![]() | Ім'я файлу: инструменты захисту приватних осиб.doc Розширення: doc Розмір: 224кб. Дата: 21.12.2022 скачати Універсальним винаходом для відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів осіб від порушення з боку суб’єктів владних повноважень є адміністративне судочинство. Проте ще до широкого його використання та в умовах сьогодення вагоме місце щодо такого забезпечення займають адміністративні інструменти захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного адміністрування, що забезпечують відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів приватних осіб без звернення з позовом до адміністративного суду. Інструменти захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного адміністрування дають можливість оперативно в короткі строки відновити порушені цінності приватних осіб, притягнути винних у їх порушенні посадових осіб публічної адміністрації до дисциплінарної відповідальності, що є вагомим профілактичним засобом попередження таких порушень у майбутньому. ![]() ![]() ![]() ![]() Спільними для всіх видів інструментарного захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного адміністрування є те, що вони: 1] мають спільну мету - відновити порушене право, тим попередивши такі правопорушення в подальшому; 2] здійснюються в позасудовий (адміністративний) спосіб. Проте між ними існують й деякі відмінності, адже вони мають різну юридичну природу: - адміністративна медіація є інститутом юридичного примирення; - адміністративне оскарження є різновидом адміністративного провадження за скаргами, заявами та пропозиціями осіб; - притягнення винних посадових осіб публічної адміністрації до спеціальної дисциплінарної відповідальності характеризує інститут юридичної відповідальності; - легальні засоби протесту, що реалізують право громадян на самозахист. Інструменти захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного адміністрування Установлення норм права, які регулюють адміністративно-правові відносини, ще не виключає випадків їх порушення з боку публічної адміністрації та інших осіб, які такого статусу не мають. Щоб не припуститися таких порушень, потрібно вживати певні адміністративно-правові заходи для захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Адміністративно-правовий захист прав особи є надійною гарантією швидкого, ефективного та об´єктивного перетворення загального поняття «захист прав людини» з риторичного в реальне. За визначенням В. Авер’янова, «адміністративне право має визначатися як «право забезпечення і захисту прав людини». Фізичні та юридичні невладні особи потребують захисту від двох основних джерел небезпеки - суб’єктів владних повноважень та інших осіб, які владних повноважень не мають. Публічна адміністрація є унікальним публічним правовим утворенням, коли вона своїм основним завданням має захист прав, свобод і законних інтересів приватних осіб, однак в силу різних обставин одночасно є вагомим суб’єктом їх порушення. На жаль, це є об’єктивною істиною: публічна влада як публічний суб’єкт, наділений владною компетенцією здійснювати виконавчо-розпорядчу діяльність, схильна до зловживань. Причини цього різні: низька правова культура і правосвідомість посадових осіб суб’єктів публічної адміністрації; відстоювання ними корпоративного (а не публічного) інтересу; корупційні прояви; помилки в тлумаченні й застосуванні норм матеріального і процесуального права через недостатність правових знань, недостатність досвіду, перевантаження робочим навантаженням тощо. У такому разі до предмета адміністративного права належить адміністративна діяльність щодо забезпечення захисту від свавілля органів виконавчої влади та інших суб´єктів публічної адміністрації. Обов’язковою передумовою забезпечення прав і свобод людини та громадянина є законність і принцип зв’язаності публічної адміністрації правом. Отже, інструменти захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного адміністрування - це адміністративні (квазісудові) засоби правового захисту приватних осіб в адміністративно-правових відносинах із суб´єктами публічної адміністрації через звернення до відповідного компетентного позасудового арбітра щодо незаконності рішень, дій чи бездіяльності суб´єктів публічної адміністрації. |