МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
Факультет мистецтв і художньо-освітніх технологій
Кафедра вокально-хорової підготовки,
теорії та методики музичної освіти
ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
На тему:
«Небезпечні явища: туман, снігові замети, сильний вітер. Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні інформації про штормове попередження.»
Виконав: студент групи 2БСОММ
Спеціальності 014 Музичне мистецтво
денної форми навчання
Янчевська Дар’я Едуардівна
Перевірив:
доцент Гаркушевський В.С.
План
1. Вступ………………………………………………………………3
2. Визначення та характеристика небезпечних явищ……………..4
3. Отримання інформації про штормове попередження…………16
4. Дії при загрозі стихійного лиха…………………………………18
5. Список використаної літератури………………………………..20
ВСТУП
Небезпечні та стихійні метеорологічні явища (НЯ та СГЯ) – це різні явища природи, які по своїй інтенсивності та тривалості зумовлюють раптове порушення нормальної життєдіяльності населення, руйнування і знищення матеріальних цінностей, наносять значні збитки різним галузям економіки і створюють загрозу для безпеки людей. Метеорологічне явище оцінюється як небезпечне тоді, коли воно досягає певних критичних значень. В Україні такими можуть бути близько 20 явищ погоди, за якими Українська гідрометеорологічна служба проводить регулярні спостереження, прогнозування і попередження населення. Це – сильні вітри, шквали, смерчі, зливи, град, гроза, сильні та тривалі дощі, снігопади, сильні хуртовини та пилові бурі, налипання мокрого снігу, складні відкладення, ожеледь, туман, сильна спека, сильний мороз, зниження температури на Південному березі Криму.
Небезпечні та стихійні метеорологічні явища впливають не лише на роботу окремих галузей економіки (енергетика, наземний, морський і авіаційний транспорт, будівництво і житловокомунальне господарство, рекреаційна і туристична індустрія, системи зв’язку та оборони, сільське та лісове господарство, рибальство та ін.), а й в цілому на величину валового національного продукту та динаміку розвитку країни.
В останні десятиріччя на нашій планеті, в Європі і в Україні також спостерігається стійка тенденція до зростання кількості та інтенсивності НЯ та СГЯ. Так, за даними Centre for Research on the Epidemiology of Disasters (CRED) протягом останніх десятиріч їх кількість збільшилась більш ніж у 4 рази з 1,5 тис у 70-ті роки ХХ століття до 6 тисяч у 90-і. За останнє десятиріччя в світі було зареєстровано рекордно велику кількість стихійних катастроф від яких потерпіло біля 2,7 млрд. чоловік, тобто більше третини населення планети.
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕБЕЗПЕЧНИХ ЯВИЩ. ТУМАН
Туман - це сукупність зважених у повітрі дрібних крапель води та/або кристаликів льоду, що утворюються в результаті охолодження до точки роси вологого повітря з подальшою конденсацією водяної пари, що призводить до погіршення видимості в атмосфері до значень менше 1 км.
Точкою роси називають таку температуру, при якій водяна пара, що міститься в повітрі досягає стану насичення і починає конденсуватися. Найбільш характерним прикладом такого процесу є випадання роси.
Залежно від агрегатного стану води тумани прийнято класифікувати на три основні групи:
Краплинні ;
Крижані ;
Змішані ;
Найчастіше тумани є дрібнокрапельними, навіть при температурі нижче нуля, коли вода залишається в переохолодженому стані. У змішаних туманах переохолоджені краплі відзначаються за температури навіть до -40 °С!
Окрім класичного туману на метеорологічних станціях метеорологи фіксують інші види. Далі розглянемо їх.
Крижаний туман – туман, що складається з крижаних кристалів. Утворюється при сильних морозах та високій вологості повітря. Вдень на сонці та вночі при світлі місяця або при ліхтарях крижаний туман розпізнається по світінню граней крижаних кристаликів. Найчастіше такі тумани зустрічаються в холодних областях планети (Східний Сибір, Гренландія, Фінляндія і т.д.), коли в зимовий період температура опускається нижче -40 °С.
Туман, що просвічує (крижаний туман, що просвічує) – туман, при якому спостерігач, перебуваючи в самому тумані, може бачити хмари або ясне небо, сонце або місяць. Це відбувається коли туман має незначну потужність, поширюючись по вертикалі на кілька метрів або десятків метрів.
Поземний туман (поземний крижаний туман). Цей вид має невелике поширення на вертикалі. Утворюється переважно над низькими місцями та над водою (яром, морем, озером, річкою, болотом, лугом тощо). Висота зазвичай не перевищує 2 м над сушею та 10 м над морем. Поземний крижаний туман спостерігається, зазвичай, над сушею чи над льодовиком (наприклад, у Гренландії).
Туман на околиці – туман, який спостерігається лише на околицях (у низинах, на перевалах, на схилах гір тощо). Він може бути будь-якого виду з перерахованих вище. Має явно виражену плямистість і локальність по території.
Паріння моря (озера, річки) – туман, що утворюється над незамерзлою поверхнею моря, озера або річки за значної різниці температури води та повітря у вигляді клубів пари (різновид туману на околиці). При сильному вітрі такий туман може поширюватись на невеликі відстані та над сушею. Найчастіше він формується в нічний і ранковий час або при адвекції холодного повітря на теплу поверхню води під час арктичних вторгнень повітряних мас в осінньо-зимовий період.
Небезпека туману :
Якщо дальність видимості становить 500-1000 м, туман вважається слабким, 50-500 м - помірним і менше 50 м - сильним. Сильний туман становить найбільшу небезпеку при проїзді перехресть і, особливо, залізничних переїздів. Через нього водій не бачить дорожні знаки, погано помічає світлові сигналізації. У тумані відбувається в шість разів більше наїздів на перешкоди, ніж за такий же період часу його відсутності. У чому небезпека туману? Окрім зниження видимості, туман здатний піднести автомобілістам низку труднощів.
По-перше, при низькій видимості важко визначити реальну відстань до об'єкта. Іноді буває неможливо зрозуміти, їде або стоїть зустрічна машина, так як це просто біла пляма до певного моменту.
По-друге, в тумані спотворюються кольори. У сильному тумані жовтий колір здається червоним, а зелений - жовтіє. Тому, потрапивши в туман, будьте уважні на регульованих перехрестях. Переконайтеся, що на світлофорі загорівся саме зелений колір, адже в такій ситуації краще не поспішати, ніж потрапити в ДТП.
СНІГОВІ ЗАМЕТИ
При простій або подвійній хуртовині утворюються сніговідкладення значної висоти і щільності (снігові замети). На утворення снігових заметів на проїжджій частині доріг впливають такі чинники: швидкість і напрям вітру; кількість принесеного вітром снігу; характер прилеглої до дороги місцевості; наявність снігозатримувальних перешкод.
Сухий, пухкий сніг може бути розвієний вже при швидкостях вітру від 3 до 4 м /с. Мокрий або щільний сніг з щільністю більше ніж 200 г /л буде піднято вітром. При сухому снігові вітер відриває спочатку від пухкого снігового покриву окремі частинки снігу і переносить в безпосередній близькості від поверхні землі. Зі збільшенням швидкості вітер буде переміщати велику кількість снігу і знову відкладати його в зонах зменшення швидкості. Сніговітровий потік в залежності від швидкості вітру може бути висотою до кількох метрів. На ділянках, на яких вітер має велику швидкість, часто видувається весь сніг. Якщо при цьому виявляється орна земля, то вітер також відриває від поверхні і переносить разом зі снігом частки землі. Снігові відкладення в таких випадках змішані з грунтом і виглядають грязнимц.
Якщо визначають кількість снігу, яке відклалося у вже наявного снігозахисного огорожі, тоді використовують спосіб натуральних обмірів, описаний нижче.
Снігові відкладення вимірюють мірними рейками. Мірні рейки встановлюють ззаду огорожі на відстані 2 м одна від одної. Ціна поділки на рейці повинна становити 10 см. Нульова лінія кожної рейки повинна знаходитися на рівні поверхні землі. Кількість і висота рейок повинні бути достатніми, щоб можна було охопити повний обсяг шлейфів снігових відкладень, які утворюються протягом всієї зими у снігозахисного огорожі. Кількість снігу, яке накопичилося уздовж снігозахисного огорожі, обчислюють за поперечним профілем, який визначають в момент максимального накопичення снігу. Певне таким чином кількість снігу в ряді випадків менше кількості, яке було фактично принесено. Це залежить від того, що більшість снігозахисних огорож пропускає частина снігу.
Небезпека утворення снігових заметів підвищується на ділянках доріг, що прилягають до відкритим і рівним полях, де можливі великі швидкості вітру поблизу поверхні землі. Навпаки, на дорогах, які проходять через ліси або багаті чагарником місцевості, різко зменшується або зовсім відсутня небезпека снігових заметів.
Снігові замети утворюються також на ділянках доріг, в безпосередній близькості від яких є перешкоди, що знижують швидкість вітру. Затихає вітер не може більше транспортувати піднятий сніг і відкладає його у перешкод. До таких перешкод відносяться дерева, щогли, піщані купи, висока трава на узбіччях, будівлі, неправильно встановлені снігозахисні огорожі, рекламні щити і т.д.
Найбільш часто утворення снігових заметів викликають снігові вали, що виникли при неправильній снігоочищення. Якщо вони не будуть видалені, то сніг буде відкладатися у них, в результаті чого виникнуть ще більші вали, які зі свого боку знову викликатимуть нові відкладення. Таким чином на дорозі накопичується поступово все більше снігу, що веде врешті-решт до часто спостерігається положенню: на ділянках місцевості, що прилягають до дороги, ледь виявляється сніг, в той час як сама дорога є високим сніговий вал з глибоко прорізаної в ньому проїзною частиною. Дорога, таким чином, через неправильну снігоочищення стає пасткою для принесеного вітром снігу. Тому під час снігоочищення слід прагнути до того, щоб на дорозі не утворювалися снігові вали.
СИЛЬНИЙ ВІТЕР
Сильні вітри, шквали та смерчі – стихійні лиха, які можуть статися в будь-яку пору року, але найчастіше – у серпні й вересні. Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому найчастіше вдається оголосити штормове попередження.
Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів – травмування, а інколи й загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг і мостів, промислових та житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів і посівів на полях.
Сильні вітри, як правило, супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості.
Сильний вітер – це рух повітря відносно земної поверхні зі швидкістю або горизонтальною складовою швидкості понад 25 м/с. За руйнівною силою він може зрівнятись із землетрусом.
Шквал – короткочасне різке збільшення швидкості вітру, іноді до 30-70 м/с, що супроводжується зміною його напрямку. Найчастіше це явище спостерігається під час грози. Швидкість вітру при шквалі досягає 15-20 м/с, а при окремих поривах 30-40 м/с і більше. Може спостерігатися зміна напрямку вітру. Шквал може тривати декілька хвилин.
Основною причиною виникнення шквалу є взаємодія висхідного потоку повітря в передній частині купчасто-дощової хмари і спадного повітря, охолодженого зливовим дощем.
Шквали вважаються небезпечними метеорологічними явищами. Вони можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоди об'єктам економіки і довкілля. В Україні найчастіше бувають у степовій, лісостеповій зоні та на Поліссі.
Смерч – найбільш руйнуюче явище, сильний атмосферний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви (рукава) чи хобота й має майже вертикальну вісь за напрямком до поверхні суші або моря, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині. Обертальна швидкість (проти годинникової стрілки) – до 100 м/с, швидкість руху – 35/60 км/г. Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні, наносить значні руйнування, убираючи в себе воду та предмети, що трапляються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею й переносячи на значні відстані.
Усередині воронки смерчу повітря піднімається вгору, створюється розрідження до 0,4 атм. Коли воронкоподібний відросток хмари досягає землі, його ширина становить 50-500 м. Швидкість руху повітря всередині смерчу біля землі зазвичай складає до 200 км/год при сильній висхідній складовій, що створюється через декілька хвилин опісля торкання землі воронкою, з-за створення локального мезоциклону, а шлях їх руйнівної дії на землі не перевищує декількох кілометрів, опісля чого воронка відривається від поверхні й зникає у хмарах. У віхорах найпотужніших смерчів вітер біля землі може досягати швидкості понад 480 км/год, а сами віхори — мати діаметр, що перевищує 3 км, й зберігати руйнівну силу біля землі протягом понад 100 км. Швидкість переміщення воронки смерчу біля землі, що колись було зареєстровано, не перевищувало 120 км/год. Відомі випадки, коли воронки смерчів зберігали свою руйнівну силу біля землі впродовж 350 км та 3,5 годин (не один й той самий).
Виникнення смерчів пов'язане з локальною неоднорідністю атмосфери, зіткненні неоднорідних за вологістю та температурою повітряних мас, теплих (внизу) і холодних (угорі) шарів повітря та сильному боковому вітрі під час грозової погоди.
Знижений тиск усередині смерчів створює «ефект насосу», тобто всмоктування навколишнього повітря, води, пилу, предметів, людей і тварин усередині воронки. Цей же ефект призводить до зривання дахів і руйнування будинків, що потрапляють до середини смерчу. Смерчі часто наносять втрати інфраструктурі міських поселень (можуть переносити з місця на місце навіть такі великі предмети, як автомобілі).
У Північній Америці смерчі відомі під назвою «торнадо» (ісп. tornado — обертовий). У Франції (й ще декількох країнах Європи) смерчі мають назву «тромб» (фр. tromb — труба).
Країною з найпоширенішою зареєстрованою активністю смерчів є США — там щороку реєструється близько 1170 руйнівних смерчів. У 2011 ж році, під час так званого супер-спалаху смерчів, з 25 по 28 квітня протягом трохи більш, ніж 3 доби, було зареєстровано появу 360 окремих торнадо, 216 з яких з'явились протягом однієї доби.
У той же час країною з найбільшою кількістю людських жертв від активності смерчів залишається Бангладеш з усередненою кількістю загиблих від торнадо у 179 людей на рік. Саме у цій країні зареєстровано найсмертоносніше торнадо за всю історію спостереження за ними, що 26 квітня 1989 року забрало життя у близька 1300 людей, нанесло поранення ще 12000 людей та зруйнувало житло близька 80000 людей.
У місці контакту основи смерчевої воронки з поверхнею може виникати каскад — хмара або стовп — пилу, уламків і піднятих з землі предметів або водяних бризок. При формуванні смерчу спостерігач бачить, як назустріч воронці, що опускається з неба, з землі піднімається каскад, який потім охоплює нижню частину воронки. Термін походить від того, що уламки, піднявшись до деякої незначної висоти, не можуть вже утримуватися потоком повітря і падають на землю. Воронку, не торкаючись із землею, може огортати футляр. Зливаючись, каскад, футляр і материнська хмара створюють ілюзію ширшої, ніж є насправді, смерчевої воронки.
Причини утворення смерчів повністю не вивчені досі. Можна вказати лише деякі загальні відомості, найхарактерніші для типових смерчів.
Смерчі часто утворюються на тропосферних фронтах — границях розділу в нижньому 10-кілометровому шарі атмосфери, які відокремлюють повітряні маси з різними швидкостями вітру, температурою та вологістю повітря. В області холодного фронту (холодне повітря напливає на тепле) атмосфера є особливо нестійкою і формує у материнській хмарі смерчу та нижче від неї безліч турбулентних вихорів, що швидко обертаються. Сильні холодні фронти утворюються у весняно-літній та осінній періоди. Вони відокремлюють, наприклад, холодне і сухе повітря з Канади від теплого і вологого повітря з Мексиканської затоки або з Атлантичного чи Тихого океану над територією США. Відомі випадки виникнення невеликих смерчів у ясну погоду за відсутності хмар над перегрітою поверхнею пустелі чи океану. Вони можуть бути абсолютно прозорими і лише нижня частина, запилена піском або водою, робить їх видимими.
Смерчі у своєму розвитку проходять три основні стадії. На початковій стадії з грозової хмари з'являється початкова воронка, що висить над землею. Холодні шари повітря, що розташовані безпосередньо під хмарою спрямовуються вниз на зміну теплим, які, в свою чергу піднімаються вгору. (Така нестійка система утворюється зазвичай при взаємодії двох атмосферних фронтів — теплого і холодного). Потенційна енергія цієї системи переходить у кінетичну енергію обертального руху повітря. Швидкість цього руху зростає, і він набуває свого класичного вигляду.
Обертальна швидкість зростає з плином часу, при цьому в центрі торнадо повітря починає інтенсивно підійматися вгору. Так протікає друга стадія існування смерчу — стадія формування вихору максимальної потужності. Смерч повністю формується і рухається постійно змінюючи напрями свого руху.
Завершальна стадія — руйнування вихору. Потужність торнадо слабшає, воронка звужується і відривається від поверхні землі, поступово піднімаючись назад у материнську хмару.
Час існування кожної стадії різний і коливається від декількох хвилин до декількох годин (у виняткових випадках). Швидкість просування смерчів також різна, у середньому — 40 — 60 км/год (в дуже рідкісних випадках може досягати 210 км/год).
Грози бувають в більшій частині земної кулі, за винятком регіонів з субарктичним кліматом і арктичним кліматом, проте смерчі можуть супроводжувати тільки ті грози, які знаходяться на стику атмосферних фронтів.
Найбільша кількість смерчів фіксується на північноамериканському континенті, особливо в центральних штатах США, менше — в східних штатах США.
Другим регіоном земної кулі, де виникають умови для формування смерчів, є Європа.
Таким чином, смерчі в основному спостерігаються в помірних поясах обох півкуль, приблизно з 60-ї паралелі по 45 паралель в Європі і 30 паралель в США. Також смерчі фіксуються на сході Аргентини, ПАР, заході і сході Австралії і ряду інших регіонів, де також можуть бути умови зіткнення атмосферних фронтів.
За характерними ознаками виділяють такі види смерчів:
складені смерчі можуть складатися з двох і більше окремих тромбів навколо головного центрального смерчу. Подібні торнадо можуть бути практично будь-якої потужності, однак, найчастіше це дуже потужні смерчі, що призводять до найбільших збитків;
бичеподібні — найпоширеніші, мають тонку, гладку, лійкоподібну форму. Довжина лійки значно перевищує її діаметр. Зазвичай є слабкими смерчами;
Розпливчасті смерчі — виглядають як кошлаті хмари, що обертаються, досягаючи поверхні землі. Часто діаметр смерчу може бути більшим за його висоту. Діаметр лійки може перевищувати 0,5 км. Зазвичай це дуже потужні вихори, часто складені. Завдають величезної шкоди через великі розміри і дуже високу швидкість вітру.
ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ШТОРМОВЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
У залежності від швидкості переміщення повітряних мас вітри поділяються на шторми, урагани, циклони, тайфуни, торнадо (смерчі). Ці природні явища руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, викликають ушкодження комунікацій, руйнування населених пунктів, травмування та загибель людей.
Пам’ятайте, що треба робити при загрозі штормового попередження:
1. Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій. Не користуйтеся без потреби телефоном, бо по ньому можуть надійти повідомлення.
2.Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям людям похилого віку.
3.Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.
4.Підготуйтеся до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.
5.Приберіть господарське майно з двору та балкона в будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу.
6.Машину поставте в гараж.
7.Поставте на підлогу речі, які можуть упасти й спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.
8.Щільно зачиніть вікна, двері, горищні люки та вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, за можливості, захистіть віконницями або щитами.
9.Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні в дитячий садок та школу.
10.Якщо ви в човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега.
ДІЇ ПІД ЧАС СТИХІЙНОГО ЛИХА
1.Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.
2.Зачиніть вікна та відійдіть від них подалі.
3.Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро - та газопостачання.
4.Зберіть документи, одяг та найнеобхідніші та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.
5.Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Ввімкніть приймач для отримання інформації.
6.Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.
7.Не користуйтеся ліфтами.
8.Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.
9.Якщо ви на відкритій місцевості, ляжте на землю на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.
10.Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.
11.Уникайте споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев.
12.Не наближайтесь до водойм, особливо до моря.
ДІЇ ПІСЛЯ СТИХІЙНОГО ЛИХА:
1.Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
2.Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов'язково кип'ятіть питну воду.
3.Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.
4.Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути.
5.Не виходьте відразу на вулицю – після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.
6.Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.
7.Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.
8.Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.https://uhmi.org.ua/project/rvndr/extrime.pdf.
2.https://www.meteoprog.ua/ua/news/598896-vse-pro-tumani-klasifikaciya-ta-pricini-viniknennya.html
3.https://kr.nmc.dsns.gov.ua/ua/Poperedzhuemo/169.html
4.http://budtehnika.pp.ua/9230-viniknennya-sngovih-zametv.html
5. https://www.dsns.gov.ua/ua/Silniy-viter-vklyuchayuchi-shkvali-ta-smerchi.htm
6. https://pidru4niki.com/83811/pedagogika/silni_vitri_shkvali_smerchi
7. https://pishchanska.otg.dp.gov.ua/ua/novini-ta-podiyi/novini/diyi-pri-zagrozi-ta-pidchas-stihijnogo-liha
8.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)
9. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%87