Ім'я файлу: Інноваційні проекти у світі.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 26.03.2020
Пов'язані файли:
АФФЗ для практичних.docx
Тести-до-ЗМ-1.pdf
Мерчандайзинг в аптеці (1).doc
Види, структура навчальних закладів.docx
Реферат Ющик О..doc
Реферат менеджмент.docx
6 клас приклади залежності графіків.doc
Порівняльний аналіз загальної та спрощеної системи оподаткування
Порівняльний аналіз загальної та спрощеної системи оподаткування

Інноваційні проекти у світі

Для забезпечення права дитини на гру в багатьох країнах світу розроблено різноманітні інноваційні проекти щодо організації освітнього процесу та середовища в дитячих садках, а також щодо популяризації дитячої гри в суспільстві. Стисло зупинимося на деяких з них.

Природні ігрові майданчики

Сьогодні поняття «середовище» пов’язується з поняттям «стійкий/сталий розвиток», тобто визначено, що благополуччя людей, їхнє здоров’я та творчі професійні успіхи залежать від природнього довкілля. Формування екологічної свідомості громадян у розвинених країнах світу починається з малку. Бережне ставлення до природного довкілля є нормою для мешканців Японії, Швеції, Швейцарії, Данії, Фінляндії, Австрії, Німеччини, США та багатьох інших держав, де екологічною освіто. Охоплено майже все населення. І оскільки осередків дикої живої природи у скандинавських країнах, Японії, Німеччині залишилось дуже мало, населення цінує кожну можливість спілкування з деревами, квітами, представниками тваринного світу.

Батьки докладають багато зусиль, щоб їхні діти проводили якомога більше часу в чистому природному довкіллі – дихали свіжим повітрям, грали серед дерев на ігрових майданчиках з обладнанням з екологічно безпечної сировини, бавилися з іграшками, виготовленими з екологічного матеріалу, полюбляли рухливі ігри, вчилися бути не просто «друзями природи», а й розумною її частиною. Тому в освітніх закладах створюються спеціальні умови, наближені до природніх, що конче необхідні дошкільнятам, які мешкають у великих містах, серед асфальту, скла й бетону.

Говорячи про ігрові майданчики для дітей різного віку(зокрема й дошкільного), вживають терміни «Natural outdoor playspace», «Natural playspace», «Outdoor classroom» (природні відкриті місця для навчання). Для створення таких природніх ігрових майданчиків використовують сухі стовбури та гілля дерев, пісок, каміння. Природні ігрові осередки для маленьких дітей, підлітків та торослих створюють у містах; для дошкільнят природні ігрові майданчики обладнують відповідно вікумалят у дитячих садочка, початковій школі першого ступеня.

Цікаво, що для будівництва природніх ігрових майданчиків використовують сіно та гілки, роблячи з них зручні для ігор «гнізда» й «курені».

У великих містах здебільшого не мають можливості бачити струмки й озера. Тому в природних парках міст, на майданчиках, у дитячих садках створюють штучні озера та струмки.

Інтерактивні музеї

У зарубіжних країнах набувають популярності дитячі інтерактивні музеї. В нашому розумінні це музеї, у яких використовується музейна педагогіка (коли експонати не лише розглядають, а й вивчають, досліджують, торкаються їх, тобто вони виступають наочністю). В інтерактивних музеях у США, Канаді, Китаї, Німеччині, Італії, Австрії, Великій Британії, Данії, Швейцарії та ін., крім діяльності зазначеної вище, діти також грають, виготовляють сувеніри, споруджують різноманітні будівлі, малюють тощо.

Лісові школи

У зарубіжних країнах функціонують дитячі садки, які належать до мережі «лісових шкіл» («Forest’s school»). Їхня мета – заохочувати дітей будь якого віку й навіть дорослих до ігор у лісовому середовищі для розвитку соціально-комунікативних і емоційних навичок, рухової активності, для формування екологічної компетенції. Дітям дошкільного віку «лісові школи» надають можливість усвідомлювати життєві ризики й використовувати свій внутрішній потенціал для розв’язання проблем у співпраці з іншими малятами.

У «лісових школах» іграшки замінюють гілочки, шишки, камінці. Таких закладів багато у Німеччині, Швейцарії, Фінляндії, тобто в країнах, у яких зберіглися ліси. Там, де лісів не має, «лісові зони» створюють на території дитячих садків. Така «лісова зона» являє собою невелику площу, досить густо засаджену різноманітними рослинами- деревами, кущами, трав’янистими рослинами. Педагоги, які працюють у таких садочках, спеціально розкладають під деревами сухе гілля. Невеликі сухі стовбури дерев, колоди, каміння, створюють штучні струмочки- всіляко намагаються імітувати справжній ліс. І виходить так: з «офіційного» боку будівлі дитячого садочка – асфальт, правильні рівненькі доріжки, а з іншого- ліс де прохолода та волога, де дзюрчать струмки й співають птахи.

Педагогі дитячих садків, що належать до мережі «лісових шкіл», мають спеціальну освіту. А самі садочки працюють за особливими освітніми програмами, які розміщено на їхніх сайтах.

Ігри з багнюкою

Одна з поширених форм залучення дітей до природи в зарубіжних дитячих садках- «Дні багнюки». У ці дні в садочки спеціально привозять екологічно чисту багнюку, з якою діти бавляться як їм заманеться- малюють нею, як фарбою, ліплять з неї, як із глини чи пластиліну, просто ходять по ній. Науковим підґрунтям цих ігор є дослідження, у яких доведено, що саме таке спілкування з природою позитивно впливає на емоційний стан дітей, розвиває дрібну моторику, підсилює їхню пізнавальну активність.

Завважимо: батьків дітей не треба переконувати, що така форма взаємодії з природою є ефективною та цікавою для їхніх малят. Батьки настільки педагогічно освічені, що перед ними навіть не стоїть вибір – чистий одяг чи щаслива, весела й здорова дитина.

Місто для дітей

У багатьох країнах (Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, Японія) міжнародна Асоціація Гри реалізує проект відродження гри в умовах великого міста («Місто для дітей»). Суть цього проекту полягає у створенні мережі ігрових центрів – майданчиків для ігор та пригод. Кожен майданчик створюється на основі унікального проекту, розробленого дітьми, батьками, дизайнерами та спеціалістами в галузі гри.

Проект розробляється з урахуванням віку та кількості дітей, які мешкають у конкретному мікрорайоні, зокрема дітей з особливими освітніми потребами, природних і ландшафтних умов.

Кожен майданчик має такі обов’язкові зони: систему споруд для ігор (будиночки, фортеці, кораблі, ракети та ін.) споруди для лазіння, майданчик для рухливих ігор, альтанки для творчості, місце для спілкування біля вогнища, пісочницю, природну зону для догляду за рослинами й тваринами. Кожен майданчик також має внутрішню частину. Кілька кімнат, де можна грати. Цими майданчиками опікуються кілька спеціалістів (плейвокерів).

У столицях розвинених країн світу такі майданчики є великим соціальними проектами, підтримуваними урядами і місцевою владою. Вони компенсують відсутність дворів і контакту з природою, стають центрами для невимушеної самостійної діяльності дітей. Тут малята вільні у виборі обладнання для ігор, партнерів, в організації забав. Ці майданчики задовольняють потребу дітей у руховій активності, в іграх на свіжому повітрі, допомагають подолати залежність від гаджетів, є простором для різновікового спілкування.

Ігрові вулиці

У деяких раїнах реалізують проект «Ігрові вулиці» («Play streets»). Уперше такі вулиці з’явилися у Нью-Йорку в 1914 році, Англії- в1934. У 2008 у Великій Британії проект «Ігрові вулиці» було відновлено.

Сутність його полягає в тому, що на певний час припиняється рух транспорту на окремих вулицях, де діти можуть вільно й безпечно грати безпосередньо там, де мешкають. Рух автомобілів припиняється на 2-5 годин раз на один або два тижні на місяць. «Ігрові вулиці» дають можливість подружитися не тільки дітям, а й їхнім батькам. Це чудовий спосіб загартування спільнот, подолання ізоляції людей. Сьогодні у Великій Британії цей проект активно підтримує Департамент здоров’я.

***

Отже, як доводить успішний досвід зарубіжних країн, забезпечення реалізації прав дитини на гру можливе за умови консолідації зусиль багатьох людей і організацій. Вважаємо, що ситуація з дитячою грою вимагає проведення кампанії що до ознайомлення батьків з роллю гри в житті дітей, з наслідками трансформації гри та впливом уміння грати на формування особистості дитини. Необхідно також ознайомлювати педагогів дошкільних закладів з результатами зарубіжних досліджень, спрямованих на вивчення особливостей розвитку сучасних дітей.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас