• 
  Астматичний у старших людей, при повторних ІМ. Основний і єдиний симптом – задуха.
  

• 
  постінфарктний синдром Дреслера (ранній до 14 днів, пізній).
  

1. 
   Типові анамнез та клінічна картина.
   
2. 
   Характерні зміни на ЕКГ.
   

Лікувальні заходи у приймальному відділенні -

• 
  хворим з синусовою брадикардією, низьким серцевим викидом та ознаками гіпоперфузії тканин або з частими шлуночковими екстрасистолами;
  
• 
  хворим з ГІМ нижньої локалізації та з а-в блокадами II (тип І) – III ступеню при наявній гіпотензії, ознаках ішемії та шлуночоких аритмій;
  
• 
  при стійкій брадикардії та гіпотензії на фоні в/в нітратів;
  
• 
  у разі нудоти/блювоти, спричинених морфіном;
  
• 
  при асистолії
  

1. 
   за наявності синусової брадикардії призначити перед або на фоні ін'єкції морфіну;
   
2. 
   за відсутності симптомів хворим з ГІМ нижньої локалізації та з а-в блокадами II (І типу) та III ступеню з вузькими QRS;
   

1. 
   за наявності синусової брадикардії (ЧСС<40 уд/хв) без ознак гіпоперфузії або частих шлуночкових екстрасистол;
   
2. 
   при а-в блокадах II (II типу) - III ступеню з вузькими QRS або при а-в блокадах II ступеню з широкими QRS
   

1. 
   хворим з елевацією сегменту ST, коли час від початку симптомів становить 12- 24 годин;
   
2. 
   хворим високого ризику з AT систолічним >180 мм рт ст, та/або діастолічним >110 мм рт ст
   

1. 
   хворим з елевацією сегменту ST, коли час від початку симптомів перевищує 24 години, а ознаки ішемії відсутні;
   
2. 
   хворим з депресією сегмента ST
   

1. 
   ЕКГ моніторинг залежно від локалізації інфаркту та порушень ритму;
   
2. 
   ліжковий режим впродовж 12 годин хворим з стабільною гемодинамікою та відсутністю ознак ішемії;
   
3. 
   уникати натужувань;
   
4. 
   забезпечувати повне знечулення
   

1. 
   при перикардиті - призначити аспірин;
   
2. 
   при стенокардії - бета-блокатори;
   

3. 
   повторно провести тромболізис (препаратами t-РА) при повторній елевації сегменту ST;
   
4. 
   хворим з показами до реваскуляризації у разі ознак ішемії призначити коронарографію
   

1. 
   кортикостероїди;
   
2. 
   індометацин
   

1. 
   хворим з вираженою гіпотензією (систолічний AT < 80 мм рт ст) та/або кардіогенним шоком;
   
2. 
   хворим, яким призначили вазопресори
   

1. 
   хворим зі стабільною гемодинамікою, що отримують в/в нітрогліцерин;
   
2. 
   хворим, що отримують в/в інотропні препарати
   

1. 
   при кардіогенному шоці, при неефективності фармакотерапії з метою «стабілізації» стану перед реваскуляризаційними процедурами;
   
2. 
   при гострій регургітації або ДМП з метою «стабілізації» перед репараційними втручаннями;
   
3. 
   при рецидивах стійкої шлуночкової тахікардії;
   
4. 
   при рефрактерній постінфарктній стенокардії як «місток» до реваскуляризаційних втручань
   

1. 
   за недієвості тромболізису, але у разі ефективної ЧТКА або хворим з ураженнями трьох коронарних артерій;
   
2. 
   хворим з великим за розміром інфарктом з/або без ознак ішемії
   

1. 
   електрокардіоверсія при гемодинамічній нестабільності або стійкій ішемії;
   
2. 
   швидка дігіталізація;
   

3. 
   в/в бета-блокатори при відсутності ЛШ дисфункції, бронхообструкції та а-в блокади;
   
4. 
   гепарин
   

1. 
   при фібриляції шлуночків та стійкій (>30 сек) поліморфній шлуночковій тахікардії - удар несинхронізованим струмом з потужністю першого удару 200 Дж, другого (за потреби) - від 200 до 300 Дж, третього (за потреби) - 360 Дж;
   
2. 
   у разі стійкої мономорфної шлуночкової тахікардії на фоні стенокардії, набряку легень або гіпотензії (AT <90 мм рт ст) - удар синхронізованим електричним струмом з потужністю першого удару 100 Дж та з подальшим підвищенням потужності ударів за потреби.
   

1. 
   інфузія антиаритмічного препарату впродовж 6-24 годин після епізоду шлуночоковоі тахікардії/фібриляції;
   
2. 
   корекція електролітних та кислотно-основних порушень
   

Клас III-

1. 
   лікування шлуночкових екстрасисстол, нестійкої шлуночкової тахікардії, епізодів ідівентрикулярного ритму;
   
2. 
   профілактичне призначення антиаритмічиих засобів при проведенні тромболізису
   

3. 
   асимпоматична синусова брадікардія
   

4. 
   двопучкова блокада;
   
5. 
   новопосталі блокади ніжок пучка Пса;
   
6. 
   поєднання БПНПГ або БЛНПГ з а-в блокадою І ступеню
   

1. 
   в перші 12 годин призначити всім хворим без протипоказів до бета-блокаторів, незалежно від проведення тромболізису;
   
2. 
   хворим із збереженням або з рецидивами ішемічного болю;
   
3. 
   хворим з тахіаритміями (з частим скороченням шлуночків);
   
4. 
   хворим з ГІМ без елевації сегменту ST
   

Клас 1

1. 
   впродовж перших 24 годин призначати при елевації сегмента ST в більш, ніж 2 передніх прекордаільних відведеннях або при клінічних проявах СН за відсутності гіпотензії (сист. AT >100 рт ст) або інших протипоказів до призначення ІАПФ;
   
2. 
   в гострому періоді ІМ та на етапі реабілітації призначати при ФВ <40% або при клінічних ознаках СН
   

1. 
   впродовж перших 24 годин всім хворим з підозрюваним ГІМ у разі відсутності протипоказів до ІАПФ;
   
2. 
   асимптматичним хворим з помірно зниженою фукнкцією ЛШ (ФВ 40-50%) на фоні клініки ІМ
   

1. 
   хворим з недавно перенесеним ІМ з нормальною або помірно пригніченою функцією ЛШ
   

1. 
   призначення з метою корекції електролітного дизбалансу, особливо у хворих, що лікувалися діуретиками перед ПМ;
   
2. 
   хворим з епізодами поліморфної шлуночкової тахікардіїї типу "torsade de pointes" на фоні подовженого інтервалу QT - призначити 1-2 г магнію болюсом впродовж 5 хв.