Ім'я файлу: Історія розвитку спортивної гімнастики в Україні.docx
Розширення: docx
Розмір: 101кб.
Дата: 03.10.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 101кб.
Дата: 03.10.2021
скачати
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут»
Кафедра «Фізичне виховання»
Реферат з дисципліни «Фізичне виховання»
Тема:
«ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОЇ ГІМНАСТИКИ В УКРАЇНІ»
Виконав:
ст. гр. КН- 319в
Веремчук А. А. Перевірив: викладач Денисов В. А.
Харків 2020
ЗМІСТ
1. Вступ……………………………………………………...……..…….. 3
2. Розділ 1. Зародження спортивної гімнастики в Україні.…….……...4
3. Розділ 2. Відомі українські гімнасти ..…………………………….…4
4. Висновки………………………………………………………………...9
5. Список використаних джерел………………………………………...10
Вступ:
Історія фізичної культури і спорту українців довгий час перебувала поза увагою серйозних дослідників. Сьогодні, будуючи систему фізичного виховання незалежної України ми мусимо вивчати та аналізувати минулий досвід.
Спортивна гімнастика - найвідоміший вид спорту, який одним із перших був залучений до програми ігор Олімпіад. Українські гімнасти беруть участь у найважливіших змаганнях чотириріччя вже з 1952 року і здобувають велику кількість нагород.
Незважаючи на бурхливий історико-організаційний розвиток спортивної гімнастики, сьогодні бракує відповідної наукової, науково-методичної, статистичної, довідникової літератури щодо особливостей організації, та функціонування спортивної гімнастики в Україні.
Розділ І. Зародження спортивної гімнастики в Україні.
Відлік української гімнастики почався 146 років тому, коли в Одесі, у 1861 році, було засновано Перший гімнастичний гурток. А у 1901 році, в Києві було відкрито гімнастичне товариство, найчисельніше в Україні. Загалом, за півтора сторіччя існування в Україні спортивної гімнастики представники України неодноразово ставали на п’єдестал пошани найпрестижніших світових змагань.
До громадської гілки відноситься Українська федерація гімнастики яку було створено у 1991 році. Вона сьогодні є членом Міжнародної федерації гімнастики, здійснює представництво спортсменів України у міжнародних структурах та Іграх олімпіад [6. Ст.5].
Загалом, починаючи з 1952 року, коли збірна СРСР дебютувала на Олімпіаді в Хельсінкі, і у складі збірної були представники України, термін олімпійського часу для українських атлетів нараховує 55 років! За цей період Україна подарувала світові 18 олімпійських чемпіонів зі спортивної гімнастики! Видатні українські тренери, імена яких назавжди увійшли до скарбниці національної гордості: кращий тренер України Олександр Семенович Мишаков, 9-тиразова Олімпійська чемпіонка і тренер жіночої збірної Лариса Латиніна, людина, з ім’ям якої пов’язані перемоги української гімнастики з часів Незалежності – тренер збірної України періоду 1993-2000 років Олег Васильович Остапенко.
Розділ 2. Відомі українські гімнасти.
 Тетяна Гуцу |
 Григорій Місютін |
Не було рівних нашим спортсменам у командній першості в Барселоні і серед чоловіків. З 12-ти чоловічих команд збірна СНД, у складі якої були Ігор Коробчинський, Рустам Шаріпов і Григорій Місютін здобула золоті нагороди із загальною кількістю 585,45 бали. А з 98-ми атлетів у багатоборстві наш Григорій Мілютін здобув срібну медаль. При чому, від переможця білоруса Віталія Щербо, його відділяли лише 0,1 бала. Цікава ситуація склалася у змаганнях на брусах. Одразу три спортсмени, серед яких був наш Ігор Коробчинський, набрали однакову кількість балів – 9.8 і всі троє стали бронзовими призерами Олімпіади.
Через чотири роки в Атланті вже Незалежну Україну тріумфально представила Ліля Подкопаєва – вихованка донецької школи спортивної гімнастики. В особистій першості 17-річна спортсменка на 0,15 обійшла румунку Джину Горян і стала першою українською абсолютною чемпіонкою світу! І хоча жіноча збірна України у складі Лілії Подкопаєвої, Оксани Книжник, Ганни Миргородської, Олени Шапарної, Любові Шеремет, Ольги Тесленко і Світлани Залєпукіної стала 5-ю в командній першості, все одно, це була вагома заявка українських гімнасток на свої позиції в цьому виді спорту.Чоловіча збірна в Атланті змогла пробитися до трійки лідерів і здобути команді бронзові нагороди, які стали першими медалями Незалежної України на Олімпійських іграх. Призерами Атланти-96 стали Юрій Єрмаков, Олег Косяк, Ігор Коробчинський, Георгій Місютін, Олександр Світличний, Володимир Шаменко і Рустам Шаріпов.
А в Олімпійському Сіднеї-2000 українська збірна стала вже срібним призером завдяки командним зусиллям Олександра Береша, Валерія Гончарова, Руслана Мезенцева, Олександра Світличного і Романа Зозулі.
Загалом, починаючи з 1952 року, коли збірна СРСР дебютувала на Олімпіаді в Хельсінкі, і у складі збірної були представники України, термін олімпійського часу для українських атлетів нараховує 55 років! За цей період Україна подарувала світові 18 олімпійських чемпіонів зі спортивної гімнастики! Видатні українські тренери, імена яких назавжди увійшли до скарбниці національної гордості: кращий тренер України Олександр Семенович Мишаков, 9-тиразова Олімпійська чемпіонка і тренер жіночої збірної Лариса Латиніна, людина, з ім’ям якої пов’язані перемоги української гімнастики з часів Незалежності – тренер збірної України періоду 1993-2000 років Олег Васильович Остапенко.
Безсонова Ганна Володимирівна (*29 липня 1984, Київ) — українська гімнастка, абсолютна чемпіонка світу з художньої гімнастики 2007 року, дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор 2004 і 2008 років.
Лі́лія Олекса́ндрівна Подкопа́єва (нар. 15 серпня 1978, Донецьк) — українська спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту України (1994). Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабає), Європи (1996, Великобританія, Бірмінгем)
Володарка Кубка Європи (1995).
У 1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості, перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді.
Виступала за товариство «Динамо»
Володарка 45 золотих, 21 срібної та 14 бронзових медалей.
Організатор турніру «Золота лілія».
Висновок:
Проаналізувавши дані з історії, дослідивши шлях становлення української гімнастики як олімпійського виду спорту можна побачити всю красу цієї дисципліни.
Швидкими темпами гімнастика розвивається на прикінці XIX на початку XX столітт, у цей час зʼявляються нові види спортивної гімнастики. Та найвищого розвитку гімнастика набула у другій половині ХХ - початку ХХІ століть. У цей час гімнастика отримала міліони прихильників у всьому світі. Важливу роль у розвитку гімнастики зіграли міжнародні організації гімнастики, на плечі яких покладено організація міжнародних змагань, контроль за підготовкою національних збірних до олімпіад.
Тернистим був шлях і українських спортсменів на шляху до всесвітнього визнання та успіху здобутого на Олімпійських іграх. Україна займає не останнє місце на світовій арені спортивного життя, українські спортсмени досягають досить високих показників. На сьогоднішній день український спорт та його розвиток поставлений на досить високий рівень і йому приділяється значна кількість уваги. Завдяки цьому гімнасти які представляють нашу країну на весь світ показують її престиж.
Подальшим завданням спортивної гімнастики є підвищення її ролі в системі фізичного виховання, охоплення систематичними заняттями різними видами гімнастики широких мас населення та підготовка висококваліфікованих спортсменів, здатних захищати спортивну честь своїх країн на міжнародних змаганнях.
Список джерел:
1. Верзилина И. Организационно-педагогические аспекты управления в системе сияг.-лътурного движения Украины в новых соиыалъно-економических условиях// К.. 2000. Лбе.
2. Герцик М.С.. Вацеба ОМ.. Вступ до галузі «фізичне виховання і спорт»: У 'ручник.-Харків: «ОВС», 2005. - 260с.
3. Гузарь В.М.. Керівництво фізичною культурою и спортом посадовими особами.- Харків. 2000. - 38с.
4. Жданова О М. Управління фізичною культурою. Львів.: 1996.-127с.
5. Жмарьов Н.В. Управление диятельностю спортивной организации.-К.: Здоров'я. .'989-і 68с.
6. Історико-політичні та організаційні аспекти формування і розвитку національних олімпійських структур в Україні та країнах Європи // Львівський Державний .'-.ститут Фізичної культури. - Львів 2004. - 173с.: табл.. іл.
7.Организация физической культуры в СССР под об.рео. И.И.Никифорова и 3 С.Польманського. М. :Фчс. 1961. - 263с.
8. Платонов В.Н.. Гуськов С.Н.. Учебник [в 2 kh.J.-K.: Олимпийская литература. 1994,- 496с.
9. Положення про Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорт у. 1994.• 29 січня 10. Статути національних федерацій України з 6 с. Затверджені у 199 і-2000рр.