Ім'я файлу: І_23_Zalis'ka.docx
Розширення: docx
Розмір: 63кб.
Дата: 07.04.2020
скачати


Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут історії, політології та міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин

Тема:

Інформаційно-аналітична довідка для міністра закордонних справ України, який відправляється з офіційним візитом до Румунії

Виконала:

студентка групи МВ-11

Заліська Антоніна Іванівна

Перевірив:

кандидат історичних наук, доцент

Гурак Ігор Федорович


Івано-Франківськ

2017

ВСТУП

Нещодавно Румунія стала одним із найпомітніших гравців у басейні Чорного моря. Актуальність вивчення її політики в регіоні зумовлена тим, що спроби набуття сусідньою державою статусу лідера в Чорноморському басейні справляють безпосередній вплив на зусилля України щодо зміцнення своєї ролі на глобальному та регіональному рівнях.
Крім того, враховуючи спільність багатьох факторів геополітичного та економічного характеру, притаманних обом державам, дослідження регіонального аспекту зовнішньої політики офіційного Бухареста сприятиме налагодженню більш масштабної та ефективної взаємодії на двосторонньому рівні у сферах, що представляють обопільний інтерес.
РОЗДІЛ 1. Загальна інформація про Румунію

Румунія розташована у південно-східній Європі. На півночі і сході межує з Республікою Молдова , на північному заході — з Угорщиною, на південному заході з Сербією, на півдні — з Болгарією. На південному сході омивається Чорним морем. Площа – 238,391 км². Столиця і найбільше місто – Бухарест1.
Державне свято - 1 грудня 1918 р. - Національний День Румунії, є щорічним державним святом, який знаменує об'єднання румунських провінцій2.
Державна мова - румунська. Грошова одиниця - румунська лея.
Румунія є унітарною державою, яка поділена на 41 повіт (жудець) та один окремий муніципій Бухарест. Жудеці поділені на 211 міст та 103 муніципалітети. Виключенням в адміністративній структурі Румунії є столиця Бухарест, що на відміну від інших муніципалітетів, є адміністративною одиницею другого рівня NUTS. За даними на березень 2017, населення Румунії складає 19,271,614 чоловік3.
РОЗДІЛ 2. Коротка інформаційна довідка про пріоритети зовнішньої політики Румунії на сучасному етапі

Президент Клаус Йоганніс сказав іноземним послам в Бухаресті, що зовнішня політика і політика безпеки Румунії буде дотримуватися тих самих правил, як і раніше. Він зазначив, що основні стовпи зовнішньої політики Румунії будуть залишатися такими ж і в 2017 році, а саме розширення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами і консолідація в ЄС і НАТО. За словами президента Румунії, боротьба з нелегальною міграцією і тероризм залишаються в списку пріоритетів в 2017 році. З іншого боку, президент заявив, що Румунія готова взяти участь в переговорах по виходу Великобританії з Європейського Союзу, підкресливши той факт, що в результаті переговорів повинні в повній мірі дотримуватися права румунських людей, що працюють у Великобританії. Йоганніс сказав, що стратегічне партнерство Румунії та США будуть продовжувати розвиватися після приведення до присяги президента Дональда Трампа. Держава позиціонує себе як форпост НАТО у Чорноморському регіоні, що неухильно дотримується лінії на зміцнення трансатлантичного співробітництва та протидії експансіоністським планам Росії в Південно-Східній Європі. Президент також послався на покращення стратегічних відносин з Німеччиною, Францією та Італією. Зазначалось про відносини з сусідньою Молдовою, підтвердивши очікування Румунії, що новий президент Республіки Молдова Ігор Додон повинен дотримуватися своїх конституційних прерогатив. Президент запевнив, що становлення Молдови на незворотний шлях до вступу в ЄС залишається метою Румунії. Йоганніс вважає, що Румунія повинна зосередитися на економічних відносинах з державами Центральної Азії і Близького Сходу, стверджуючи, що відносини з країнами Азії, Латинської Америки та Африки слід заохочувати більш активно4.
Стратегічне партнерство з Польщею повинне розвиватися і надалі, як стверджував президент, зокрема, з метою забезпечення регіональної безпеки, а також на рівні ЄС, де обидві країни поділяють спільні цілі.
В рівній мірі, президент наполягав на розширенні стратегічного партнерства з Туреччиною, яку він бачить в якості незамінного союзника в підтримці стабільності в регіоні. Також Румунія має намір проводити більш реалістичну політику щодо Росії і підписати двосторонній договір з Москвою. Перешкодою цьому є претензії румунських властей на повернення зниклого королівського золотого запасу, відправленого на зберігання в Москву в роки Першої світової війни, а також вимога засудити пакт Ріббентропа-Молотова 1939 р. як секретний договір, в якому визнавалося, що СРСР має інтереси в Бессарабії5.
Відносини між Україною та Румунією до 2014 р. характеризувалися достатньою інертністю, конфліктністю та відсутністю системності. У двосторонніх стосунках домінували суперечливі питання (ситуація навколо о. Зміїного, питання подвійного громадянства етнічних румунів на українських територіях та національних меншин, проблема врегулювання судноплавного транзиту по річці Дунай), що справляло суттєвий стримуючий вплив на розвиток конструктивних двосторонніх відносин. Анексія Російською Федерацією Криму та агресія на Сході України дуже гостро поставили на порядок денний питання стабільності і безпеки у сусідніх з Румунією країнах. Розуміючи загрози, які несе в собі така ситуація, Румунія взяла курс на перезавантаження відносин з Україною та посилення двосторонньої співпраці, у тому числі в рамках розширених регіональних форматів (зокрема, йдеться про ініціативу щодо створення альянсу України, Румунії та Польщі). Зважаючи на це, офіційний Київ має використати дане ситуативне зближення для розбудови стабільних партнерських відносин з Бухарестом та зосередитися на реалізації спільних взаємовигідних проектів та ініціатив6.

РОЗДІЛ 3. Коротка інформаційна довідка про внутрішньополітичну ситуацію у Румунії на сучасному етапі

Конституція 1991 року проголосила Румунію як демократичну і соціальну республіку, яка отримала свій суверенітет від народу. За Конституцією, політична система країни включає президента, парламент, Конституційний суд і судову систему, що, в свою чергу, включає в себе Високий суд касації і юстиції. Право голосу мають всі громадяни старше 18 років7.
Главою держави є президент Клаус Йоганніс (з 21 грудня 2014 року), який на час виконання свого мандату не може знаходитися в якій-небудь партії. Президент може бути обраний на два терміни. Він несе відповідальність за збереження конституції, є верховним головнокомандувачем збройних сил, і головою Верховної ради національної оборони. Прем'єр-міністр (з 4 січня 2017 року – Сорін Гріндяну) призначається президентом за згодою парламенту8.
Вищий орган законодавчої влади – парламент, що складається з верхньої палати Сенату (176 члена) і нижньої – палати депутатів (412 місць). Вищий орган виконавчої влади – уряд на чолі з прем’єр-міністром, кандидатура якого пропонується президентом і затверджується парламентом. Вибори відбуваються кожні чотири роки шляхом загального, прямого і таємного голосування.
Судова влада захищає права і законні інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Основи судової влади встановлені Конституцією 1991 року і Законом про судову систему 1992 року. Суди підрозділяються на апеляційні, окружні і суди першої інстанції. Вищу судову владу здійснює Верховний суд Румунії9.
Політичні партії Румунії10:
▪Ліві партії.
○ Соціал-демократична партія – лівоцентристська соціалістична політична партія в Румунії. Заснована в 2001 через злиття Партії соціальної демократії в

Румунії і Румунської соціал-демократичної партії. Лідер – Лів'ю Драгня. 154 місця в Палаті депутатів і 67 місць в Сенаті.
○ Народна партія – Дан Д'яконеску. Це ліво-націоналістична політична партія, заснована в 2010 році телеведучим Даном Д'яконеску. 47 місць в Палаті депутатів і 21 місце в Сенаті.
▪ Праві партії.
○ Партія «Велика Румунія»— націоналістична політична партія в Румунії. Заснована в 1991 році. Виступає з антиугорськими, антициганськими і антисемітськими гаслами. Лідер – Еміль Страіну.
○ Демократична ліберальна партія – консервативна політична партія, заснована в 2007 році. Лідер – Василе Блага
▪ Центристські партії.
○ Націонал-ліберальна партія – ліберальна політична партія Румунії. Найстаріша партія країни, заснована в 1875 році. Дотримується доктрини класичного лібералізму. Лідер – Аліна Горгіу. 69 місць в Палаті депутатів і 30 в Сенаті.
○ Демократичний союз угорців Румунії – політична партія, яка виражає інтереси угорської меншини. 21 місце в Палаті депутатів і 9 місць в Сенаті.
○ «Союз спасіння Румунії» - політична партія, заснована в 2016 році. 30 місць в Палаті депутатів і 13 в Сенаті. Лідер – Нікушор Дан.

РОЗДІЛ 4. Коротку інформаційна довідка про економічне становище Румунії на сучасному етапі

Румунія - індустріально-аграрна країна, традиційно відрізняється середнім рівнем розвитку економіки, особливо в порівнянні з іншими членами РЕВ і Європейського Союзу (ЄС). Економіка Румунії є 11-ою за розміром ВВП серед країн ЄС, однак рівень ВВП на душу населення становить приблизно 55% від середньоєвропейського11. Основною проблемою сучасної капіталістично-

орієнтованої економіки Румунії є вкрай низька частка формальної зайнятості населення.
Близько 70% орної землі займають посіви пшениці (3,04 млн т) і кукурудзи (3,85 млн т). Іншими важливими культурами є картопля (3,71 млн т), цукрові буряки та соняшник.
У Румунії добуваються нафта, природний газ, золото, срібло, сіль, боксити, марганцева руда, вугілля.
Швидко розвивається індустрія, що забезпечує постійне збільшення експорту устаткування. Експортуються переважно машини та обладнання, метали і металеві вироби, текстиль і взуття, хімікати, сільськогосподарські продукти, мінерали і паливо. Головні експортери: Німеччина 18,9%, Італія 12,3%, Франція 7,1%, Туреччина 5,5%, Угорщина 5,5%.
Основні зміни в структурі імпорту зумовлені збільшенням частки промислової сировини і напівфабрикатів12. Імпортує машини та обладнання, хімікати, паливо і мінерали, метали, текстиль і вироби, сільськогосподарські продукти. Імпорт - партнери: Німеччина 17,5%, Італія 11%, Угорщина 9,1%, Франція 5,7%, Росія 4,4%, Польща 4,3%, Австрія 4,2%, Казахстан 4,1%13.
За минулий рік Румунія скоротила дефіцит балансу в торгівлі сільськогосподарською продукцією на 19% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі зменшилося до 148,1 млн. євро завдяки збільшенню експорту на 16%14.

РОЗДІЛ 5. Інформація про двосторонні відносини між Румунією та Україною

Падіння тоталітарного режиму Чаушеску і прихід до влади в Румунії демократичних сил у грудні 1989 р., а також проголошення незалежності України у 1991 р., внесли суттєві зміни в українсько-румунські відносини. Перед румунським

парламентом і урядом, політичними партіями і громадськими організаціями постала проблема розробки нової стратегії двосторонніх стосунків. Румунія 8 січня 1992 р. визнала державну незалежність України, а 1 лютого між двома країнами було встановлено дипломатичні відносини. У Бухаресті 24 вересня цього ж року було відкрито Посольство України. У лютому 1993 р. Генеральне консульство Румунії в Україні перетворено на Посольство. У місті Констанца (Румунія) 2 червня 1997 р. підписано Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією (набув чинності 22 жовтня 1997 р.)15. Договір заклав правовий фундамент розвитку двосторонніх відносин. Окрім традиційних пунктів, притаманних договорам такого рівня, він містив і специфічні пункти. Так, країни підтвердили "непорушний існуючий кордон між Україною і Румунією", зобов'язалися утримуватись від будь-яких територіальних претензій. Румунія домоглась протекції для національних меншин (румунів) в Україні, зокрема внаслідок створення "єврорегіонів". Паралельно було укладено додаткову Угоду про делімітацію континентального шельфу і виняткових економічних зон.

Президент України Л. Кучма і Президент Румунії І. Ілієску підписали у Чернівцях 17 червня 2003 р. Договір про режим українсько-румунського державного кордону, співпрацю і взаємну допомогу в прикордонних питаннях на десять років16. Передбачено автоматичне продовження його дії, якщо сторони не виявляють іншого бажання. Головне положення документа полягало в тому, що він підтверджує лінію державного кордону, зафіксованого радянсько-румунським договором 1961 р. Всі положення, які стосуються лінії українсько-румунського кордону, не підлягають денонсації.
Стосовно зв'язків України та Румунії в економічній сфері у період з 1990 до 2012 рр. зазначимо, що нормативно-правову базу співробітництва становило понад 10 укладених міждержавних угод з економічних питань. Політичне керівництво

Румунії та України створює необхідні умови для розвитку. Аналізуючи характер румунської присутності в економічній сфері України, наголосимо: по-перше, з румунського боку сприяння розвиткові економічних структур здійснюється насамперед у середовищі етнічних румунів, тобто в регіонах зі сильною румунською національною меншиною; по-друге, фінансово-економічні структури можуть застосовуватися для фінансування румунських культурологічних організацій, а це зумовлює встановлення контролю Румунії за їхньою діяльністю та, як наслідок, використання певною мірою для реалізації власної політичної лінії.
Співробітництво у сфері етнонаціональної політики належить до центральних питань українсько-румунських відносин. Румунські державні органи всіх рівнів та громадські структури виконують чітко організовану й скоординовану роботу щодо активного залучення закордонних румунів до "єдиного румунськомовного, культурного та інформаційно-духовного простору". Водночас в Україні багато зроблено і робиться для задоволення культурно-освітніх потреб румунського населення. Так, в українському інформаційному просторі функціонує майже 20 румунсько-мовних газет, журналів і телевізійних програм, у вищих закладах освіти проводиться набір до груп з румунською мовою викладання тощо.
Але, все-таки, Румунію навряд чи можна було б назвати партнером України на міжнародній арені через деякі суперечки з приводу кордонів і румунської меншини в Україні, які стали серйозними проблемами і згубно впливали на відносини Румунії і України. Однак, як минув час і нові загрози з'явилися, старі непорозуміння пішли на узбіччя, щоб замінити взаємне бажання спільно протистояти російській агресії - реальної для України і потенційної для Румунії - і розробити нову стратегічну політику партнерства.
17 грудня 2012 р. Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні К. Іонеску висловив думку, що у двосторонніх відносинах між Україною і Румунією, незважаючи на певну стагнацію в минулому, не існує нездоланних перешкод і проблемних питань. На його погляд, діалог між двома країнами має істотний потенціал, який зможе забезпечити хорошу еволюцію взаємодії, але, на жаль, він використовується не повністю. Обидві сторони мають велике бажання не марнувати енергію на штучно завищені псевдопитання, а приділяти особливу увагу питанням сусідства.
Візит Йоганніса до Києва в березні 2015 року оголосив про початок нового етапу в українсько-румунських відносин. Йоганніс також підкреслив, що Румунія «підтримує збереження санкцій відносно Росії до повного виконання угод Мінська». Слід також зазначити, що Румунія була першою державою ЄС, що ратифікувала Угоду між Україною та ЄС про асоціацію. Тепер Румунія є однією з перших країн в Європі, яка повністю відмовилася від поставок російських енергоносіїв. Відмова від імпорту російського газу стала можливою за рахунок зниження питомої споживання по галузях промисловості, а також за рахунок інвестицій в енергоефективність. Ще одним свідченням про початок нового етапу в українсько-румунських відносин стало спільне обговорення з питання використання судноплавного каналу Дунай-Чорне море, а також можливе створення єдиних поставок для її використання, що, безсумнівно, матиме позитивний вплив на товарообіг між країнами. Таким чином, двадцятирічний період застою у відносинах між двома країнами закінчився. Румунія приєдналася до країн, які засуджували агресію Росії проти України, і висловили свою підтримку. Діалог і обмін думок почалися. Будемо сподіватися, що він буде тільки розвиватися17.

РОЗДІЛ 6. Інформація про головні проблемні моменти у двосторонніх відносинах

Водночас обидві країни із союзних держав, якими вони були в роки існування СРСР, перетворились у потенційних суперників18. Основні проблемні питання між Україною та Румунією можна умовно поділити на такі групи: ○ демаркація Державного кордону між країнами; ○ становище національних меншин в обох країнах; ○ економічна співпраця.
▪ Проблема кордонів стала надзвичайно актуальною відразу після повалення

комуністичного режиму в Румунії (1989) і здобуття Україною незалежності (1991). Початковий етап становлення українсько-румунських відносин затьмарила спроба деяких радикальних політичних кіл Румунії висунути прямі територіальні претензії до України. 24 червня 1991 р. було ухвалено декларацію Парламенту Румунії про пакт Ріббентропа-Молотова та його наслідки для України, у якій мова йшла про "приналежність Бессарабії, Герцаївського краю та Північної Буковини до Румунії". У відповідь Верховна Рада Української РСР у своїй Заяві від 5 липня 1991 р. розцінила такі дії румунської сторони, як територіальні претензії до України.
Ще однією актуальною проблемою взаємовідносин між Україною та Румунією була територіальна суперечка стосовно о. Зміїний. Румунія 16 вересня 2004 р. подала заяву в Міжнародний Суд у Гаазі з приводу того, чи вважати о. Зміїний островом чи скелею, що значно впливає на схему розмежування континентального шельфу в цьому районі. Україна 19 травня 2006 р. подала контрмеморандум, після чого в грудні цього ж року Румунія направила в Суд репліку на контрмеморандум. До липня 2007 р. Україна мала право на подання контррепліки на румунську репліку, і Суд розпочав розгляд справи по суті. Остаточне рішення Суд ухвалив 3 лютого 2009 р. Згідно з ним, о. Зміїний визнано островом з територіальним морем у 12 морських миль, але при цьому він не може вважатися частиною прибережної лінії України у визначенні серединної лінії за делімітації континентального шельфу та суто економічної зони. У цьому ж судовому рішенні було визначено лінію розмежування суто економічних зон між Україною та Румунією, що стала компромісом між румунською й українською позиціями.
▪ Негативно позначаються на розвитку українсько-румунських відносин спроби певних політичних сил і засобів масової інформації Румунії фальсифікувати політику України щодо румунської національної меншини19. Націонал-радикальні кола в Румунії, друковані органи проводять відверту антиукраїнську пропаганду. Так, у статті «Троглодитний хохлізм», надрукованій в газеті «Флакера», підкреслювалося, зокрема, що «в Україні найгірше ставилися і ставляться до

румунів, а серед сусідніх країн найбільша ворожість проявляється до Румунії», що «в переслідуванні північно-буковинських румунів, які руйнують церкви, оскверняють могили, грабують майно, забороняють школи і культурну діяльність, пресу, у всьому цьому і в багато чому іншому винні хохли». Подібні матеріали в румунській пресі не поодинокі. Насправді румунська національна меншина в Україні користується значно більшими правами, ніж українська в Румунії. Україна надавала і надає можливості румунському населенню отримати середню освіту рідною мовою навчання, створені умови для розвитку культури, збереження національних традицій тощо.
А от в Румунії немає жодного навчального закладу з українською мовою викладання всіх предметів від першого до випускного класу (як наприклад в Україні – румунською)20. Частково це пояснюється тим, що українці в Румунії проживають не так компактно. Внаслідок часткової втрати, через багаторічну насильницьку асиміляцію, етнічної свідомості, батьки дітей шкільного віку не бачать перспективи для своїх дітей у навчанні рідною мовою. Гострим залишається також питання про виділення радіо- та телеефіру для україномовних програм.
▪ Економічний блок співпраці між Україною і Румунією не можна назвати успішним. Причинами цього, в основному, є нескоординованість економічної політики між країнами. Міждержавна консультативна рада з торговельно-економічної співпраці була заснована ще в 1994 році, а збиралась лише один раз у 1996-му. Розмір товарообігу між країнами знизився від 320 (у 1995 р.) до 200 млн. доларів (у 1997 р.)
Добудова Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) залишається проблемним і впливає на весь комплекс українсько-румунських економічних зв’язків. Зважаючи на бюджетні труднощі, починаючи з 1999 року Україна майже повністю припинила фінансування цього проекту. На

даний момент, Україна розглядає пропозиції іноземних інвесторів, які зацікавлені в завершенні цього проекту21.

Питання відновлення глибоководного суднового ходу (ГСХ) “р. Дунай-Чорне море” залишається одним із проблемних питань українсько-румунських відносин. Румунською стороною активно здійснюються спроби залучення органів ЄС, населення та міжнародних екологічних організацій для підтримки її позиції, а також здійснення тиску на Україну з метою припинення реалізації проекту відновлення ГСХ “р. Дунай-Чорне море”.
В кінці цієї дискусії було б помилкою уявляти собі все в якості доказу румунсько-української ворожнечі. Основоположні аргументи показують, що Україна і Румунія мають свої економічні і суверенні інтереси та захищають їх, як і будь-які інші держави на міжнародній арені22.

ВИСНОВКИ

Румунія – країна Південно-Східної Європи, яка з'явилась на політичній карті світу порівняно недавно, але веде активну зовнішню політику. З грудня 2014 року президентом став Клаус Йоганніс, який заявив, що буде дотримуватись політики своїх попередників, а саме сприятиме розширенню стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами і консолідації в ЄС і НАТО, а також боротиметься з нелегальною міграцією і тероризмом.
На сьогоднішній день, Румунія – індустріально-аграрна країна з перехідною економікою, яка має великий потенціал для розвитку. Вона займає чільне місце в економіці країн ЄС. Основними торгівельними партнерами є Німеччина, Італія, Франція, Угорщина.
Румунія була однією з перших країн, що визнали незалежність України. Дипломатичні відносини цих двох країн почали розвиватись з 1992 року. Ця співпраця зумовлена багатьма чинниками, серед яких найвагомішим є те, що ми –

територіальні сусіди, а також маємо деякі спільні моменти в історії формування і розвитку.
І хоча згодом деякі питання переросли у великі суперечки і спричинили ворожнечу між державами, зараз уряди Румунії і України намагаються знайти спільні «точки дотику» і стабілізувати відносини, що уже дає свої плоди. Румунія стала першою країною, що ратифікувала Угоду про асоціацію між ЄС та Україною. Також вона визнає агресію Росії проти України і підтримує виконання санкцій. Тому зараз співпраця Румунії та України набуває нових, позитивних рис.

1 Romania [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Romania

2 National holiday in Romania [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.timeanddate.com/holidays/romania/ziua-nationala

3 Romania’s Population [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldometers.info/world-population/romania-population/

4 Foreign policy priorities of Romania. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rri.ro/en_gb/foreign_policy_priorities_in_2017-2558763

5 Основні пріоритети зовнішньої політики Румунії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kimo.univ.kiev.ua/CCE/15.htm

6 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З РУМУНІЄЮ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/2084/


7 Politics of Romania. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Politics_of_Romania#Executive_branch

8 Державний устрій і політична система Румунії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moyaosvita.com.ua/geografija/derzhavnij-ustrij-i-politichna-sistema-rumuni%D1%97/

9 Політична система Румунії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F#.D0.9F.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B0_.D1.81.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D0.BC.D0.B0

10 Румыния. Политические партии и общественные организации. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%8B%D0%BD%D0%B8%D1%8F#.D0.9F.D1.80.D0.B0.D0.B2.D1.8B.D0.B5

11 Экономика Румынии. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%8B%D0%BD%D0%B8%D0%B8

12 Румунія: економіко-географічна характеристика. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/geograf/23499/

13 Romania vs. Ukraine. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.indexmundi.com/factbook/compare/romania.ukraine

14 В Румынии уменьшилось отрицательное сальдо внешней торговли сельхозпродукцией. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uga-port.org.ua/novosti/zarubezhnye/v-rumynii-umenshilos-otritsatelnoe-saldo-vneshnei-torgovli-selkhozproduktsiei

15 Україна та Румунія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1951021755641/politologiya/ukrayina_rumuniya

16 Україна – Румунія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/183/6483.html


17 A new friend of Ukraine. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.unian.info/politics/1067966-a-new-friend-of-ukraine.html

18 УКРАЇНСЬКО-РУМУНСЬКІ ВІДНОСИНИ:ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kymu.edu.ua/vmv/v/03/solovey.htm

19 Українсько-румунські відносини на сучасному етапі. Проблеми та перспективи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kimo.univ.kiev.ua/ZPU/58.htm

20 Сергій Гакман. Сучасні аспекти українсько-румунських відносин. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uames.org.ua/php/art.php?id=66


21 ІНФОРМАЦІЯ СТОСОВНО ІСНУЮЧИХ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ УКРАЇНСЬКО-РУМУНСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/econ_spivirob/rom/286.html

22 Homo Homini Lupus or the Falsity of Good versus Evil: Ukrainian-Romanian Relations. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geopoliticalreview.org/2015/09/homo-homini-lupus-or-the-falsity-of-good-versus-evil-ukrainian-romanian-relations/

скачати

© Усі права захищені
написати до нас