Ім'я файлу: Гончарик В. Тези.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 11.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
Ароматизатори.docx
Жанрологія_як_частина_теорії_журналістики.docx
1-7 кардіологія.docx
34-66 ОПР.docx
МВДЕЦ1.docx
Антарктида.docx
Творча робота - дитячий день народження.pdf
Керівництво користувача .docx
normal_5c48b03dc5c70 (1).docx
topref.ru-199699.docx
патфізіологія.pdf

Гончарик В. В.

Науковий керівник: доктор філософії у галузі гуманітарних наук, доцент Гурдуз А.І.

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА РОЛЬ МІФОЛОГІЇ В ТВОРЧОСТІ Г. Л. ОЛДІ

Інтертекстуальність - один з найулюбленіших прийомів Г.Л. Олді. Їх читач - людина, що володіє великим запасом знань про міфи народів світу, про сюжети і героїв фольклору і світової літератури, про світову історію.

У свідомості багатьох читачів ім'я Генрі Лайона Олді міцно пов'язано з міфологією. У його романах оживають герої Давньої Греції, Стародавньої Індії, Китаю, Японії. Міфологічні відсилання можна зустріти практично у всіх творах Олді, від ранніх оповідань, що тяжіють до наукової фантастики, до романів 2000-х років, на перший погляд прямо пов’язаних з міфологією.

Уже сама назва циклу оповідань Г.Л. Олді «Герой вашого часу» (1991) акцентує увагу читача на те, що весь наступний текст буде багатий інтертекстуальними зв'язками.  В   оповіданнях зустрічаються відсилання як до російської, так і до зарубіжної класичної літератури, фольклору, міфології, Біблії, буддійських притч. Зупинимося на трьох оповіданнях циклу, найбільш насичених алюзіями саме на міфологію, - це «Міфург», «Синдром Касандри» і «Страшні сни Павла Лаврентійовича».

В оповіданні «Синдром Касандри» міф грає сюжетостворюючу роль: герой стає пророком, якому ніхто не вірить, подібно до грецької Кассандри. При цьому текст не є переказом міфу, початковий сюжет викладено зниженно і коротко в середині твору, у вигляді довідки для головного героя Павла Лаврентійовича Манюнчікова. Включення героя в міф означає так само і включення міфу в світ героя, а це - сучасна автору дійсність. В процесі интертекстуальної гри античний міф перетинається з російськими прикметами («Начало событиям положил черный кот Вячеслав Николаевич, обитавший на помойке и нагло перебежавший дорогу спешащему Манюнчикову. Остановился Павел Лаврентьевич, на проходимца лишайного глянул – и вдруг понял, что не жилец кот на белом свете, ну не жилец – и все тут!..» ), біблійним текстом(«Пробовал Манюнчиков молчать и три дня молчал-таки, хотя и зуд немалый в языке испытывал, а также в иных частях тела, к пророчествам вроде бы касательства не имеющих, – три дня, и все коту Вячеславу под хвост, потому как подлец Лихтенштейн при виде душевных терзаний коллеги взял да и спросил с ехидством: «Ну что, Паша, скоро заговорит наша валаамова ослица?!"»), а також з міфами радянської дійсності (наприклад, міф про багатого іноземця, міф про ворога народу: «Глянул Павел Лаврентьевич на кивающего азиата в пиджаке от Кардена и с телевизором на запястье, глянул – и понял, что не возьмет раскосый шефово детище, ну ни за какие коврижки отечественного производства. Отвел Манюнчиков начальство в сторонку, мнение свое изложил, ответное мнение выслушал, подавился инициативой и дверь за собой тихо прикрыл. А назавтра выговор схлопотал, с занесением и устным приложением, за срыв договора важнейшего и пророчества вредные, работающие врагам нашим на руку, кольцами да часами увешанную»; міф про нескінченну чергу, міф про дефіцит: «И в полной тоске стоял он как-то в очереди за колбасой, сам себе пророча, что не хватит, и сам себе не веря».

Таким чином, відбувається актуалізація античного міфу і закріплення його зв'язків з сучасністю.

В оповіданні «Страшні сни Павла Лаврентійовича» використовується подібний прийом - переміщення героя в міф і опис ситуації як би «зсередини» міфу, тільки тут уже акцентується саме те, що герой потрапив в умови міфу, а не міф в життя героя. Павло Лаврентійович уві сні намагається втекти від реальності, потрапити в казку в прямому сенсі слова. Так герой потрапляє в міф про порятунок Прометея Гераклом, в казку про Аладіна і чарівну лампу, в казку про Сплячу Красуню, в билину про Іллю Муромця. При цьому Павло Лаврентійович добре там приживається, але останній сон переносить його в міф про нескінченну чергу (який вже зустрічався нам в «Синдром Касандри»), після чого він починає страждати на безсоння, так як це був найстрашніший сон.

В оповіданні «Міфург» ми зустрічаємося з концепцією автора- міфотворця, яка буде розроблена детальніше в більш пізніх творах Олді. Тут герой породжує міф своєю творчістю: Павло Лаврентійович стає письменником-фантастом, а герої його описів заселяють не тільки його уяву, а й квартиру. У цьому оповіданні цілий ряд інтертекстуальних відсилань до творів світового мистецтва, але гра ведеться на рівні імен, що цілком виправдано, тому що герой - поганий фантаст. З цієї ж причини імена і назви часто спотворені, що створює комічний ефект. Так, в тексті ми зустрічаємо чортиків Мефю і Тофю, Змія Героінича, спартанця Мегаамнона, Василіска Прекрасного. У гру включаються навіть біологічні, астрономічні і архітектурні назви. Так Павло Лаврентійович, або міфург, як називають свого творця персонажі, загрожує заточити живуть у ньому стомордонта (мастодонта), прибульців з Епсілон Буридана (зірка Епсілон Ерідана) в «Хіраміду Пеопса »(Піраміда Хеопса).

Таким чином, міф в циклі «Герой вашого часу» існує як сюжетостворюючий елемент, як альтернативна реальність, в яку потрапляє герой, як реальність, яку створює герой, і як реальність, в якій герой живе. Відзначимо, що найчастіше для героя міф - це місце і спосіб існування, вийти зі сфери дії міфу він не може: «И конца-краю не предвиделось злоключениям Павла Лаврентьевича, потому как бросить писать он уже не мог, засосала стихия…» («Мифург»).

«Как же много места жилого оказалось у Павла Лаврентьевича, и деньжата завелись, и автографы давать приходилось, а счастья не было. <…> Хорошо стало, свободно, тихо. Как в могиле» («Мифург»).

«Его слушали. Ему верили. Кажется, он приобрел новый синдром» («Синдром Кассандры»).

Таким чином, ми бачимо, що роль міфу в оповіданнях принципово важлива. Міф, включаючись в розповідь на рівні алюзій або прямих інтертекстуальних відсилань, впливає і на сюжетостворююче, і на інтертекстуальну реальність.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас