радянської влади в Україні. Результати і наслідки українізації 1920-х рр. Провідники політики українізації- наркоми освіти О.Шумський. М.Скрипник (з 1927). українська інтелігенція. Участь в процесі українізації М.Грушевського. М.Вороного, М.Самійленка. Культурне піднесення, розширення сфери вживання української мови. Українізація преси, театрів, початкової, середньої і вищої освіти. Розвиток української науки. Діяльність наукових та науково-технічних товариств. Письменницькі організації "Плуг" (Сергій Пилипенко, 1922), "Ланка", "Гарт" (Василь-Еллан Блакитний, 1923). ВАПЛІТЕ (Микола Хвильовий. 1925) та ін. Ідейні лідери та художні платформи футуризм (Михайло Семенко), символізм (Павло Тичина), неокласики (Максим Рильський, Микола Зеров). М.Хвильовий, драматург М.Куліш, поети П.Тичина і М.Бажан. прозаїки П. Панч. Ю.Яновський. І.Сенченко в літературному процесі 1920-30-х рр. Особливості розвитку культури у 30-х рр. «Розстріляне відродження». Антицерковна політика радянської влади. Культурне життя у західноукраїнських землях. Культурні зв’язки з Радянською Україною.

Українська культура в роки Другої світової війни

і повоєнної відбудови (1939 – 50-ті рр. ХХ ст.)

Початок Другої світової війни.Утворення їх координаційного органу – Українського Центрального Комітету (УЦК) як єдиної суспільно-громадської установи для українців у Генеральній Губернії. УЦК, його соціально-культурна діяльність. Відкриття українських шкіл, гімназій. Культурна діяльність української інтелігенції на окупованих територіях України (Аркадій Любченко, Анатолій Гак, Тодось Осьмачка, Іван Багряний та ін.).

Культура як інструмент ідеологічної обробки народу. Культ Леніна-Сталіна, культурна політика «масовізма».

Українська культура у другій половині 50-х80-х рр. ХХ ст.

Політична культура епохи М. Хрущова. «Відлига» в культурному житті та поступове згортання демократичних завоювань наприкінці 50-х-на початку 1960-х рр., її наслідки для України. Провідна роль України в галузях науки в СРСР. Створення нових науково-дослідних установ Академії наук УРСР. Реформа освіти.

Творчість шістдесятників. Активізація наукової та мистецької діяльності інтелігенції. Нове покоління українських письменників, поетів, критиків. Формування дисидентського руху творчої інтелігенції як руху національного опору тоталітарному режимові. Український кінематограф 1960-х рр. Київська кіностудія ім. О. Довженка. Живопис, портретний живопис, графіка, скульптура в періоди застою і перебудови. Відродження суспільно-політичної думки, формування нових громадських організацій наприкінці 80-х рр. Ліквідація «білих плям» у вітчизняній історії.

Розвиток культури незалежної України

Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991). Побудова правової основи української державності. Соціально-культурна перебудова громадського, наукового і культурного життя. Закон «Про освіту», «Основи законодавства України про культуру». Розвиток української науки. Національна академія наук України (НАН України). Розвиток українського мистецтва. Відродження української кінематографії. Створення нових театральних труп і колективів, малих камерних театрів, театру одного актора. Становлення антрепризи в Україні. Новаторська діяльність українських театральних режисерів. Національна опера і балет. Класична музика. Український музичний авангард (В.Сільвестров, Л.Грабовський) Розвиток української поп- і рок-музики та інших молодіжних музичних напрямів. Рок-опери, мюзікли. Сучасні українські композитори і виконавці естрадних пісень.Культура української діаспори у світі як складова частина української культури.

Висновок

Справжніми творцями і носіями культури продовжували залишатися широкі маси суспільства — селяни, козаки, ремісники. Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві. Український народ прожив багату і бурхливу історію. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних народів і племен. Майже кожен з них зазіхав на українську землю. У таких тяжких, складних умовах доводилось віковічно захищати свою волю від ворогів, доводилось бути й поневоленим. Ця боротьба виховала у українців найяскравішу, найхарактернішу рису — волелюбність. У той же час відчутні і негативні наслідки такого характеру розвитку української національної культури. Протягом тривалого часу багато талановитих людей, які народилися і виросли в Україні, потім покидали її, зв'язували своє подальше життя і творчість з російською, польською та іншими культурами.

Список використаної літератури

  1. Висоцький О. Ю. Історія української культури : Навч. посібник /
    О. Ю. Висоцький. – Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – 130 с.

  2. Історія світової та української культури : Підручник / В. А. Гречко,
    І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К. : Літера, 2002. – 463 с.


  3. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. – К. : Либідь, 2002. – 656 с.

  4. Історія української культури / За ред. О. Павлова. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

  5. Павленко С.Ф. Джерела з історії культури України: Навч. посібник. Ч. 1. / С. Ф. Павленко, М. Г. Щербак, Ю. М Сорока, Ю. В. Булгаков. – К.: Логос, 2017. – 147 с.

  6. Культурологія : українська та зарубіжна культура. Навч. посібник / І. Зязюн, В. Семашко та ін. ; Ред. М. М. Закович. – К. : Знання, 2007. – 567 c.

  7. Українська і зарубіжна культура. Навч. посібник / Під. заг. ред.
    К. В. Заблоцької. – Донецьк : Східний видавничий дім, 2001. – 372 с.

  8. Українська культура : Історія і сучасність : Навч. посібник /
    С. О. Черепанова, В. Г. Скотний, І. В. Бичко та ін. – Львів : Світ, 1994. – 455 с.

  9. Українська культура в європейському контексті / Ю. П. Богуцький. – К. : Знання, 2007. – 680 с.

  10. Шейко В. М. Історія української культури : Навч. посібник /
    В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська. – К. : Кондор, 2011. – 264 с.


Додаток




5-томна книга Марковича: "История Малороссии".
скачати

© Усі права захищені
написати до нас