1   2   3
Ім'я файлу: Внутрішня медицина.docx
Розширення: docx
Розмір: 61кб.
Дата: 09.03.2021

Хворий 60-ти рокiв скаржиться на iнтенсивнi болi стискаючого характеру, локалiзованi за грудниною з iррадiацiєю у лiв Терапевтичний профiль 3 лопатку та нижню щелепу. Бiль тривалий, не знiмається нiтроглiцерином. Об’єктивно: холодний пiт. Хворий збуджений. Аускультативно: тахiкардiя, приглушенiсть тонiв. Артерiальний тиск - 100/70 мм рт.ст. ЕКГ-комплекси QS та пiдйом S-T вище iзолiнiї в I, аVL, V1, V2, V3, V4. Який дiагноз є найбiльш iмовiрним?

  • Iнфаркт мiокарда

  • Мiжреберна невралгiя

  • Тромбоемболiя легеневої артерiї

  • Стенокардiя Принцметала

  • Лiвостороннiй плеврит

Хвора 36-ти рокiв скаржиться на задишку, вiдчуття стискання в правiй половинi грудної клiтки, пiдвищення температури до 38,7oC, кашель з видiленням невеликої кiлькостi слизово-гнiйного харкотиння. Хворiє понад тиждень. Скарги пов’язує з переохолодженням. Об’єктивно: легкий акроцiаноз губ, пульс ритмiчний, 90/хв., артерiальний тиск - 140/85 мм рт.ст. Права половина грудної клiтки вiдстає в актi дихання. Перкуторно справа нижче кута лопатки прослуховується тупiсть. В цiй дiлянцi дихання вiдсутнє. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?

  • Плеврит

  • Позагоспiтальна пневмонiя

  • Ателектаз легенi

  • ТЕЛА

  • Абсцес легенi

Чоловiк 72-х рокiв звернувся до лiкаря зi скаргами на задишку, кашель, набряки гомiлок, збiльшення живота. Хворiє бiльше нiж 20 рокiв на хронiчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Останнi 3 роки є iнвалiдом II групи у зв’язку з патологiєю серця. При фiзикальному обстеженнi пульс - 92/хв, артерiальний тиск - 120/70 мм рт.ст., частота дихання - 24/хв. Шкiрнi покриви цiанотичнi, набряки гомiлок, при пальпацiї органiв черевної порожнини позитивний симптом флуктуацiї. При аускультацiї акцент II тону над легеневою артерiєю, сухi хрипи над всiєю поверхнею легень. Який механiзм розвитку змiн з боку серця у цього хворого є найбiльш iмовiрним?

  • Вторинна легенева гiпертензiя

  • Рефлекс Китаєва

  • Рефлекс Бейнбрiджа

  • Кардiоваскулярний рефлекс

  • Дихальний рефлекс

Жiнка 60-ти рокiв надiйшла до вiддiлення невiдкладної допомоги зi скаргами на сильний головний бiль у потиличнiй дiлянцi, нудоту, блювання, запаморочення. При оглядi хвора трохи загальмована, обличчя гiперемоване, артерiальний тиск - 220/130 мм рт.ст., пульс - 78/хв. При неврологiчному обстеженнi парезiв не виявлено, рефлекси рiвномiрно жвавi, м’язовий тонус не змiнений, чутливiсть збережена. Менiнгеальнi симптоми вiдсутнi. Який стан найбiльш iмовiрно розвинувся у хворої?

  • Гiпертонiчний криз

  • Субарахноїдальний крововилив

  • Транзиторне порушення мозкового кровообiгу

  • Iшемiчний iнсульт

  • Пухлина головного мозку

Хворого пiсля перенесеного Q-iнфаркту мiокарда турбує задишка при незначних навантаженнях, нiчнi напади сухого кашлю, вiдчуття хрипiв у груднiй клiтцi i ортопное. В ходi огляду: акроцiаноз, частота серцевих скорочень - 96/хв., тахiкардiя, ослаблення I-го тону над верхiвкою, вислуховується III-й тон. В легенях в базальних вiддiлах незвучнi хрипи. Пiд час ехокардiоскопiї дилатацiя лiвого шлуночка, витончення i дискiнезiя мiжшлуночкової перегородки, фракцiя викиду - 39%. Який варiант дисфункцiї мiокарда є найбiльш iмовiрним?

  • Систолiчна дисфункцiя лiвого шлуночка

  • Дiастолiчна дисфункцiя лiвого шлуночка

  • Дiастолiчна дисфункцiя правого шлуночка

  • Систолiчна дисфункцiя правого шлуночка

  • Змiшана дисфункцiя обох шлуночкiв

У хворого 56-ти рокiв, що знаходиться в палатi iнтенсивної терапiї з приводу гострого iнфаркту мiокарда у дiлянцi передньої стiнки лiвого шлуночка, посилилась загальна слабкiсть та з’явилось вiдчуття ”завмирання” у роботi серця. При аналiзi ЕКГ виявлено: ритм синусовий, частота серцевих скорочень - 76/хв. Перiодично з’являються поширенi шлуночковi комплекси тривалiстю 0,22 с., неправильної форми, пiсля яких виявляються повнi компенсаторнi паузи. Яке ускладнення виникло у даного хворого?

  • Шлуночкова екстрасистолiя

  • Передсердна екстрасистолiя

  • Атрiовентрикулярна екстрасистолiя

  • Повна блокада лiвої нiжки пучка Гiса

  • Повна блокада правої нiжки пучка Гiса

Чоловiк 27-ми рокiв, спортсмен, пiд час тренування раптово втратив свiдомiсть. Пульс i артерiальний тиск не визначаються. Дихання вiдсутнє. Тони серця не вислуховуються. Зiницi широкi. На ЕКГ: полiморфна шлуночкова тахiкардiя. Розпочато компресiю грудної клiтки. Який наступний крок буде найбiльш доречним?

  • Електрична дефiбриляцiя

  • Вагуснi проби

  • Черезстравохiдна кардiостимуляцiя

  • Внутрiшньовенне введення дигоксину

  • Внутрiшньовенне введення лiдокаїну

Жiнка 58-ми рокiв перебуває на стацiонарному лiкуваннi з приводу гiпертонiчної хвороби. Вранцi, пiсля прийому каптоприлу та празозину рiзко пiднялася з лiжка та короткочасно знепритомнiла. Об’єктивно: шкiра блiда, волога. Пульс - 100/хв., слабкий, артерiальний тиск - 70/40 мм рт.ст. На ЕКГ: ритм синусовий, правильний, ознаки перенавантаження лiвого шлуночка. Змiн з боку центральної нервової системи не виявлено. Яка причина стану хворої є найбiльш iмовiрною?

  • Ортостатична гiпотензiя

  • Кардiогенний шок

  • Анафiлактичний шок

  • Напад Морганьї-Адамса-Стокса

Чоловiк 58-ми рокiв звернувся до лiкаря зi скаргами на кашель зi слизовогнiйним мокротинням, задишку при фiзичному навантаженнi. Зазначенi симптоми турбують протягом 14-ти рокiв. Щоденно викурює 1,5 пачки сигарет з 17-ти рокiв. При фiзикальному обстеженнi пульс - 96/хв., артерiальний тиск - 130/80 мм рт.ст. Перкуторно над усiєю поверхнею легень коробковий звук. Аускультативно дихання ослаблене, на фонi подовженого видиху розсiянi сухi хрипи. За даними спiрометрiї спiввiдношення ОФВ1/ФЖЄЛ - 30%. Який дiагноз є найбiльш iмовiрним?

  • Хронiчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

  • Бронхiальна астма

  • Бронхоектатична хвороба

  • Рак легень

  • Фiброзуючий альвеолiт

Молода жiнка звернулася до лiкаря зi cкаргами на задишку при незначному фiзичному навантаженнi, iнколи набряки на ногах, слабкiсть. В анамнезi частi запальнi захворювання легень. Задишка вперше з’явилась у дитинствi та поступово зростала. При фiзикальному обстеженнi пульс - 78/хв., артерiальний тиск - 130/80 мм рт.ст., шкiра цiанотична, набряки на ногах. Аускультативно тони серця ритмiчнi, грубий систолiчний шум уздовж лiвого краю груднини, акцент та розщеплення II тону над легеневою артерiєю. Пальпаторно печiнка збiльшена. Вибiр лiкарем якого дiагностичного методу буде найбiльш доречним?

  • Ехокардiографiя

  • Електрокардiограма

  • Бiопсiя мiокарда

  • Коронароангiографiя

  • Катетеризацiя серця

Чоловiк 63-х рокiв був госпiталiзований 5 днiв тому з приводу iнфаркту мiокарда. Раптом вiн поскаржився на сильний бiль у грудях та втратив свiдомiсть. Пульс не визначається, тони серця вiдсутнi. ЕКГ: синусовий ритм, QS та пiдйом сегмента ST в V1-V4. Реанiмацiйнi заходи неефективнi. При пункцiї виявлена кров в порожнинi перикарда. Вкажiть найбiльш iмовiрне ускладнення:

  • Порушення цiлiсностi стiнки лiвого шлуночка

  • Тромбоемболiя легеневої артерiї

  • Гостра мiтральна недостатнiсть

  • Гострий перикардит

  • Порушення цiлiсностi мiжшлуночкової перегородки

Чоловiк 64-х рокiв знаходиться на амбулаторному лiкуваннi з приводу iшемiчної хвороби серця, дифузного кардiосклерозу, постiйної форми фiбриляцiї передсердь, серцевої недостатностi III функцiонального класу. Фармакотерапiя складається з кордарону 2 рази на день, торасемiду через день, триметазидину 2 рази на день. Сiмейний лiкар з метою профiлактики тромбоутворення рекомендував хворому прийом варфарину (3 мг на день). Який метод контролю ефективностi та безпеки антикоагулянтної терапiї в даному випадку буде найбiльш доречним?

  • Мiжнародне нормалiзоване спiввiдношення

  • Кiлькiсть тромбоцитiв

  • Час згортання кровi за Лi-Уайтом

  • Швидкiсть зсiдання еритроцитiв

  • Рiвень фiбриногену

Хворий 57-ми рокiв перебуває на лiкуваннi з приводу полiтравми. Через 8 дiб виникли скарги на виражений кашель з видiленням гнiйного харкотиння, виражену задишку, пiдвищення температури до 38,8oC. В анамнезi: хронiчний бронхiт, палить 20 рокiв. Об’єктивно: в легенях вислуховується жорстке дихання, в нижнiх вiддiлах правої легенi - вологi дрiбнопухирчастi хрипи. Проба на ВIЛ - негативна. Який дiагноз у даного хворого?

  • Нозокомiальна пневмонiя

  • Позагоспiтальна пневмонiя

  • Аспiрацiйна пневмонiя

  • Пневмонiя осiб з iмунодефiцитом

  • -

1. Недостатність зовнішнього дихання за обструктивним типом виникає внаслідок:

A. Потрапляння повітря в плевральну порожнину

B. Обмеження рухливості грудної клітки

C. Порушення вентиляції альвеол внаслідок зменшення дихальної поверхні легень

D. Порушення вентиляції альвеол внаслідок порушення розтягнення легень

E. Обмеження прохідності дихальних шляхів


2. При якому захворюванні в харкотинні виявляють еластичні волокна?

A. Бронхіальній астмі

B. Хронічному обструктивному захворюванні легень

C. Бронхоектатичній хворобі

D. Пневмонії

E. Абсцесі легені

3. Для якого захворювання характерні наступні зміни в харкотинні: безбарвна, характер – слизовий, консистенція – скловидний; мікроскопія – 4-5 лейкоцитів в п/з (переважно еозинофіли), спіралі Куршмана та кристали Шарко-Лейдена в невеликій кількості:

A. Хронічного обструктивного захворювання легень

B. Бронхіальної астми

C. Пневмонії

D. Раку легені

E. Бронхоектатичної хвороби


4. Яка клінічна ознака дозволяє диференціювати бронхіальну астму від хронічного обструктивного захворювання легень?

A. Подовження фази видиху

B. Наявність емфіземи легень

C. Наявність нападів ядухи

D. Наявність сухих хрипів при аускультації легень

E. Наявність свистячих хрипів при форсованому вдиху


5. Яка з наведених ознак є найбільш характерною для бронхіальної астми?

A. Задишка

B. Кашель з відходженням іржавого мокротиння

C. Напади ядухи

D. Сухий кашель

E. Розвиток емфіземи


6. Яка клінічна ознака визначає належність до легкої персистуючої бронхіальної астми?

A. Симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень

B. Нічні симптоми частіше 2 разів на місяць

C. Необхідність у щоденному прийомі β2-агоністів короткої дії

D. ОФВ1 або ПОШвид 60-80 від належних

E. Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30%

7. Лікування хворого з персистуючою бронхіальною астмою легкої важкості слід розпочинати з:

A. Інгаляційних глюкокортикостероїдів

B. Інгаляційних β2-агоністів короткої дії

C. Інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії

D. Комбінації інгаляційних β2-агоністів короткої та пролонгованої дії

E. Комбінації інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії та глюкокортикостероїдів


8. Для якого захворювання найбільш характерна еозинофілія в харкотинні?

A. Хронічного обструктивного захворювання легень

B. Бронхоектатичної хвороби

C. Бронхіальної астми

D. Пневмонії

E. Туберкульозу

9. Основним методом постановки діагнозу бронхіальної астми є:

A. Бронхоскопія

B. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки

C. Рентгенографія органів грудної клітки

D. Дослідження функції зовнішнього дихання

E. Загальний аналіз харкотиння

10. Для обструктивної легеневої недостатності характерно:

A. Зменшення індексу Тіффно

B. Зменшення залишкового об’єму

C. Збільшення резервного об’єму видиху

D. Зменшення резервного об’єму видиху

E. Збільшення життєвої ємкості легень

1. Жінка 36 рокiв скаржиться на напади сухого кашлю, ядуху, які турбують 2 роки. Об’єктивно: частота дихальних рухів 16 за 1 хвилину, пульс 68 за 1 хвилину, артеріальний тиск 130/90 мм рт. ст. Над легенями перкуторно визначається ясний легеневий звук, аускультативно – розсiянi сухi хрипи. Запідозрена бронхіальна астма. Для уточнення зворотності бронхіальної обструкцii необхiдно провести пробу з:

А. Форсованим видихом

В. Обзиданом

С. Фiзичним навантаженням

D. Киснем

E. Сальбутамолом

2. Хворий 60 років скаржиться на періодичний сухий кашель, підвищення температури тіла до 37,50С, слабкість, задишку в спокої, що підсилюється при ходьбі. Хворіє впродовж 10 років. При перкусії серця, права межа відносної тупості відзначається на 1,5 см праворуч від правого краю грудини. Серцева діяльність ритмічна, 88 ударів за 1 хвилину, при аускультації прослуховується акцент II тону над легеневою артерією. Над легенями перкуторно визначається коробковий звук, при аускультації – розсіяні сухі хрипи на фоні жорсткого дихання. Нижній край печінки пальпується на 2 см нижче правої реберної дуги. Пастозність гомілок. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ1 – 38%, проба з бронхолітиком негативна. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?

А. Хронічне обструктивне захворювання легень, легенева недостатність I стадія

В. Хронічне обструктивне захворювання легень, легенева недостатність II стадія

С. Хронічне обструктивне захворювання легень, легенева недостатність III стадія, хронічне легеневе серце

D. Емфізема легень, легенева недостатність II стадія

Е. Емфізема легень, легенева недостатність II стадія, хронічне легеневе серце

3. У хворого 50 років впродовж 13 років мають місце напади ядухи. Періодично користується інгаляціями сальбутамола та беклометазона з позитивним ефектом. Впродовж останнього року став відзначати постійну задишку при фізичному навантаженні і ході. Над легенями перкуторно нижні границі опущені на 1 міжребер'я, аускультативно – дихання ослаблене везикулярне. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ1 < 60% від належного, відзначається зниження ЖЄЛ і збільшення залишкового об’єму легень. Про наявність яких змін у легенях свідчать дані фізикального обстеження?

А. Пневмотораксу

В. Емфіземи легень

С. Пневмосклерозу

D. Ексудативного плевриту

4. Чоловік 32 років скаржиться на напад ядухи, який триває 48 годин, кашель з утрудненим відходженням харкотиння. Хворiє на бронхiальну астму 5 рокiв, лiкувався безконтрольно, користувався iнгаляторами. Об’єктивно: стан важкий, положення напiвсидяче, дифузний ціаноз, пульс 110 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. При аускультації серця виявляються послабленi тони, акцент II тону над легеневою артерiєю. Над легенями перкуторно визначається коробковий звук, аускультативно – маса сухих свистячих хрипiв. Якi препарати рекомендовано додати до інгаляцій β2-агоністів у цьому випадку?

А. Антигістамінні препарати

В. Теофiлiни

С. Глюкокортикостероїди

D. β-адреноблокатори

5. До приймального відділення лікарні швидкої медичної допомоги привезли хвору 44 років, у якої симптоми астми обтяжують фізичну активність, є постійними і тривалими як у денний так і нічний час. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ1 50-60% від належних величин, відхилення менше 30%. Який ступінь важкості перебігу захворювання?

A. Інтермітуюча бронхіальна астма

B. Легка персистуюча бронхіальна астма

C. Персистуюча бронхіальна астма середнього ступеню важкості

D. Важка персистуюча бронхіальна астма

E. Астматичний статус

6. Хворий 49 років скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяється. Неодноразово застосовував сальбутамол, iнтал, але без ефекту. Об’єктивно: сидить, спираючись на стiл, ціаноз обличчя, акроціаноз, пульс 112 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначається різко послаблене везикулярне дихання, яке місцями не прослуховується, розсiянi хрипи, значно подовжений видих. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?

А. Бронхiальна астма середнього ступеню важкості

В. Хронічне обструктивне захворювання легень

С. Тяжке загострення бронхіальної астми

D. Аспiрацiя стороннього тіла

Е. Серцева астма

7. Хворий 58 років, зварювальник, скаржиться на кашель з виділенням невеликої кількості харкотиння слизового характеру, задишку при звичайному фізичному навантаженні, пітливість, загальну слабість. Палить більше 35 років. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові бліді, акроціаноз. Грудна клітка емфізематозна. Частота дихальних рухів 20 за 1 хвилину. Над легенями перкуторно визначається легеневий звук з коробковим відтінком, аускультативно – жорстке дихання, ослаблене в нижніх відділах, вислуховуються сухі свистячі та дзижчачи хрипи на поверхнею обох легень. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ1 74% від належної, ОФВ1/ФЖЕЛ 68% від належної. Проба з бронхолітиком негативна. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?

A. Емфізема легень

B. Дифузний пневмосклероз

C. Бронхіальна астма

D. Хронічне обструктивне захворювання легень

E. Бронхоектатична хвороба

8. Хвора 50 років, яка у зв‘язку із загостренням бронхіальної астми приймала беклометазон, сальметерол, атровент, теопек та амброксол, скаржиться на втрату голосу, печіння на кінчику язику та губах. Об’єктивно: почервоніння шкіри навколо губ, нашарування жовто-коричневого кольору на слизовій ротової порожнини, афонія. Який з наведених засобів викликав дане ускладнення?

A. Амброксол

B. Беклометазон

C. Атровент

D. Теопек

E. Сальметерол

9. Хворий скаржиться на напади ядухи, що виникають 1-2 рази на тиждень, нiчнi симптоми 2 рази на мiсяць і частіше, порушений нiчний сон. При дослідженні функції зовнішнього дихання: ОФВ1 > 80 % вiд належного. Який дiагноз можна встановити хворому, враховуючи наведенi вище ознаки?

А. Важка персистуюча бронхіальна астма

B. Інтермітуюча бронхіальна астма

С. Середньо важка персистуюча бронхіальна астма

D. Легка персистуюча бронхіальна астма

Е. Астматичний статус

10. У хворого, який перебував у пульмонологічному відділені з приводу лікування бронхіальної астми, розвився тривалий приступ експіраторної задухи. Після багаторазових інгаляцій астмопенту з’явилось часте поверхневе дихання. Хворий втратив свідомість. З чого потрібно розпочати невідкладну допомогу хворому?

A. Ввести в/в струминно 90-120 мг преднізолону

B. Провести ендотрахеальну інтубацію

C. Ввести в/в еуфілін

D. Почати інфузійну терапію натрію гідрокарбонатом

E. Дати фторотановий наркоз

1. Основним симптомом при хронічному обструктивному захворюванні легень є:

A. Біль в грудній клітці при диханні

B. Підвищення температури тіла

C. Кровохаркання

D. Сухий кашель

E. Прогресуюча задишка

2. Яке лікування призначають хворим з хронічним обструктивним захворюванням легень І стадії:

A. Глюкокортикостероїди

B. Бронхолітики пролонгованої дії

C. Бронхолітики короткої дії

D. Оксигенотерапію

E. Хірургічне лікування

3. У хворого проба Тіффно склала 85%. Це свідчить про:

А. Нормальний показник

В. Порушення бронхіальної прохідності

С. Зниження життєвої ємкості легень

D. Зниження резервного обсягу легень видиху

Е. Зниження резервного обсягу вдиху

4. Однією з причин хронічного легеневого серця є:

A. Ексудативний плеврит

B. Гострий абсцес легені

C. Хронічне обструктивне захворювання легень

D. Осумкований плеврит

E. Негоспітальна пневмонія


  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас