ІМУННА СИСТЕМА ЛЮДИНИ

Підготувала Шошоя Олеся

Група 301-ГЗ

• ІМУННА СИСТЕМА – сукупність молекул, клітин, тканин й органів, які захищають організм від генетично чужорідних клітин або речовин, що надходять із середовища або утворюються в організмі.
• Імунна система функціонує в нерозривній єдності з іншими системами, що беруть участь у транспортуванні її клітин і речовин та регуляції. Деякі органи й клітини імунної системи є компонентами кровоносної, дихальної, травної, ендокринної, нервової систем.

Рівні імунної системи

• 1.Системний рівень - імунна система поширена по всьому тілі. Органи, до яких імунна система має обмежений доступ до яких належать мозок, очі, плацента, сім’янники.

2. Рівень органів:

а) Центральні органи імунної системи:

- кістковий мозок

- тимус.

б) Периферичні органи:

– мигдалики,

-лімфатичні вузли,

-селезінка,

-апендикс.

3.Тканинний рівень

• Лімфоїдна тканина є скупченням лімфоцитів і допоміжних клітин у складі слизових оболонок багатьох органів. В тонкому кишечнику розташовуються пеєрові бляшки, в бронхах – лімфоїдні фолікули, в носоглотці –аденоїди. Для цієї тканини характерна рання вікова інволюція старіння лімфоїдна тканина тимусу до 40 років повністю замінюється жировою.

4. Клітинний рівень.

Основними клітинами імунної системи є:

Лейкоцити :

Т-лімфоцити В-лімфоцити

Утворюються стовбуровими клітинами червоного кісткового мозку.

5. Молекулярний рівень

Молекули імунної системи секретуються її клітинами і можуть функціонувати як самостійні агенти.

1. Імуноглобуліни (антитіла), що утворюються В-лімфоцитами. Зв’язок між клітинами та органами імунної системи здійснюється сигнальними білками – цитокінів.

В організмі людини умовно розрізняють два види імунітету:

1.Неспецифічний (вроджений) імунітет:

А)здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота, лізоцим, інтерферони, білки плазми)

Б) клітинами (фагоцити, NК-лімфоцити) на всі чужі білки та мікроорганізми .Цей імунітет має спадковий видовий характер і позбавлений імунологічної пам’яті.

2.Специфічний (адаптивний) імунітет

А) здійснюється імунокомпетентними речовинами (гуморальний імунітет)

Б) клітинами (клітинний імунітет), що діють і знищують тільки певний вид чужих білків або мікроорганізмів.

• Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу імунних реакцій, що характеризують ся імунологічною індивідуальністю.
• Основними формами імунної відповіді організму людини є:

1.клітинний імунітет,

2.гуморальний імунітет,

3.імунологічна пам’ять

4.імунологічна толерантність.

Етапи реакції імунної системи на інфекції:

1.Інфекційний агент (патоген), що проник в організм, розпізнається дендритними клітинами.

2.дендритні клітини активуються і мігрують у лімфатичні

вузли, де взаємодіють із T- та B-лімфоцитами, які й здійснюють імунну відповідь.

3.В-лімфоцити продукують антитіла, Т-кілери за участі речовин (перфорини, гранзими В, гранулізини) зумовлюють апоптоз чужих клітин,

4.Т-хелпери за участі цитокінів стимулюють клітини, відповідальні за клітинний імунітет (Тh1) та активують

В-клітини, що відповідають за гуморальний імунітет (Тh2).

5.Повторне проникнення патогена та імунна відповідь відбуваються вже швидше й ефективніше завдяки формуванню Т- і В-клітин пам’яті.

Найхарактернішими властивостями антигенів є генетична чужорідність, макромолекулярність та специфічність.

Антитіла – це білкові молекули, що утворюються в організмі у відповідь на дію антигенів і мають властивість вступати з ними у взаємодію.

Антитіла є важливим специфічним чинником захисту організму .

2) антитіла (лізини), що здійснюють розщеплення (лізис) клітин за обов’язкової участі комплементу – сукупності багатьох білків сироватки крові;

3) антитіла (преципітини), що осаджують комплекси антиген – антитіло.