школа №225 м. Києва
РЕФЕРАТ
з інформатики
на тему: Історія розвитку комп’ютерної техніки
Підготувала
Учениця 10-Б класа
Прядко А.Я.
ЗМІСТ
1. Етапи розвитку інформаційних технологій.
2. Домеханічна епоха
3. Механічна епоха.
4. Електромеханічна та електрична епохи
5. Покоління ЕОМ
6. Історія розвитку обчислювальної техніки в Україні
ЛІТЕРАТУРА
Етапи розвитку інформаційних технологій.
В історії людства відбулося кілька інформаційних революцій, які були пов’язані з докорін-ною зміною інформаційних технологій. Ці революції зумовили певні етапи розвитку інформацій-них технологій (табл. 1).
| Номер этапу | Назва етапу | Часовий інтервал | Засоби опрацювання даних |
| 1 | Домеханічна епоха | Стародавні часи – середина ХV ст. | Мозок і пальці людини, ручні обчислювальні прилади. |
| 2 | Механічна епоха | Середина ХV ст. – середина ХІХ ст. | Механічні обчислювальні прилади |
| 3 | Електромеханічна епоха | Середина ХІХ ст.- 40-і роки ХХ ст. | Електромеханічні обчислювальні прилади. |
| 4 | Електромеханічна епоха | 40-і роки ХХ ст. – наш час | Електронні калькулятори, комп’ютери. |
Домеханічна епоха
За всіх часів люди відчували потребу в обчисленнях. Найдавніші засоби для обчислень: пальці людини та різноманітні підручні засоби.
V ст. до н. е. – Стародавня Греція. Абак. Абак – це дошка з заглибленнями, в які клались ка-мінці. В Україні та Росії нащадки абаків з’явилися в XVI ст. Їх називали рахівницями (рис. 1).
1614 p. – Джон Непер (Шотландія). Введення в практику логарифмів.
1630 р. – Едмонд Гантер (Англія). Винахід логарифмічної лінійки. З її допомогою можна було полегшити множення і ділення чисел та виконати деякі інші розрахунки.
Механічна епоха.
1642 р. – Блез Паскаль (Франція). Машина «Паскаліна». Вона була першим механічним обчислювальним пристроєм. Машина Паскаля (рис. 2) являла собою ящик з численними шесте-ренками і могла виконувати додавання. Інші операції вона виконувала з великими труднощами.
Рис. 1. Російська рахівниця
Рис. 2. Машина «Паскаліна» (1642 р.)
1673 р. – Вільгельм Лейбніц (Німеччина). Перший механічний калькулятор (арифмометр). Він легко виконував всі чотири арифметичні дії (рис. 3).
1804 р. – Марі Жаккар (Франція). Використання перфокарт для керування роботою ткаць-ких верстатів. Перфокарта – аркуш картону з пробитими в ньому отворами, через які протягува-лись нитки в різних комбінаціях відповідно заданого візерунку.
1822 р. – Чарльз Беббідж (Англія). Пробна модель різницевої машини, яка здатна обчислю-вати і друкувати великі математичпі таблиці (рис. 4).
1834 р. – Чарльз Беббідж. Проект аналітичної машини. Це прообраз сучасного комп’ютера. Аналітичиа машина Бєббіджа повинна була вести обчислення відповідно інструкцій, заданих оператором. Вона повинна була мати такі механічні компоненти, як «млин» і «склад» (прообраз процесора і пам’яті). Інструкції в аналітичну машину повинні були вводитися за допомогою перфокарт
Велику допомогу Беббіджу надала його учениця Ада Августа Лавлейс – дочка відомого анг-лійського поета Байрона. Леді Лавлейс вважається першою в історії програмісткою. Вона заклала основи теоретичного програмування, написавши перший підручник з цього предмета.
На честь Ади Лавлейс названо одну із сучасних мов програмування Ada.
Електромеханічна та електрична епохи
Аналітичну машину Бєббіджа так і не вдалося побудувати в зв’язку з низьким розвитком техніки.На основі механічних технологій неможливо було побудувати складні обчислювальні при-строї. Тому до кінця ХІХ ст. пристрої для обчислень були в основному ручними або механічними.
1854 р. – Джордж Буль (Англія). Створення спеціальної алгебри, яка могла працювати з різними об’єктами в двійковій системі числення (булева алгебра).
1890 р. – Герман Холлеріт (США). Статистичний табулятор (рис. 5). В ньому інформа-ція, нанесена на перфокарти, розшифровувалась електричним струмом. Табулятор був призначе-ний для опрацювання даних перепису населення і мав величезний успіх.
1896 р. – заснування Холлерітом фірми з випуску табуляторів.
1924 р. – реорганізація фірми Холлеріта в IBM Corporation (IBM – International Business Machines Corporation).
Рис. 3. Табулятор Холлеріта (1890 р.)
Після завершення цього проекту Моучлі та Еккерт відразу розпочали роботу над новим комп’ютером на замовлення військового відомства США – EDVAC (англ. Electronic Discrete Variable Automatic Computer – електронний дискретно змінний автоматичний обчислювач). До розробки був залучений відомий американський математик Джон фон Нейман.
Нейман сформулював основні принципи побудови універсальної обчислювальної машини, які стали відомі всьому світові як «принципи фон Неймана».
Покоління ЕОМ
EDVAC і EDSAC завершили перехід обчислювальних машин від пристроїв на основі елект-ричних реле до пристроїв на основі електронних ламп. У подальшому електронні обчислювальні машини у своєму розвитку пройшли кілька етапів, які дістали назву покоління ЕОМ.
Перехід від одного покоління до іншого характеризується якісною зміною значень основ-них властивостей ЕОМ, до яких відносять елементну базу, програмне забезпечення, швидкодію та інше.
В останні роки комп’ютерний світ розвивається шляхом удосконалення апаратної і про-грамної складової комп’ютерів. Широке розповсюдження отримали персональні комп’ютери та мобільні персональні комп’ютери.
Передбачається, що обчислювальні машини п’ятого покоління будуть легко керованими. Користувач зможе голосом подавати команди машині.
6. Історія розвитку обчислювальної техніки в Україні
У 1951 р. в Києві під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва було введено в дію універсальну ЕОМ з програмою, яка зберігалась в пам’яті, – малу електронно-обчислювальну машину – МЭСМ (рос. Малая Электронная Счётная Машина). Це була перша ЕОМ у континен-тальній Європі. Вона мала швидкодію близько 180 000 операцій за секунду.
Перші програми для цієї ЕОМ були написані Катериною Логвинівною Ющенко.
Ще через два роки вже в Москві Лебедєв розробляє БЭСМ – велику електронно-обчислю-вальну машину (рос. Большая Электронная Счётная Машина), найпотужнішу на той час у конти-нентальній Європі.
У Києві розробку обчислювальних машин було продовжено в Інституті кібернетики, який очолив видатний учений В.М. Глушков.
Під його керівництвом були здійснені такі розробки:
1959 р. – ЕОМ Киев;
1961 р. – серія універсальних ЕОМ Днепр;
1963 р. – ЕОМ для інженерних розрахунків Промінь, серії ЕОМ для інженерних розрахунків МИР та цілий ряд ЕОМ для військових цілей.
За визначні досягнення в розвитку інформатики в 1996 р. Міжнародна комп’ютерна грома-да (IEEE Computer Society) нагородила В.М. Глушкова медаллю «Піонер комп’ютерної техніки».
Література
1. Основи комп’ютерної техніки: Компоненти, системи, мережі: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./ С.О. Кравчук, В.О. Шонін. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»: Видавництво «Каравела», 2005. – 344 с.
2. Інформатика: 9 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько; за заг. ред. М.З. Згуровського.– К.: Генеза, 2009. – 296 с.