Ім'я файлу: 35 перша допомога при травмуванні.doc
Розширення: doc
Розмір: 128кб.
Дата: 07.11.2020

КРЕМЕНЧУЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 12

Кременчуцької міської ради Полтавської області

Інструкція

з охорони праці № 35

щодо надання

першої долікарської допомоги

Кременчуцька загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів 12

Затверджую:

Директор Кременчуцької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 12 :

В. О. Носкін
Наказ №_____ від ______________ 2019 р.


Інструкція з охорони праці № 35

щодо надання першої долікарської допомоги

Загальні положення

Перша медична допомога - це комплекс заходів, направлених на відновлення або збереження життя та здоров`я потерпілого, здійснюваних немедичними працівниками або самим потерпілим. Одним з важливих положень при наданні першої допомоги є її терміновість: чим швидше вона буде надана, тим більше надії на благополучний результат. Тому таку допомогу вчасно повинен надавати той, хто знаходиться поряд з потерпілим. Кожен працівник повинен вміти надавати першу медичну допомогу.

Працівник, який надає допомогу повинен знати:

- основні ознаки порушення життєвоважливих функцій організму людини;

- загальні принципи надання першої допомоги і способи її застосування до характеру ушкодження потерпілого;

- основні способи перенесення і евакуації потерпілих;

і уміти:

- оцінювати стан потерпілого і визначати якої допомоги в першу чергу він потребує;

- забезпечити вільний прохід повітря для верхніх дихальних шляхів;

- виконувати штучне дихання “рот в рот” (“рот в ніс”) та закритий масаж серця і оцінювати їх ефективність;

- тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута, давильної пов`язки, пальцевого прижиму судин;

- накладати пов`язку при ушкодженні (пораненні, опіку, обмороженні, забитті);

- надавати допомогу при переломах кісток, важкому забитті, термічному ушкодженні, тепловому та сонячному ударах, утопленні, отруєнні, безсвідомому стані;

- використовувати підручні засоби при перенесенні, вантаженні та транспортуванні потерпілих;

- користуватися аптечкою першої допомоги.

ПОСЛІДОВНІСТЬ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

- усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, загрожуючих здоров`ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити палаючу одежу, витягти з води, тощо), оцінити стан потерпілого;

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, заходи по його порятунку;

- виконати необхідні заходи до порятунку потерпілого в порядку терміновості (відновити проходимість дихальних шляхів, провести штучне дихання, провести закритий масаж серця, зупинити кровотечу, визначити місце перелому, наложити пов`язку і т.д.);

- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

- викликати швидку допомогу або лікаря, або транспортувати потерпілого в найближчий лікувальний заклад.

При враженні електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не треба відмовлятися від надання першої допомоги потерпілому і вважати його мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття. пульсу. Вирішити питання про доцільність або марність заходів по оживленню потерпілого і дати заключення про його смерть має право тільки лікар.

ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

При ушкодженні електричним струмом необхідно як можна скоріше звільнити потерпілого від дії електричного струму, тому що від тривалості його дії залежить тяжкість електротравми.

Доторкування до струмопровідних елементів спричиняє в більшості випадків судорожне скорочення м`язів і загальне збудження, що може привести до порушення і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Якщо потерпілий тримає провід руками, його пальці так міцно стискаються, що вивільнити провід з його рук стає неможливим. Тому спочатку потрібно відключити від електромережі ту частину електроустановки, якої торкається потерпілий. Відключення проводиться за допомогою вимикача, або іншого відключаючого апарату, а також шляхом зняття запобіжників, роз`єднання штепсельного з`єднання.

Якщо потерпілий знаходиться на висоті, то відключення електричного струму може привести до його падіння. Тому перед відключенням електричного струму треба вжити заходів по попередженню його падіння з висоти.

Якщо відключити установку швидко неможливо необхідно вжити інших заходів визволення потерпілого від дії електричного струму. В усіх випадках надаючий допомогу не повинен доторкатися до потерпілого без запобіжних заходів, тому що це небезпечно для життя. Надаючий допомогу повинен слідкувати і за тим. щоб самому не виявитися в контакті з струмопровідником і під кроковою напругою.

Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин або провода напругою до 1000В необхідно скористатися канатом. палицею, дошкою, або яким-небудь іншим сухим предметом — непровідником електричного струму. Можна також відтягти його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Можливо також відділити потерпілого одягнувши діелектричні рукавиці або обмотавши руку шарфом, стати на резиновий килимок, суху дошку і т.д. Відокремлювати потерпілого рекомендується однією рукою, тримаючи іншу в кишені або за спиною.

Якщо потерпілий судорожно стискає в руці один струмопровідник (наприклад провід), простіше відокремити потерпілого від землі (підсунути суху дошку, резиновий килимок, тощо). Можна також перерубати проводи сокирою з сухою ручкою або перекусити їх інструментом з ізольованими ручками пофазно.

Якщо напруга більше 1000В необхідно одягнути діелектричні рукавиці і боти та діяти штангою або ізольованими кліщами, розрахованими на цю напругу.

На лініях електропередач, якщо неможливо їх швидко відключити, необхідно учинити коротке замикання накиданням на електродроти гнучкого неізольованого проводу з одним заземленим кінцем.

ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ ВІД ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

Після вивільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно об`єктивно оцінити його стан:

- свідомість: ясна, відсутня, порушена, збуджений;

- колір шкіри і видимих слизистих (губ, очей): рожевий, синюшній, блідий;

- дихання: нормальне, відсутнє, порушене;

- пульс на сонних артеріях: добре визначається, погано визначається, відсутній;

- зіниці: вузькі, широкі.

Після оцінки стану потерпілого необхідно вирішити в якій мірі і в якому порядку слід надавати допомогу потерпілому.

Якщо у потерпілого відсутні свідомість, дихання, пульс, шкіра синюшного кольору, а зіниці широкі (0,5 см в діаметрі), можна вважати, що він знаходиться в стані клінічної смерті і негайно потрібно братися до оживлення організму за допомогою штучного дихання і закритого масажу серця, а також вжити заходів щодо виклику медичного персоналу.

Якщо у потерпілого свідомість відсутня, але дихання і пульс сталі, його необхідно покласти на підстилку; розстебнути одяг, утруднюючий дихання; створити доступ свіжого повітря; зігріти тіло, якщо холодно; забезпечити прохолоду, якщо жарко; забезпечити спокій, спостерігаючи за пульсом і диханням; випроводити з місця події сторонніх і зайвих людей.

Ні в якому разі не можна заривати потерпілого в землю.

Якщо немає можливості визвати лікаря необхідно забезпечити транспортування потерпілого в найближчу лікарняну установу. Перевозити потерпілого дозволяється лише при задовільному диханні і стійкому пульсі.

СПОСОБИ ОЖИВЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ ПРИ КЛІНІЧНІЙ СМЕРТІ

Штучне дихання проводиться у тих випадках, якщо потерпілий не дихає, або дихає дуже погано, а також якщо його дихання постійно погіршується.

Найбільш ефективний спосіб штучного дихання - спосіб “рот в рот”, або “рот в ніс”, тому що при цьому забезпечується надходження достатнього об`єму повітря в легені потерпілого.

Для проведення штучного дихання потерпілого потрібно покласти на спину, розстебнути одяг. В першу чергу забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, які в положенні “на спині” в несвідомому стані завжди закриті запалим язиком. Крім того в ротовій порожнині можуть знаходитись сторонні речі, які необхідно видалити пальцем або в інший спосіб. Після цього надаючий допомогу розташовується збоку від голови потерпілого, одну руку підсовує йому під шию, а долонею другої руки надавлює на його лоб, максимально закидаючи голову. При цьому корінь язика підіймається і звільняє вхід в гортань, а рот потерпілого відкривається. Надаючий допомогу нахиляється до обличчя потерпілого, робить глибокий вдих відкритим ротом, повністю щільно охоплює губами відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих, з певним зусиллям вдуваючи повітря в його рот; водночас він закриває ніс потерпілого щокою, або пальцями руки, що знаходиться на лобі. При цьому обов`язково потрібно спостерігати за грудною кліткою потерпілого, яка підіймається. Інтервал між штучними вдихами 5 сек.

Якщо після вдування повітря грудна клітка не розправляється, необхідно висунути нижню щелепу потерпілого вперед. Для цього чотирма пальцями обох рук захоплюють нижню щелепу ззаду за кути і, упираючись великими пальцями в її край нижче кутів рота, відтягують і висувають щелепу вперед так, щоб нижні зуби стояли спереду верхніх.

Якщо щелепи потерпілого міцно стиснуті і відкрити рот неможливо, треба проводити штучне дихання “з рота в ніс”.

Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого досить глибокого і ритмічного самостійного дихання.

Якщо відсутній пульс на сонній артерії, то роблять два підряд штучних вдихи і починають робити закритий масаж серця, щоб відновити кровообіг штучним шляхом.

Якщо надавити на груднину, то серце буде стискатись і з його порожнини кров буде виштовхуватись в судини. Якщо надавлювати на грудину поштовхами, то кров буде виштовхуватись з порожнини серця так, як при його природному скороченні. Так в поєднання штучного дихання з закритим масажем серця імітуються функції дихання і кровообігу.

Надаючий допомогу долоню однієї руки кладе на нижню половину груднини, а пальці підіймає. Долоню другої руки він кладе зверху першої і натискає, допомагаючи нахилом свого корпусу.

Натискування потрібно проводити швидкими поштовхами, так щоб зміщувати груднину на 4-5 см, тривалість натискування 0,5 сек. За 1 хв. потрібно робити не менше 60 натискань. Після того як відновиться серцева діяльність і буде добре визначатися пульс, масаж серця припиняють.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННІ

Надаючи першу допомогу при пораненні суворо дотримуйтесь таких основних правил:

- не можна промивати рану водою або будь-якою лікарською речовиною, засипати порошком і змащувати мазями, тому що це перешкоджає її загоюванню, сприяє занесенню в неї бруду з поверхні шкіри і викликає нагноєння;

- не можна видаляти з рани пісок, землю, камінці і т.д., тому що видалити все, що забруднює рану, неможливо. Потрібно обережно зняти бруд довкола рани, очищуючи шкіру від її країв назовні, щоб не забруднити рану; очищену ділянку довкола рани потрібно змастити настойкою йоду перед накладенням пов`язки;

- не можна видаляти з рани згустки крові, тому що це може викликати сильну кровотечу;

- не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою або накладати на рану павутину, щоб уникнути зараження стовбняком.

Для надання першої допомоги необхідно розпакувати існуючий в аптечці індивідуальний пакет відповідно інструкції, надрукованій на обгортці. При накладанні пов`язки не можна торкатися руками тієї її частини, яка повинна бути накладена безпосередньо на рану.

Якщо індивідуального пакета немає, то для перев`язки можна використати чисту носову хустку і т.п. Накладувати вату безпосередньо на рану не дозволяється. Якщо в рану випадає яка-небудь тканина або орган, то пов`язку накладають зверху, ні в якому разі не намагаючись вправляти цю тканину або орган всередину рани.

Надаючий допомогу повинен вимити руки або змастити пальці настойкою йоду. Торкатися до рани навіть чистими руками не можна.

Якщо рана забруднена землею, необхідно терміново звернутися до лікаря для введення протистовбнячної сиворотки.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ КРОВОТЕЧІ

Кровотечі, при яких кров витікає з рани назовні, називаються зовнішніми.

Кровотечі, при яких кров накопляється в порожнині тіла, називаються внутрішніми.

НАРУЖНІ КРОВОТЕЧІ:

- капілярна - при поверхневих ранах, при цьому кров з рани витікає краплями;

- венозна - при більш глибоких ранах, кров витікає буйно, темно-червоного кольору;

- артеріальна - при глибоких ранах, кров яскраво-червоного кольору, б`є струменем під великим тиском;

- змішана - якщо водночас кровоточать вени і артерії, при глибоких ранах.

Для зупинки кровотечі необхідно:

- підійняти поранену кінцівку;

- затулити рану перев`язочним матеріалом (з пакету), складеним в грудочку, і притиснути зверху, не торкаючись пальцями самої рани; в такому положенні, не відпускаючи пальців, тримати 4-5 хв. Якщо кровотеча зупиниться, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього накласти ще одну подушечку з іншого пакета або шматок вати й забинтувати поранене місце з невеликим натиском, щоб не порушувати кровообіг пораненої кінцівки. При бинтуванні руки або ноги витки бинта повинні йти знизу вгору - від пальців до тулуба;

- при сильній кровотечі, якщо її неможливо зупинити давильною пов`язкою, необхідно стиснути кровоносні судини, живлячі поранену область, пальцями, джгутом або закруткою, або зігнути кінцівку в суглобах. В усіх випадках при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря і указати йому точний час накладки джгута (закрутки).

Кровотеча з внутрішніх органів викликає велику небезпеку для життя. Внутрішня кровотеча розпізнається по різкій блідості обличчя, слабкості, дуже частому пульсі, запамороченню голови, сильній спразі і обморочному стані. У таких випадках необхідно викликати лікаря, а до його приходу створити потерпілому повний спокій. Не можна давати йому пити, якщо є підозра на поранення порожнини живота. На місце травми необхідно покласти “холод” (гумовий пузир з льодом, снігом або холодною водою, холодні примочки і т.д.).

Швидко зупинити кровотечу можна притиснувши пальцями судину до кістки вище рани (ближче до тулуба). Притискувати судину необхідно достатньо сильно.

Кровотечу з ран зупиняють:

- на нижній частині обличчя - притисканням щелепної артерії до краю нижньої щелепи;

- на скроні і лобі - притисканням скроневої артерії спереду козелка вуха;

- на голові та шиї - притисканням сонної артерії до шийного позвонка;

- поблизу плечового суглоба - притисканням підключичної артерії до кістки в підключичній впадині;

- на передпліччі - притисканням плечової артерії посередині плеча з внутрішньої сторони;

- на кисті і пальцях рук - притисканням двох артерій (променевої і ліктьової) до нижньої третини передпліччя біля кисті;

- на гомілці - притисканням підколінної артерії;

- на бедрі - притисканням бедрової артерії до кісток тазу;

- на стопі - притисканням артерії, проходячий по тильній стороні стопи.

Кровотечу з кінцівки можна зупинити зігнувши її в суглобах, якщо немає перелому кістки цієї кінцівки. У потерпілого необхідно швидко закотити рукав або штани і, зробивши грудочку з будь-якої тканини, вкласти її в ямку, утворену при згинанні суглоба, розташованого вище місця поранення, потім сильно зігнути суглоб над цією грудочкою. При цьому стискається артерія, яка проходить на згині, подаюча кров до рани. В такому положенні згину ноги або руки треба зв`язати, або прив`язати до тулуба потерпілого.

Якщо цей спосіб застосувати неможливо, то при сильній кровотечі необхідно накласти джгут. Для цього краще всього використати пружну розтягуючу тканину, гумову трубку, підтяжки і т.д.

Перед накладенням джгута кінцівку потрібно підняти. Джгут накладають на найближчу до тулуба частину плеча або бедра. Місце, на яке накладають джгут, повинно бути обгорнене чим-небудь м`яким.

Можна накладати джгут поверх рукава або штанів.

Перед тим як накладати джгут його потрібно розтягти, а потім туго забинтувати ним кінцівку, не залишаючи поміж обертами джгута не оповитих ним ділянок шкіри. Натягувати джгут необхідно тільки до припинення кровотечі.

Правильність наложення джгута перевіряють по пульсу. Якщо його биття прощупується, то джгут накладений неправильно.

Тримати накладений джгут більше 1,5-2,0 години не допускається, тому що це може призвести до омертвіння знекровленої кінцівки. Через кожну годину джгут необхідно знімати на 10-15 хв.

Після накладення джгута або закрутки треба написати записку з зазначенням часу їх накладення і вкласти її в пов`язку під бинти або джгут.

При кровотечі з носа потерпілого необхідно посадити, нахилити голову вперед, підставивши під стікаючу кров яку-небудь ємність, розстебнути йому комір, покласти на перенісся холодну примочку, увести в ніс шматочок вати або марлі, змоченої в 3% розчину перекису водню, стиснути крила носа на 4-5 хв.

При кровотечі з рота потерпілого необхідно покласти і терміново викликати лікаря.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ

Опіки бувають:

- термічні - викликані вогнем, паром, гарячими предметами і речовинами;

- хімічні - викликані кислотами і лугами;

- електричні - викликані дією електричного струму або електричної дуги.

По глибині враження всі опіки діляться на чотири ступені:

- перша - почервоніння і отік шкіри;

- друга - водяні пузирі;

- третя - омертвіння поверхневих і глибоких шарів шкіри;

- четверта - обвуглення шкіри, враження м`язів, сухожилків і кісток.

Якщо на потерпілому загорівся одяг потрібно швидко накинути на нього пальто, будь-яку цупку тканину або збити полум`я водою. Не можна бігти в палаючій одежі, тому що вітер, роздуваючи полум`я, збільшить та посилить опік.

При наданні допомоги не можна торкатися руками обпечених ділянок шкіри або змащувати їх мазями, жирами, маслами, вазеліном, присипати харчовою содою, крохмалем і т.д. Не можна проколювати пузирі, видаляти налиплі до обпеченого місця смолисті речовини, тому що можна обідрати обпечену шкіру і тим самим створити умови для зараження рани.

При невеликих по площі опіках першого і другого ступенів треба накласти на обпечену ділянку шкіри стерильну марлеву пов`язку.

Одяг і взуття з обпеченого місця не можна зривати, а необхідно розрізати ножицями і обережно зняти. Якщо обгорілі шматки одягу прилипли до обпеченої ділянки тіла, то поверх них потрібно накласти стерильну пов`язку і направити потерпілого в лікувальний заклад.

При тяжких і обширних опіках потерпілого необхідно загорнути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, укрити тепліше, напоїти теплим чаєм і створити спокій до прибуття лікаря.

Обпечене обличчя необхідно закрити стерильною марлею.

При опіках очей необхідно робити холодні примочки з розчину борної кислоти (половина чайної ложки на стакан води) і негайно відправити потерпілого до лікаря.

При хімічних опіках глибина ушкодження тканин в значній мірі залежить від тривалості дії хімічної речовини. Важливо як можна швидше зменшити концентрацію хімічної речовини і час її дії. Для цього вражене місце відразу промивають великою кількістю проточної холодної води.

Якщо кислота або основа (луг) попала на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити її водою з одягу, а потім обережно розрізати і зняти з потерпілого мокрий одяг, після чого промити шкіру.

При попаданні на тіло людини сірчаної кислоти або основи у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою або шматком тканини, а потім вражене місце ретельно промити водою.

При хімічному опіку повністю вимити хімічні речовини водою не вдається. Тому після промивання вражене місце необхідно обробити нейтралізуючими розчинами, використовуваними у вигляді примочок або пов`язок. При опіку шкіри кислотою роблять примочки розчином харчової соди, а основою - розчином борної кислоти або слабким розчином оцтової кислоти.

Якщо в око попали тверді шматочки хімічної речовини, то спочатку їх треба видалити вологим тампоном, а потім промити око водою.

Якщо кислота або основа попали в стравохід, необхідно терміново викликати лікаря, а потім видалити слину і слизь з ротової порожнини потерпілого, покласти його і тепло вкрити, а на живіт покласти “холод”.

Якщо у потерпілого з`явилися ознаки задухи йому необхідно робити штучне дихання.

Не можна промивати шлунок водою, або нейтралізовувати кислоту або основу, що попала в стравохід.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННІ

Ушкодження тканин внаслідок дії низької температури називається обмороженням.

Перша допомога - це негайне зігрівання потерпілого, особливо обмороженої частини тіла для чого потерпілого потрібно найшвидше перенести в тепле приміщення. Потім обморожену кінцівку помістити в теплу ванну з температурою 20 градусів Цельсія. За 20-30 хвилин температуру поступово збільшити до 40 градусів Цельсія, при цьому кінцівку ретельно обмивають милом.

Після ванни ушкоджені ділянки потрібно висушити, закрити стерильною пов`язкою і тепло вкрити. Не можна змащувати їх жиром і мазями. Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, рукавицею, носовою хусткою. Робити масаж можна тільки чистими руками. Потерпілому також дають гарячу каву, чай, молоко. Потім його потрібно доставити в найближчий лікувальний заклад з прийняттям всіх заходів щодо попередження повторного переохолодження.

ПЕРША ДОПОМОГАПРИ ПЕРЕЛОМАХ, ВИВИХАХ,ЗАБИТТЯХ І РОЗТЯГНЕННІЗВЯ’ЗОК

При переломах, вивихах, розтягненні зв`язок та інших травмах потерпілий відчуває гостру біль, різко посилюючу при спробі змінити положення ушкодженої частини тіла.

Найголовнішим моментом при наданні першої допомоги являється створення спокою для ушкодженої кінцівки. до місця травми необхідно прикласти “холод”.

При падінні. ударі можливий перелом черепа (ознаки: кровотеча з вух та рота, несвідомий стан) або струс мозку (ознаки: головна біль, тошноти, рвота, утрата свідомості).

Перша допомога: потерпілого необхідно покласти на спину, на голову накласти тугу пов`язку і покласти “холод”, забезпечити спокій до прибуття лікаря.

У потерпілого, який знаходиться у несвідомому стані, може бути рвота. У цьому випадку необхідно повернути його голову на ліву сторону. Якщо наступає задуха, то необхідно висунути нижню щелепу потерпілого вперед і підтримувати її в такому стані, як при проведенні штучного дихання.

При пошкодженні позвоночника у потерпілого спостерігаються такі ознаки: різка біль у позвоночнику, неможливість зігнути спину і повернутися.

Перша допомога: обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину широку дошку, двері, зняті з навісів, або перевернувши потерпілого лицем вниз суворо слідкувати, щоб його тулуб не прогинався. Транспортувати потерпілого також необхідно або на дошці, або лицем вниз.

При переломах кісток тазу у потерпілого спостерігаються такі ознаки: біль при обмацуванні тазу, біль у паху, неможливість підійняти виправлену ногу.

Перша допомога: під спину потерпілого необхідно підсунути широку дошку, покласти його в положення “жаба”. Не можна повертати потерпілого набік, садовити і ставити на ноги.

При переломі ключиці у потерпілого спостерігаються такі ознаки: біль в області ключиці, припухлість в області перелому.

Перша допомога: покласти в підмишечну ямку невелику грудочку вати, прибинтувати руку до тулуба, зігнувши її в лікті під прямим кутом, підвісити руку до шиї бинтом. Бинтувати потрібно від хворої руки на спину.

При переломі і вивиху кісток кінцівок у потерпілого спостерігаються такі ознаки: біль у кістках, неприродна форма кінцівки, рухливість у місці, де немає суглоба, скривлення і пухлина на місці перелому або вивиху.

Перша допомога: забезпечити повну нерухомість ушкодженої кінцівки, не можна самому вправляти вивих, необхідно створити для ушкодженої кінцівки нерухоме положення, при накладенні шини обов`язково необхідно забезпечити нерухомість двох, або навіть трьох суглобів, шинна пов`язка не повинна стискати важливі судини, нерви і виступи кісток.

При переломі ребер у потерпілого спостерігаються такі симптоми: біль при диханні, кашлі і русі.

Перша допомога: необхідно туго забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху.

При забитті у потерпілого спостерігаються такі симптоми: припухлість у місці забиття, біль при доторкуванні до місця забиття.

Перша допомога: до місця забиття треба прикласти “холод”, а потім накласти тугу пов`язку. Не потрібно змащувати забите місце йодом, розтирати і накладати зігріваючий компрес.

Якщо потерпілого звільнено з-під стискування вагою, то необхідно туго забинтувати і підійняти ушкоджену кінцівку, підкласти під неї одяг. Поверх бинта потрібно накласти “холод”. При переломі кінцівки потрібно накласти шину. Якщо у потерпілого відсутнє дихання і пульс, необхідно зробити штучне дихання і закритий масаж серця.

При розтягненні зв`язок у потерпілого виникає різка біль у суглобі, припухлість в суглобі.

Перша допомога: туге бинтування, забезпечення спокою для ушкодженої ділянки, прикладання “холоду”. Ушкоджена нога повинна бути піднята, ушкоджена рука - підвішена на косинці.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОПАДАННІСТОРОННІХ ТІЛ ПІД ШКІРУ АБО В ОКО

При попаданні стороннього предмету під шкіру видаляти його можна лише в тому випадку, якщо є упевненість. що це можна зробити легко і повністю. В інших випадках необхідно звернутися до лікаря. Після видалення стороннього предмета необхідно змастити місце поранення йодом і накласти пов`язку.

Сторонні тіла, що попали в око, краще за все видаляти промиванням струменем води з стакана, з вати або марлі, за допомогою питного фонтанчика, направляючи струмінь від зовнішнього кута ока до внутрішнього. Терти око не слід.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ВТРАТІ ПРИТОМНОСТІ,

ТЕПЛОВОМУ І СОНЯЧНОМУ УДАРАХТА ПРИ ОТРУЄННІ

В переднепритомному стані (запаморочення голови, млосність, стиснення в грудях, недостатність повітря, потьмарення в очах) потерпілого треба покласти опустивши голову нижче тулуба, тому що при обмороці відбувається раптовий відлив крові від мозку.

Необхідно розстебнути одяг потерпілому що перешкоджає його диханню, забезпечити приплив свіжого повітря, дати потерпілому випити холодної води, давати нюхати нашатирний спирт. Обличчя і груди можна змочувати холодною водою.

При тепловому і сонячному ударах відбувається приплив крові до мозку внаслідок чого потерпілий відчуває раптову слабкість, головну біль, виникає рвота, його дихання стає поверховим. Допомога заключається в тому, що потерпілого необхідно вивести або винести з жаркого приміщення або сонця в тінь, прохолодне приміщення, забезпечивши притік свіжого повітря. Його треба покласти так, щоб голова була вище тулуба, розстебнути одяг, покласти на голову лід або робити холодні примочки, змочити груди холодною водою, давати нюхати нашатирний спирт. Якщо дихання припинилося або дуже слабке і пульс не прощупується, необхідно робити штучне дихання і закритий масаж серця, а також терміново викликати лікаря.

При отруєнні газами, в тому числі чадним, ацетиленом, природним, парами бензину з`являється головна біль, стук в скронях, “дзвін в вухах”, загальна слабкість, запаморочення в голові, посилене серцебиття, млосність, рвота. При сильному отруєнні настає сонливість, апатія, байдужість, а при тяжкому отруєнні — збуджений стан з безладними рухами, втрата або затримка дихання, розширення зіниць.

При всіх отруєннях треба негайно вивести або винести потерпілого з отруєної зони, розстебнути одяг, забезпечити притік свіжого повітря, покласти його, підняти ноги, вкрити тепліше, давати нюхати нашатирний спирт. При необхідності робити штучне дихання.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ РЯТУВАННІ УТОПАЮЧОГО

Основне правило при рятуванні утопаючого - діяти вдумливо, спокійно, обережно, спочатку розібравшись в обставинах.

Якщо є можливість, то потрібно подати утопаючому жердину, або кінець одягу, за допомогою яких притягнути його до берега, човна, або кинути йому плаваючий предмет, або спеціальну рятувальну річ. Якщо цих предметів немає, то необхідно пливти йому на допомогу. Надаючий допомогу повинен сам не тільки добре плавати, але й знати способи транспортування потерпілого, уміти звільнятися від його захватів.

При необхідності негайно стрибнути в воду для надання допомоги утопаючому треба зняти верхній одяг і взуття.

При низькій температурі води можуть настати судороги. Для їх припинення рекомендується вийняти з води ногу і потягнути на себе пальці або сильно зігнути ногу в коліні.

Допомога утопаючому:

- підставити свої плечі під кисті рук утопаючого і транспортувати його пливучи стилем “брас”;

- допомогу потрібно надавати ззаду, захищаючись від захватів потерпілого.

Порядок звільнення від захватів:

- якщо утопаючий обхопив надаючого допомогу за тулуб або за шию спереду, треба, однією рукою утримуючи його за поперек, долонею другої руки впертися в підборіддя утопаючого, пальцями затиснути йому ніс і сильно штовхнути в підборіддя, або впертися коліном в низ живота утопаючого і з силою відштовхнутися від нього;

- якщо утопаючий схопив за шию ззаду, треба однією рукою захопити кисть руки його, а другою підштовхнути лікоть цієї руки. Потім різко перекинути руку утопаючого через свою голову і, не звільняючи руки, повернути його до себе спиною і буксирувати його до берега;

- якщо утопаючий схопив за ноги, то для звільнення потрібно однією рукою притиснути його голову до себе, а другою схопити його за підборіддя і повернути від себе.

Якщо ззаду підпливти до потерпілого неможливо, треба в кількох метрах від нього пірнути і, підпливши збоку, однією рукою відштовхнути його коліна, а другою захопити ногу, ривком за цю ногу повернути його спиною до себе і буксирувати до берега.

Якщо потерпілий лежить на дні водоймища лицем вгору, то необхідно пірнути і підпливти до нього зі сторони голови; якщо він лежить лицем вниз - зі сторони ніг. Потім взяти його під руки, підійняти і, сильно відштовхнутися ногами від ґрунту, випливти з ним на поверхню і буксирувати до берега.

Буксирувати утопаючого можна кількома способами:

- спосіб “за голову” - перевести утопаючого в положення на спину, піддержуючи його в такому положенні, обхопити його обличчя долонями (великими пальцями за щоки, а мізинцями під нижню щелепу), закриваючи вуха і тримаючи обличчя над водою. Пливти треба на спині;

- спосіб “за руки” - підпливти до утопаючого ззаду, стягти його за лікті назад за спину і, притискаючи до себе, пливти до берега вільним стилем;

- спосіб “під руки” - підпливти до утопаючого ззаду, швидко підсунути свою праву (ліву) руку під його праву (ліву) руку і взяти утопаючого за другу руку вище ліктя. Потім треба притиснути його до себе і пливти до берега на боці.

Для буксирування потерпілого без свідомості подаючий допомогу повинен пливти на боці і тягнути потерпілого за волосся або за комір одягу.

При всіх способах буксировки утопаючого необхідно щоб його ніс і рот знаходилися над поверхнею води.

Допомога потерпілому повинна бути надана відразу після того як його витягли з води. Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані треба негайно взятися за його оживлення і вжити заходів щодо викликання лікаря. Якщо необхідно, перед штучним диханням треба відкрити рот потерпілого і очистити його від мулу, піску, водорослів і слизу. Потім необхідно приступати до виконання штучного дихання і закритого масажу серця. Для спорожнення розтягнутого шлунку від води і повітря потерпілого потрібно покласти на бік і натиснути йому на верхню частину живота або, поклавши його вниз животом і обхопивши тулуб руками в області живота, піднімаючи вгору видавлювати воду.

Якщо потерпілий почне дихати, йому необхідно давати нюхати нашатирний спирт, дати випити 15-20 крапель настою валер`янки (на півсклянки води), переодягти в сухий одяг, вкутати тепліше, дати міцного чаю і забезпечити повний спокій до прибуття медичного персоналу.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УКУСАХ

При укусі отруйних змій і комах з`являється запаморочення голови, тошнота, рвота, сухість і гіркий смак у роті, посилений пульс, серцебиття, задишка, сонливість, а також втрата свідомості, зупинка дихання.

В місці укусу виникає нестерпна біль, шкіра червоніє. отікає.

Допомога при укусах:

- потерпілого необхідно покласти щоб сповільнити розходження отрути по тілу;

- укушеній кінцівці необхідно забезпечити спокій, прибинтувати її до тулуба і т.п.,

- пов`язку час від часу потрібно послаблювати, щоб вона не врізалася в тіло;

- необхідно дати велику кількість питва (гарячий чай), 15-20 крапель настоянки валер`янки на півсклянки води;

- ні в якому разі не можна припікати місце укусу, робити розрізи, накладати джгут, давати потерпілому алкоголь, відсмоктувати отруту з ранки;

- потерпілого потрібно відправити в найближчий лікувальний заклад в положенні лежа.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОПАДАННІСТОРОННЬОГО ПРЕДМЕТА В ДИХАЛЬНЕГОРЛО

При попаданні стороннього предмета в дихальне горло потерпілого, в якого виникають ознаки задухи, але свідомість зберігається, необхідно найшвидше показати лікарю.

В крайньому випадку потерпілому завдають декілька ударів кистю в міжлопаткову область при нахиленій вперед голові або в положенні лежачи на животі. Якщо це не допомогло охоплюють потерпілого ззаду так, щоб кисті зчепилися на животі, і роблять декілька швидких натискувань на живіт.

ПЕРЕНЕСЕННЯ І ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО

При нещасному випадку необхідно не тільки негайно надавати першу допомогу, але швидко і правильно доставити потерпілого в найближчий лікувальний заклад.

Порушення правил перенесення і перевезення потерпілого може принести йому значну шкоду. Необхідно слідкувати щоб він знаходився в зручному положенні. Підіймати і класти потерпілого потрібно злагоджено. Брати його необхідно зі здорової сторони.

Для перенесення потерпілого з ушкодженим позвонком на носилки потрібно покласти дошку, а поверх неї одяг. Якщо дошки немає то потерпілого потрібно покласти на живіт.

При переломі нижньої щелепи потерпілого потрібно класти лицем вниз.

При травмах живота потерпілого потрібно покласти на спину, зігнувши йому ноги в колінах. Під коліна потрібно підкласти валик з одягу.

Якщо ушкоджена грудна клітка, потерпілого потрібно переносити в напівсидячому положенні, поклавши йому під спину одяг.

По рівному потерпілого потрібно нести ногами вперед, а при підйомі - головою вперед.
Розроблено:________________________________________________________________________ Заступник директора з НВР Гацько Л.В.
Погоджено:____________________________________________________________________ Заступник директора з НВР Мартиросян Т.В.

(Відповідальна особа з питань охорони праці і техніки безпеки)
З інструкцією ознайомлений(а)___________________________________________________________________________________________
«___» _______________201__р.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас