1   2   3   4   5
Ім'я файлу: B_IE_Webinar_booklet_2_Ukr_v207.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1722кб.
Дата: 23.03.2023
скачати


Супровідний технічний буклет
Вебінар 2
Визначення та класифікація
інвалідності

© Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ), 2014 р.
Про автора:
професор Джудіт Голленвеґер (Judith
Hollenweger) – керівник пріоритетного напряму «Інклюзивна освіта» в Цюріхському педагогічному університеті. Вона представляє Швейцарію в Раді представників Європейського агентства з питань інклюзивної освіти та освіти для людей з особливими потребами. Професор Голленвеґер також є членом
Консультаційної групи щодо функціонування та обмеження життєдіяльності у Всесвітній організації охорони здоров’я – міжнародної експертної групи, відповідальної за перегляд та оновлення Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Крім того, вона є членом керівного комітету Дослідницького підрозділу МКФ.
Відтворення будь-якої частини цієї публікації без дозволу заборонено. Освітні чи неприбуткові організації можуть отримати такий дозвіл безкоштовно, усім іншим дозвіл надається за невеликий внесок.
Координатор: Пола Фредеріка Гант
Редактор: Стівен Бойл
Макет: Камілла Туве Етнан
Контактна інформація: Division of Communication, UNICEF,
Адреса: Permissions, 3 United Nations Plaza, New York, NY 10017, USA,
Teл.: 1-212-326-7434;
Eл. пошта: nyhqdoc.permit@unicef.org
Велика подяка організації Australian Aid за дієву підтримку
ЮНІСЕФ та його партнерів, відданих справі забезпечення прав дітей та людей з особливими потребами. Організація
Партнерство заради прав, освіти та захисту (REAP) сприяє реалізації мандата ЮНІСЕФ на захист прав усіх дітей та розширення можливостей для досягнення та втілення їхнього повного потенціалу.

Яку користь може мати цей буклет для Вас
4
Акроніми та абревіатури
6
I. Що таке інвалідність?
7
Інвалідність в контексті прав людини ............................................................................... 7
Проблема традиційної термінології інвалідності ............................................................ 9
Новий підхід до концептуалізації інвалідності .............................................................. 10
II. Знайомство з МКФ та МКФ-ДП
12
Філософія та історія питання ............................................................................................ 12
Структура МКФ .................................................................................................................. 15
Опис функціонування за допомогою МКФ .................................................................... 17
Застосування МКФ ............................................................................................................ 19
III. Визначення інвалідності у контексті інклюзивної освіти
21
Розуміння інвалідності ..................................................................................................... 21
Акцент на участі .............................................................................................................. 22
Акцент на середовищі ...................................................................................................... 24
IV. Використання МКФ в інклюзивній освіті
27
Виявлення .......................................................................................................................... 27
Оцінка для освітніх потреб ............................................................................................... 29
Планування та оцінювання викладання та втручань ..................................................... 30
V. Підсумки
33
Глосарій
34
Додаткові ресурси та бібліографія
35
Посилання
37
Визначення та класифікація інвалідності
Матеріали вебінару
3
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Яку користь може мати цей буклет для Вас
Мета цієї публікації та супутнього їй вебінару – допомогти співробітникам ЮНІСЕФ та нашим партнерам ближче познайомитися з
Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень
життєдіяльності та здоров'я (МКФ), розробленою Всесвітньою організацією охорони здоров'я
(ВООЗ), та зрозуміти, як вона резонує з місією ЮНІСЕФ. МКФ – це стандартна, універсальна мова та концептуальна база для розуміння та опису інвалідності. Вона об'єднує різні моделі
інвалідності та розглядає її як опис обставин, в яких опинилася людина, а не як постійну ознаку людини.
У цьому буклеті Ви дізнаєтесь про таке:

Навіщо Вам треба знати про МКФ.

Як використовувати МКФ для концептуалізації інвалідності.

Яким чином МКФ пов’язана з
інклюзивною освітою.

Як можна використовувати МКФ для підтримки участі всіх дітей.
Детальніше про програми інклюзивної освіти можна дізнатися в інших буклетах, що увійшли до цієї серії:
1.
Контекстуалізація інклюзивної освіти в контексті місії ЮНІСЕФ
2.
Визначення та класифікація інвалідності (ця публікація)
3.
Законодавство та політика у галузі інклюзивної освіти
4.
Збір даних щодо дитячої інвалідності
5.
Картування дітей з інвалідністю, які не відвідують школу
6.
EMIS (Система управління та освітньої інформації) та діти з інвалідністю
7.
Партнерство, адвокація та комунікація задля соціальних змін
8.
Фінансування інклюзивної освіти
9.
Інклюзивність оствітніх програм
10.
Доступ до школи та навчального середовища I – фізичний, інформаційний та комунікаційний аспекти
11.
Доступ до школи та навчального середовища II – універсальний дизайн для навчання
12.
Вчителі, інклюзивне та зорієнтоване на потреби дитини викладання і педагогіка
13.
Батьки, сім’я та залучення громади
14.
Планування, моніторинг та оцінка
Як користуватись цим буклетом
У цій публікації Ви знайдете текстові вікна, що коротко підсумовують ключові тези кожного розділу, пропонують практичні приклади (кейси) та рекомендують матеріали для самостійного вивчення. Ключові слова у тексті виділені жирним шрифтом та винесені у глосарій наприкінці публікації.
4
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Якщо у будь-який час Ви хочете повернутися до початку цього буклету, просто натисніть на
речення «Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет» угорі сторінки, і Вас буде скеровано до
змісту видання.
Щоб отримати доступ до супутнього вебінару, проскануйте QR-код.
5
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Акроніми та абревіатури
СДУГ
Синдром дефіциту уваги та гіперактивності
КПОІ
Конвенція про права осіб з інвалідністю
МКХ
Міжнародна класифікація хвороб
МКФ
Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я
МКМВ
Міжнародна класифікація медичних втручань
ООН
Організація Об’єднаних Націй
ЮНІСЕФ
Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй
ВООЗ
Всесвітня організація охорони здоров’я
6
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

I. Що таке інвалідність?
Інвалідність в контексті прав людини
Права дітей з інвалідністю були закріплені у
Конвенції про права осіб з інвалідністю (КПОІ), ухваленій в 2006 році. Ратифікація КПОІ передбачає дві складові – негайне зобов'язання забезпечувати особисті права кожної дитини з інвалідністю та курс на поступові системні зміни з метою реалізації цих прав. Відтак, постають два питання: кого слід відносити до категорії дітей з інвалідністю (а значить вважати суб’єктами прав відповідно до КПОІ), та як вимірювати якісний вплив системних змін на життя дітей з інвалідністю? Відповідь на обидва потребує попереднього з’ясування більш фундаментального питання – що таке інвалідність? Конвенція визначає осіб з інвалідністю як «осіб зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, таких, що в поєднанні з різними бар'єрами/перешкодами можуть завадити їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими» (Стаття 1).
Ключові тези

Розуміння оточуючих бар'єрів, що перешкоджають участі, є передумовою впрова-
дження інклюзивної освіти. Поняття обмеження участі має бути частиною визна-
чення чи класифікації інвалідності.

Традиційні категорії інвалідності відображають
медичну модель та акцентують
на тому, що вчитель не може змінити. Для підтримки інклюзивної освіти потріб-
на нова концептуальна модель інвалідності.

МКФ, що розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров'я, виходить за межі
медичних та соціальних моделей та пропонує значно глибший контекст розуміння
інвалідності.
Вправа
Анні, Сарі та Пабло поставлено діагноз синдром Дауна. Пабло, який народився у 1974 році, сьогодні є відомим іспанським актором та викладачем. Семирічна Анна перші три роки свого життя провела в українському дитячому будинку, доки її не удочерила американська родина. Вона відвідує місцеву школу і навчається разом з друзями. Сарі лише три місяці.
Вона народилася з фетальним алкогольним синдромом. Мати відмовилась від неї відразу після народження, а решта родичів не бажають піклуватися про неї.
З огляду на визначення КПОІ, дайте відповідь на питання: чи мають Анна, Сара і Пабло
однакові форми інвалідності?
7
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Стаття 24 КПОІ розглядає інклюзивну освіту як засіб забезпечення поваги до людської різноманітності та найповнішого розвитку талантів, творчого потенціалу та вмінь дітей з інвалідністю. Вона вимагає від держав-учасниць забезпечення розумного пристосування та належної підтримки в межах системи загальної освіти. Усі держави-підписанти повинні належним чином контролювати та відстежувати прогрес на шляху до повної реалізації Конвенції. Для цього держави повинні запровадити механізми, необхідні для сприяння, захисту та моніторингу виконання Конвенції.
Інклюзивна освіта – це процес покращення якості навчання та ступеню залучення всіх учнів. Таке навчання означає мати доступ, брати участь і досягати вагомих результатів. Термін «інклюзивний» наголошує на необхідності особливої уваги до дітей, які є уразливими до виключення, і чиї права на освіту часто порушуються. Детальніше про це йдеться у Буклеті №3 цієї серії.
Обмеження участі дітей з інвалідністю тривалий час розглядалися як прямі наслідки розладів та порушень. Традиційна термінологія інвалідності відображає цей медичний підхід, «націлюючись» на особу та нехтуючи оточенням як важливою складовою інвалідності. Ця термінологія зосереджена на медичних причинах і не бачить соціальної динаміки, тому в контексті прав людини вона породжує дуже тривожне явище, а саме – зводить людину до однієї категорії, маскуючи складність досвіду життя з інвалідністю. Традиційне «медичне» розуміння інвалідності, що передбачає надмірний фокус на особі, не реагує на зміни ступеню участі та не здатне враховувати вплив навколишнього оточення. Ці питання детально розглядаються в Буклеті №1 цієї серії.
Діти з інвалідністю частіше опиняються в несприятливих, некомфортних середовищах, що поглиблюють їх уразливість та обмежують можливості для навчання та змістовної участі.
Така динаміка має руйнівний ефект, а отже погіршує досвід
інвалідності. Відхід від цього хибного шляху передбачає таке розуміння інвалідності, яке дозволяє відстежувати взаємозв'язок між особливостями людини та її оточенням.
Вправа
Підхід на засадах прав людини підкреслює важливість сприятливого середовища для забезпечення участі.
Подумайте про сприятливі та несприятливі чинники середовища, які могли впливати на
життя Анни, Сари і Пабло.
8
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Зрозуміло, що потрібен новий підхід до розуміння інвалідності, що виходитиме за межі опису порушень. Інклюзивна освіта полягає у створенні сприятливих умов та зміцненні спроможності дітей брати повноцінну участь у житті суспільства. Для цього інвалідність необхідно розуміти як поняття, що описує не лише людей, а й життєві ситуації. Така нова концептуалізація має бути чутливою як до змін у середовищі, так і до змін міри участі. Універсальний дизайн для навчання – це важлива основа для створення гнучких та адаптивних навчальних середовищ. Але для повного виконання Статті 24
КПОІ та реалізації ефективних індивідуальних заходів підтримки усе ще потрібно зрозуміти вплив сенсорних, інтелектуальних або фізичних порушень на навчання та повноцінну участь.
Проблема традиційної термінології інвалідності
Інвалідність у традиційній термінології розуміють як проблему конкретної особи. Щоб описати цю проблему, вихоплюють кілька характеристик, згруповують їх та позначають певним терміном.
Основна увага при цьому приділяється причинам та характеристикам, тобто етіології й патології захворювань чи розладів. Наприклад, синдром Дауна – це генетичний розлад, пов’язаний із набором психічних та фізичних симптомів різного ступеню складності. Але знання про наявність цього захворювання в Анни, Сари та Пабло не дає нам жодного уявлення про їхні життєві обставини, так само, як і знання про існування в них певних інтелектуальних розладів не допоможе нам зрозуміти специфіку досвіду життя з інвалідністю для кожного з них. І найголовніше те, що знання про певне порушення та пов’язані з ним обмеження нічого не кажуть нам про здібності й таланти людини.
Категорійні концепції інвалідності відображають медичний підхід. При цьому чинники середовища розглядаються не як проблема, а радше як детермінанти, що пояснюють її виникнення, чи фактори ризику її ускладнення. У випадку Сари комплексна соціальна динаміка спрощена до таких термінів як
«алкоголізм» і розглядається суто як причина порушення чи розладу. Хоча медичний підхід врешті- решт було визнано однобоким та неприйнятним, з точки зору прав людини, категорійні підходи до опису інвалідності усе ще превалюють. Більшість людей не ставлять під сумнів постулати, що лежать в основі цих термінів, та надмірне спрощення складних проблем, які вони відображають.
Традиційна термінологія приховує динаміку та складності, виявляти які покликаний підхід на засадах прав людини. Наприклад, «розлади навчання», насправді, є проблемою участі, яка не відповідає
«стандартам», а радше звичним очікуванням вчителя чи школи. Термін «розумова відсталість» означає відставання когнітивного розвитку, але замовчує факт збережених когнітивних можливостей.
Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) описує обмеження, пов’язані з певними видами діяльності, таких як сидіння на стільці протягом кількох годин. Зазвичай, дуже мало уваги надається тому факту, що використання цих термінів автоматично приписує проблему особі. Застосування
в такий спосіб ярликів до людей за труднощі, що виникають у певних життєвих ситуаціях,
суперечить принципам створення інклюзивності в освіті.
Одним з важливих аргументів проти використання традиційної категорійної термінології інвалідності для опису специфіки обставин кожної дитини є те, що, приписуючи ярлики, замовчуються бар'єри,
якими оточена дитина. Незважаючи на однаковий діагноз, описані вище троє осіб із синдромом
Дауна, ймовірно, живуть у дуже різних обставинах і стикаються у своєму житті з абсолютно різними проблеми. При цьому деякі з цих проблем не мають нічого спільного з порушеннями, хоча безперечно загострюють проблему. Факт народження в турботливій родині (на противагу життю в притулку з моменту появи на світ) матиме більший вплив на розвиток дитини, ніж наявність (або відсутність) у неї синдрому Дауна.
Інклюзивна освіта покликана створювати сприятливе середовище. Тому опис інвалідності (обмежень життєдіяльності) повинен містити інформацію про те, як це можна зробити.
9
Вебінар 2 – Супровідний технічний буклет

Іншим аргументом проти категорійної концептуалізації інвалідності є те, що вона представляє
характеристики як закріплені та незмінні. Зрозуміло, що такі ярлики обеззброюють вчителів, не залишаючи жодних важелів професійного впливу. Вчителям потрібна інформація про сильні сторони, таланти й найважливіше – про фактичний досвід, успіхи та труднощі дитини в навчальній та соціальній складових освітнього процесу. Троє наших героїв із синдромом Дауна дуже відрізнятимуться один від одного у здатності взаємодіяти з іншими, навчатися та адаптуватися до конкретних вимог класного середовища. Знання про існування інтелектуальних розладів не допоможе зрозуміти їхні здібності, таланти та прагнення. Відмінності, що реально впливають на навчання, залишаються прихованими, і тому їх часто неправильно розуміють.
Інклюзивна освіта покликана забезпечити навчання та участь.
Тому вчителі повинні знати, як порушення впливають на участь, і що потрібно зробити для мінімізації цього впливу.
Отже, можна зробити висновок, що традиційна термінологія сама по собі є потужним
бар’єром до впровадження інклюзивної освіти. Вона сприяє упередженням та дискримінації
і зосереджується на фіксованих характеристиках, ігноруючи те, що можуть зробити вчителі.
Замість обґрунтування їхніх дій, вона породжує серед вчителів безпорадність і посилює почуття залежності від спеціалістів у навчанні цих дітей. Категорії інвалідності нехтують впливом середовища, зокрема соціальних процесів, що й спричинює зарахування дітей до цієї категорії.
Новий підхід до концептуалізації інвалідності
На проблему навішування на дітей ярликів «інвалідності» та використання для цього медичної моделі звернули увагу кілька десятиліть тому. Пошуками нових підходів до визначення інвалідності почали займатися ще з 1970-х років. Відтоді використання соціальної моделі дозволило розробити нові парадигми трактування інвалідності. Проте здебільшого вони описували виникнення та динаміку
«інвалідності» як абстрактної концепції, а не переймались питанням опису фактичних «обмежень життєдіяльності», з якими живуть люди. Тим часом, інвалідність частіше розглядалася крізь призму дискримінації та бідності, людського багатоманіття, позбавлення доступу та прав людини.

  1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас