Ішемічна хвороба серцяішемічна хвороба серця (іхс)

ІШЕМІЧНА
ХВОРОБА СЕРЦЯ
Ішемічна хвороба
серця (ІХС) – групове
означення
патологічних явищ
(група захворювань),
зумовлених
абсолютною або
відносною
недостатністю
кровопостачання
серця

Щонайважливішу роль в патогенезі ІХС
відіграють:

постійно локалізовані (вогнищеві, «фіксовані»)
атеросклеротичні бляшки в епікардіальних
стовбурах коронарної системи серця;

тромбоз, спричинений руйнуванням або
тріщинами атеросклеротичних бляшок;

агрегація тромбоцитів;

стійкий спазм коронарних артерій.
ІХС
– серцева форма атеросклерозу і
гіпертонічної хвороби, що патоморфологічно
проявляється ішемічною дистрофією міокарда,
інфарктом міокарда, кардіосклерозом

Стенокардія
– клініко-морфологічне поняття; форма ІХС, яка характеризується нападами ангінозного
(давлячого, стискаючого), рідше – колючого болю за грудиною або ж у передній області грудної
клітки. Такий біль спричинений тимчасовою (десь від 15 секунд до 15 хвилин) ішемією міокарда та
може швидко зменшуватись при розвитку некрозу, тобто інфаркту міокарда
Розрізняють три форми стенокардії, які частково
«нашаровуються» одна на одну:
1.
стабільну (типову);
2.
стенокардію Принцметала;
3.
нестабільну (швидко наростаючу)

Інфаркт міокарда
– ішемічний
некроз серцевого м’яза. Серед
інших різновидів ІХС він є
провідним і у 30-35% випадків
закінчується смертю.
До того ж, у половині
випадків смерть настає впродовж
години від початку серцевого
нападу


первинний (гострий), який триває
приблизно 8 тижнів з моменту
приступу ішемії

повторний (через 8 тижнів після
первинного)

рецидивуючий (розвивається
впродовж 8 тижнів існування
первинного)

а) у різних відділах серця
Верхівка, передня і бічна стінки лівого шлуночка серця та передні
відділи міжшлуночкової перегородки (найчастіше);
Задня стінка лівого шлуночка серця та задні відділи міжшлуночкової перегородки
(рідше);
Правий шлуночок і, особливо, передсердя
(дуже рідко)
б) у різних відділах серцевого м’яза
Субендокардіальний;
Субепікардіальний;
Інтрамуральний
(при локалізації
в середній частині серцевого м’яза);
Трансмуральний (при некрозі всієї товщі
серцевого м’яза)

Уражені судини
Частота уражень
Локалізація інфарктів
Передня міжшлуночкова
(низхідна) гілка лівої коронарної артерії
40-50%
Передня стінка лівого шлуночка біля верхівки серця, а також передні
2/3
міжшлуночкової
перегородки
Права коронарна артерія
30-40%
Задньо-нижня частина стінки лівого шлуночка або задня третина міжшлуночкової
перегородки, зрідка –
задня стінка правого шлуночка
Огинаюча гілка лівої коронарної артерії
10-20%
Бокова стінка лівого шлуночка
ЧАСТОТА РОЗПОДІЛЕННЯ АНАТОМІЧНО ВІДПОВІДНИХ УРАЖЕНЬ МІОКАРДА

Ішемія міокарда
(3 години ішемії):
вакуолізація і
набухання
мітохондрій (
М
) з
просвітленням їх
матриксу і
деструкцією
крист.
Розширення
канальців
саркоплазматич-
ного ретикулума
(
СР
).
Мф
–
міофібрили
Електронограма

Інфаркт 3 – 4 доби
Інфаркт 1- 2 тижня
Трансмуральний інфаркт міокарда з
розривом міокарда та розвитком
гемоперикарду

Наслідки
Хронічна ішемічна хвороба серця. Протягом
першого року життя
після інфаркту міокарда гине
близько
35%
хворих, а кожного наступного року
додається ще по
3-4%.
Через ураження коронарної
системи серця, яке триває, можливе виникнення
рецидивуючих
і
повторних
інфарктів міокарда
Ускладнення
Кардіогенний шок, фібриляція шлуночків,
асистолія, гостра серцева недостатність,
міомаляція (розплавлення некротизованого
міокарда), гостра аневризма і розрив серця з
розвитком гемоперикарду/тампонади,
пристінковий тромбоз, перикардит

Причини смерті
Вони пов’язані як і з самим інфарктом
міокарда, так і з його ускладненнями:

в
ранній період
: фібриляція шлуночків,
асистолія, кардіогенний шок, гостра серцева
недостатність;

у
більш пізній період
: розрив серця (стінки
шлуночка, міжшлуночкової перегородки,
сосочкових м’язів – переважно мітрального
клапана), розрив гострої аневризми серця;
тромбоемболії (наприклад, судин головного
мозку), джерелом яких є тромби на ендокарді у
ділянці інфаркту

ХРОНІЧНА ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ
Хронічна ішемічна хвороба серця (ХІХС) –
недуга переважно людей старших вікових груп, які
страждають на серцеву недостатність різних
ступенів важкості
До поняття ХІХС входять:
а) постінфарктний кардіосклероз (наявність
післяінфарктного рубця);
б) хронічна аневризма серця;
в) дрібновогнищева дифузна атрофія
кардіоміоцитів й інтерстиційний фіброз
міокарда при недостатності кровопостачання із-
за оклюзії коронарних артерій (раніше цей стан
визначався як атеросклеротичний дифузний та
дрібновогнищевий кардіосклероз)

Хронічна аневризма серця
Дрібновогнищева дифузна атрофія
кардіоміоцитів й інтерстиціальний
фіброз міокарда

– гострі порушення мозкового
кровообігу; переважно
церебральні прояви
атеросклерозу і гіпертонічної
хвороби,
рідше – симптоматичних
гіпертензій

БЕЗПОСЕРЕДНІ ПРИЧИНИ ГОСТРИХ
ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ:

спазм

тромбоз

тромбоемболія

порушення цілісності
церебральних
і
прецеребральних
(сонних,
хребцевих) артерій

ГОСТРІ
ПОРУШЕННЯ
МОЗКОВОГО
КРОВООБІГУ:

ішемія

інсульт

геморагічний
(гематома,
геморагічне
просякання
речовини
мозку,
субарахноїдальний крововилив)

ішемічний
–
інфаркт
(ішемічний,
геморагічний, змішаний)

Судинні розлади
Зміни в тканинах головного
мозку

спазм артеріол

плазматичне
просякання
стінок артеріол

периваскулярний набряк

поодинокі дрібні геморагії

перицелюлярний
набряк
(вогнищевий)

дистрофічні зміни окремих
груп клітин
ПАТОМОРФОЛОГІЯ ТРАНЗИТОРНОЇ ІШЕМІЇ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Ішемічний інфаркт головного мозку (вогнища сірого розм'якшення
різної величини і в різних відділах головного мозку)